Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 347/526/23
Провадження № 2-а/347/9/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2023 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кіцули Ю. С.,
секретаря с/з Рибчук Х. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
в с т а н о в и в :
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в обґрунтування якого , покликався на те, що 22.01.2023 року поліцейським СРПП Косівського РВП сержантом поліції Томичем Р.Д. було винесено постанову серії БАД №222251, яким ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУПАП.
Вказану постанову позивач вважає протиправною, та такою, що підлягає до скасування. Так, 22.01.2023 року близько 10 год. перебуваючи в с. Смодна, Косівського району, Івано-Франківської області, та керуючи транспортним засобом марки Iveco Daily д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Дружби, в напрямку м. Косів. В якийсь момент його автомобіль ззаду наздогнав службовий автомобіль працівників поліції. Коли автомобіль працівників поліції видав звуковий сигнал, ОСОБА_1 виконавши вимоги працівників поліції зупинився, та включив аварійну сигналізацію. Один із працівників поліції підійшов до ОСОБА_1 представився, та попросив надати йому документи для перевірки. Після того, як працівник поліції перевірив документи, він ствердив, що ОСОБА_1 порушив вимоги правил дорожнього руху, а саме керував автомобілем не користуючись при цьому ременем безпеки, що не відповідало дійсності. Через деякий час після спілкування, працівники поліції залишили місце події. При цьому жодних процесуальних документів щодо нього працівники поліції не складали. Про винесену щодо нього постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП ОСОБА_1 дізнався, лише під час того, як його адвокат ознайомлювався з матеріалами адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вважає, що працівниками поліції безпідставно винесено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки жодного правопорушення він не вчиняв. В матеріалах справи відсутні будь які докази того, що він керував автомобілем без ременя безпеки. Більше того, позивачу незрозуміло, яким чином рухаючись позаду його автомобіля, працівники поліції зробили висновок, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без ременя безпеки. Також ОСОБА_1 ствердив, що йому не було роз`яснено прав та обов`язків, та взагалі не було повідомлено, що щодо нього буде винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Таким чином, на переконання ОСОБА_1 працівниками поліції було грубо порушено вимоги КУпАП та вимоги «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі».
З цих підстав, ОСОБА_1 просив його позов задовольнити в повному обсязі, визнати протиправною та скасувати постанову серії БАД №222251 винесену поліцейським СРПП Косівського РВП сержантом поліції Томичем Р.Д. 22.01.2023 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача позов заперечив, та зазначив, що дійсно 22.01.2023 року в ході виконання службових обов`язків поліцейський СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, сержант поліції Томич Р.Д. виявив, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 «в» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП. При цьому працівник поліції після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , представився водію, та попросив водія пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Оскільки вказані документи водій ОСОБА_1 не пред`явив, особу водія та транспортний засіб було перевірено за допомогою Інформаційного порталу. Встановивши факт порушення вимог п.2.3 ПДР України ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, та ст. 268, 289 КУпАП, заслухано пояснення водія, та у відповідності до вимог КУпАП було винесено постанову серії БАД №222251 від 22.01.2023 року за ч.5 ст. 121 КУпАП. Після складання постанови водія було ознайомлено з текстом постанови, та запропоновано отримати копію, однак від отримання копії ОСОБА_1 відмовився. Таким чином копію постанови було надіслано ОСОБА_1 за допомогою поштового зв`язку.
Щодо складання протоколу, то відповідно постанова винесена працівником поліції у відповідності до положень ч.4 ст. 258 КУпАП та п.2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджені наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року.
З цих підстав, представник відповідача, просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 28.02.2023 року було відкрито провадження по адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 28.02.2023 року витребувано докази, щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення.
У відповідностідо ч.3ст.194КАС Українисудом проведенорозгляд справиу відсутностісторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно доч.4ст.229КАС України,у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
22.02.2023 року поліцейським СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, сержантом Томичем Р.Д. було винесено щодо ОСОБА_1 постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП. В графі постанова: час та місце скоєння правопорушення, суть та обставини, вказано, що 21.01.2023 року о 10 год.28 хв. в с. Смодна, по вул. Дружби, водій керуючи транспортним засобом під час руху обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3. «в» ПДР України (а.с. 6, 22).
