Рішення № 110375320, 21.04.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 квітня 2023 року Справа № 280/373/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 7)

Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. № 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 23.12.2022 № 083950015474 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 з дня звернення за пенсією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка зверталась до відповідача за призначенням пенсії за віком згідно із п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, оскільки мала необхідний загальний і пільговий стаж та набула відповідного пенсійного віку. Проте позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що прийнятим рішенням відповідач 1 порушив її законні права та інтереси, оскільки воно ґрунтується на безпідставних мотивах і не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. До того ж посилається на безпідставне не зарахування відповідачем її пільгового стажу за спірні періоди. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 16.01.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.02.2023 залучено до участі у справі в якості другого відповідача -Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що оскільки Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» є чинними, її положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 впливає на право на призначення пенсії на пільгових умовах лише особам, у яких таке призначення виникло до 11.10.2017. Проте, оскільки позивачу виповнилось 45 років 03.12.2022, тобто 11.10.2017 (дата набрання чинності внесенням змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), то умови призначення їй пільгової пенсії мають визначатися на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За таких обставин, рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 на спірні правовідносини не впливає, оскільки приписи Закону України «Про пенсійне забезпечення» не поширюються на позивача. Також зазначає, що період роботи позивача з 01.11.2003 по 31.08.2015, оскільки в довідці №125-503 від 30.11.2022 року накази про проведення атестації робочих місць за умовами праці не завірені печатками. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах виникає у позивача після досягнення 50 років (станом на 22.11.2022 року позивачці виповнилось 45 років), тому відповідачем 1 обґрунтовано прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 23.12.2022 № 083950015474 згідно наданої заяви від 15.12.2022. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , у зв`язку з досягненням 45-річного віку, 15.12.2022 звернулась до ГУПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1.

За принципом екстериторіальності зазначена заява розглянута Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.12.2022 № 083950015474 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу за Списком 1. Зазначено, що до пільгового стажу не враховано період з 01.11.2003 по 31.08.2015, оскільки в довідці №125-503 від 30.11.2022 року накази про проведення атестації робочих місць за умовами праці не завірені печатками. Пільговий стаж становить 0 років 0 місяців 0 днів.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон №1788-XIІ), у редакції чинній до прийняття Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення №213-VIII від 02.03.2015 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015 року, віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

Так, до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо підвищення пенсій №2148-VIII від 03.10.2017 року, текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із п.1 ч.2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші.

Вказана норма набула чинності з 01.10.2017 року.

Натомість, Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII.(п. 1 рішення).

Згідно з п. 2 Рішення № 1-р/2020, стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до п. 3 Рішення № 1-р/2020, застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

„На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі№ 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а неЗакону № 1058-ІV.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 03.11.2021 року в справі № 360/3611/20, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з підстав невизнання пенсійним органом набутого позивачем страхового та спеціального пільгового стажу, а саме не зарахування відповідачем до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 01.11.2003 по 31.08.2015, оскільки в довідці №125-503 від 30.11.2022 року накази про проведення атестації робочих місць за умовами праці не завірені печатками та у зв`язку з невизнанням відповідачем права позивача на призначення їй пенсії за списком №1 після досягнення 45 років.

Щодо не зарахування відповідачем пільгового стажу позивача у повному обсязі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п`ять років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2. цього Порядку.

Згідно із п. 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Судом встановлено, що відповідачем не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» з 01.11.2003 по 31.08.2015, оскільки в довідці №125-503 від 30.11.2022 року накази про проведення атестації робочих місць за умовами праці не завірені печатками.

З долученої до матеріалів справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджується, що позивач в період з 01.11.2003 по 31.08.2015 працювала у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна».

В трудовій книжці наявні записи про підтвердження права позивачки на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 за результатами атестації робочих місць та зазначені відомості про проведення на підприємстві атестації робочих місць, згідно наказів №186 від 29.04.2005 року, №162 від 19.08.2010 року, №149 від 01.07.2015 року, №160 від 02.07.2020 року.

Зазначене також підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 30.11.2022 №125-503.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна від 30.11.2022 №125-503 підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.

Так, в довідці зазначено, що в період з 01.11.2003 по 31.08.2015 позивач працювала повний робочий день у Приватному Акціонерному Товаристві «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна». У зазначеній довідці зазначено, що вона видана на підставі особової картки, ЕТКД, штатного розпису, технологічного процесу, розрахункових відомостей, результатів атестації робочих місць - накази №477 від 28.04.2000 року, №186 від 29.04.2005 року, №162 від 19.08.2010 року, №149 від 01.07.2015 року.

Суд зауважує, що за змістом вказаних наказів робоче місце позивача атестовано та підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1.

Таким чином, відповідачем було протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» з 01.11.2003 по 31.08.2015.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на вказані правові приписи, суд дійшов висновку, що відмова відповідача 1 в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала необхідний страховий стаж роботи, у тому числі на роботах за списком № 1 більше 11 років, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного ч. 1 статті 114 Закону № 1058-ІV є протиправною, що свідчить про необхідність зобов`язання відповідача 2 (оскільки позивач перебуває на обліку саме в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області) призначити позивачу пенсію відповідно до п.а ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення зарахувавши позивачу період роботи з 01.11.2003 по 31.08.2015 до пільгового стажу за Списком №1.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області призначити позивачу пенсію оскільки позивач перебуває на обліку саме в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та після прийняття рішення про призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрацією/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відповідно до частина 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 7, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. № 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.12.2022 № 083950015474.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» з 01.11.2003 по 31.08.2015 року, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, відповідно до п.а ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 за №213-VII починаючи з 15.12.2022 року.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 7, код ЄДРПОУ 13559341).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 21.04.2023.

Суддя О.В. Конишева