Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в залишенні позовної заяви без розгляду
20 квітня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/4145/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019-2021 роки у кількості 76 діб;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019-2021 роки у кількості 76 діб.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Відповідно до частин 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Частиною 2 статті 233 КЗпП України визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
При цьому слід зазначити, що оскільки частиною 5 статті 122 КАС України визначений строк звернення до суду, зокрема, з питань проходження публічної служби, то відсутня потреба у застосуванні аналогії закону до спірних правовідносин.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі № 240/532/20, якою відступлено від раніше сформованих висновків Верховного Суду щодо застосування норм КЗпП України при вирішенні публічно правового спору.
Позивач ще 03.08.2022 р. належним чином був обізнаний про кількість днів невикористаної відпустки, яка підлягає компенсації при звільненні та отримав саму компенсацію за дні невикористаною відпустки.
Позов надійшов до суду 01.12.2022, тобто, більше ніж через місяць з часу виникнення спірних правовідносин, відтак, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.
Статтею 122 КАС України визначено, що:
- позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);
- для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга);
- для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Встановлюючи своєчасність розрахунку з позивачем при звільненні, суд зазначає, що позивача звільнено наказом відповідача від 03.08.2022 № 209 о/с, відповідно до якого зазначено, зокрема "кількість днів невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік за відпрацьований час складає 19 діб. Тобто, вказаним наказом було визначено за який вид відпустки та за яку кількість днів позивачу буде виплачена компенсація.
09.08.2022 з позивачем був проведений остаточний розрахунок при звільненні, як вбачається з розрахункового листа ГУНП в Чернівецькій області, що не заперечується й позивачем.
Згідно з вимогами статті 2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять:
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно з частиною першою статті 94 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частина друга статті 94 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію").
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
В аспекті спірних правовідносин можна дійти висновку, що компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій входить до структури заробітної плати.
Водночас, частинами першою та другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в редакції чинній до 19.07.2022 було визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до Кодексу законів про працю України, а саме назву та частини першу і другу статті 233 викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, норма щодо права звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком з 19.07.2022 втратила чинність.
Позивач у даній справі звернувся до суду за захистом свого права на належне грошове забезпечення (оплату праці). Позивачем не оскаржуються умови проходження публічної служби або звільнення з неї.
При цьому, частиною п`ятою статі 122 КАС України не визначений місячний строк звернення до адміністративного суду відносно спорів щодо грошового забезпечення або оплати праці за час проходження публічної служби.
При цьому суд звертає увагу, що 15.11.2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання інформації щодо невикористаної основної відпустки. 21.11.2022 р. відповідачем надано відповідь на запит.
Отже, тримісячний строк звернення до суду слід рахувати з 21.11.2022 (коли позивач дізнався про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні).
Водночас звернувшись до суду з позовом 01.12.2022, позивачем строк звернення до суду не пропущено.
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 11 лютого 2021 року в справі 240/532/20 відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа № 420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа № 813/1001/17), одночасно погодилась з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа № 815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа № 620/1982/19).
Однак предметом спору в даній справі є правомірність невиплати відповідачем грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки, тому викладений у постанові від 11 лютого 2021 року в справі № 240/532/20 правовий висновок Верховного Суду є незастосовним до спірних правовідносин, які є відмінними від тих, що перебували на розгляді Верховного Суду у вказаній справі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись статтями 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення/підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Маренич
Судове рішення № 110378437, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 20.04.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 600/4145/22-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: