Рішення № 110357618, 18.04.2023, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

18 квітня 2023 рокуСправа №451/823/21 Провадження № 2/451/29/23

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Патинок О.П.

при секретарі Ференс І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження шляхом проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», третя особа на стороні відповідача: тимчасово виконуючий обов`язки директора - радник директора ДП «Укрспирт» Лучечко Юрій Михайлович про скасування як незаконного наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

з участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

03.06.2021 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2021 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Ухвалою судді від 07.06.2021 матеріали позовної заяви залишено без руху.

16.06.2021 представником позивача було подано позовну заяву в новій редакції.

Позовна заява обґрунтована тим, що 18.08.2017 у справі № 451/1601/15-ц Радехівський районний суд Львівської області задоволив позов ОСОБА_1 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. За результатами справи були вирішено: визнати незаконним та скасувати наказ №331-1 від 17.11.2015 про звільнення ОСОБА_1 керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» з 17.11.2017 у зв`язку із припиненням повноважень посадової особи; поновлено ОСОБА_1 на роботі у Вузлівському МПД ДП «Укрспирт» на посаді керівника з 17.11.2015; стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 88170 грн 50 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2015 року по 17 листопада 2016 року включно та судовий збір в розмірі 1920 грн; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку в розмірі 7347 грн. 55 коп. за один місяць. 14.12.2017 колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області рішення Радехівського районного суду Львівської області від 18.08.2017 - залишила без змін. Вищезазначені судові рішення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ оскаржені не були, законної сили набрали 14.12.2017. 07.02.2018 Радехівським районним судом Львівської області було видано два виконавчі листи за вищевказаним рішенням суду першої інстанції за яким рішення набрало законної сили 12.12.2017 зі строком пред`явлення до виконання виконавчих листів до 12.12.2020 у зв`язку із тим, що відповідачем добровільно рішення суду не виконувалось. 30.11.2020 позивачем подано до Радехівського районного суду Львівської області позовну заяву про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення незаконно звільненого працівника. Ухвалою від 13.02.2021 відкрито провадження у справі за даною позовною заявою (справа № 451/1929/20). 11.05.2021 позивач отримав рекомендований лист із відзивом на подану ним позовну заяву, в додатках до якого був наказ про поновлення позивача на займаній посаді від 20.10.2017 за №247-к та наказ про звільнення позивача від 09 січня 2018 року за № 3-к. Раніше позивачу про існування цих наказів відомо не було, про існування цих наказів позивач дізнався 11 травня 2021 року. Копія наказу ДП «Укрспирт» № 3-к від 09 січня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 позивачу не вручалась, що вбачається із самого наказу, на якому стоїть відмітка про його ознайомлення лише ОСОБА_4 у зв`язку з чим, вважає, що місячний строк звернення до суду із позовом про поновлення на роботі слід рахувати з 11 травня 2021 року. Як вбачається з наказу про звільнення ОСОБА_1 від 09 січня 2018 року, останнього звільнено оскільки ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся від ознайомлення із наказом ДП «Укрспирт» №247-к від 20.10.2017 про його поновлення на роботі від виконання обов`язків керівника Вузлівського МПД та працевлаштуватися на запропонованих підприємством посадах. Як правова підстава зазначено п.6 ст.40 КЗпП України (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу). В цьому ж наказі мова йде про поновлення ОСОБА_4 на посаді керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» з 20 жовтня 2017 року на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/6613/17. Однак ОСОБА_4 був призначений на посаду керівника Вузлівського МПД у зв`язку із звільненням 17 листопада 2015 року із цієї посади, яке в подальшому було визнано судом незаконним. За змістом рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року у справі № 361/6613/17 позивач у цій справі ( ОСОБА_4 ) вказує на те, що згідно наказу № 241-к від 19.10.2017 його незаконно звільнили з посади керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» не запропонувавши йому іншу посаду на підприємстві. Окрім того, як вбачається із документів, які ДП «Укрспирт» долучив до відзиву у справі № 451/1929/20, ОСОБА_4 насправді звільнений з ДП «Укрспирт» не був, оскільки ще до його поновлення судом на роботі (рішення про поновлення від 24.11.2017) підписував на підприємстві документи як в.о. керівника - заступник керівника з технічних питань. Така правова підстава для звільнення ОСОБА_1 як поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, відсутня, оскільки раніше виконував цю роботу ОСОБА_1 , а не ОСОБА_4 , і саме ОСОБА_1 за рішенням суду був поновлений на посаді керівника Вузлівського МПД. Що стосується інших підстав для звільнення ОСОБА_1 , які зазначені в оскаржуваному наказі, то дані підстави є надуманими та фактично не існували. Статтями 40 та 41 КЗпП України такі підстави для звільнення не передбачені. В позовній заяві зазначає, що видаючи 20 жовтня 2017 року наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Вузлівського МПД, роботодавець даний наказ до відома ОСОБА_1 не довів, з наказом останнього не ознайомив, до виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 фактично не допустив. В подальшому, стверджуючи, що ОСОБА_1 відмовився ознайомитись із цим наказом, дії «Укрспирт» створило сфальшовані документи. Зокрема, працівниками Вузлівського МПД були створені три Акти від 24.10.2017 від 27.10.2017 та від 08.11.2017 за змістом яких ОСОБА_1 або відмовлявся від ознайомлення з наказом про поновлення на роботі, або був відсутній за місцем проживання, а двері були зачинені. Також на ім`я т.в.о. директора - радника директора ДП «Укрспирт» Лучечка Ю М. подано службову записку з коротким викладом інформації яка зазначена у сфальшованих актах. Що стосується складених актів від 24 жовтня 2017 року, 27 жовтня 2017 року та від 08 листопада 2017 року, дані документи також вважає, що складені незаконно. Обгрунтовує тим, що зафіксована в актах інформація ніби-то була отримана в результаті виїзду працівників Вузлівського МПД на домашню адресу ОСОБА_1 . Наказом № 247-к від 20 жовтня 2017 було уповноважено провідного інженера з кадрів Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» (без зазначення прізвища, імені та по батькові) згідно чинного законодавства довести даний наказ до відома ОСОБА_1 та внести відповідні записи до трудової книжки. Натомість, ніхто не уповноважував керівника з питань безпеки ОСОБА_5 , менеджера з постачання та збуту ОСОБА_6 , старшого бухгалтера ОСОБА_7 , старшого інспектора з охорони ОСОБА_8 , провідного інженера з кадрів ОСОБА_9 , інженера-механіка 1 категорії ОСОБА_10 виконувати поза межами робочого місця не притаманні їх посадам функції, а саме: проникати 24 жовтня 2017 року на приватну територію без дозволу власника та ознайомлювати працівника з наказом про поновлення на займаній посаді. Також зазначає, що оскільки робочим місцем керівника з питань безпеки ОСОБА_5 , менеджера з постачання та збуту ОСОБА_6 , старшого бухгалтера ОСОБА_7 , старшого інспектора з охорони ОСОБА_8 , провідного інженера з кадрів ОСОБА_9 , інженера-механіка 1 категорії ОСОБА_10 є місце знаходження Вузлівського МПД, а не місце проживання ОСОБА_1 , а тому, відсутність вказаних працівників на робочому місці повинна була бути зафіксована у табелях обліку використання робочого часу за 24 та 27 жовтня 2017 року, а також за 08 листопада 2017 року. Проте, у табелях зазначених вище працівників стоять вісімки, тобто, дані працівники перебували на робочому місці, і не могли перебувати на території приватної власності ОСОБА_1 також вказано, що якби ОСОБА_1 дійсно був належним чином поновлений на роботі та допущений до виконання обов`язків керівника Вузлівського МПД, то факт невиходу його на роботу впродовж періоду 20.10.2017 09 січня 2018 давав би підстави звільнити його за прогул. Однак, як вбачається із наказу №3-к від 09.01.2018 ОСОБА_1 був звільнений без зазначення правової підстави, а відтак невихід його на роботу в період 20.10.2017 09.01.2018 не пов`язаний з прогулом, а пов`язаний з тим, що йому не було відомо про поновлення його на займаній посаді та його не було допущено до фактичного виконання трудових обов`язків. Зазначає, що 24.10.2017, 27.10.2017 чи в будь-які інші дні ОСОБА_1 не повідомлявся про поновлення його на роботі. Інформація, яка міститься в наказі про звільнення щодо відмови від ознайомлення з наказом про поновлення, відмови від виконання обов`язків керівника Вузлівського МПД, та відмови працевлаштуватись на запропонованих підприємствах, не відповідає фактичним обставинам справи та є спотвореною. Оскільки наказ був вручений позивачу лише 11 травня 2021 року, з вини відповідача позивач не знав ні про його поновлення, ні про його звільнення, а тому, з відповідача слід стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Вважає, що розрахунок потрібно робити, починаючи з 09 січня 2018 року (день незаконного звільнення) по дату винесення судом рішення про поновлення позивача на роботі. Оскільки, копія оскаржуваного наказу була надіслана позивачу в межах іншої цивільної справи лише 11 травня 2021 року, тоді ж позивач і дізнався про його поновлення на роботі та подальше звільнення, а тому, місячний строк звернення до суду позивачем дотриманий, у зв`язку з тим, що такий строк рахується з дня вручення копії наказу або з дня видачі трудової книжки. Просить суд: скасувати як незаконний наказ ДП «Укрспирт» № 3-к від 09 січня 2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 , керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» з 09 січня 2018 року. Поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на посаді керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» з 09 січня 2018 року. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16; Код ЄДРПОУ: 37199618) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 січня 2018 року по день винесення судового рішення у даній справі. Стягнути Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16; Код ЄДРПОУ: 37199618) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 17.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з участю сторін, призначено перше судове засідання на 05.08.2021 на 09:30 год. ( відповідно до Наказу в.о. голови Радехівського районного суду Львівської області № 21/В від 26 травня 2021 р. суддя Патинок О.П. перебувала у щорічній основній відпустці з 22 червня 2021 р. по 16 липня 2021 р. включно).

13.07.2021 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про об`єднання в одне провадження цивільну справу № 451/823/21 із цивільною справою № 451/1929/20.

05.08.2023 ухвалою відкладено судове засідання у справі через неявку представника відповідача та третьої особи на 09 год. 00 хв. на 26.08.2021.

26.08.2021 ухвалою суду відмовлено в клопотанні представника позивача про об`єднання в одне провадження цивільної справи № 451/823/21 із цивільною справою № 451/1929/20. Відкладено судове засідання на 09 год. 00 хв. на 16.09.2021.

15.09.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, де представник відповідача вказує, що ДП «Укрспирт» заперечує проти доводів позовної заяви, з огляду на наступне. Так, із змісту позовної заяви вбачається, що 14.06.2021 сторона позивача просить скасувати як незаконний наказ ДП «Укрспирт» № 3 -к від 09.01.2018 в частині, звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт», поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте, з метою отримання неправомірної вигоди та незаконного заволодіння коштами підприємства, сторона позивача намагається ввести суд в оману щодо дійсних обставин справи та приховує від суду той факт, що в жовтні 2017 року ОСОБА_1 було достеменно відомо про те, що згідно з наказом ДП «Укрспирт» від 20.10.2017 його було поновлено на роботі. Крім того, сторона позивача приховує від суду дійсні обставини звільнення ОСОБА_1 , що мали місце в січні 2018, а саме свою обізнаність щодо звільнення його із займаної посади, отримання копії наказу, трудової книжки та розрахунків при звільненні, що підтверджується наступним. 18 серпня 2017 року відповідно до рішення Радехівського районного суду Львівської області у справі №451/1601/15-ц було визнано незаконним наказ ДП «Укрспирт» № 331-1 від 17.11.2015 року; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді керівника Вузлівського МПДДП «Укрспирт»; стягнуто з ДП «Укрспирт» кошти за час вимушеного прогулу в розмірі 88 170.50 грн за період з 17 листопада 2015 року по 17 листопада 2016 року. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 7347 грн 55 коп. було допущено до негайного виконання. 20.10.2017 на виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області від 18.08.2017 наказом ДП «Укрспирт» «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » №247-к від 20.10.2017 було скасовано наказ ДП «Укспирт від 17.11.2015 №331-к «Про звільнення ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 поновлено на посаді керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» з 17.11.2015 та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць. Пунктами 3-4 наказу, провідному інженеру з кадрів Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укспирт» було доручено довести даний наказ до відома ОСОБА_1 та внести відповідні записи до трудової книжки, а старшому бухгалтеру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць. Цього ж дня (20.10.2017), провідний інженер з кадрів Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» ОСОБА_9 засобами телефонного зв`язку повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до наказу ДП «Укрспирт» №247-к від 20.10.2017 він поновлений на роботі та може приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Також було повідомлено про необхідність надання трудової книжки для внесення запису про скасування запису про звільнення. Трудова книжка знаходиться у ОСОБА_1 , що підтверджується підписом ОСОБА_1 в Книзі обліку трудових книжок. 20.10.2017 ДП «Укрспирт» направило ОСОБА_1 разом із супровідним листом від 20.10.2017 №27-1/505 наказ N9 247 - к від 20.10.2017, що підтверджується квитанцією №5/00459859 від 20.10.2021 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №8025200459859. Даним листом позивачу також було повідомлено про те, що на підставі наказу ДП «Укрспирт» від 20.10.2017 № 247 -к, скасовано наказ ДП «Укрспирт» № 331 -к від 17.11.2015 та поновлено його на посаді керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт». Разом з тим, ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність ознайомитися із вищевказаним наказом та з`явитися на своєму робочому місці (ДП «Укрспирт», Вузлівське МПДДП «Укрспирт»). Оскільки, позивач так і не з`явився на роботі, та не повідомляв підприємство про причини своєї відсутності в період з 20.10.2017 по 23.10.2017 о 13 год. 30 хв. 24 жовтня 2017 працівниками Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» було здійснено комісійний виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 . На виконання п. 3 наказу № 247 - к від 20.10.2017 ОСОБА_9 , провідний інженер з кадрів Вузлівського МПД ДП «Укрспирт», в присутності заступника керівника з питань безпеки ОСОБА_5 , менеджера з постачання та збуту ОСОБА_11 , старшого бухгалтера ОСОБА_7 , старшого інспектора з охорони ОСОБА_8 , та інженера механіка 1-ї категорії ОСОБА_10 , зачитала ОСОБА_1 на подвір`ї його будинку) зміст наказу ДП «Укспирт» №247-к від 20.10.2017 та запропонувала поставити свій підпис про ознайомлення, також повідомила про необхідність надання трудової книжки для внесення запису про скасування запису про звільнення. Однак, з невідомих для підприємства причин ОСОБА_1 без будь-яких пояснень відмовився ставити свій підпис про ознайомлення з наказом від 20.10.2017 про що було складено відповідний акт від 24.10.2017. 26.10.2017 підприємство направило ОСОБА_1 лист №27-1/525 з проханням з`явитися на Вузлівське МПД ДП «Укрспирт» для уточнення реквізитів (карткового рахунку) для перерахування нарахованих коштів, а саме місячної середньої заробітної плати. У зв`язку з тривалою відсутністю позивача на роботі 27.10.2017 та 08.11.2017 працівниками підприємства були здійснені повторні виїзди на домашню адресу ОСОБА_1 для з`ясування причин відсутності останнього на роботі. Двері його будинку були постійно зачиненими. Разом з тим, звертають увагу суду на те, що приписи КЗпП України не вимагають від роботодавця повідомляти поновленому працівнику про прийняття наказу про поновлення його на роботі, таке судове рішення в розумінні ст. 235 КЗпП України виконується негайно - тож працівник вважається таким, що вже повідомлений судом. З огляду на вищевикладене вбачається, що рішення Радехівського районного суду Львівської області від 18.08.2017 в частині його негайного виконання про поновлення на роботі ОСОБА_1 було виконане підприємством. А саме, згідно з наказом ДП «Укрспирт» № 247 - к від 20.10.2017 позивача було поновлено на роботі, який доведено до його відома засобами телефонного, поштового зв`язку та зачитування його змісту позивачу в присутності п`яти працівників підприємства. Вважають, шо матеріалами справи підтверджено, що даний наказ було доведено до відома, а також, з матеріалів справи вбачається, що в період з 20.10.2017 по 09.01.2018 позивач був відсутній на роботі. У відзиві покликаються на те, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт неодноразового вжиття підприємством заходів щодо встановлення дійсних причин відсутності позивача на роботі. Звертають увагу суду, що 24.11.2017 згідно з рішенням Броварського районного суду Київської області у справі № 361/6613/17 було поновлено на роботі на посаді керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» ОСОБА_4 . Відтак, зважаючи на обов`язковість виконання рішення Броварського районного суду Київської області у справі №361/6613/17 про поновлення на роботі ОСОБА_4 на посаді керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт», враховуючи обізнаність ОСОБА_1 з ухваленим на його користь судовим рішенням про поновлення його на роботі від 18.08.2017 та не бажання приступити до виконання посадових обов`язків керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» - 19.12.2017 за місцем реєстрації ОСОБА_1 разом із супровідним листом №02-7-3/3203 було направлено перелік вакантних посад станом на 18.12.2017. Цим листом, згідно із ч. 1 п. 6 ст. 40 КЗпП України позивачу було запропоновано іншу роботу та повідомлено про те, що заява про переведення (або про відмову від переведення) на запропоновані підприємством посади подається до управління персоналу ДП «Укрспирт». Також, було запропоновано повідомити реквізити рахунку для перерахування вихідної допомоги, згідно з ст. 44 КЗпП України. Відтак, оскільки станом на 09.01.2018 від позивача не надходило жодних письмових пояснень та документів, що підтверджували б поважність причин відсутності його на роботі в період з 20.10.2017 по 09.01.2018, враховуючи обов`язковість виконання підприємством рішення Броварського районного суду Київської області у справі № 361/6613/17 яким було поновлено на роботі, на посаді керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» ОСОБА_4 та відсутність волевиявлення позивача щодо продовження трудових відносин, 09.01.2018 згідно з наказом ДП «Укрспирт» 33-к «Про звільнення ОСОБА_1 » останнього було звільнено із займаної посади. Відповідно до п. 4 цього наказу з позивачем було проведено повний розрахунок, а саме виплачено ОСОБА_1 компенсацію за 24 дні невикористаної відпустки у розмірі 8 232,00 грн та одну середньомісячну заробітну плату згідно із п. 6 ст. 40 КЗпП України, в розмірі 10 461 грн 36 коп.. В день звільнення (09.01.2018) позивач був відсутній на роботі протягом усього робочого дня, а відтак наказ про звільнення було надіслано останньому разом із супровідним листом №27-1/10 від 10.01.2018 за місцем його реєстрації. Зазначають, що строк звернення до суду, встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), застосовується незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цього строку, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк. Таким чином, передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. А отже, якщо цей строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Вважають, що в розумінні ст. 233 КЗпП України, позивач повинен був звернутись з даним позовом до суду до 09.02.2018. При цьому, як вбачається з позовної заяви. ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом лише 14.06.2021, тобто, з пропуском строку майже в чотири роки. Наголошують, що матеріали справи не містять, а стороною позивача не надано жодного належного доказу в підтвердження того, що в період з 17.08.2017 по день звернення до суду з даним позовом (14.06.2021), ОСОБА_1 звертався до ДП «Укрспирт» з вимогою надати копію наказу про звільнення, трудову книжку, довідку про виплачену заробітну плату при звільненні тощо. Матеріали справи не містять доказів, що підприємство чинило будь - які перешкоди у виконанні позивачем своїх посадових обов`язків, та не допускало його до роботи. А відтак, доводи позовної заяви зводяться до власних припущень та не підтверджені жодним належним доказом. Матеріли справи не містять відповідної заяви позивача про поновлення строку. Позовна заява позивача також не містить і належних обґрунтувань щодо причин та обставин, що були перешкодою звернутись до суду з позовом про оскарження наказу відповідача, як і на протязі трьох років до ДП «Укрспирт» за отриманням копії наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки та розрахунку при звільненні. Вважають, що ухилення позивача від виходу на роботу та відмова від ознайомлення з наказом від 20.10.2017 № 247 - к, а в подальшому звернення до суду із відповідними вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, можна вважати як зловживання правом, яке полягало у використанні свого суб`єктивного права з метою зашкодити іншій особі або з іншою ціллю, наприклад отримання матеріальної вигоди або компенсацій за рахунок власника. Просять в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ДП «Укрспирт» відмовити в повному обсязі, застосувати позовну давність щодо позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення №3-к від 09.01.2018, поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» та стягнення з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

16.09.2021 ухвалою суду відкладено судове засідання за клопотанням представника позивача на 01.10.2021 09 год. 30 хв.; також, 01.10.2021 судове засідання протокольно відкладено за клопотанням представника позивача.