Згідно відеозапису KLQB7517.MP4 наданого через електронний суд, на ухвалу про витребування доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. При цьому, на відео зафіксовано як ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Iveco Daily д.н.з. НОМЕР_1 . Позаду його транспортного засобу, на службовому автомобілі їхали працівники поліції, які подали звуковий сигнал. Після звукового сигналу водій ОСОБА_1 зупинився на узбіччі дороги. Поліцейський СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, сержант поліції Томич Р.Д. підійшов до водія ОСОБА_1 представився, висловив вимогу пред`явити документи, та озвучив причину зупинки, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом не будучи пристебнутим ременем безпеки. Долучений відеозапис, тривалістю 6:14 хв. При цьому суд констатує, що на відеозаписі долученому до матеріалів справи, не відображено дату такого відео та час знімання (а.с.31).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Частиною п`ятою ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2.3.в для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Така постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, крім іншого, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом на підставі безпосередньо дослідженого та оціненого наявного у справі доказу, а саме відеозапису KLQB7517.MP4 встановлено поліцейський СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Томич Р.Д. разом із своїм колегою, рухаючись на службовому автомобілі позаду транспортного засобу марки Iveco Daily д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 подали звуковий сигнал, зупинив транспортний засіб позивача. На початку відео чітко видно, як поліцейський, підійшовши до автомобіля позивача, повідомив йому причину зупинки, а саме що він керує транспортним засобом не будучи пристебнутий ременем безпеки та просить його надати документи.
Суд констатує, що з дослідженого відеозапису, неможливо встановити порушення ОСОБА_1 п.2.3 «в» ПДР України, оскільки працівники поліції рухались позаду транспортного засобу водія. Крім того, сам відеозапис по часу не тривалий, всього 6:14 хв. На відеозаписі не відображено ні дати такого знімання, ні часу.
А відтак з відеозапису неможливо встановити чи дійсно позивач керував транспортним засобом саме з не пристебнутим ременем безпеки.
Також в п.7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додаються «відео». При цьому жодного посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, в постанові не зазначено. Отже, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозаписи, подані представником відповідача на підтвердження порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, в зв`язку з чим надані відеозаписи не відповідають критеріям належності та допустимості, а тому не можуть бути прийняті судом.
Суд також звертає увагу, що і у відзиві на позовну заяву, і дата складання постанови зазначено 22.01.2023 року, в той час, як у пункті 5 фабули постанови про склад адміністративного правопорушення зазначена дата «21.03.2023 року о 10 год.28 хв.»
Такі суперечності на переконання суду унеможливлюють встановлення об`єктивних обставин у справі.
Як роз`яснив Верховний Суд у Постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Тому, сумнів у тому, що позивач припустився порушення Правил дорожнього руху за вказаних вище обставин, суд тлумачить на користь позивача.
Також суд наголошує, що поліцейський Томич Р.Д. не роз`яснив прав та обов`язків передбачених ст.63 Конституції України, та ст. та ст. 268, 289 КУпАП, не заслухав пояснення водія, та не проінформував, що стосовно особи, буде винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на ч.5 ст. 121 КУпАП, строк її оскарження, не вручив копію такої постанови.
Доводі представника відповідача наведені у відзиві, про те, що працівником поліції повністю було виконано вимоги КУпАП та вимоги Інструкції, є недостовірними, та такими, що спростовуються доданим до відзиву відеозаписом KLQB7517.MP4.
Враховуючи вищевикладене, факт керування позивачем транспортним засобом саме з не пристебнутим ременем безпеки, що становить склад адміністративного правопорушення відповідно до ч. 5ст. 121 КУпАП відповідачем не доведено. Інші докази, які б вказували на вину позивача у інкримінованому правопорушенні, в матеріалах справи відсутні. Сама по собі постанова про адміністративне правопорушення та опис інкримінованого правопорушення не можуть бути доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова це процесуальний документ, що має виноситися вже на основі досліджених доказів, а не бути самостійним доказом, а опис правопорушення є фабулою обвинувачення та правовою кваліфікацією інкримінованого правопорушення, що має бути доведено або спростовано на основі відповідних доказів, що досліджуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, в межах даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а судом з наявних матеріалів справи не встановлено жодних обставин, що свідчили б про зворотне. На основі цього суд також приходить до висновку, що відповідачем не спростовано презумпцію, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України та не доведено правомірність свого рішення, а отже, з урахуванням також вищенаведених обставин та положень законодавства, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, суд приходить до висновку, що спірна постанова серії БАД № 222251 від 22.01.2023 року є підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП закриттю у зв`язку з відсутністю у його діях ознак складу адміністративного правопорушення.
Щодо позовної вимоги про визнання постанови серії БАД №222251 від 22.01.2023 року протиправною, то суд звертає увагу, що така до задоволення не підлягає, оскільки при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд обмежений повноваженнями, визначеними ч. 3 ст. 286 КАС України.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 1,7 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судові витрати по справі становлять 1073 грн. 60 коп. та складаються з витрат на сплату судового збору і відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 139, 242-246, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд,-
у х в а л и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.
Постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 222251 від 22.01.2023 року - скасувати, провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управлінняНаціональної поліціїв Івано-Франківськійобласті (76018,м.Івано-Франківськ,вул.Сахарова,15,код ЄДРПОУ40108798) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків- НОМЕР_2 ) судові витрати, а саме: - 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24 квітня 2023 року.
Суддя Ю. С. Кіцула
Судове рішення № 110383261, Косівський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 24.04.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 347/526/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: