Рішення № 110354909, 12.04.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6887/22

2/212/409/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участю позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Медякової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа виконавчий комітет Покровської районної в місті ради,

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 (далі- відповідач, ОСОБА_2 ), у якому просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03 червня 2006 року сторони зареєстрували шлюб, від шлюбу мають малолітню дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Зазначив, що місце проживання малолітнього сина зареєстроване разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що після розірвання шлюбу малолітній син більший період часу проживав разом із ним, де і проживає на час звернення до суду із позовом. Зазначив, що після початку війни на території України в лютому 2022 року відповідач виїхала за межі України. Малолітній син після початку війни також виїхав за межі України разом із матір`ю позивача, і після повернення в Україну, а саме у жовтні 2022 року, син постійно проживає разом із позивачем за адресою реєстрації. Вказав, що він самостійно піклується про сина, повною мірою забезпечує усі потреби дитини, самостійно займається його вихованням, фізичним та духовним розвитком, забезпечує усім необхідним для повноцінного розвитку сина. Позивач офіційно працевлаштований, має можливість матеріально утримувати та забезпечувати дитину усім необхідним для життя та розвитку дитини, здоровий, на обліках не перебуває. За адресою проживання позивача створені всі необхідні умови для проживання дитини. На переконання позивача, в інтересах дитини буде, як найкраще, проживання саме із ним.

Ухвалою судді від 21 грудня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження, роз`яснено учасникам справи їх право на подачу заяв по суті, строки та порядок їх подачі.

Ухвалою суду від 18 січня 2023 року, у зв`язку з неявкою учасників справи, підготовче засідання відкладено на 10 лютого 2023 року.

07 лютого 2023 року від відповідача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів цивільної справи.

10 лютого 2023 року підготовче засідання не відбулось, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

01 березня 2023 року, ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 23 березня 2023 року, у зв`язку з неявкою сторін.

23 березня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

10 квітня 2023 року в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розгляд справи по суті відкладено, згідно визначеного графіку, на 12 квітня 2023 року у зв`язку з неявкою відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові, у зв`язку з повторною неявкою відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи. Суду пояснив, що на початку війни в Україні відповідач та малолітній син виїхали за кордон. За кордоном син ОСОБА_6 ходив до якоїсь школи, але у зв`язку з неодноразовими переїздами у різні країни син не навчався. Пояснив, що ОСОБА_6 не хотів жити за кордоном, і після його повернення, а саме з 08 жовтня 2022 року син постійно проживає разом із ним, ходить до школи, та має позитивну характеристику. Вказав, що син сам виявив бажання повернутись в Україну. Пояснив, що син ОСОБА_6 повністю знаходиться на його утриманні, він не чинить перешкод відповідачу у спілкуванні з сином та його вихованні. Зазначив, що відповідач бачиться з сином раз на тиждень одну годину, на вихідних відповідач сину не телефонує.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань про розгляд справи без її участі або про відкладення судового засідання від неї на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем не поданий, у зв`язку з чим, зі згоди позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи виконавчого комітету Покровської районної у місті ради Медякова О.М. поклалася у вирішенні справи на розсуд суду, зазначила, що третя особа вважає доцільним визначити місце проживання дитини з батьком. Зазначила, що дитина висловила свою думку про те, що він хоче проживати з батьком. При складанні висновку комісією враховано думку дитини, і вирішено, що доцільніше проживати з батьком.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що він є сусідом позивача з дитинства, проживають в АДРЕСА_2 . Пояснив, що позивач був одружений з відповідачкою і в них народився син ОСОБА_6 . Також пояснив, що відповідач проживала по АДРЕСА_2 до розірвання шлюбу з позивачем. Пояснив, що йому відомо про те, що син сторін ОСОБА_6 , після розірвання шлюбу батьками, проживав як з батьком так і з матір`ю, проте більшу частину часу проживав саме з батьком по АДРЕСА_2 . Також зазначив, що деякий час після початку війни ОСОБА_6 напевно був за кордоном, і після повернення у жовтні 2022 року ОСОБА_6 постійно проживає із батьком, який приділяє ОСОБА_7 належну увагу, йому відомо, що позивач гарний батько, він працює тренером та тренує таких самих хлопців як ОСОБА_6 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що вона є сусідкою позивача, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , їй відомо, що позивач та відповідач перебували у шлюбі, та мають спільну дитину ОСОБА_7 . Пояснила, що відповідач проживала по АДРЕСА_2 дуже давно, до розлучення з позивачем, зазначила, що бачила відповідача нещодавно у дворі, вона (свідок) привіталась та пішла по своїх справах. Також пояснила що дитина сторін ОСОБА_6 з жовтня 2022 року проживає разом із батьком, вона (свідок) їх дуже часто бачить, батько займається вихованням дитини, та його навчанням, добре ставиться до сина, і вона позитивно характеризує позивача.