19.10.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.11.2021.

16.11.2021 в судове засідання сторони не з`явилися. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Ухвалою суду в судовому засіданні продовжено перерву до 15.12.2021 10 год. 00 хв.

15.12.2021 в судове засідання сторони не з`явилися. Ухвалою суду продовжено перерву в судовому засіданні до 31 січня 2022, витребувано докази.

31.01.2022 в судове засідання не з`явився представник відповідача, продовжено перерву до 23.02.2022. Повторно витребувано докази.

23.02.2022, 10.03.2022 судові засідання не проводилися у зв`язку із неявкою та за клопотанням сторін (представника позивача).

19.04.2022 ухвалою суду клопотання представника відповідача щодо відкладення розгляду справи - задоволено. Продовжено перерву в судовому засіданні до 12.05.2022 року до 10 год 00 хв.

12.05.2022 сторони не з`явилися. Ухвалою суду зобов`язано сторону відповідача надати суду докази. Продовжено перерву в судовому засіданні до 16.06.2022 13 год 00 хв.

16.06.2022 ухвалою суду продовжено перерву в судовому засіданні до 04.07.2022 14 год 00 хв. Повторно зобов`язано сторону відповідача надати суду докази. В судовому засіданні продовжено перерву до 04.07.2022.

04.07.2022 за клопотанням представника відповідача в судовому засіданні продовжено перерву до 14.07.2022 11 год. 00 хв.

14.07.2022 в судовому засіданні протокольно продовжено перерву через неявку представника позивача до 05.08.2022.

20.07.2022 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, які обгрунтовані тим, що Наказ про звільнення позивача був виданий 09 січня 2018 року. Однак, позивач фактично не був поновлений на посаді, оскільки не знав про таке поновлення, а тому, не працював з 17 листопада 2015 року. У зв`язку з чим, вважає, що для проведення розрахунку середнього заробітку до уваги потрібно взяти посадовий оклад ОСОБА_1 як керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» станом на 09 січня 2018 року. Оскільки лише в липні 2022 року відповідач надав інформацію про посадовий оклад позивача, який був йому встановлений станом на січень 2018 року, а тому подає дану заяву про збільшення позовних вимог. Відповідно до Довідки, виданої керівником Вузлівського МПД 01 липня 2022 року за № 27-1/55, посадовий оклад керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» в січні 2018 року становив 10 461, 36 грн. Просить суд стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 січня 2018 року по день винесення судового рішення у даній справі, з розрахунку встановленого ОСОБА_1 посадового окладу у розмірі 10461,36 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

05.08.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.08.2022 14 год. 00 хв.

18.08.2022 в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника відповідача до 05.10.2022.

05.10.2022, 14.10.2022 головуючий суддя перебував на лікарняному.

10.11.2022 в судове засідання сторони з`явилися. В судовому засіданні продовжено перерву до 25.11.2022.

25.11.2022 судове засідання не відбулося, згідно акту від 25.11.2022 (а.с.1 т.3).

07.12.2022 в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_7 та продовжено перерву до 14.12.2022.

14.12.2022 продовжено допит свідка ОСОБА_7 та в судовому засіданні оголошено перерву до 28.12.2022.

28.12.2022 в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_12 та в судовому засіданні продовжено перерву до 27.01.2023.

27.01.2023 в судовому засіданні допитано як свідка позивача ОСОБА_1 , продовжено перерву до 28.02.2023.

28.02.2023 в судовому засіданні продовжено перерву до 21.03.2023.

15.03.2023 від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі.

21.03.2023 представником позивача подано розрахунок позовних вимог станом на день винесення судового рішення, де просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу 649 102, 48 грн.

21.03.2023 ухвалою суду клопотання представника відповідача ДП «Укрспирт» В.Я. Кецко про долучення до матеріалів цивільної справи № 451/823/21 письмового пояснення та поновлення (встановлення додаткового строку) для подання доказів - задоволено. Долучено до матеріалів даної цивільної справи №451/823/21 письмове пояснення подане представником відповідача ДП «Укрспирт» В.Я. Кецко від 15.03.2023. Встановлено додатковий строк представнику відповідача ОСОБА_3 для подання доказів до 15.03.2023. Долучено до матеріалів справи №451/823/21 оригінал поштового конверту (№8025200459859 Р, ВУЗЛОВЕ) із довідкою (форма 20) про причини повернення (досилання); оригінал поштового конверту (№8025200461179 Р, ВУЗЛОВЕ) із довідкою (форма 20).

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги із врахуванням уточненої позовної заяви підтримала повністю та дала аналогічні пояснення, тим які викладені у них, просила суд скасувати як незаконний наказ ДП «Укрспирт» № 3-к від 09 січня 2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 , керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» з 09 січня 2018 року. Поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» з 09 січня 2018 року. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 січня 2018 року по день винесення судового рішення у даній справі. Пояснила, що до 2015 позивач працював на посаді керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт». Рішенням Радехівського районного суду від 18.08.2017 ОСОБА_1 було поновлено на посаді з 17.11.2015. Проте, у зв`язку із тим, що поновлюють ОСОБА_4 на посаді керівника, 09.01.2018 звільняють ОСОБА_1 . Проте жодних наказів ОСОБА_1 не вручали, та на поштову адресу останнього такі не надходили. Ознайомився він із вказаним наказом лише 11.05.2021, коли одержав відзив із документами по іншій справі. Про наказ про поновлення на роботі ОСОБА_1 20.10.2017, позивачу відомо не було, а допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7

говорила неправду, тому що територія домоволодіння ОСОБА_1 закривається і до нього неможливо потрапити і вручити наказ, тому суду слід вірити показам ОСОБА_1 , а не свідкам відповідача. Просить суд вирішити питання щодо недопустимості, недостовірності та неналежності доказів, а саме двох долучених конвертів та довідок форми 20, оскільки вказана довідка має бути прикріплена збоку, а не посередині, крім того на довідці форми 20 має бути проставлене прізвище працівника пошти, а не підпис, що суперечить Наказу від 12.05.2006 №211, крім того просить визнати недопустимими доказами акти, як такі, які складені неуповноваженими особами. Вважає, що місячний строк звернення до суду не пропущений, але якщо суд вважає, що такий пропущений, то слід врахувати, що ОСОБА_1 не знав про такий Наказ. Щодо перерахованих коштів, то ОСОБА_1 не міг по грошах, які йому були перераховані в січні 2018 дізнатися, що його звільняють, проте ОСОБА_1 мали звільнити за прогул, а не з інших підстав.

Представник відповідача ОСОБА_13 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, підтримав поданий відзив на позовну заяву та дав аналогічні пояснення тим, які викладені у ньому, просив у задоволенні позову відмовити. В судовому засіданні пояснив, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, який встановлений КЗпПУ, тому просить суд застосувати строк позовної давності. ОСОБА_1 був поновлений на роботі 20.10.2017, а доказів того, що ОСОБА_1 не було допущено до роботи немає. Допитаний як свідок позивач підтвердив, що не звертався до відповідача із заявами, що його не допускають до роботи, а таке свідчить про його недобросовісну поведінку. Позивач їздив за кордон у своїх цілях, про що сам пояснив в судовому засіданні, разом з тим не цікавився його поновленням на роботі. ОСОБА_1 не бажав працювати, на роботу не виходив. З жовтня 2017 по 09.01.2018 відповідачем долучено докази щодо його активних дій (пропонували інші посади, з`ясовували чому він не виходить на роботу, повідомляли, що він поновлений). Жодних доказів, того, що долучені конверти та довідки сфальсифіковані позивачем не надано. Позивач не хотів працювати, тому затягував час, тобто недобросовісно використовував свої права, проте в нього також є обов`язки як працівника, а саме з лютого 2018 не подавав виконавчий лист на поновлення його на роботі. Просив суд застосувати строк позовної давності. Додав, що процедура звільнення ОСОБА_1 дотримана, а поданий розрахунок середньої заробітної плати не обгрунтований.

Третя особа на стороні відповідача: тимчасово виконуючий обов`язки директора - радник директора ДП «Укрспирт» Лучечко Юрій Михайлович в судові засідання не з`являвся, письмових пояснень на адресу суду не подав, про дату та час судового засідання неодноразово був повідомлений належним чином (а.с.155).

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 24.10.2017 виїжджала за адресою проживання ОСОБА_1 із комісією з метою вручити наказ про його поновлення на роботі; коли вони приїхали ОСОБА_1 був на подвір`ї, ОСОБА_9 прочитала наказ про його поновлення на роботі та запропонувала підписатись із наказом про поновлення на роботі, однак ОСОБА_1 відмовився, після чого вони повернулися на роботу та склали акт. Точної години складення акту не пам`ятає. Крім того, ще два рази виїжджали за адресою ОСОБА_1 це було - жовтень-листопад 2017, комісійно в складі 6 чоловік, проте ОСОБА_1 вони не бачили, двері будинку були зачинені, виїжджали для того щоб з`ясувати причини відсутності на роботі. На роботі ОСОБА_1 не з`являвся. Вона перебуває в підпорядкуванні керівника та головного бухгалтера, за вказівкою заступника керівника ОСОБА_14 , була включена в склад комісії. Акт 24 жовтня 2017 готував ОСОБА_9 , ким було ухвалено рішення про створення комісії їй не відомо. Обстановку стосовно загальної картини домоволодіння ОСОБА_15 вона не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні, відмовився від дачі показань відносно себе в порядку ст. 63 Конституції України, погодився із порядком допиту його як свідка, проте такі питання не мають стосуватися його особисто, про що протокольно ухвалено судом. Показав, що в жовтні 2017 виконував обов`язки керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт», в 2017 році був звільнений тимчасово, оскілки поновили ОСОБА_1 .. Відповісти на питання, хто виконував обов`язки, коли він був звільнений не може, а його трудова книжка знаходиться в ДП «Укрспирт».

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_1 показав, що наказ про поновлення його на роботі був 20.10.2017, а про звільнення 09.01.2018, про які він дізнався в літку 2021. Факту оголошення йому наказу про поновлення на роботі не було. 25.10.2017 пересік кордон України, 24.10.2017 зранку близько 09 год. 00 хв. виїхав з дому в напрямку м.Львів до кордону Берегово Закарпатська область, оскільки збирався до Угорщини. Зі Львова виїхав 14 год., перетнув кордон 25.10.2017 о 09 год. зранку. В с.Вузлове 24.10.2017 він не знаходився і ніяких документів йому не вручали, поштовим зв`язком будь які документи йому також не були надіслані. Його банківські реквізити ніхто із представників відповідача не уточнював, проте вони не змінилися. Ніхто із працівників відповідача в його будинковолодіння потрапити не міг. Він неодноразово звертався із усними заявами про поновлення на роботі, проте сказали чекати, звертався лише в телефонному режимі, на підприємство не приїжджав. Про поновлення ОСОБА_4 йому не відомо. Трудова книжка знаходиться в нього на руках. Кошти на картку надходили за рішенням суду, що це кошти, які пов`язані з його звільненням йому відомо не було. Про рішення суду за серпнь 2017 року про його поновлення на роботі він знав, після суду, він бажав бути поновленим на роботі, проте на територію підприємства не ходив, телефонував у відділ кадрів, роботодавцем на цей час був ДП Укрспирт, до генерального директора не звертався. Вважає, що ініціювати поновлення мав ДП «Укрспирт», проте представники з ним не зв`язувалися. Лише в лютому 2018 звернувся за видачею виконавчих листів, оскільки в нього було своє бачення поновлення на роботі, так як закон на його стороні. Чому звернувся спочатку про стягнення заробітку, а через два роки про поновлення на роботі, пояснити не може, оскільки з даним питанням він радився із адвокатом. Щодо виплат, які приходили на рахунок він думав, що це за рішенням суду про його поновлення на роботі.

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , в судове засідання не з`явилися, представник відповідача пояснив, що такі в ДП «Укрспирт» не працюють, тому забезпечити їх явку в засідання не можуть, на їх допиті не наполягав.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що, як видно із відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заяви про збільшення позовних вимог, позовної заяви від 30.11.2020, заяви про застосування строку позовної давності у провадженні Радехівського районного суду Львівської області справа №451/1929/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.9-17 Т1).

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 18.08.2017 визнано незаконним та скасовано наказ №331-1 від 17.11.2015 про звільнення ОСОБА_1 , керівника Вузлівського МПД ДП «Укспирт» з 17.11.2015 у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи (п.5 ст. 41 КЗпП України). Поновлено ОСОБА_1 на роботі у Вузлівському МПД ДП «Укрспирт» на посаді керівника 17.11.2015. Стягнено з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Уксприт» на користь ОСОБА_1 88170 грн 50 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 17.11.2015 по 17.11.2016 включно та судовий збір в розмірі 1920 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку в розмірі 7347 грн 55 коп. (а.с.22-23 Т1).

Відповідно до Виконавчого листа Радехівського районного суду Львівської області від 12.12.2017 строк пред`явлення до виконання 12.12.2020, вирішено поновити ОСОБА_1 на роботі у Вузлівському МПД ДП «Укрспирт» на посаді керівника з 17.11.2015, допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі. Виконавчий лист видано 07.02.2018 (а.с.24 Т.1).

Згідно Наказу від 20.10.2017 №247-к ОСОБА_1 поновлено на посаді керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «УКРСПИРТ» з 17.11.2015 на підставі рішення Радехівського районного суду Львівської області від 18.08.2017, службової записки начальника юридичного управління ОСОБА_17 від 19.10.2017 (а.с.25 Т.1).

