Рішення № 110354326, 12.04.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13032/22

Провадження № 2/369/2530/23

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Вець О.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Кучернюк М.М., Семка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/13032/22 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2022 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальності «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було укладено страховий поліс добровільного страхування наземного транспорту № CLAU-21253 від 10.04.2021 року, за яким було застраховано транспортний засіб Mazda СХ-30, р.н. НОМЕР_1 .

В період 24.02.2022 року по 07.04.2022 року застрахований ТЗ був припаркований за адресою м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 6 та отримав пошкодження: вибите водійське ліве скло, вибите заднє ліве глухе скло, зламана кришка бака, пробитий бензобак в двох місцях, зламаний задній склоочищувач, дрібна царапина на лівій пасажирській дверці та в місці бензобаку.

07.04.2022 року ОСОБА_3 чоловік позивачки виявив пошкодження застрахованого ТЗ.

У зв`язку з чим, ОСОБА_3 діяв відповідно до умов договору страхування, однак, Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» листом № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року необґрунтовано та незаконно відмовило у виплаті страхового відшкодування, враховуючи наступне:

Відповідно до пп. 8.1.1 п.8.1 Договору страхування у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник (Водій ТЗ) зобов`язаний негайно, але не пізніше однієї години після настання події, що має ознаки страхового випадку, повідомити про її настання відповідні компетентні ограни України (органи МВС, НПУ, ДСНС тощо) та викликати на місце події їхніх представників для забезпечення документального підтвердження страхового випадку, а також одержати від них документи, що підтверджують факт, час, причини, обставини і наслідки настання події.

Згідно з п. 9.1.1 п. 9.1 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 01.11.2007 року, зареєстрованими Держфінпослуг України 15.11.2007 року за номером 0672254 (зі змінами та доповненнями), відповідно до яких укладений Договір страхування, при настанні страхового випадку страхувальник зобов`язаний, якщо це передбачено договором страхування негайно, але не пізніше однієї години після настання випадку, що має ознаки страхового, повідомити і викликати на місце події (або доручити це представнику страховика) представників компетентних офіційних органів МВС, МНС, відомчих аварійних служб, пожежної охорони або інших (відповідно до характеру події), дочекатися і отримати від них документи (довідку, протокол), які підтверджують факт настання, час і обставини події. До приїзду зазначених представників не змінювати картину події, за винятком дії по рятуванню людей, тварин, майна чи запобіганню надзвичайним ситуаціям. У разі неприбуття зазначених представників на місце події звернутись до територіального відділення органу, в який сповіщалось про подію, для отримання довідки , що підтверджує факт і час звернення.

Відповідно до пп. 9.1.2 п. 9.1 Правил страхування з моменту, коли про настання події, що має ознаки страхового випадку стало відомо страхувальнику (особі, яка допущена до керування, уповноваженій особі) будь-яким чином (тел., факс, електронна пошта) повідомити страховика протягом 24 годин (у разі настання події за кордоном протягом 48 годин).

Позивач звертав увагу суду, що за умовами пп. 9.1.1 та пп.9.1.2 п. 9.1 Правил страхування, момент настання події, що має ознаки страхового випадку і момент коли страхувальнику стало відомо про настання події, що має ознаки страхового випадку (тобто момент виявлення пошкоджень) це різні моменти, які не можна ототожнювати.

Таким чином, договір страхування не містить обов`язку щодо повідомлення і виклику компетентних органів України протягом однієї години з моменту коли страхувальнику стало відомо про настання поді.

При цьому, відповідно до п. 8.2 договору страхування перевищення зазначених у п. 8.1.1 - 8.1.3 договору строків допускається, якщо страхувальник (водій Т3) не мав фізичної можливості своєчасно виконати вимоги зазначених пунктів договору, що має бути ним документально підтверджено.