В судовому засіданні за участі представника служби у справах дітей (представник третьої особи Медякова О.М.), за відсутності учасників справи в судовому засіданні, проведено допит малолітнього свідка ОСОБА_3 , який пояснив суду, що на початку війни він поїхав до Польщі, після повернення в Україну з 08 жовтня 2022 року він постійно проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , навчається в школі дистанційно. Також пояснив, що він займається змішаними єдиноборствами, батько є тренером з цього виду спорту, а він є чемпіоном міста, і 02 травня 2023 року він разом із батьком їде на змагання до Італії на чемпіонат Європи. Пояснив, що батько сильний, займається його вихованням, та навчанням, готує їжу, однак і він самостійний та може також собі приготувати їсти у разі необхідності. Зазначив, що коли він був з матір`ю у Польщі то навчався на двійки, на нього скаржились, мати з ним не займалась, і він почав грати в комп`ютерні ігри. Після перебування у Польщі він із матір`ю поїхав до Німеччини потім до ОСОБА_8 , а потім ще в ОСОБА_9 , і після цього з бабусею повернувся в Україну, бо саме він хотів повернення додому оскільки хотів жити саме в Україні, і навчатись вдома. Пояснив, що він не хоче жити за кордоном, хоче жити в Україні, зазначив що вдома у нього є окрема кімната, навіть є військова форма, він хоче бути поліцейським та ловити злочинців. Пояснив, що з матір`ю він не бачиться, вона телефонує але навіть не кожен, однак у разі якщо мати захоче із ним побачитись він із нею зустрінеться, йому здається, що мати хоче увезти його до США. Зазначив, що він хоче проживати із батьком.

Заслухавши позивача, представника третьої особи, допитавши свідків, у тому числі малолітнього, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі в період з 03 червня 2006 року по 13 лютого 2018 року, вони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2018 року, яке набрало законної сили 13 лютого 2018 року, копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , батьками якого записані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 7, 8).

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працює в КПНЗ «МПДЮТ «Горицвіт» КМР», загальна сума доходів останнього за місцем роботи за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 склала 102731,58 гривень (а.с. 10, 12,14).

Відповідач ОСОБА_2 є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ( а.с. 19).

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 25.03.2004, копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4099051 від 09.07.2004 (а.с.11).

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою реєстрації позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до акту від 05 грудня 2022 року, складеному мешканцями будинку АДРЕСА_2 , та затвердженому ОСББ «Агат-КР», встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 08 жовтня 2022 року по час складання акту (а.с. 9).

Згідно з довідкою від 05.12.2022 за № 142, виданою Криворізькою гімназією №62 Криворізької міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в 5-А класі зазначеного освітнього закладу, був зарахований за заявою батька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , і навчається до часу складання довідки. Вказано, що зі слів класного керівника, ОСОБА_10 , учень проживає разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 , батько бере участь у вихованні дитини (спілкується з вчителями, бере участь у батьківських зборах). Мати на час складання довідки проживає за кордоном (а.с.13).

Виконком Покровської районної у місті ради, рішенням від 10.03.2023 за №103, затвердив висновок про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому як орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 75-77).

При цьому подані до суду відповідачем ОСОБА_2 докази (а.с. 42-60) суд не бере до уваги оскільки вони подані з порушенням вимог ч. 9 ст. 83 ЦПК України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13ЦПК Українипередбачено,що судрозглядає справине інакшеяк зазверненням особи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтями 76,78,79ЦПК Українивизначено,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до положень ст. 12 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що її стосується, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Аналогічні положення викладені у ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (Страсбург, 25 січня 1996 року), яка зобов`язує суд надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

В судовому засіданні малолітній ОСОБА_11 , 2010 року народження, в однозначній формі висловив своє бажання проживати разом із батьком, обґрунтовуючи таке бажання відвідуванням школи, де йому подобається, відвідуванням позашкільних закладів, та тим, що батько приділяє йому належну увагу.

Таким чином, малолітній ОСОБА_11 висловив чітке бажання у формі, яка відповідає його віку та розвитку, проживати з батьком, а враховуючи обставини, які були встановлені судом, суд вважає, що визначення місця проживання дитини із батьком буде в повній мірі відповідати в першу чергу інтересам дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови:по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною;по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним ( п. п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року ( заява № 10383/09).

Як Суд зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), ( заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року): Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.

З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, де вказано, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в інтересах дитини.

Вирішуючи позов про визначення місця проживання дитини, суд бере до уваги, що відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.

Місцем проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Отже, враховуючи соціальні та родинні зв`язки дитини, зокрема дитина проживає з батьком, навчається у школі за місцем проживання батька, матеріально забезпечена, проживає в задовільних умовах, і насамперед, проживати із батьком це бажання самої дитини, суд, дійшов висновку про необхідність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином суд задовольняє позов.

Крім того, задовольняючи позов ОСОБА_1 суд бере до уваги, що задоволення позову ніяким чином не обмежує права відповідача ОСОБА_2 як матері на безперешкодне спілкування з сином, брати участь у вихованні сина, його забезпеченні, сприянні його розвитку як фізичному, так і духовному.

Відповідно довимог ст.141ЦПК Українив зв`язкуіз задоволеннямпозовних вимог,з відповідачана користьпозивача підлягаютьстягненню судовівитрати урозмірі 992,40гривень.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей, ст. ст. 141, 153, 157, 160 СК України, ст. ст. 3, 12, 13, 76, 78, 79, 95, 141, 223, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа виконавчий комітет Покровської районної в місті ради, задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на заочне рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .

Третя особа: виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі ради, ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2.

Повний текст рішення буде складений 21 квітня 2023 року.

Суддя: О. В. Колочко