Згідно Наказу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» від 09.01.2018 звільнено ОСОБА_1 керівника Вузлівського місця провадження діяльності спирту ДП «УКСПРИТ» 09.01.2018. Поновлено ОСОБА_4 на посаді керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «УКРСПИРТ» з 20.10.2017. Наказ винесено на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/6613/17 від 24.11.2017; лист Вузлівського МПД ДП «УКСПРИТ» №27-1/505 від 20.10.2017; акт працівників Вузлівського ДП «УКСПИРТ» від 24.10.2017; лист Вузлівського МПД ДП «УКРСПИРТ» №27-1/641 від 19.12.2017; перелік вакантних посад станом на 18.12.2017; лист ДП «УКСПИРТ» №02-7-3\3203 від 19.12.2017; опис вкладення у цінний лист №0100156282914 від 19.12.2017; витяг з реєстру поштових відправлень (а.с.27-29 Т.1).

Згідно Акту від 24.10.2017 заступник керівника з питань безпеки ОСОБА_5 , менеджер з постачання та збуту ОСОБА_6 , старший бухгалтер ОСОБА_7 , старший інспектор з охорони Банах І.Ю., провідний інженер з кадрів ОСОБА_9 , інженер-механік 1 категорії ОСОБА_10 підтверджують факт відмови 24.10.2017 р. о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 керівника Вузлівського МПД від ознайомлення із наказом ДП «Укрспирт» №247-к від 20.10.2017 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » Із даним наказом його було ознайомлено на подвір`ї його будинку по АДРЕСА_2 шляхом зачитування даного наказу провідним інженером з кадрів ОСОБА_9 (а.с.30 Т.1).

Відповідно до Акту від 27.10.2017 та від 08.11.2017 у зв`язку з тим, що наказ ДП «Укрспирт» №247-к від 20.10.2017 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », який 24.10.2017 був доведений до відома ОСОБА_1 не виконаний та ОСОБА_1 не з`явився на робочому місці працівниками МПД о 14 год. 35 хв. 27.10.2017 та 11 год. 40 хв. 08.11.2017 в складі заступника керівника з питань безпеки ОСОБА_5 , менеджер з постачання та збуту ОСОБА_6 , старшого бухгалтер ОСОБА_7 , старшого інспектора з охорони ОСОБА_8 , провідного інженера з кадрів ОСОБА_9 , інженера-механіка 1 категорії ОСОБА_10 було здійснено виїзди на домашню адресу ОСОБА_1 з метою з`ясування причин його відсутності на роботі. Двері його будинку були зачинені, у зв`язку із чим не було можливості повторно довести до відома наказ ДП «Укрспирт» №247-к від 20.10.2017 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 (а.с.31,32 Т.1).

Як видно із службової записки від 08.11.2017 в.о. керівника - заступника керівника з технічних питань І.В. Цибрівського - т.в.о. директора-радника директора ДП «Укрспирт» Лучечку Ю.М.. повідомлено, що ОСОБА_1 станом на 08.11.2017 не з`явився на роботу. ОСОБА_1 ознайомлений з наказом про поновлення на роботі, проте відмовився підписуватись про таке ознайомлення, про що складено акт. 27.10.2017 та 08.11.2017 були здійснені виїзди на домашню адресу ОСОБА_1 для з`ясування причин відсутності на робочому місці, проте двері були зачинені у зв`язку із чим не було можливості повторно довести до відома ОСОБА_1 наказ ДП «Укрспирт» про поновлення на роботі та з`ясувати причини відсутності його на робочому місці (а.с.33 Т.1).

Згідно табелів обліку використання робочого часу за жовтень-грудень 2017, січень 2018 ОСОБА_1 не з`являвся на роботу в поточних місяцях (а.с.34-35, 115-118 Т.1).

Згідно повідомлення від 20.10.2017 та квитанції №5/00459859 Укрпошти від 20.10.2017 ОСОБА_1 повідомлено про необхідність ознайомлення із наказом ДП «Укрспирт» від 20.10.2017 № 247-к «Про поновлення на роботі на невідкладно з`явитися на своєму робочому місці (ДП «Укрспирт Вузлівське МПД» (а.с.107-108 Т. 1).

Відповідно до повідомлення заступника керівника з питань безпеки В.О. Жепко від 26.10.2017 та квитанції Укрпошти №8/00459956 від 26.10.2017 ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з`явитися до Вузлівського МПД для уточнення банківських реквізитів (карткового рахунку) для перерахування нарахованих коштів, згідно повідомлення від 26.10.2017 (а.с.110-111 Т.1).

Згідно повідомлення заступника директора Л.П. Шиби, переліку вакантних посад ДП «Укрспирт» станом на 18.12.2017, опису Укрпошти від 19.12.2017, ОСОБА_1 в порядку ч.2 ст. 40 КЗпП України на підставі поновлення на роботі ОСОБА_4 на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2017 повідомлено, пропозицію про переведення на іншу роботу та необхідність повідомити про реквізити банківського (карткового) рахунку на який буде перераховано вихідну допомогу, згідно ст. 44 КЗпПУ (а.с.119-127 Т.1).

Як видно із копії книги обліку трудових книжок ОСОБА_1 отримав на підставі Наказу №331-к від 17.11.2015 трудову книжку 17.11.2015 (а.с.128-131 Т.1).

Відповідно до Довідки від 25.08.2021 ОСОБА_1 нараховано і виплачено наступні виплати у грудні 2017 р. 7347,55 грн середній заробіток за час вимушеного прогулу; у січні 2018 р. 18693,36 грн (одна середньомісячна заробітна плата (п.6 ст. 40 КЗпП), компенсація за невикористану відпустку; у травні 2018 80822,95 грн середній заробіток за час вимушеного прогулу (а.с.132 Т.1).

Відповідно до повідомлення керівника ОСОБА_4 від 10.11.2018, квитанції Укрпошти від 11.01.2018 № 1/00461179 ОСОБА_1 повідомлено про те, що на підставі наказу ДП «Укспирт» № 3 від 09.01.2018. «Про звільнення ОСОБА_1 та поновлення на роботі ОСОБА_4 » ОСОБА_1 звільнено з посади керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» 09.01.2018 р. копія наказу №3-к від 09.01.2018 (а.с.135-136 Т.1)

Згідно довідки, виданої керівником Вузлівського МПД І.Цибрівським в січні 2018 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено 10461,36 грн одна середньомісячна заробітна плата, згідно ст. 44 КзпПУ; 8232 компенсація за невикористану відпустку за 24 календарних дні. В січні 2018, згідно рішення суду від 18.08.2017 ОСОБА_1 було виплачено 7347, 55 грн середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.11.2015 по 17.11.2016 за один місяць (а.с.230 Т.1).

Відповідно до довідки від 20.01.2022 №27-1/7 в період з 20.10.2017 по 09.01.2018 ОСОБА_1 був відсутнім на роботі з нез`ясованих причин, за вказаний період заробітна плата не нараховувалась (а.с.231 Т.1).

Згідно платіжного доручення № 25685 від 10.01.2018 ОСОБА_1 за 01.2018 зараховано вихідна допомога в сумі 10461,36 грн, всього 27 037,47 грн (а.с.232 Т.1).

Відповідно до платіжного доручення №130 від 12.01.2018 ОСОБА_1 зараховано 20 962,94 грн розрахункових за січень 2018 (а.с.233 Т.1).

Згідно платіжного доручення №36775 від 22.05.2018, меморіального ордера №130 від 22.05.2018 ОСОБА_1 виплачено середній заробіток за рішенням суду №451/1601/15-ц 65062,48 грн (а.с.234, 235 Т.1).

Відповідно до довідки, виданої керівником Вузлівського МПД І.В. Цибрівським в січні 2018 посадовий оклад керівника Вузлівського МПД ДП «Укрспирт» становив 10461 грн 36 коп. (а.с.123 Т.2).

Як видно із наданої суду копії паспорта ОСОБА_1 останній перетинав державний кордон України 25.10.2017, повернувся 03.11.2017 (а.с.74 Т.3).

Із долучених в судовому засіданні оригіналу конверта та довідки ф.20 на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 Вузлівське МПД ДП «Укрспирт» відправляло рекомендованим повідомленням 28.10.2017 конверт, проте такий згідно довідки Ф.20 був повернутий 02.12.2017 за закінченням терміну зберігання. На довідці ф.20 міститься підпис працівника зв`язку (а.с.132 Т.3).

Із долучених в судовому засіданні оригіналу конверта та довідки ф.20 т на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 Вузлівське МПД ДП «Укрспирт» відправляло рекомендованим повідомленням 11.01.2018 конверт, проте такий згідно довідки Ф.20 був повернутий 26.01.2018 за відмовою адресата від одержання. На довідці ф.20 міститься підпис працівника зв`язку (а.с.133 Т.3).

У частині шостій статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці; 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 5) нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв`язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; 6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; 7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу; 10) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду; 11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Статею 41 КЗпП України передбачені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

За змістом частини першої ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Згідно Наказу про звільнення ОСОБА_1 від 09.01.2018, та пояснень представника відповідача, які надані в судовому засіданні, підставою звільнення останнього є п.6 ст. 40 КЗпП України поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

В судовому засіданні встановлено, що 20.10.2017 наказом №247-к ОСОБА_1 поновлено на посаді керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «УКРСПИРТ» з 17.11.2015 на підставі рішення Радехівського районного суду Львівської області від 18.08.2017, службової записки начальника юридичного управління Дмитренка О.М. від 19.10.2017.

Так, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2017 ОСОБА_4 поновлено на роботі на посаді керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт», яку він раніше обіймав.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Наказом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» від 09.01.2018 звільнено ОСОБА_1 керівника Вузлівського місця провадження діяльності спирту ДП «УКСПРИТ». Поновлено ОСОБА_4 на посаді керівника Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «УКРСПИРТ» з 20.10.2017.

Представник відповідача в оскаржуваному наказі так і в судовому засіданні стверджував, що згідно Акту від 24.10.2017 - 24.10.2017 о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 як керівника Вузлівського МПД було ознайомлено із вказаним наказом, проте останній, згідно табелів обліку використання робочого часу за жовтень-грудень 2017, січень 2018 не з`являвся на роботу в поточних місяцях, тоді як 27.10.2017 та 08.11.2017 були здійснені виїзди на домашню адресу ОСОБА_1 , проте не вдалося з`ясувати причини відсутності його на робочому місці, що свідчить про факт невиходу його на роботу впродовж періоду 20 жовтня 2017 09 січня 2018, що є підставами його звільнення за прогул. В той же час рішення Броварського міськрайонного суду Київської області №361/6613/17 від 24.11.2017 було ухвалено після тривалого нез`явлення ОСОБА_1 на робочому місці.

У постанові від 10 червня 2020 року у справі № 401/3386/17 ВС визначив, що рішення про поновлення на роботі виконується негайно, а тому відсутність працівника є прогулом. Отже, за наявності рішення суду про поновлення на роботі, незаконно звільнений працівник повинен з`явитися на роботу негайно, інакше така відсутність вважатиметься прогулом, за що, у свою чергу, такого працівника можна звільнити на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Крім п.6. ст. 40 КЗпП України, в оскаржуваному наказі підставами для звільнення ОСОБА_1 зазначені також - лист Вузлівського МПД ДП «УКСПРИТ» №27-1/505 від 20.10.2017; акт працівників Вузлівського ДП «УКСПИРТ» від 24.10.2017; лист Вузлівського МПД ДП «УКРСПИРТ» №27-1/641 від 19.12.2017; перелік вакантних посад станом на 18.12.2017; лист ДП «УКСПИРТ» №02-7-3\3203 від 19.12.2017; опис вкладення у цінний лист №0100156282914 від 19.12.2017; витяг з реєстру поштових відправлень, проте такі підстави не передбачені ст. 40, 41 КЗпП України.

Таким чином, звільнення позивача ОСОБА_1 відбулося з порушенням встановленого законом порядку.

Втім суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності до позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивача з роботи та поновлення позивача на роботі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Встановлений ст. 233 КЗпП України строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки (ст.234 КЗпП України).

Стаття 234 КЗпП України не визначає переліку причин для поновлення строку та їх поважність має визначатись судом в кожному випадку, залежно від конкретних обставин справи. При цьому очевидно, що як поважні причини пропуску строку, встановленого в ч.1 ст. 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали істотні труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

У постанові від 05 липня 2017 року у справі № 758/9773/15-ц Верховний Суд України вказав, що установлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються. Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Разом з тим, якщо строк звернення до суду, установлений ст. 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі № 212/9516/19 (провадження № 61-14592св21), від 21 січня 2022 року у справі № 265/596/20 (провадження № 61-10989св21).

Так, судом встановлено, що рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 18.08.2017 поновлено ОСОБА_1 на роботі в Вузлівському МПД ДП «Укрспирт» на посаді керівника з 17.11.2015. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Позивач ОСОБА_1 , який був допитаний в судовому засіданні як свідок погодився із тим, що про його негайне поновлення на роботі він був обізнаний, і про таке рішення йому було відомо, проте вважав, що відновлення його повноважень, це ініціатива ДП «Укрспирт», тому він на роботу не з`являвся, а лише телефонував в канцелярію, де йому нічого не повідомили.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що не вважає, що строки передбачені ст. 233 КЗпП України пропущені стороною позивача, оскільки 11.05.2021 позивач був ознайомлений із наказом про звільнення від 09.01.2018, тому строк не пропущений, але якщо суд вважає, що такий попущений, слід врахувати, що ОСОБА_1 не знав про такий Наказ.

З часу пред`явлення позову про поновлення на роботі, позивач не виявив бажання та намір в майбутньому бути поновленим на роботі.

Відповідачем було винесено - 20.10.2017 наказ ДП «Укрспирт» №247-к від «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », який був доведений до його відома, проте позивач ОСОБА_1 на робочому місці так і не з`являвся.

