Ухвала суду № 110382593, 11.04.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3781/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 квітня 2023 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук Олександр Валерійовича, про визнання договорів дарування недійсними, -

встановив:

Позивач звернувся із вказаним позовом до Подільського районного суду міста Києва.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Як наголосив Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вказаним позовом, у якому просить визнати недійсними:

- договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , укладений 22.12.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чмируком О.В. та зареєстрований в реєстрі за №3051;

- договір дарування житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3222781502:02:002:0007, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованих за адресою АДРЕСА_2 , укладений 22.12.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чмируком О.В. та зареєстрований в реєстрі за №3052;

- договір дарування земельної ділянки площею 0,1686 га, кадастровий номер 3222781502:0:002:0008, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , укладений 22.12.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чмируком О.В. та зареєстрований в реєстрі за №3053.

Разом із цим, позовна заява не містить відомостей щодо вартості нерухомого майна, з приводу якого виник спір.

Не додано до позовної заяви і жодних доказів на підтвердження такої обставини.

Водночас, судом враховується, що предметом оскарження у даній справі є договори дарування, укладені щодо чотирьох об`єктів нерухомого майна, три із яких розташовані на території Фастівського району Київської області, тобто на території, що не підсудна Подільському районному суду м. Києва.

Ураховуючи вказану обставину, а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах позовної заяви будь яких відомостей щодо вартості об`єктів спірного нерухомого майна, суд вважає, що з метою визначення територіальної підсудності даної справи позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч.1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук Олександр Валерійовича, про визнання договорів дарування недійсними залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній її частині.

Роз`яснити позивачеві, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

СуддяО. О. Ковбасюк