Рішення № 110367999, 21.04.2023, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/674/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Романової О.Г.,

при секретарі судового засідання - Данілової О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Чорнобай цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шулік Олени Йосипівни до Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області Захарова Ольга Дмитрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шулік О.Й. звернулася до суду із позовом в інтересах останньої до Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області Захарова О.Д., про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області помер батько позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Для оформлення своїх спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом (посвідченого Бугаївською сільською радою Глобинського району Полтавської області 25.12.2007 за реєстровим № 268) позивач звернулась до державного нотаріуса Захарової О.Д. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Однак, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарчими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зауважує на тому, що вищезазначений будинок фактично прийнятий батьком позивача після смерті свого батька - ОСОБА_3 .

Зокрема, ОСОБА_3 за життя склав заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповів ОСОБА_2 .

Окрім цього, за вказаним заповітом батько позивача успадкував:

-земельну ділянку загальною площею 0,2468 га, що розташована на території АДРЕСА_1 призначену для ведення особистого селянського господарства;

-земельну ділянку загальною площею 2,4621 га, що розташована на території Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Оскільки за життя батько позивача оформив право власності на вищезазначені земельні ділянки, то після його смерті їх успадкувала позивач, отримавши відповідні свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Водночас, ані ОСОБА_3 , ані батько позивача - ОСОБА_2 за свого життя належним чином не оформили право власності на спірний житловий будинок.

Саме вказана обставина стала підставою для відмови державного нотаріуса Захарової О.Д. у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 № 45/5.

Так, за змістом п. 62 Інструкції підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населенному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сілської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

З огляду на вищенаведене, вважають, що у позивача наявні документи для можливості визнання за ним права власності на житловий будинок.

На підставі вищевикладеного просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26.09.2022 витребувано у державного нотаріуса Градизької державної нотаріальної контори Глобинського (на даний час Кременчуцького) району Полтавської області Захарової О.Д. належним чином засвідчені копії усіх документів зі спадкової справи № 210 за 2012 рік, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; у Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області відповідний витяг з погосподарської книги № 1 за 2016 - 2020 роки, номер об`єкта погосподарського обліку 010001-1 щодо належності ОСОБА_3 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.01.2023 витребувано у Чорнобаївській державній нотаріальній конторі (адреса: вул. Центральна, 218,

смт Чорнобай, Золотоніський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 02901411) копію спадкової справи ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , у разі ж відсутності такої спадкової справи - надати відомості про заведення такої спадкової справи іншими нотаріальними конторами; у Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (вул. Соборності, 2, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 34177193)належним чином завірену копію погосподарської книги на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання представник позивача - адвокат Шулік О.Й. не з`явилася, надіслала до суду заяву від 11.04.2023 про розгляд справи без її участі та участі позивача.

Представник відповідача Іркліївської сілської ради Золотоніського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, 31.08.2022 надіслав до суду клопотання в якому просив суд справу розглядати без його участі, заперечення проти задоволення позову відсутні.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та визначив відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 квітня 2012 року (а.с. 13 т. 1).

Як вбачається із копії спадкової справи після смерті ОСОБА_2 спадщину після смерті останнього прийняла його донька - ОСОБА_1 , що підтверджується копіями її заяв адресованих Градизькій державній нотаріальній конторі, копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 10.12.1971 Святилівською с/р Глобинського району Полтавської області (а.с. 10 т. 1) та копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 10.09.1994 Святилівською сільською радою Глобинського району Полтавської області (а.с. 11 т. 1).

Також, із копій матеріалів спадкової справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_2 на приватизовану земельну ділянку розміром 0,2468 га, що розташована на території АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства; приватизованої земельної ділянки розміром 2,4621 га, що розташована на території Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; недоотриманої пенсії за квітень 2012 року в сумі 1260,34 грн.; вкладу з відповідними відсотками.

Відповідно до відомостям зазначеним у довідці виданої секретарем сільської ради Тригуб Л.І. № 448 від 04.11.2020, згідно погосподарських книг за гр. ОСОБА_3 рахується домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Рік побудови житлового будинку - 1956, загальна площа будинку - 48,9 кв.м., в тому числі житлова площа - 31,9 кв.м. Земельна ділянка загальною площею 0,2468 га (а.с. 23 т. 1).

Згідно відомостям довідки КП «ЧООБТІ» Чорнобаївський відділ від 24.06.2021 № 344-о станом на 01.01.2013, згідно з даними сховища для зберігання матеріалів технічної інвентаризації КП «ЧООБТІ», право власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 22 т. 1).

Право власності на спірний будинок не зареєстровано також у Єдиному реєстрі нерухомого майна.

Відповідно до відомостям погосподарської книги № 1 Кліщинської сільської ради на 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 р.р. головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_3 (а.с. 5-7 т. 2).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 виданого 11.09.2003 виконкомом Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 187 т. 1 з оборотного боку).

Отже, оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно при вирішенні даної справи

необхідно застосовувати положення чинного на той час ЦК УРСР.

Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт посвідчений 04.06.1991 головою виконавчого комітету Кліщинської сільської ради народних депутатів Чорнобаївського району Черкаської області Тригуб Л.І., відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповів ОСОБА_2 (а.с. 190 т. 1 з оборотного боку).

Отже спадкування відбулося за заповітом.

Згідно з положеннями ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до довідки виданої виконкомом Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області № 95, ОСОБА_2 протягом шести місяців після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактично вступив в управління спадковим майном: речі вжитку та обіходу перейшли в користування ОСОБА_2 в жовтні 2003 року (а.с. 190 т. 1).

Згідно відомостям спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом виданого 12.03.2004 державним нотаріусом Чорнобаївської державної нотаріальної контори Залізня Н.Є. на спадкове майно, яке складається з права на майновий пай у майні СТОВ ім. Старицького с. Кліщинці Чорнобаївського району; права власності на земельну ділянку розміром 2,46 га розташованої на території Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР 19-12-0123 виданого 26.05.2001 Кліщинською сільською радою (а.с. 191 т. 1).

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 зазначено, що відповідно до ст. 548 ЦК УРСР та ст. 1268 ЦК не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, а тому зі змісту цих норм вбачається, що спадкоємець приймає (або не приймає) спадщину в повному

обсязі.

Отже, враховуючи той факт, що спадкоємець після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_2

прийняв частину майна померлого та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно вважається, що останній прийняв все спадкове майно, що увійшло у спадкову масу після смерті останнього включаючи і будинок який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав останньому відповідно до довідки виданої секретарем сільської ради Тригуб Л.І. № 448 від 04.11.2020, але не оформлений останнім у встановленому законом порядку.

Як було зазначено вище спадкоємицею майна померлого ОСОБА_2 є його донька - ОСОБА_1 .

Гр. ОСОБА_1 звернулася до Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловийбудинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте отримала відмову у зв`язку з тим, що не подала правовстановлюючі документи на вищезазначений будинок (а.с. 14 т. 1).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 № 45/5.

Так, за змістом п. 62 Інструкції підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населенному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сілської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

В судовому засіданні була досліджена довідка видана секретарем сільської ради Тригуб Л.І. № 448 від 04.11.2020, відповідно до якої за ОСОБА_3 рахувалося домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а також відомості з погосподарської книги на дане домоволодіння, які підтвердили відомості зазначені у довідці.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи, що визнання права на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оцінивши наявні у справі письмові докази, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шулік Олени Йосипівни до Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області Захарова Ольга Дмитрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ), РНОКПП: НОМЕР_5 право власності на житловий будинок з господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до

Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини

судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або

складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому

повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 21 квітня 2023 року.

Суддя О.Г. Романова