Враховуючи зазначене, позивач зауважував, що ні позивачці, ні ОСОБА_3 достеменно невідомо момент настання даного страхового випадку із застрахованим ТЗ у період з 24.02.2022 року по 07.04.2022 року, тому виконати умову договору п. 8.1.1 договору страхування щодо повідомлення протягом години після настання події в даному випадку фізично неможливо. Оскільки подія могла статися і 25.02.2022 року, тобто за півтора місяця до моменту виявлення пошкоджень. При цьому, у вказаний період застрахований транспортний засіб знаходився в м. Києві, а позивачка та ОСОБА_3 в м. Славута, Хмельницької області.

Позивачка як споживач страхових послуг наполягала на врахуванні ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої, нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

В свою чергу, ОСОБА_3 діяв у відповідності до умов пп. 8.1.1 п. 8.1 Договору і намагався повідомити поліцію. Однак, на протязі години з моменту виявлення пошкоджень, додзвонитися до поліції та Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» виявилося фізично неможливим. Як пізніше стало відомо позивачці та ОСОБА_3 , органи поліції працювали в особливому режимі, а їхні телефонні лінії були перенавантаженні, що підтверджено органами МВС України і є загальновідомим фактом, що масово висвітлюється як в засобах масової інформації так і на офіційних сторінках соціальних мереж і телеграм каналів МВС України.

Якби хоча б Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» відповіло на дзвінок ОСОБА_3 у останнього був би шанс відповідно до пп. 9.1.1 п. 9.1 Правил страхування доручити представнику страховика повідомити і викликати на місце події представників компетентних офіційних органів МВС протягом години з моменту виявлення пошкоджень. Однак, представник страховика перетелефонував ОСОБА_3 лише на наступний день 08.04.2022 року в момент, коли останній вже їхав до страховика. Таким чином, страховиком було позбавлено ОСОБА_3 останньої можливості повідомити працівників поліції 07.04.2022 року і викликати їх на місце події за допомогою страховика в той час коли автомобіль знаходився на місці події. Адже, ОСОБА_3 07.04.2022 року до пізнього вечора пробув на місці події разом із застрахованим транспортним засобом і паралельно з безуспішними спробами додзвонитись до поліції та страховика, здійснював дії щодо запобігання та зменшення збитків, внаслідок настання страхового випадку, відповідно до п. 8.1.4. Договору страхування. У зв`язку чим, ОСОБА_3 намагався знайти евакуатора, але після безуспішних спроб вирішив самостійно рятувати застрахований ТЗ, заклеїв бензобак холодною сваркою, залив бензин в бензобак, підзарядив акумулятор, прибрав уламки розбитого скла з салону автомобіля, заклеїв місця розбитого скла стрейч-стрічкою.

Враховуючи встановлення комендантської години і воєнний стан, в даній ситуації необхідним було оперативно здійснити дії щодо запобігання та зменшення збитків, внаслідок настання страхового випадку і збереження застрахованого ТЗ, відповідно до п. 8.1.4. договору страхування. В інакшому разі, страховик у відмові ще й порушення пункту 8.1.4. договору страхування добавив би.

На наступний день 08.04.2022 року ОСОБА_3 вирушив до страховика, де за допомогою представника Страховика заповнював бланк заяви про настання страхового випадку за формою, наданою Страховиком.

Бланк заяви (повідомлення) містить графи:

«Яка подія відбулась? Дорожньо-транспортна пригода Вплив Предметів (ВП)

Пожежа Протиправні дії третіх осіб (ПДТО) Стихійні лиха Викрадення»

«Прошу використати опцію «без довідки НПУ» «ТАК» «НІ»

«Прошу використати опцію «Виплата страхового відшкодування без довідки компетентних органів за пошкодження скляних деталей кузова ТЗ» «ТАК» «НІ»

«Щодо повідомлення компетентних органів «МВС та ін.).

«ТАК» «НІ»

«Чи було повідомлено компетентні органи?»

