Рішення № 110390206, 19.04.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/663/23

Справа №754/4797/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 квітня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

секретаря судового засідання Довгань Г.А.

розглянувши у загальному позовному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавцяв розмірі 15 832,82 грн. В обгрунтування позову, позивач вказує, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 07.06.2012, відповідно до якої остання отримала від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, розмір якого згодом було збільшено до 25 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом. ОСОБА_2 порушувала свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.06.2020. Станом на дату смерті позичальника заборгованість за кредитним договором від 12.06.2020 року становила 15 832,82 грн. Спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначено: АДРЕСА_1 . Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 07.06.2012 року в розмірі 15 832,82 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 07.06.2012, відповідно до якої остання отримала від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, розмір якого згодом було збільшено до 25 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом. ОСОБА_2 порушувала свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості. ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Як вбачається з розрахунку позивача, станом на 12.06.2020 року дату смерті позичальника, заборгованість за кредитним договором від 07.06.2012 року становила 15 832,82 грн.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або право одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

23.06.2021 року АТ КБ «Приватбанк» направив претензію кредитора до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори та 08.07.2021 отримали відповідь, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса Глушко Л.В. за місцем зведення спадкової справи, та 20.07.2021 отримана відповідь. Таким чином відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого Позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме шість місяців від дня відкриття спадщини.

25.10.2021 року позивач по справі направив на адресу ОСОБА_1 лист-претензію про сплату заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 07.06.2012 року в розмірі 15 832,82 грн.

Реєстрація відповідача по справі ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується копіями паспортів, наявних в матеріалах справи.

Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частиною першою статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина друга статті 1281 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину є його правом, а не обов`язком, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні пред`явлених до нього вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Спадкування, тобто перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців у межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки на нового боржника.

Суд вважає, що до складу спадщини входять звичайні побутові речі, вартість яких покриває межі кредитної заборгованості, яка на дату смерті позичальника становила 15 832,82 грн., а тому, суд вважає доведеним та обґрунтованими вимоги Банку саме в такому розмірі.

Зважаючи на те, що відповідач у цій справі відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті боржника, він несе відповідальність за зобов`язаннями, покладеними на нього кредитним договором у межах вартості спадкового майна, яка достатня для задоволення вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 1054, 1216-1218, 1220, 1261, 1268, 1281, 1282, 1296, 1297 ЦК України та ст.ст. 2, 19, 76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором 15832,82 грн. та понесені по справі судові витрати зі сплати судового збору 2481,00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача, поданою у відповідності до вимог ст.. 285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Сторони по справі:

позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д)

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 )

Повний текст рішення складено 24.04.2023 року.

Суддя: Н.Г.Таран