Рішення № 110375435, 21.04.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 год 30 хв.

"21" квітня 2023 р. справа № 300/4558/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Вакун В.М.,

позивача не з`явився,

представника позивача не з`явився,

представника відповідача Шеленка В. І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицького районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними в частині підготовки передачі арештованого майна на реалізацію на електронних торгах у виконавчому провадженні №62978150 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 244 076,96 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

Представник позивача у вказаний строк усунув недоліки. Подав суду квитанцію про сплату судового збору №1973-6890-5387-7152 в розмірі 992,40 грн та заяву про поновлення строку на звернення до суду, в якій зазначив, що про дії щодо вчинення підготовки та організації подачі документів на реалізацію майна боржника на електронних торгах у виконавчому провадженні №62978150 позивач дізналась лише 20.10.2022 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 15.12.2022 відкрито провадження у даній справі в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

21.12.2022 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Судове засідання, призначене на 22.12.2022 відкладено у зв`язку з тим, що у суду не було відомостей про вручення представнику позивача повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання, призначене на 26.12.2022 сторони не з`явилися, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялися з урахуванням положень статті 268 КАС України.

Водночас, 26.12.2022 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме інформації щодо факту отримання ОСОБА_1 поштової кореспонденції згідно списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 08.02.2022 №446 та від 18.02.2022 №565 відповідно до форми про отримання рекомендованої кореспонденції №8. У зв`язку з цим просив судове засідання відкласти.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 26.12.2022 витребувано від відділення поштового зв`язку Галич-1 та м. Бурштин-1 інформацію про факт отримання ОСОБА_1 поштової кореспонденції згідно списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 08.02.2022 №446 та від 18.02.2022 №565 відповідно до форми про отримання рекомендованої кореспонденції №8.

На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 05.01.2023 від Івано-Франківської дирекції акціонерного товариства «УКРПОШТА» надійшла інформація витребовувана судом та долучено відповідні докази.

У судове засідання, призначене на 10.01.2023, позивач та представник позивача не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, а тому з урахуванням частини 3 статті 268 КАС України та думки представника відповідача, судом вирішено здійснювати розгляд справи.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення даного адміністративного позову без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною 2 статті 287 КАС України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 позов ОСОБА_1 до Галицького районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023 ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 про залишення позову без розгляду у справі №300/4558/22 скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Адміністративна справа №300/4558/22 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 11.04.2023 та цього ж дня зареєстрована автоматизованою системою документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

У судове засідання, призначене на 21.04.2023 позивач чи його представник не з`явилися, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялися з урахуванням положень статті 268 КАС України, а тому згідно частини 3 статті 268 КАС України та думки представника відповідача, судом вирішено розгляд справи здійснювати за такої явки.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги, викладені у адміністративному позові, не підтримав, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

На виконанні в Галицькому районному відділі ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження за номером АСВП 42121484, згідно виконавчого листа від 18.11.2013 №2/341/618/13, виданого Галицьким районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 2 440 769,69 грн.

У даному виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання судового рішення та усунення можливостей здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику, було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на кошти боржника.

Враховуючи те, що боржником не здійснювались дії щодо добровільного виконання рішення суду, державним виконавцем було здійснено заходи примусового характеру та винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 244076,96 грн від 09.09.2020 (а. с. 45).

З комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 у справі №300/8204/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Галицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62978150 від 09.09.2020 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року у справі №300/8204/21 без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.09.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Геш І. Ю., на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №300/8204/21 за позовом ОСОБА_1 до Галицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанови.

В свою чергу, на обґрунтування протиправності дій відповідача в частині підготовки та передачі майна на реалізацію на електронних торгах у виконавчому провадженні №62978150 від 09.09.2020 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 244 076,96 грн, у даній адміністративній справі представником позивача звернуто увагу суду на те, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні підтвердження направлення оцінки майна боржника не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна, підтвердження отримання оцінки майна боржником та порушення відповідачем терміну надсилання проекту заявки на реалізацію арештованого майна боржника на електронних торгах. Вважає, що такі порушення є протиправними, оскільки, згідно частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом, а тому не погодившись з такими діями відповідача, звернуся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIIIта іншими законами та нормативно-правовими актами.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1статті 3 Закону №1404-VIIIпідлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, крім іншого, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до приспів частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Заходами примусового виконання рішень відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частина1статті 13 Закону №1404-VIII передбачає, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).

