Рішення № 110375731, 21.04.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року м.Кропивницький Справа № 340/987/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" (вул.Перша Виставкова, 37Е, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25014, код ЄДРПОУ 31774943) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, 57, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) про скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Вересень плюс» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якому просить:

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 року Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за №338/32-00-07-01-03-29, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вересень Плюс» штрафну санкцію за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 137449,50 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 04.11.22 посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області складено акт за № 3173/11/11/31774943 фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв. На підставі вказаного акту перевірки, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено податкове повідомлення-рішення від 24.11.22 за № 338/32-00-07-01-03-29, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вересень Плюс» штрафну санкцію за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 137449,50 грн.

Позивач вказує, що проведення фактичної перевірки здійснено за відсутності визначених законом підстав для її проведення, зважаючи на те, що наказ про проведення перевірки від 02.11.2022 №1226-п не містить відомостей відображених на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення такої перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.

Крім того, позивач вказує, що його фактично двічі притягнуто до відповідальності одного виду (двох штрафних каральних заходів) за одне й те саме правопорушення - один раз призначено штраф за пунктом 7 ст. 17 Закону про РРО, а другий раз - штраф за пунктом 1 ст. 17 Закону про РРО.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.77).

Ухвалою суду від 13.03.2023 від відповідача витребувано додаткові докази за клопотанням позивача (а.с.78).

Ухвалою суду від 10.04.2023 від Головного управління ДПС у Кіровоградській області витребувано додаткові докази по справі (а.с.175).

Заперечуючи проти позову відповідачем 27.03.2023 надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що фактична перевірка проведена з дотриманням вимог ПК України, а застосування штрафних санкцій обумовлено фактом виявлення порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівля, громадського харчування та послуг», що підтверджується долученими до відзиву доказами, а тому оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню (а.с.157-162).

04.04.2023 позивачем надано відповідь на відзив, якою, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві (а.с.168-172).

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до пунктів 20.1.10 та 20.1.11 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Згідно п. 75.1., 75.1.3 ст. 75. ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до підпунктів 80.2.2., 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

З матеріалів справи вбачається, підставою для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки позивача вказано підпункт 80.2.2. п. 80.2. ст. 80 ПК України, при цьому матеріали справи містять листи ДПС України від 22.09.2022 та 13.10.2022 адресовані, в т.ч. і Головному управлінню ДПС у Кіровоградської області, щодо необхідності проведення фактичних перевірок (а.с.178-219).

Вказані листи в розумінні підпункту 80.2.2. п. 80.2. ст. 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для проведення фактичних перевірок.

Отже, доводи позивача щодо відсутності визначених законом підстав для проведення фактичної перевірки є безпідставними оскільки спростовуються матеріалами справи.

ГУ ДПС у Кіровоградській області видано наказ №1226-п від 02.11.2022 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Вересень Плюс»», щодо проведення перевірки господарської одиниці магазин, за адресою м. Кропивницький, вул. Преображенська, 4, з 02.11.2022 тривалістю 3 доби за період діяльності з 01.01.2022 по 04.11.2022 (а.с.47).

На підставі наказу були виписані направлення на проведення фактичної перевірки від 02.11.2022 №№ 2061, 2062 (а.с.89,90). Наказ на проведення перевірки та направлення вручено представникові позивача, що підтверджується відмітками на примірниках направлень.

За результатами фактичної перевірки посадовими особами відповідача 04.11.2022 складено акт № 3173/11/11/31774943 (а.с.92,93).

Відповідно до п. 2.2.8. акту перевірки зафіксовано: роздрібну торгівлю підакцизними товарами без використання режиму попереднього програмування товарної під категорії згідно УКТЗЕД, як наслідок, видача розрахункових документів не встановленого зразка. Дані про фіскальні чеки, в яких виявлено порушення наведено в додатку 1 та 2. Загальна сума розрахункових операцій, проведених через РРО з видачою розрахункових документів не встановленого зразка складає 132349,50 грн.

Висновками акту фактичної перевірки (п. 3.1.) встановлено порушення: п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівля, громадського харчування та послуг» (далі Закон про РРО).

Акт перевірки підписано представником позивача, при цьому зауваження до акту перевірки не вносились.

На підставі акта фактичної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 №338/32-00-07-01-03-29 на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій 137449,50 грн. (а.с.53,54).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 24.11.2022 №338/32-00-07-01-03-29 по акту фактичної перевірки від 07.11.2022 № 3173/11/11/31774943 (а.с.55), встановлено:

- за порушення пунктів 1 (?), 2 ст. 3 Закону про РРО невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі)) відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО застосовано штрафну санкцію в розмірі 132349,50 грн.;

- за порушення п. 11 ст. 3 Закону про РРО (проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій без зазначення коду товарної під категорії згідно УКТЗЕД), на підставі п. 7 ст. 17 Закону про РРО застосовано штрафну санкцію в розмірі 5100 грн.

Не погодившись із прийняттям вищевказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Щодо застосовування до позивача відповідальності за порушення п. 1 ст. 3 Закону про РРО, суд зазначає, що актом фактичної перевірки від 07.11.2022 № 3173/11/11/31774943 (пункт 3.1.) не зафіксовано порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону про РРО, а тому позивач, в даному випадку, не може бути суб`єктом відповідальності за вказане порушення.

Відповідно до пунктів 2, 11 ст. 3 Закону про РРО, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 2 ст. 3 Закону про РРО суд зазначає наступне.

До позивача, за вказане порушення, застосовано відповідальність відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО, як за невидачу розрахункового документу.

Разом з тим, в ході фактичної перевірки не зафіксовано невидачу розрахункового документу, більше того, зміст акту фактичної перевірки від 07.11.2022 № 3173/11/11/ НОМЕР_1 (п. 2.2.6.) вказує на те, що фіскальні звітні чеки на реєстраторі розрахункових операцій друкуються.

Відсутність у фіскальному чеку коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, не свідчить про невидачу розрахункового документу, а вказує лише на інше порушення вимог Закону про РРО (п. 11 ст. 3), а тому не може бути підставою для застосування відповідальності за п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 №338/32-00-07-01-03-29 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 132349,50 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі Положення № 13) визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Тобто, у розрахункових документах, які створюється реєстратором розрахункових операцій /програмних при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов`язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Зміст позовної заяви вказує на те, що позивач не заперечує факту відсутності у фіскальних чеках інформації щодо коду товару за УКТЗЕД у період з 11.05.2022 по 17.08.2022, а тому, заважаючи на те, що фактичною перевіркою охоплено період з 01.01.2022 по 04.11.2022, протягом перевіреного періоду мало місце порушення позивачем вимог п. 11 ст. 3 Закону про РРО.

Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 року за №338/32-00-07-01-03-29 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 5100 грн., є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2147,20 грн. (а.с.1).

Сума скасованих фінансових санкцій складає 96% від загальної суми нарахувань за оскаржуваним рішенням, а тому на користь позивача належить стягнути з відповідача 2061,31 грн. (2147,20 грн. х 96%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 року Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за №338/32-00-07-01-03-29 в частині застосовування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 132349,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ТОВ "Вересень Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 2061,31 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК