Рішення № 110373600, 15.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29961/20

Провадження № 2/761/2229/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі:

представника позивача: Суєтінової О.О.,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2020 року до суду надійшла вказана позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість:

- за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 55 631,05 грн. та інфляційну складову боргу в розмірі 3 226,60 грн., 3% річних в розмірі 2 363,94 грн.;

- за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 50 145,08 грн. та інфляційну складову боргу в розмірі 941,91 грн., 3% річних в розмірі 1 257,42 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01.05.2018 року він є виконавцем послуг з централізованого опалення для житлових будинків комунальної форми власності. Відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , які постачає позивач за вказаною адресою. Крім того, позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги №602-18 від 11.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 55 631,05 грн.

Разом з тим, відповідач в повному обсязі не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2020 року становить 105 776,13 грн. - за надані послуги з централізованого опалення.

06.01.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовні вимоги, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Як зазначає відповідач, між відповідачем та ПАТ «Київенерго» було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню №032103200970100 від 02.11.2017 р. Одночасно з укладенням Договору відповідач надав заяву від 02.11.2017 р. за встановленою формою, про прийняття на абонентський облік квартирного засобу обліку теплової енергії. Зазначений прилад обліку теплової енергії також було опломбовано представником ПАТ «Київенерго». 08.12.2017 р. представником ПАТ «Київенерго» було здійснено обстеження та складено відповідний акт щодо встановлення приладу обліку теплової енергії з зазначенням назви (MOLTICAL 302), місця встановлення (на подавальному трубопроводі центрального опалення), та вказані показники 0000 GJ (ГДж). Таким чином, відповідач вчинив всі залежні від нього дії для здійснення оплати послуг з опалення на підставі показань квартирного приладу обліку теплової енергії. Відповідач стверджує, що станом на березень 2020 року, а також на дату складання цього відзиву показання наведеного вище приладу обліку теплової енергії не змінились та дорівнюють 0000 ГДж. Відповідач зазначає, що не отримував інших договорів про надання послуг з опалення та постачання гарячої води ані від ПАТ «Київенерго», ані від КП «Київтеплоенерго».

19.01.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтверджує те, що 08.12.2017 року представником ПАТ «Київенерго» було здійснено обстеження приладу обліку теплової енергії відповідача та складено відповідний акт. Однак зазначає, що показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця відповідно до п. 14 Правил, при цьому відповідач не подавав позивачу показання квартирного засобу обліку теплової енергії, а тому позивачем було правомірно здійснено нарахування за надану послугу з постачання теплової енергії за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалювальній площі квартири.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, вислухавши сторони та врахувавши їх процесуальні заяви, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.04.2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності та постачання теплової енергії споживачам. Так, з 01.05.2018 року, КП «Київтеплоенерго» здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а отже є виконавцем цих послуг для житлових будинків комунальної форми власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2018 року між позивачем та ПАТ «Київенерго» було укладено договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» набуло права грошової вимоги до боржника з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг, як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів), а також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), в тому числі визначені рішеннями суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;

Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

Відповідно до п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила) вартістю послуги з постачання гарячої води є встановлений відповідно до законодавства тариф.

За змістом п. 33 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 грудня 2017 року інженером з контролю за договірними величинами СВП «КТМ» ПАТ «Київенерго» складено акт про те, що було проведено обстеження квартири АДРЕСА_2 щодо розташування вузла обліку теплової енергії. При обстеженні виявлено, що в квартирі встановлено прилад обліку марки Multical 302, серійний номер 67473809, 2017 року випуску, показники 0000 GJ, 0000 м3.

Крім того, відповідач надав суду копії актів від 22.01.2021 року та від 29.06.2021 року про зняття контрольних показників за адресою: АДРЕСА_1 з вузла обліку теплової енергій марки Multical 302, серійний номер 67473809, опломбований пломбами «Т-Облік» №46767752, №46767768, в яких було встановлено показники: Е-0,0 GJ; V-0,0 м3. Лічильник на момент обстеження в робочому стані, індикація присутня.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом надав розрахунок заборгованості, згідно з яким станом на 01.04.2021 року, за відповідачем обліковується заборгованість, яка становить 105 776,13 грн. - за надані послуги з централізованого опалення.

Однак, судом встановлено та підтверджується наданими відповідачем документами, що за період часу з 2017 року по 01.04.2021 року показники лічильника опалення Multical 302, серійний номер 67473809, встановленого у квартирі АДРЕСА_2 є сталими та незмінними, що свідчить про відсутність факту споживання відповідачем послуг з централізованого постачання опалення у вищевказаний період.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2022 по справі № 201/11406/20 зазначив, що відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Позивач не надав суду доказів, що відповідач споживав послуги централізованого опалення в тому обсязі, як зазначено в розрахунку заборгованості.

В той же час представник позмивача зазначила, що внаслідок ненадання щомісячних показників лічильника обліку теплової енергії, відповідачу було нараховано за послуги централізованого опалення згідно з показниками лічильника, яка влаштований в будинку.

Однак, суд вважає, що ненадання відповідачем показників квартирного засобу обліку теплової енергії, не свідчить про споживання теплової енергії відповідачем та це спростовується актами, які складені представниками позивача в яких зазначено, що показники вузла обліку теплової енергій за адресою: АДРЕСА_1 - 0000 GJ, 0000 м3.

З урахуванням наведеного, суд також не вбачає підстав для застосування до даних відносин санкцій, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки позивачем не доведено факту виникнення у відповідача зобов`язання щодо сплати боргу за послуги з централізованого опалення.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України; Законом України «Про житлово-комунальні послуги»; ст.ст. 4, 77-81, 141, 263, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 березня 2023 року.

Суддя: Н.Г. Притула