Положеннями пункту 6 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

За приписами частини 1 статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 56 Закону №1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Так, зі змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно вбачається, що за боржником зареєстровано майно частка власності 51/100 нежитлової будівлі, магазину загальною площею 300,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 52-56).

Як встановлено судом,державним виконавцем 03.02.2022 було здійснено виїзд на місце знаходження майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , та винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03.02.2022 у ВП №62978150 (а. с. 50-51, 58).

Частиною 1 статті 20 Закону №1404-VIII встановлено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Згідно з частиною першою статті 57 Закону №1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

Положеннями частини 4 статті 57 Закону №1404-VIII визначено, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Галицьким відділом державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 07.02.2022 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення початкової вартості майна: 51/100 частка власності у нежитловій будівлі за адресою: Івано-Франківська обл., м. Бурштин, вулиця Шухевича, будинок 2д, загальна площа (кв.м): 300,1, для примусової реалізації на прилюдних торгах, яку разом з постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника 08.02.2022 направлено боржнику для ознайомлення на адресу постійного місця проживання позивача, що підтверджується списком №446 рекомендованих відправлень листів рекомендованих поданих в Галич 1 (а. с. 59).

Відповідно до інформації, зазначеною Івано-Франківською дирекцією акціонерного товариства «УКРПОШТА» у листі від 04.01.2023 №021501-3-23, рекомендований лист №7710143915371 значиться врученим адресату 10.02.2022, що підтверджується копією витягу книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень форми №8 (а. с. 92, 93).

Відповідно до частини 5 статті 57 Закону №1404-VIII, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Між тим, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (ч. 1 ст. 10 та ч. 1 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

ТОВ «Ремоне Груп»,згідно акту прийому-передачі послуг по незалежній оцінці від 17.02.2022 (а. с. 147), підготовлено та надано висновок про вартість майна 51/100 нежитлової будівлі за адресою: Івано-Франківська обл., м. Бурштин, вулиця Шухевича, будинок 2д, в якому зазначено, що ринкова вартість оціненого майна станом на 14.02.2022 становить без ПДВ 1 184 246 грн (а. с. 61), який 18.02.2022 направлено на адресу постійного місця проживання ОСОБА_1 з супровідним листом від 17.02.2022 №4895 для відома, що підтверджується списком №565 рекомендованих відправлень листів рекомендованих поданих в Галич 1 (а. с. 60-62).

Згідно інформації, зазначеною Івано-Франківською дирекцією акціонерного товариства «УКРПОШТА» у листі від 04.01.2023 №021501-3-23, рекомендований лист №7710143915835 значиться врученим адресату 22.02.2022, що підтверджується копією витягу книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень форми №8 (а. с. 92, 94).

В силу пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

В той же час, висновок про оцінку майна не може бути оскаржений окремо від оскарження дій державного виконавця, що відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою у постанові від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі №821/197/18 та від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду.

Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Частиною 5 статті 57 Закону № 1404-VIII визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-ти денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.

Відповідно, приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна, як процесуальної дії державного виконавця.

Законом також передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.

В свою чергу, Закон № 1404-VIII не містить обов`язку державного виконавця, або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

Слід зазначити, що в статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачені вимоги щодо рецензування звіту про оцінку майна.

Зокрема, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Отже, зацікавлена сторона може подати державному виконавцю заперечення проти звіту про оцінку і, в разі відмови останнім у призначенні рецензування звіту, може оскаржити його дії або здійснити рецензування звіту.

Як встановлено судом, жодних альтернативних оцінок арештованого майна боржником не проводилось, інші експерти або суб`єкти оціночної діяльності не залучались та будь-яких доказів звернення до відповідача із запереченнями щодо висновку про вартість майна представником позивача до суду надано не було.

На переконання суду, отримання позивачем висновку про вартість майна є належним попередженням боржника про дії державного виконавця та достатнім для того, щоб останній міг передбачити і спрогнозувати наступні дії і рішення зі сторони органу виконавчої служби щодо реалізації арештованого майна на електронних торгах, які передбачені і визначені законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 61 Закону №1404-VIII (в редакції, чинній на момент проведення оцінки арештованого майна та передачі його на реалізацію) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Пунктом 1 Розділу ІІ «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2831/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431 (далі Порядок №2831/5) передбачено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону №1404-VIII. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Згідно п.п.2, 3 Розділу ІІ Порядку №2831/5 Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до пунктів 3-4 розділу ІІ Порядку №2831/5, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом №1404-VIII - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини 6 статті 57 Закону №1404-VIII; у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано. Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

З системного аналізу вищенаведених правових норм суд приходить до висновку, що чинним законодавством визначений чіткий алгоритм дій щодо подання державним виконавцем заявки на реалізацію на електронних торгах арештованого майна.