Працівник страховика, котрий допомагав заповнювати заяву про настання страхового випадку СТ-004457/01/01, від 08.04.2022 року, сказав, в графі «Яка подія відбулась?» підкреслити «Протиправні дії третіх осіб (ПДТО)», і, оскільки, договір страхування містить спеціальну опцію «Без довідки з НПУ» (перша сторінка договору), тому звернення в поліцію не обов`язкове та вказав обрати опцію «Без довідки НПУ» обвівши слово «ТАК», відносно опції без довідки по скляних деталей сказав обвести слово «НІ», а в графі «Чи було повідомлено компетентні органи?» обвести слово «НІ».

Проте, у відмові у виплаті страхового відшкодування № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» необґрунтовано зазначає, що позивачка в заяві про настання страхового випадку № СТ-004457/01/01 від 08.04.2022 року зазначила, що не зверталася до органів Національної поліції України. Такі висновки Страховика не відповідають дійсності, оскільки Позивачка не подавала заяву про настання страхового випадку, її подавав ОСОБА_3 і при цьому він просто обвів слово «НІ» в графі «Чи було повідомлено компетентні органи?».

Однак, це не означає, що ОСОБА_3 не зверталася до органів Національної поліції України, або не здійснював дій щодо звернення. ОСОБА_3 07.04.2022 року звертався як до органів Національної поліції України так і до Страховика, шляхом здійснення телефонних дзвінків. Проте, органи поліції повідомлено не було через неприйняття звернення ОСОБА_3 (телефонного дзвінка).

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Позивачка окремо звертала увагу суду на факт, на її думку, недобросовісності страховика та його працівників, оскільки, бланк заяви про настання страхового випадку за формою, наданою страховиком містить графу «Прошу використати опцію «без довідки НПУ» «ТАК» «НІ», і представники страховика консультують і вводять в оману споживача ніби то опція «Без довідки НПУ» застосовується до всіх страхових випадків, та ще й консультують щоб відмічати «ТАК» в графі «Прошу використати опцію «без довідки НПУ» при настанні страхового випадку Протиправні дії третіх осіб (ПДТО).

Крім цього, у листі вих. № 15/04/8/1/0766-22 від 05.07.2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» зазначено: «Той факт, що на момент звернення до страховика (станом на 08.04.2022 року) компетентні органи (органи Національної поліції України) про настання заявленої події не повідомлялись, хоча про ушкодження застрахованого ТЗ було відомо ще 07.04.2022 року свідчить про недотримання порядку дій визначеного розділом 8 Умов страхування та про невиконання Вами обов`язку встановленого 7.2.5 Умов страхування, що відповідно до п. 10.1.11. Умов страхування є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, керуючись 10.1.11 Умов страхування, Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було прийнято рішення про відмову Вам у виплаті страхового відшкодування та направлено Вам відповідний лист № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року, з обґрунтуванням прийняття такого рішення.»

Однак, вище детально описано, що ОСОБА_3 було дотримано порядок дій, визначений розділом 8 Договору страхування та було здійснено телефонні дзвінки в поліцію, страховику, які останнім не були прийняті, і здійснено дії щодо запобігання та зменшення збитків, внаслідок настання страхового випадку та рятування і збереження застрахованого ТЗ.

При цьому, необхідно враховувати, що договір страхування не містить обов`язку щодо повідомлення і виклику компетентних органів України протягом однієї години з моменту коли страхувальнику стало відомо про настання події.

У відмові № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» також зазначено: «Крім того, згідно п. 8.3.7 Договору страхування для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов`язаний надати страховику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та документи з органів МВС (оригінал чи належним чином завірена копія), що містять в собі інформацію про пошкодження, отримані ТЗ внаслідок настання цього страхового випадку.

