Рішення № 110363675, 17.04.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/20/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2023 Справа № 908/263/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/263/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОЦЕНТР-КОМПЛЕКС (юридична адреса: вул. Чарівна, буд. 38, кв. 53, адреса для листування: пров. Кам`яний, буд. 8, оф. 30, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 36163678)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, ідентифікаційний код 40937886)

про стягнення 1743063,08 грн.

за участю представників:

від позивача Антонець І.В. ордер серії АР №1111715 від 25.01.2023;

від відповідача Борисенков В.С., ордер серії АР № 1120534 від 10.04.2023;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОЦЕНТР-КОМПЛЕКС з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК заборгованості в розмірі 802986,34 грн., пені в розмірі 525601,76 грн., інфляційних втрат у розмірі 346654,20 грн., 3% річних у розмірі 67820,78 грн., всього 1743063,08 грн.

Позов обґрунтовано простроченням виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №25 від 06.12.2018 щодо оплати товару, поставленого позивачем відповідачу на виконання специфікації №8 від 12.09.2019 за видатковою накладною №1217 від 07.11.2019 та специфікації №9 від 09.10.2019 за видатковою накладною №1410 від 17.12.2019 до цього договору.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 16, 509, 526, 530, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 216, 217, 230, 265, 266 Господарського кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/20/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.02.2023 о 11 год. 30 хв.

Представник позивача, яким подано позов, отримав копію ухвали суду 01.02.2023 через електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

В судовому засіданні 28.02.2023 був присутній представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.02.2023 №908/263/23 відкладено підготовче засідання на 15.03.2023 у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

03.03.2023 від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач просить додатково повідомити відповідача про час і місце судового засідання шляхом направлення ухвали суду на можливе фактичне місцезнаходження відповідача, а саме на адресу: вул. Зої Космодем`янської, 3-А, м. Запоріжжя, 69035.

Ухвалу суду від 28.02.2023 було надіслано відповідачу на вказану позивачем в заяві адресу, а також на юридичну адресу відповідача.

09.03.2023, 14.03.2023 від відповідача повернулись усі ухвали, які йому направлялись.

З відповідачем відсутній зв`язок за номером телефону вказаним, у позовній заяві.

В судовому засіданні 15.03.2023 був присутній представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

В минулому судовому засіданні відкладено підготовче засідання через невручення ухвали відповідачу про час та місце проведення судового засідання, суд додатково направив ухвалу на іншу адресу, вказану позивачем у заяві, від відповідача повернулись всі ухвали, за вказаним позивачем номером телефону відповідача відсутній зв`язок.

Представник позивача зазначив, що усі докази подані, вважає, що суд зробив усе можливе для повідомлення відповідача про розгляд справи, просить закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Усі можливі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи судом здійснені.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 № 908/263/23 суд закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.04.2023 о 10 год. 00 хв.

Директора, комерційного директора товариства відповідача було повідомлено про призначення справи по суті телефонограмами №02-20/3 та № 02-20/4 від 17.03.2023. Також, копію ухвали суду від 15.03.2023 розміщено на сайті Господарського суду Запорізької області, що підтверджується роздруківкою з сайту суду від 20.03.2023.

27.03.2023 від відповідача повернулась ухвала суду від 15.03.2023, направлена на відомі суду адреси.

В судовому засіданні 17.04.2023 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для ознайомлення із матеріалами справи.

Клопотання відповідача залишено без задоволення, оскільки відсутній процесуальний строк для відкладення розгляду справи на іншу дату.

Суд оголосив перерву до 17.04.2023 о 12 год. 00 хв. без ухвали для надання представнику відповідача можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Суд продовжив розгляд справи після перерви. Здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Представником відповідача заявлено усне клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені та зменшення пені до 1000,00 грн. В обґрунтування зменшення розміру пені представник відповідача посилається на те, що на початку 2020 року товариство відповідача отримало важкий фінансовий стан, а тому мало місце прострочення оплати боргу.