Із дослідженого в судовому засіданні Акту від 24.10.2017, показів свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні встановлено, факт відмови 24.10.2017 о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 від ознайомлення із наказом ДП «Укрспирт» №247-к від 20.10.2017 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », водночас свідок ОСОБА_7 була попереджена про кримінальну відповідальність у тому числі за дачу завідомо неправдивих показань, а сторона позивача не навела обгрунтованих підстав, не довіряти свідку, покликання ж представника позивача на те, що вказані члени комісії не були уповноважені виїжджати за місцем проживання ОСОБА_1 не підтверджено належними доказами, оскільки створення комісій на підприємстві та її діяльність приймається в межах повноважень трудового колективу.

Крім того, покликання позивача на те, що позивач не міг бути вдома 24.10.2017, оскільки він перетнув державний кордон 25.10.2017, не заслуговують на увагу, оскільки доказів перебування 24.10.2017 не за місцем проживання суду не подано.

Позивач в день звільнення 10.01.2018 був відсутній на роботі, тому листом №27-1/10 від 10.01.2018 (поштовим відправленням №8025200461179) надіслано на адресу місця проживання копію наказу про звільнення №3-к від 09.01.2018.

Позивач, як свідок, підтвердив в судовому засіданні, що його постійним місцем проживання є АДРЕСА_2 , і те, що він не ухиляється від одержання поштової кореспонденції, водночас долучені оригінали конвертів (№8025200459859 Р, ВУЗЛОВЕ), довідка ф.20, про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» та поштове відправлення №8025200461179 Р, ВУЗЛОВЕ (з копією наказу про звільнення ОСОБА_1 ) з довідкою ф.20 про причини повернення «за відмовою адресата від одержання» свідчать про повідомлення стороною відповідача ОСОБА_1 про звільнення його із займаної посади.

Представник позивача покликаючись на Порядок пересилання поштових відправлень, затвердженого Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211, просить визнати долучені конверти із довідками ф.20 недопустимими доказами, оскільки причина повернення поштового відправлення відправнику зазначається на довідці ф. 20 (рис. 11), яка акуратно прикріплюється внизу, ліворуч лицьового боку відправлення письмової кореспонденції. На довідці зазначається прізвище працівника, який обробляв кореспонденцію, та проставляється відбиток календарного штемпеля.

Згідно «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270 рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Підлягають доставці додому: прості поштові відправлення; рекомендовані поштові картки, листи, відправлення для сліпих, дрібні пакети, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів;

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

В об`єкті поштового зв`язку вручаються:

рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки додому;

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Як видно із долучених довідок ф. 20, такі прикріплені до конверта на таких проставлені причини повернення, водночас в графі «підпис» міститься підпис уповноваженого працівника пошти та на конверті проставлений відбиток календарного штемпеля.

На прикріплених довідках ф.20 видно, що ОСОБА_1 не було вручено рекомендованого повідомлення з причин «за закінченням терміну зберігання» та «за відмовою адресата від одержання», що свідчить про дотримання працівниками поштового зв`язку «Правил надання послуг поштового зв`язку», водночас прикріплення довідки в неналежному місці на конверті, не свідчить про фальсифікацію змісту довідки чи неправомірні дії працівника пошти, який проставив свій підпис в графі «підпис працівника зв`язку», а не прізвище, такі покликання мають ознаки надмірного формалізму дослідження доказів.

З обставин, наведених у позовній заяві та з показів наданих в судовому засіданні свідка ОСОБА_1 - 07.02.2018 було отримано два виконавчі листи про поновлення на роботі та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, строк пред`явлення до 12.12.2020. Проте позивач у травні 2018 пред`явив до виконання лише лист про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а про поновлення на роботі 04.11.2020, чому звернувся так пізно не пояснив лише вказав, про консультації з адвокатом.

Проте, як видно із довідки та платіжних доручень (а.с.132, 230, 232-233 Т. 1 ) саме у січні 2018 позивачу нараховувались розрахункові кошти, які пов`язані із звільненням, а саме: середньомісячна заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку, проте зі слів ОСОБА_1 він вважав, що це кошти за рішенням суду від 18.08.2017, виконавчий лист якого ще не був пред`явлений до виконання.

Встановлені у розглядуваній справі обставини беззаперечно свідчать про те, що працівник ОСОБА_1 був обізнаним про дату свого звільнення, саме з 26.01.2018, тоді коли він відмовився від одержання конверту із наказом про його звільнення, однак на неодноразові пропозиції роботодавця з`явитись на робочому місці, а далі отримати копію наказу про звільнення, відмовлявся від отримання цих документів.

У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачених трудовим законодавством та трудовим договором.

Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі. Не допускаються дії працівника чи роботодавця, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Під зловживанням трудовим правом для сторін трудових відносин варто розуміти особливу недобросовісну поведінку, пов`язану з навмисним створенням для працівника та (або) роботодавця ситуації правової невизначеності за межами права, з порушенням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Допитаний як свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що трудова книжка знаходиться в нього.

Реалізація передбаченого статтею 47 КЗпП України (в редакції на час звільнення позивача) права працівника отримати в день звільнення трудову книжку та копію наказу про звільнення кореспондується не лише з обов`язком роботодавця видати вказані документи, а й із добросовісною поведінкою самого працівника, який за наявності відповідної пропозиції роботодавця та фактичної можливості отримати ці документи, не ухиляється від їх отримання.

Така поведінка працівника не може бути визнана добросовісною та залишена поза увагою суду при вирішенні питання щодо дотримання строку передбаченого статтею 233 КЗпП України.

Вказане узгоджується із висновками у Постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №182/5376/19 (провадження №61- 10638св21); постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №387/326/20 (провадження №61- 2166св21) щодо пропуску строків на звернення до суду.

В свою чергу, за обставин розглядуваної справи, роботодавець ДП «Укрспирт» вживав необхідні заходи та створив належні умови для отримання документів працівником, який діючи на власний розсуд, свідомо відмовився від їх отримання без поважних причин.

Передбачений ст.233 КЗпП України місячний строк звернення до суду, у даному випадку, необхідно обчислювати із 26.01.2018, в день відмови ОСОБА_1 від отримання наказу про звільнення, що підтверджено належними і допустимими доказами.

Таким чином, при звільненні позивача були допущені порушення трудового законодавства, проте строк звернення до суду передбачений статтею 233 КЗпП України пропущений ОСОБА_1 без поважних причин, про поновлення строку сторона позивача не заявляла, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про визнання спірного наказу відповідача незаконним та його скасування, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, а позивача звільнено від сплати судового збору, суд вважає, що судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 78-81, 141, 211, 259, 263, 265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», третя особа на стороні відповідача тимчасово виконуючий обов`язки директора - радник директора ДП «Укрспирт» Лучечко Юрій Михайлович про скасування як незаконного наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_3 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», код ЄДРПОУ: 37199618 адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16;

Представник відповідача: Кецко Володимир Ярославович, адреса: вул. Скорини, 40/107 м. Львів 79031;

Третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_18 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст судового рішення складено 21.04.2023.

Головуючий суддяПатинок О. П.