Ухвала суду № 110377751, 21.04.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

21.04.2023 р. Справа № 520/1501/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2020 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 на підставі рішення суду;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2020 роки, грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, що було здійснено на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі №520/17243/21, з врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження відповідно до статті 262 КАС України без виклику сторін в судове засідання.

Суд звертає увагу, що на електронну адресу суду позивачем надіслано уточнений адміністративний позов.

Відповідно до ч.1, 7 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Оскільки позивачем не надано доказів направлення уточненого адміністративного позову відповідачу (фіскального чеку, опису вкладення, ін.) або його отримання представником відповідача (розписка, ін.), суд не приймає до розгляду та повертає позивачу уточнений адміністративний позов відповідно до ч.7 ст. 47 КАС України.

Отже, адміністративний позов розглядається в первинній редакції.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження по адміністративній справі підлягає закриттю в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, що було здійснено на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі №520/17243/21, з врахуванням раніше виплачених сум, з огляду на наступне.

За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №520/17243/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 03.06.2020 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 03.06.2020, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судове рішення набрало законної сили.

Згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Відповідно до пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Виходячи з вищевикладеного слід зробити висновок, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №520/17243/21 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 03.06.2020, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704, до якого включаються щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, в межах справи №520/17243/21 вже вирішувалося питання щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 03.06.2020, зокрема, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, до яких входить одноразова грошова допомога на оздоровлення.

В наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2020 №115 зазначено, що позивач отримав грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік (а.с. 17).

Згідно копій відомостей, позивач отримав допомогу на оздоровлення за 2020 рік на підставі наказу №603 від 26.03.2020 року, сума якої склала 14 802,40 грн. (а.с. 21).

Отримання грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік також підтверджено позивачем в позовній заяві. При цьому, позивач звернув увагу, що виплата вказаної грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік була здійснена відповідачем без врахування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №520/17243/21.

З довідки - розрахунку ВЧ НОМЕР_1 від 08.02.2023 року №322 та довідки ВЧ НОМЕР_1 про виплату грошової допомоги на оздоровлення за період 2017 - 2020 роки встановлено, що посадовий оклад та оклад за військовим званням обраховувався виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року (а.с. 42).

У відзиві на позов представник відповідача також зазначив, що при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, з якого здійснювалося перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020 по 03.06.2020, військовою частиною НОМЕР_1 правомірно застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року.

Отже, в цій частині спірні правовідносини виникли у зв`язку із виконанням не в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №520/17243/21, яке набрало законної сили, а саме нездійсненням перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, як одноразового додаткового виду грошового забезпечення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704, яку позивач отримав при звільненні з військової служби в запас.

Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України, особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Зважаючи, що фактичною підставою для звернення до суду із даним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, що було здійснено на підставі рішення суду від 08.11.2021 року у справі №520/17243/21, стало виконання відповідачем не в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року у справі №520/17243/21, а саме нездійсненням перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, як одноразового додаткового виду грошового забезпечення, отже заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання такого судового рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку (в зазначеній частині позовних вимог), новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вказана частина позовних вимог в окремому позовному провадженні не повинна розглядатися.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15, а також від 03.04.2019 року по справі №820/4261/18.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За таких підстав суд вважає за можливе закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, що було здійснено на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі №520/17243/21, з врахуванням раніше виплачених сум стало виконання відповідачем не в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі №520/17243/21.

Суд звертає увагу, що згідно частини 2 статті 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ч.2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись положеннями ст. ст. 238, 241-243, 248, 256, 262, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі № 520/1501/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 на підставі рішення суду, а також зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, що було здійснено на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі №520/17243/21, з врахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог продовжити розгляд справи.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко