Ухвала суду № 110373969, 13.04.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

13 квітня 2023 р.Справа № 120/249/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Зданевич Н.Ю.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Савелової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Управління Держпраці у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі.

21.03.2023 позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначив, що у разі визнання його звільнення незаконним, спірний наказ Управління Держпраці у Вінницькій області №263-к від 12.12.2022 «Про звільнення ОСОБА_2 » буде скасовано, відповідно, суд повинен буде поновити його на попередній роботі. Разом із тим, починаючи з 06.12.2022 Управління Держпраці у Вінницькій області припинило виконання завдань та функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах визначених його Положенням. Натомість з 06.12.2022 на території Вінницької області забезпечення виконання цих же завдання та функції з реалізації державної політики у відповідних сферах продовжило Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці згідно його Положення. З огляду на викладене, позивач зазначив, що найоптимальніший спосіб захисту його втраченого права у відносинах публічної служби є поновлення його на рівнозначну посаду державної служби в Центрально-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці.

В судовому засіданні 13.04.2023 позивач підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення відповідного клопотання.

Визначаючись щодо поданого клопотання, суд виходив із наступного.

Так, положеннями ч. 3 ст. 48 КАС України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

В даному ж випадку, спір, який є предметом розгляду у даній справі, пов`язаний із звільненням ОСОБА_1 із займаної ним посади в Управлінні Держпраці у Вінницькій області, у зв`язку із ліквідацією останнього.

Крім того, в межах даного позову позивач також просить суд поновити його на посаді.

В той же час, обґрунтовуючи необхідність залучення до участі у справі співвідповідача, позивач зазначив, що починаючи з 06.12.2022 Управління Держпраці у Вінницькій області припинило виконання завдань та функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах визначених його Положенням.

Натомість, як зазначає позивач, з 06.12.2022 на території Вінницької області забезпечення виконання цих же завдання та функції з реалізації державної політики у відповідних сферах продовжило Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці згідно його Положення.

З огляду на викладене, на думку позивача, найоптимальнішим способом захисту його втраченого права у відносинах публічної служби буде поновлення його на рівнозначну посаду державної служби в Центрально-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці.

Наведені вище обставини, на переконання позивача, свідчать про наявність підстав для залучення до участі у справі в якості співвідповідача Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Разом із тим, суд не погоджується із такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Так, у постанові від 22 січня 2020 року у справі №2а-15057/09/2670 Верховний Суд вказав, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270).

Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року у справі №826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині продовження дії трудового договору з працівниками.

Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 червня 2020 року у справі №826/5602/16 та від 21 жовтня 2021року у справі №809/2894/13-а та від 06 жовтня 2022 року по справі №260/2642/21.

Відповідно до частини першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В даному ж випадку, із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що Управління Держпраці у Вінницькій області дійсно перебуває в стані припинення.

Разом із тим, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців про припинення Управління Держпраці у Вінницькій області відсутній, що вказує на відсутність повного правонаступництва.

З огляду на вище викладене, а також враховуючи те, що станом на момент вирішення поданого позивачем клопотання Управління Держпраці у Вінницькій області перебуває у стані припинення, тобто процес припинення не завершено, зазначене свідчить про відсутність повного правонаступництва та, як наслідок, відсутність підстав для залучення до участі у справі Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в якості співвідповідача.

Керуючись ст.ст. 48, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі співвідповідача відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено 18.04.2023.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна