Рішення № 110375379, 20.04.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. справа № 300/2741/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною відмову зарахувати до стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, з якого визначається (розраховується) відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, половину строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28 липня 1983 року по 28 червня 1988 року, а саме 2 роки 5 місяців 15 днів; зобов`язати зарахувати до стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, з якого визначається (розраховується) відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, половину строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28 липня 1983 року по 28 червня 1988 року, а саме 2 роки 5 місяців 15 днів, та провести з 19.02.2020 року (дня проведення перерахунку без врахування даного стажу) перерахунок загального відсотку для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді половини строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28 липня 1983 року по 28 червня 1988 року, а саме 2 роки 5 місяців 15 днів, перерахунок довічного грошового утримання із врахуванням нового відсотка з 19 лютого 2020 року без обмеження граничного розміру та виплатити різницю з врахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №300/2549/20 відповідач провів перерахунок його довічного грошового утримання в розмірі 62 відсотків відповідної суддівської винагороди, однак при цьому не зарахував до стажу роботи період навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка з 01.09.1983 по 24.06.1988. На звернення позивача від 19.05.2021 відповідач листом від 24.05.2021 відмовив у зарахуванні вказаного стажу роботи до спеціального стажу на посаді судді та не провів перерахунок розміру довічного грошового утримання. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними оскільки законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI, в тому числі в період правового регулювання спірних правовідносин Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №2862-XII, згідно якого його обрано суддею, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу. На переконання позивача не включення відповідачем до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому навчальному закладі та врахування останнім лише стажу роботи безпосередньо на посаді судді 26 років 7 місяців 1 день і визначення загального відсотку 62% для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання є протиправним та порушує право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання у визначеному законодавством розмірі. Просить позов задовольнити.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що на час виходу позивача у відставку, правовідносини щодо відставки суддів регулювалися Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІI. Згідно визначеного статтею 131 вказаного Закону переліку посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, не зазначено зарахування половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового отримання. Із цитуванням рішення Конституційного Суду України №4-рп 2016 від 08.06.2016 вважає, що при визначені розміру довічного грошового утримання судді необхідно застосовувати статтю 137 саме Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІI, якою не передбачено зарахування навчання до стажу роботи на посаді судді. Також зазначає, що на час призначення позивача на посаду судді, питання визначення стажу роботи регулювалося ч.4 ст.43 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2862-XII якою передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років, тому зарахувати період навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання немає підстав (а.с.31).

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010.

Згідно рішення №926130156437 від 17.02.2021 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, його страховий стаж становить 35 років 10 місяців, в тому числі стаж роботи на посаді судді 26 років 7 місяців (а.с.20).

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.10.1980 (а.с.11-15) позивач, зокрема:

- 28.07.1983 зарахований студентом юридичного факультету денної форми навчання Львівського ордена Леніна держуніверситету імені Івана Франка;

- 28.06.1988 відрахований з університету у зв`язку з закінченням навчання;

-01.08.1988 зарахований в члени Івано-Франківської обласної колегії адвокатів, зі складу якої відрахований 04.01.1993 за власним бажанням;

- 26.12.1992 - у зв`язку із обранням зарахований на посаду судді Калуського міського народного суду;

- 03.01.1994 звільнений з посади судді Калуського міського народного суду в зв`язку з обранням суддею Івано-Франківського обласного суду;

- 04.01.1994 у зв`язку із обранням зарахований на посаду судді Івано-Франківського обласного суду;

- 04.03.2004 обраний суддею безстроково згідно постанови Верховної Ради України №1589 від 04.03.2004;

- 09.08.2017 відрахований зі складу Апеляційного Суду Івано-Франківської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 27.07.2017 №2256/0/15-17 про звільнення з посади судді у зв`язку із поданням заяви про відставку (наказ від 04.08.2017 №163-ос).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020, яке набрало законної сили 08.02.2021, серед іншого зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2020 за №04-12/106-20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом від 17.02.2021 №777-814/Д-03/8-0900/21 повідомив про те, що на виконання вказаного рішення суду проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 в розмірі 62% від заробітку, розмір якого після перерахунку складає 121852, 94 грн. Зазначено, що відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Вказано, що суддівський стаж позивача становить 26 років (а.с.18).

Листом від 24.05.2021 №3512-3575/Д-02/8-0900/21 пенсійний орган за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 повідомив його про те, що статтею 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко передбачено перелік посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, а саме: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, суди Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя. Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також враховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Зазначено, що зарахування періоду навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка з 01.09.1983 по 24.06.1988 (денна форма навчання) до стажу роботи на посаді судді, законом не передбачено (а.с.22).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII (надалі також - Закон № 1402-VIII, в редакції чинній на час звільнення позивача) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно достатті 137цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до частини 3 статті 142Закону №1402-VIIIщомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до положень статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час обрання позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося статтею 43 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» (надалі також Закон №2862-XII).

Згідно із частиною 1 статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 43 Закону №2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року за №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (стаття втратила чинність 20 березня 2008 року), чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років та обрання на посаду судді безстроково, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Після втрати чинності статті 1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.

У відповідності до п.11 Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзаці 4 пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про статус суддів» № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Таким чином законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом №2453-VI, в тому числі в період правового регулювання спірних правовідносин Законом №2862-ХІІ, згідно якого ОСОБА_1 обрано суддею, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №235/7316/16-а, від 24.05.2022 у справі №752/9508/17, від 30.03.2023 у справі № 280/2167/21.

Із записів 4, 5 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.10.1980 позивача слідує, що ОСОБА_1 з 28.07.1983 зарахований студентом юридичного факультету денної форми навчання Львівського державного університету ім. І.Франка, а 28.06.1988 відрахований із вказаного університету у зв`язку із закінченням навчання (а.с.11).

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становив більше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, враховується також половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.

За вказаних обставин, відмова відповідача щодо зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді, з якого визначається (розраховується) відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, половини строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28.07.1983 по 28.06.1988 (02 роки 05 місяців 15 днів), є протиправною.

При цьому суд зауважує, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 року у справі № 308/6953/17, від 30.01.2020 у справі №592/3694/17, від 20.04.2021 в справі №344/5707/19.

Суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції за прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 , з якого визначається (розраховується) відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28.07.1983 по 28.06.1988 (02 роки 05 місяців 15 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, з якого визначається (розраховується) відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28.07.1983 по 28.06.1988 (02 роки 05 місяців 15 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок загального відсотку для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28.07.1983 по 28.06.1988 (02 роки 05 місяців 15 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням стажу роботи на посаді судді половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28.07.1983 по 28.06.1988 (02 роки 05 місяців 15 днів) без обмеження граничного строку із врахуванням проведених платежів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.