Представник позивача заперечив проти вказаних клопотань.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 802 986,34 грн., в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ- КОНТИНЕНТ-СК» (далі - ТОВ «СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК», покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОЦЕНТР-КОМПЛЕКС» (далі - ТОВ ««ЕЛЕКТРОЦЕНТР- КОМПЛЕКС», постачальник) укладено договір поставки № 25 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору цей договір призначений визначити умови, на яких постачальник зобов`язується постачати покупцеві товар, а покупець буде придбавати та оплачувати його вартість.

За умовами п. п. 1.2.-1.3. договору найменування товару, його асортимент, кількість, ціна і загальна вартість узгоджується сторонами та визначаються у специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Документи на товар, які постачальник зобов`язується передати покупцеві: рахунок; видаткова накладна; технічна документація виробника, яка надається в електронному вигляді (каталог, керівництво по експлуатації або інше в залежності від виду товару); декларація про відповідність або сертифікат відповідності (копія завірена постачальником), якщо товар підлягає обов`язковій сертифікації на території України; податкова накладна (а в разі необхідності розрахунок коригувань до податкової накладної) у порядку та строки згідно діючого законодавства.

Згідно з п. 4.1. договору строки та періодичність поставок партій товару узгоджується сторонами додатково і визначаються у специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору сторони здійснюють приймання товару по кількості та якості. Товар приймається покупцем по кількості згідно рахунка та відповідної видаткової накладної. Приймання товару по кількості здійснюється у присутності представників сторін. Товар вважається повністю прийнятим покупцем по кількості після підписання сторонами видаткової накладної (п.п. 5.2.1., 5.2.2. договору). Зовнішні дефекти визначаються шляхом візуального огляду товару представниками покупця і постачальника (п. 5.3.1. договору).

Згідно з п. 5.4. договору моментом переходу права власності на товар є підписання сторонами видаткової накладної.

Пунктом 6.1. договору сторони визначили умови поставки: «EXW» м. Запоріжжя, провулок Кам`яний, 8 (склад ТОВ «ЕЛЕКТРОЦЕНТР-КОМПЛЕКС»), згідно правил INCOTERMS 2010, якщо інші умови не визначені додатково у відповідних специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору.

За умовами п. 7.2. договору ціна за одиницю товару і загальна вартість визначаються у специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору.

Вид розрахунків: безготівковий (п. 8.1. договору).

Порядок розрахунків узгоджується сторонами додатково і зазначається в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору, на кожен вид товару окремо (п. 8.4. договору).

Відповідно до п. 9.2. договору, якщо розрахунок за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу, що визначено специфікацією, то за порушення строків оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сплата пені не звільняє покупця від зобов`язання щодо сплати вартості поставленого за цим договором товару. Пеня за цим договором не є заліковою.

12.09.2019 ТОВ ««ЕЛЕКТРОЦЕНТР-КОМПЛЕКС» та ТОВ «СОЮЗ-КОНТИНЕНТ- СК» було погоджено та підписано специфікацію №8 (додаток №8 до договору поставки №25 від 06.12.2018), за умовами якої постачальник зобов`язуються поставити товар у кількості й номенклатурі:

№Найменування (артикул)ОписОд. вим.Ціна за од., грн.Кіль кістьСума, грн.1LV4334743П АВТОМ.ВИМ COMPACT NSX250R TM200Dшт.5 555,7566366679,502LV431563ЗР РОЗШИР-ЧІ ПОЛ+ПЕР INS/INV NSX 100-250шт.130,8513217272,203LV4293302 ІЗОЛ ЕКРАНИ 3Р КРОК 45ММ NSX100-250шт.113,95667520,704A9F78306АВТ. ВИМИКАЧ iC60N 3Р 6А Вшт.282,65123391,805MVS25113NW2LАВТ ВИМ MVS2500A 65кА 3Р ЕТ2 240В АС ВИКшт.75 787,652151575,306MVS20H3NW2LАВТ ВИМ MVS2000A 65кА 3Р ЕТ2 240В АС ВИКшт.67 660,504270642,00Всього: 817081,50 грн., ПДВ 20 % 163416, 30 грн. Разом 980497,80 грн.Вартість товару за специфікацією №8 склала 980 497,80 грн.

Сторони погодили, що строк поставки товару від 9-ти до 14-ми тижнів з дати передоплати (дострокова поставка дозволяється).

Порядок розрахунків наступний:

50% передоплата протягом 5-ти банківських днів від дати рахунку;

50% протягом 90 (дев`яносто) банківських днів від дати поставки па умовах цього договору.

Постачальником на підставі специфікації №8 було виставлено покупцеві рахунок №1005 від 12.09.2019 на оплату на суму 980 497,80 грн.

Згідно з платіжним дорученням №1518 від 13.09.2019 покупець перерахував на розрахунковий рахунок постачальника 490 248 90 грн. - 50% передоплати за товар.

Згідно з підписаною сторонами видаткової накладної №1217 від 07.11.2019 постачальник поставив, а покупець прийняв без зауважень та заперечень товар за специфікацією №8 на суму 980 497,80 грн.

Враховуючи умови специфікації №8 від 12.09.2019 у покупця виник обов`язок здійснити другий платіж у розмірі 50% вартості товару, а саме 490 248, 90 грн. у строк до 18.03.2020 (90 банківських днів від дати поставки).

Відповідач здійснив часткову оплату другого платежу за специфікацією № 8 на суму 180 000,00 грн.: згідно з платіжними дорученнями №2060 від 15.11.2019 на суму 100 000,00 грн., №2227 від 06.12.2019 на суму 50 000,00 грн., №675 від 04.09.2020 на суму 20 000,00 грн., №824 від 14.01.2022 на суму 10 000,00 грн.

Заборгованість відповідача за специфікацією №8 від 12.09.2019 складає 310 248,90 грн.

09.10.2019 ТОВ ««ЕЛЕКТРОЦЕНТР-КОМПЛЕКС» та ТОВ «СОЮЗ-КОНТИНЕНТ- СК» було погоджено та підписано специфікацію №9 (додаток №9 до договору поставки №25 від 06.12.2018), за умовами якої Постачальник зобов`язуються поставити товар у кількості й номенклатурі:

№Найменування (артикул)Опис Од. вим.Ціна за од., грн.Кіль кістьСума, грн.1LV4334743П AВTOM.ВИМ COMPACT NSX250R TM200Dшт.5 729,8546263573,102LV4315633Р РОЗШИР-ЧІ ПОЛ+ПЕР 1NS/1NV NSX100-250шт.134,959212415,403LV4293302 ІЗОЛ ЕКРАНИ 3Р КРОК 45ММ NSX100-250шт.117,55465407,304MVS25H3NW2LAB Г ВИМ MVS2500A 65кА 3Р ЕТ2 240В АС ВИКшт.78162,252156324,505MVS20H3NW2LАВТ ВИМ MVS2000A 65кА 3Р ЕТ2 240В АС ВИКшт.69780,452139560,90Всього: 577281,20 грн., ПДВ 20 % 115456,24 грн. Разом 692737,44 грн.Вартість товару за специфікацією №9 склала 692 737,44 грн.

Сторони погодили, що строк поставки товару від 9-ти до 14-ми тижнів з дати передоплати (дострокова поставка дозволяється).

Порядок розрахунків наступний:

25% передоплата протягом 5-ти банківських днів від дати рахунку;

75% протягом 90 (дев`яносто) банківських днів від дати поставки на умовах цього договору.

Постачальником на підставі специфікації №9 було виставлено покупцеві рахунок №1117 від 09.10.2019 на оплату на суму 692 737,44 грн.

Згідно з платіжним дорученням №1752 від 10.10.2019 покупець перерахував на розрахунковий рахунок постачальника 200 000,00 грн. за товар.

Згідно з підписаною сторонами видаткової накладної №1410 від 17.12.2019 постачальник поставив, а покупець прийняв без зауважень та заперечень товар за специфікацією №9 на суму 692 737,44 грн.

Враховуючи умови специфікації №9 від 09.10.2019 у покупця виник обов`язок сплатити залишок вартості товару, а саме 492 737,44 грн. у строк до 28.04.2020 (90 банківських днів від дати поставки).

Покупцем не було здійснено оплати вартості поставленого товару у повному обсязі.

Заборгованість відповідача за специфікацією №9 від 09.10.2019 складає 492737,44 грн.

Загальна заборгованість відповідача складає 802 986,34 грн.

13.09.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 вих. №09-200 від 13.09.2022 щодо виконання зобов`язань за договором поставки № 25 від 06.12.2018 на суму 802986,34 грн. Вказана претензія повернулась на адресу позивача із відміткою пошти «адресат відсутній».

На час розгляду справи в суді, доказів сплати заборгованості сторонами не надано.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив поставку товару згідно з погодженими сторонами умовами, однак у встановлений договором строк відповідач свої зобов`язання з оплати товару не виконав.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за загальний період з 19.03.2020 по 23.01.2023 (по кожній поставці окремо) у розмірі 67 820,78 грн. та інфляційні втрати за період квітень 2020 по грудень 2022 (по кожній поставці окремо) у розмірі 346 654,20 грн.

Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунки здійснено арифметично правильно.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до положень п.7 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 9.2. договору, якщо розрахунок за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу, що визначено специфікацією, то за порушення строків оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сплата пені не звільняє покупця від зобов`язання щодо сплати вартості поставленого за цим договором товару. Пеня за цим договором не є заліковою.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 19.03.2020 до 23.01.2023 (по кожній поставці окремо) у розмірі 525 601,76 грн.

Відповідач розрахунок позивача не спростовував, а лише усно заявив клопотання про застосування строків позовної давності та про зменшення пені до 1000,00 грн. В обґрунтування зменшення розміру пені представник відповідача посилається на те, що на початку 2020 року товариство відповідача отримало важкий фінансовий стан, а тому мало місце прострочення оплати боргу.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунки здійснено арифметично правильно.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 525 601,76 грн. пені визнаються обґрунтованими та підставними згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (п. 90).

Щодо усного клопотання відповідача про застосування строків позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 3 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до положень п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжено та триває на даний час.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Через військову агресію Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022). Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який у свою чергу продовжено та триває на даний час.

Отже, на спірні правовідносини не поширюються положення п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, яким визначено скорочений строк позовної давності в один рік.

З огляду на те, що строк позовної давності продовжується на період дії карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку, що позивач не пропустив строк позовної давності за вимогами про стягнення пені.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 1000,00 грн.

За змістом ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. (Постанова Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/8396/20).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19.

Тобто, з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Таким чином, враховуючи, що відповідач взяте на себе зобов`язання за укладеним з позивачем договором не виконує протягом тривалого часу (починаючи з березня 2020) та не надає доказів наміру його виконання в майбутньому, господарський суд не знайшов підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення з відповідача пені. Крім того, представник позивача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, оскільки тривале невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором негативно позначається на фінансовому стані товариства позивача. Доказів наявності підстав для зменшення пені до 1000,00 грн. відповідач також суду не надав.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, ідентифікаційний код 40937886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОЦЕНТР-КОМПЛЕКС (юридична адреса: вул. Чарівна, буд. 38, кв. 53, адреса для листування: пров. Кам`яний, буд. 8, оф. 30, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 36163678) заборгованість за договором № 25 від 06.12.2018 у розмірі 802 986,34 грн. (вісімсот дві тисячі дев`ятсот вісімдесят шість грн. 34 коп.), пеню у розмірі 525 601, 76 грн. (п`ятсот двадцять п`ять тисяч шістсот одна грн. 76 коп.), 3 % річних у розмірі 67 820,78 грн. (шістдесят сім тисяч вісімсот двадцять грн. 78 коп.), втрати від інфляції у розмірі 346 654, 20 грн. (триста сорок шість тисяч шістсот п`ятдесят чотири грн. 20 коп.) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 26 145,95 грн. (двадцять шість тисяч сто сорок п`ять грн. 95 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21.04.2023.

Суддя М.В. Мірошниченко