Воднораз, щодо посилань представника позивача на порушення відповідачем терміну надсилання заявки на реалізацію арештованого майна боржника на електронних торгах, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі проведеної оцінки начальником Галицького відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шеленком В. І. підготовлено та подано ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна на електронних торгах від 30.05.2022, у якій вартість 51/100 частки нежитловій будівлі за адресою: Івано-Франківська обл., м. Бурштин, вулиця Шухевича, будинок 2д, загальна площа (кв.м): 300,1, для примусової реалізації на прилюдних торгах, що передається на реалізацію, вказано у визначеній ТОВ «Реноме Груп» сумі 1 184 246,00 грн.

Водночас,через військову агресією російської федерації проти України Державне підприємство «Національні інформаційні системи», на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», тимчасово призупинило роботу Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Надалі Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 19.04.2022 №480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», яка 28.04.2022 набрала чинності та відновила роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, при цьому встановлюючи певні норми та правила щодо порядку доступу та вчинення реєстраційних дій. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких не відновлено доступ до реєстру, визначено наказом Міністерства юстиції України від 11.04.2022 №1429/5 «Про внесення змін до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану».

У зв`язку з вище наведеним, 30.05.2022 нерухоме майна боржника передано на реалізацію до ДП «Сетам», а саме: 51/100 частка власності у нежитловій будівлі за адресою: Івано-Франківська обл., м. Бурштин, вулиця Шухевича, будинок 2д, загальна площа (кв.м): 300,1, для примусової реалізації на прилюдних торгах.

Воднораз, період з дня отримання постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника та висновку про вартість майна до подання заявки на реалізацію описаного й арештованого майна державним виконавцем є достатнім періодом в часі для виконання законних вимог виконавця щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 244 076,96 грн.

Водночас, суд наголошує, що будь-які процедурні порушення, пов`язані із проведенням підготовки та передачі описаного та арештованого майна на реалізацію як результату діяльності суб`єкта владних повноважень, оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами позивача, яка є боржником у виконавчому провадження, та публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються, та дозволяють досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Зазначене, особливо стосується врахування суттєвих порушень процедури прийняття рішень(дій) суб`єктом владних повноважень, у тому числі недотримання встановленої Законом №1404-VIII процедури передачі арештованого майна на реалізацію.

Так законодавчо закріплена процедура серед іншого має на меті створення гарантій для боржника та встановлення меж реалізації повноважень виконавця і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають.

Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.

При цьому суд зазначає, що самого лише посилання на порушення процедури щодо надіслання заявки на реалізацію арештованого майна ОСОБА_1 на ДП «СЕТАМ», а саме щодо терміну її надсилання, недостатньо для визнання протиправними дій державного виконавця щодо передачі арештованого майна позивача на реалізацію шляхом проведення електронних торгів за умови, що під час судового розгляду справи не було встановлено порушень прав боржника з урахуванням вимог Закону №1404-VIII та не може слугувати самостійною підставою для визнання протиправними дій щодо передачі на реалізацію описаного та арештованого майна.

У постанові від 18.01.2023 у справі №500/26/22 (адміністративне провадження №К/990/24423/22) Верховний Суд зробив висновок, що саме кумулятивний (сумарний, сукупний) ефект допущених відповідачем порушень дозволяє стверджувати, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень містить ознаки свавільного (недобросовісного) та, відповідно, протиправного. В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що державним виконавцем дотримано вимоги Закону №1404-VIII та Порядку реалізації арештованого майна щодо обов`язку довести правомірність своїх дій у виконавчому провадженні ВП №62978150 щодо подачі заявки на реалізацію на електронних торгах арештованого майна, яке належить позивачу.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що при вчиненні виконавчих дій, державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 268, 271, 287, 295-297 КАС України, суд , -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Галицького районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Євгена Коновальця, 13, м. Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77101, код ЄДРПОУ 35078278) про визнання дій протиправними відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду у справах, визначених статтею 287 КАС України, подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Галицькому районному відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 21 квітня 2023 р.