Ухвала суду № 110357678, 20.04.2023, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/172/21

1-кп/458/1/2023

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

20.04.2023 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6

при розгляді у відкритому судовому засіданні обвинувального акта в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиногореєстру досудових розслідувань за №12020140000000663 від 26.08.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Бориня Турківського району Львівської області, який до взяття під варту проживав за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, одруженого, раніше несудимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

встановив:

У провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів без визначення застави.

В обгрунтування клопотання прокурор вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, що підтверджується зібраними доказами в кримінальному провадженні. Обставини та заявлені ризики, які передували застосуванню та неодноразовому продовженю обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати. Так, наявні ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років; ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які є його сусідами та односельчанами. Вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити уникнення цих ризиків та виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим. При цьому, прокурор вказав, що злочин вчинено за наявності обтяжуючої обставини - стан алкогольного сп`яніння, внаслідок вчинення цього злочину настали наслідки у вигляді смерті двох осіб, стан здоров`я, вік обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням волі. Просив клопотання задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_4 , який бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ "Львівська установа виконання покарань (№19)", вказав провідсутність ризиків його втечі та впливу на свідків чи потерпілих. Зазначив, що не мав і немає наміру ухилитись від суду шляхом втечі, сам повідомив про те, що тривалий час проживав за кордоном, що свідчить про те, що він не буде втікати.

У судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які беруть участь в засіданні в режимі відеоконференції, заперечили проти клопотання прокурора. Сторона захисту вважає клопотання таким, що не відповідає вимогам КПК УКраїни, відсутні жодні ризики про які вказує прокурор, а покликання прокурора на докази щодо обгрунтованості обвинувачення не витримують жодної критики. Ряд доказів отримані всупереч вимог КПК України, неповноважними слідчими, а тому такі є неналежними та недопустимими. Висновки експертиз, на які покликається прокурор спростовані іншими, наявними в матеріалах справи висновками. Вказали на тривалість тримання обвинуваченого під вартою, на недоведеність обгрунтованої підозри, а тому просили змінити запобіжний захід на інший, який не пов`язаний з позбавлення волі.

Потерпілі, представник потерпілого в судове засідання не з`явились, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу.

Заслухавши сторін кримінального провадження, вирішуючи заявлене прокурором клопотання, суд виходить з таких норм права та мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення (ч. 3 ст. 331 КПК України).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Зокрема, згідно з вимогами ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, а саме, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують тримання особи під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд встановив, що в цьому кримінальному провадженні за №12020140000000663 від 26.08.2020 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб.

До обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строк якого неодноразово продовжувався судом, останній раз 01.03.2023 строк тримання під вартою обвинуваченому продовжено на строк 60 днів, тобто до 29.04.2023 включно, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Питання обґрунтованості підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України вже було предметом розгляду судом під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому і така є обґрунтованою у розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, так як надані прокурором докази вказують на наявність певної вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Покликання сторони захисту в заперечення обгрунтованості підозри на неналежні та недопустимі докази, які надає сторона обвинувачення, суд відхиляє, оскільки оцінку усім доказам суд надасть в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України прокурор також довів обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились і такі виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Так, на даний час не зменшився і продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може вчинити спробу переховуватись від суду.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого загинуло двоє осіб.

Згідно зі санкцією ч. 3 ст.286 КК України покарання за такий злочин, передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавлення права керування транспортними засобами на строк до трьох років.

На переконання суду, суворість можливого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування, оскільки навіть зі сплином часу, можливість застосування такого покарання як позбавлення волі, цілком вірогідно, може бути розцінена обвинуваченим більш небезпечною ніж намір його уникнути, шляхом переховування або втечі.

Також, не зменшився і продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може чинити спроби впливати на свідків, які є його односельчанами та сусідами.

При оцінці цього ризику суд враховує також те, що допит свідків у суді не проведено, а тому наявність ризику впливу на цих свідків з метою, зокрема, зміни показань, є цілком очевидним.

Відтак, у ході розгляду клопотання суд дійшов висновку, що обвинувачений має об`єктивну можливість реалізації встановлених ризиків, у випадку, зокрема, зміни запобіжного заходу.

Суд також зазначає, що при вирішенні питання доцільності продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно враховувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, можуть переважати принцип поваги до особистої свободи.

Суд не залишає поза увагою наявність суспільного інтересу, адже додатковим обов`язковим об`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, є життя і здоров`я особи, ознакою об`єктивної сторони є суспільно-небезпечні наслідки, а ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого загинуло двоє осіб.

Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою суд також відповідно до ст. 178 КПК України враховує вік обвинуваченого, задовільний стан його здоров`я, те що він одружений, раніше не судимий, позитивно характеризується, до взяття під варту не був працевлаштований, тривалий час перебував за межами України. Відомості про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність в нього утриманців не надано.

За таких обставин, суд дійшов переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, про що просила сторона захисту, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не гарантує запобіганню встановленим ризикам і не забезпечить визначеної ст. 177 КПК України мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи те, що прокурор довів обставини, які свідчать, що ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою не зменшились і продовжують існувати, наявність таких обставин виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою, тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів і не знаходить підстав для застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу.

Підстав для визначення розміру застави не має, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людей.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 331 КПК України,

ухвалив:

Задоволити клопотання прокурора.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю смт. Бориня Турківського району Львівської області, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 18.06.2023 року включно.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити (направити) обвинуваченому, прокурору, а також скерувати начальнику ДУ "Львівська установа виконання покарань (№19)".

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 20.04.2023.

Суддя ОСОБА_1