Рішення № 110389189, 19.04.2023, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/547/23Провадження № 2-а/724/11/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2023 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання Федонюка В.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.ХотинЧернівецької областіадміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції Кукульняка Олександра Васильовича, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соник Василь Васильович, звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції Кукульняка Олександра Васильовича, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 17.02.2023 року інспектором 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Кукульняк О.В. було винесено постанову серії ЕАО №6558905 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за порушення вимогип.2.3 «в» ПДРУкраїни, а саме: керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що він є особою з інвалідністю третьої групи. 17.02.2023 року знаючи, що він має пільги як особа з інвалідністю, поїхав прямо по вул Руській, м.Чернівці біля будинку №14 під знак 3.3 ПДР (рух механічних транспортних засобів заборонено) та був зупинений працівниками поліції, які повідомили йому, що він порушує правила дорожнього руху. Він пред`явив останнім посвідчення, яке підтверджує, що він є особою з інвалідністю та має право рухатися під даний знак. Після чого працівники поліції переконалися, що зупинили його безпідставно та повідомили, що він порушив п.2.3 «в» ПДР (порушення правил користування ременем безпеки), оскільки він був непристебнутий. Тоді він повідомив, що як особа з інвалідністю має право бути не пристебнутим, також зазначив, що за станом здоров`я пристебнутим їхати не може. Крім того, повідомив працівникам поліції, що бажає скористатися правовою допомогою, однак дане клопотання останніми було проігнороване.

Просить суд постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №6558905 від 17.02.2023 року складену інспектором 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Кукульняк О.В. скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу правопорушення.

Ухвалою Хотинського районного суду від 09 березня 2023 року відкрито провадження по справі.

Відповідачіпозовну заяву з додатками отримали, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення конверту (а.с.24,25,29),відзив на позовну заяву не подали.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Соник В.В. у судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву, в якій просять розглядати справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують повністю та просять суд їх задовольнити (а.с.39).

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно в установленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомлення про вручення судової повістки (а.с.38), заяв про відкладення розгляду справи до суду не направляв.

Представник відповідача Департменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно в установленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.36), заяв про відкладення розгляду справи до суду не направляв.

Відповідачінспектор1батальйону 2роти Управлінняпатрульної поліціїв Чернівецькійобласті Кукульняк О.В. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно в установленому законодавством порядку, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.37), заяв про відкладення розгляду справи до суду не направляв.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З постанови серії ЕАО №6558905 від 17.02.2023 року, винесеною інспектором 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Кукульняк О.В. вбачається, що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП Українита накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. В оскаржуваній постанові вказується, що позивач 17.02.2023 року о 16:01 год в м. Чернівці по вул. Руській,14, керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ Е 220, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в» ПДР України (а.с.9).

Із копії оскаржуваної постанови вбачається, що позивач відмовився від отримання копії постанови (а.с.9).

З копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 15.04.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи (а.с.12).

Згідно ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічні норми містяться в ч.1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Приписами п.11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 рокутаст.222 КУпАПвстановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушенняправил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом №1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписами ч.5 ст.121 КУпАПвиноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктами 1.1, 1.9 ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За приписами п.2.3 «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Частиною п`ятою статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Якстверджує позивач, він 17 лютого 2023 року о 16:01 год. керував автомобілем як водій з інвалідністю, якому дозволено згідно абз. «в» п. 2.3 ПДР не пристібатись ременем безпеки за фізіологічними особливостями, які заважають ними користуватись, правил дорожнього руху не порушував, а тому на час винесення спірної постанови у його діях був відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Статтею 251 КУпАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеномузакономпорядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числіпоказаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису,а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як беззаперечний доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. (постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340).

Відповідно дост. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зауважує, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.5ст. 121 КУпАП, є дії особи, якіпроявилися у порушенні правил користування ременями безпеки.

У зв`язку з ненаданням суб`єктом владних повноваженьдоказів об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, здобутих та задокументованих у встановленому законом порядку, у суду відсутняможливість встановити та перевірити наявність складуадміністративного правопорушення, передбаченого ч.5ст.121 КУпАП, в діях позивача ОСОБА_1 .

Таким чином, об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, зазначеного в постанові серії ЕАО № 6558905 від 17.02.2023, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Враховуючи, що обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем під час судового розгляду справи правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку що відповідачем не надані належні та допустимі докази, які свідчать про обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови в зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 6558905 від 17.02.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП - визнанню протиправною та скасуванню, а справа закриттю.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції №104 від 02.03.2023 року позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду в розмірі 536,80 грн (а.с.8).

За таких обставин,судовий збір в розмірі 536,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст.243-245, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції Кукульняка Олександра Васильовича, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову серіїЕАО № 6558905 від 17 лютого 2023 року, винесену інспектором 1батальйону 2роти Управлінняпатрульної поліціїв Чернівецькійобласті старшимлейтенантом поліціїКукульняком ОлександромВасильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень скасувати та закриту справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646)на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду (21050, м.Вінниця, вул.Соборна,48) шляхом подання до суду апеляційної інстанції через Хотинський районний суд Чернівецької області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 21 квітня 2023 року.

Суддя Т.М.Ковальчук