В порушення умов п.п. 8.1.1 та 8.3.7 Договору страхування Вами не було повідомлено компетентні органи та представники останніх не викликалися на місце події, ненадано до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» документів компетентних органів, щоб підтверджували факт, час, причини та обставини настання заявленої ОСОБА_4 події та перелік пошкоджень, отриманих Застрахованим ТЗ, що свідчить про недотримання вимог розділу 8 Договору страхування та про невиконання обов`язку встановленого п. 7.2.5 Договору страхування.»

Однак, позивачка навіть не знала про те, що її застрахований автомобіль пошкоджено.

У зв`язку з тим, що у відмові № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» вказувало, що Позивачкою не виконано п.п.8.1.1 та 8.3.7 Договору страхування щодо надання документів, Позивачка надала такі документи:

По-перше, на виконання п.п. 8.1.1 п. 8.1 Договору страхування (щодо надання документів компетентних органів), разом із заявою-претензією позивачки від 15.06.2022 року до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було надано довідку з слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, та протокол допиту потерпілого.

У довідці з слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві вказано: «У відповідь повідомляю, що відомості щодо вчинення кримінального правопорушення буде внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань».

Отже, була усунута обставина, якою керувався страховик при відмові у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п.п.8.1.1 п 8.1 Договору страхування.

По-друге, на виконання умов пп. 8.3.7 п. 8.3. Договору страхування (щодо надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та документи з органів МВС), за дорученням позивачки, адвокатом Голяром І.С. 18.08.2022 року було надіслано адвокатський запит до Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві з проханням:

«Надати інформацію і належним чином завірені копії документів:

Надати інформацію чи відомості щодо вчинення зазначеного вище правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань? Якщо внесено, прошу надати Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Надати документи що містять в собі інформацію про пошкодження, отримані транспортним засобом Mazda СХ-30, реєстраційний номер НОМЕР_1 в заявлений період з 24.02.2022 року по 07.04.2022 року факт, час, причини, обставини і наслідки настання події.

Повідомити чи наявна інформація, що 07.04.2022 року ОСОБА_3 намагався додзвонитися до органів Національної поліції.

Повідомити щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_3 від 09.06.2022 року, зокрема щодо встановлення обставин, осіб, причетних до пошкодження транспортного засобу Mazda СХ-30, реєстраційний номер НОМЕР_1 ».

Однак, у відповідь на адвокатський запит, Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві надало лише лист від 29.08.2022 року № 6615/125/50/03-2022, в якому зазначено, що відомості за зверненням стосовно пошкодження застрахованого ТЗ не вносилися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вказані вище пошкодження застрахованого ТЗ мають ознаки кримінального правопорушення передбаченого статті 194 Кримінального кодексу України, а саме, умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

У зв`язку з чим, відомості за зверненням стосовно пошкодження застрахованого ТЗ не вносилися до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про що вказано в листі Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві від 29.08.2022 року № 6615/125/50/03-2022.

Враховуючи зазначене, на виконання умов пп. 8.3.7 п. 8.3. Договору (щодо необхідності надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та документи з органів МВС), позивачкою, разом із заявою від 16.09.2022 року було надано Страховику лист Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві від 29.08.2022 року № 6615/125/50/03-2022, в якому зазначено, що відомості за зверненням стосовно пошкодження застрахованого ТЗ не вносилися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, були виконані зауваження страховика і усунута обставина, якою керувався Страховик при відмові у виплаті страхового відшкодування з посиланням на пп. 8.3.7 п. 8.3 Договору страхування.

Після надання позивачкою разом із заявою-претензією від 15.06.2022 року страховику довідки з слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві, Страховик у листі вих. № 15/04/8/1/0766-22 від 05.07.2022 року вже не вказує про необхідність надання документів компетентних органів, проте зазначає, що до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» не надано документів які, б підтвердили, що 07.04.2022 року позивачка дійсно намагалася додзвонитися до поліції або той факт, що лінія 102 чи інші резервні номери поліції не працювали та не здійснювали прийом дзвінків від громадян.

Однак, договір страхування не містить обов`язку щодо повідомлення і виклику компетентних органів України протягом однієї години з моменту коли страхувальнику стало відомо про настання поді. Будь яких інших строків та обов`язків щодо повідомлення працівників поліції договором не встановлено. Більше того, договором не встановлено, що повідомляти працівників поліції потрібно по телефону. Тому в даному випадку страховик неправомірно вказує про необхідність надання йому доказів повідомлення поліцію по телефону. Як зазначалося вище, разом із заявою-претензією позивачки від 15.06.2022 року до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було надано довідку з слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, та протокол допиту потерпілого. Отже, органи поліції було повідомлено про дану подію.

При цьому, обставина відносно того, що телефонні лінії поліції були перенавантаженні, що підтверджено органами МВС України і є загальновідомим фактом, що масово висвітлюється як в засобах масової інформації так і на офіційних сторінках соціальних мереж і телеграм каналів МВС України, докази чого, були надані Позивачкою до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» разом із заявою від 16.09.2022 року.

У зв`язку з чим, Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» в листі від 13.10.2022 року № 15/04/8/1/1174-22 зазначає, що ними було отримало лист від ГУНП у м. Києві в якому вказано, що спецлінія «102» Головного управління працювала у штатному режимі, збоїв у її роботі не виявлено.

Однак, таку відповідь ГУНП у м. Києві можна розцінювати лише як перестраховка органів поліції щодо належного виконання ними своїх обов`язків перед громадянами. Однак, така відповідь ГУНП у м. Києві не спростовує загальновідомий факт про перевантаженість спецлінії 102 і проблеми із зв`язком, який не тільки широко висвітлений засобами масової інформації, а й офіційно підтверджений Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України на їхніх офіційних сайтах, Telegram каналах та на сторінках facebook.

Таким чином, з метою встановлення істини, 14.11.2021 року адвокатом Голяром І.С. було направлено адвокатські запити до Міністерством внутрішніх справ України з проханням надати інформацію, чи відповідає дійсності інформація, зазначена в офіційних Telegram каналі МВС України (https://t.me/mvs_ukraine/9027) та з сторінки facebook МВС України (https://www.facebook.com/mvs.gov.ua/posts/322817596540563) щодо перевантаження спецлінії 102 та щодо проблем із зв`язком на спецлінії 102 у м. Києві на період вказаних публікацій та на дату 07.04.2022 року.

В свою чергу, Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що керівництвом Міністерства розгляд адвокатського запиту було доручено Національній поліції України, про результати розгляду адвокатського запиту буде поінформовано додатково.

Таким чином, у відповідь на адвокатський запит Національна поліція України в листі № 43аз/25/10-2022 від 21.11.2022 року зазначила: «В умовах воєнного стану, через значне навантаження на скорочений телефонний номер 102 та періодичні проблеми із зв`язком, з метою забезпечення безперервного та безперебійного прийняття повідомлень про правопорушення або події, встановлення альтернативного виду отримання повідомлень про правопорушення або події у головних управліннях Національної поліції в областях та м. Києві створено резервні канали зв`язку з поліцією. Номери телефонів цих ліній підрозділи комунікації ГУНП оприлюднили на веб-сайтах ГУНП.

На основі даних ГУНП працівниками Управління комунікації Національної поліції України підготовлено узагальнене повідомлення під назвою «Інформація щодо додаткових телефонів поліції у всіх регіонах держави (оновлено станом на 06.04.2022 року)» яке було розміщене на офіційному порталі Національної поліції України 06.04.2022 року о 09:50 (https://www.npu.gov.ua/news/informatsiya-shchodo-dodatkovikh-telefoniv-politsii-u-vsikh-regionakh-derzhavi-onovleno-stanom-na-0604).»

Отже, альтернативні види отримання повідомлень про правопорушення і події в ГУНП у м. Києві були створені через періодичні (тобто такі що повторюються) проблеми зі зв`язком і через перевантаження лінії 102. Наявність періодичних проблем із зв`язком означає, що періодично лінія 102 не працювала або не приймала дзвінки, і до того ж було велике навантаження на лінію, що унеможливлювало факт додзвону до органів поліції. І така відповідь Національної поліції України (як зазначено в листі № 43аз/25/10-2022 від 21.11.2022 року) ґрунтується на основі даних, зокрема, і ГУНП у м. Києві.

Отже, позивач вважає, що позиція Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» про не підтвердження факту проблем із зв`язком на лінії 102 спростована.

Позивач також вказувала, що з аналізу умов пп. 8.1.1 п.8.1. Договору страхування метою повідомлення протягом години після настання події компетентні органи є забезпечення документального підтвердження страхового випадку. Як зазначалося вище, разом із заявою-претензією позивачки від 15.06.2022 року до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було надано довідку з слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, та протокол допиту потерпілого. Отже, таким чином було забезпечено документальне підтвердження страхового випадку

Однак, навіть без документального підтвердження страхового випадку, Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» встановило настання страхового випадку і кваліфікувало страховий випадок як «Протиправні дії третіх осіб (ПДТО)», про що вказується і у відмові у виплаті страхового відшкодування № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року та в листі вих. № 15/04/8/1/0766-22 від 05.07.2022 року.

Крім цього, та обставина, що у листі вих. № 15/04/8/1/0766-22 від 05.07.2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» вказує про допустимість перевищення строків зазначених у п. 8.1.1 - 8.1.3 Договору страхування та про ненадання документів які б підтвердили, що 07.04.2022 року (тобто не протягом години, а на протязі дня) намагалися додзвонитися до поліції або той факт, що лінія 102 чи інші резервні номери поліції не працювали та не здійснювали прийом дзвінків від громадян, також підтверджує ту обставину, що в даному випадку для Страховика строк згідно пп. 8.1.1 п. 8.1. договору страхування має формальне значення, і не впливає на можливість встановлення та підтвердження факту настання страхового випадку Протиправні дії третіх осіб (ПДТО).

Як вбачається із вищезазначеного, неможливість додзвону в поліцію протягом години з моменту виявлення пошкоджень застрахованого ТЗ, в даному випадку не має значення для Страховика на момент прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування і не має значення після такої відмови, є формальністю і строк з моменту виявлення пошкоджень (а не з моменту настання страхового випадку) не врегульовано умовами пп. 8.1.1 п.8.1 Договору страхування (даний пункт вказує на інший строк: година з моменту настання страхового випадку).

Відзначила також позивачка, що страховик не зазначає жодних зауважень про неповідомлення його по телефону, як це зазначено в п. 8.1.2 договору страхування, адже Страховик не прийняв такого дзвінка від ОСОБА_3 .

Крім цього, за дорученням позивачки адвокатом Голяром І.С. було направлено до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» адвокатський запит від 27.09.2022 року, в якому містилися прохання: надати інформацію, яких документів, відповідно до умов договору страхування, не вистачає Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» для встановлення факту настання страхового випадку і прийняття рішення про виплату страхового відшкодування; надати копії документів, що підтверджують здійсненні страховиком дій, здійснених запитів тощо, щодо розслідування причин, обставин та наслідків заявленого страхового випадку; надати копію рішення за результатами розгляду справи по заявленому страховому випадку із застрахованим ТЗ.

У відповідь на адвокатський запит Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» надіслало лист № 15/04/8/2/1111-22 від 11.10.2022 року в якому надало пояснення відносно поставлених в адвокатом запитань. Однак вичерпних відповідей на чітко поставлені запитання надано не було. При цьому, зазначені в листі № 15/04/8/2/1111-22 від 11.10.2022 року пояснення дискредитують Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» та підтверджують вчинення останнім порушень прав позивачки і страхового законодавства, враховуючи наступне:

Щодо першого запитання Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», зокрема, зазначило:

«Враховуючи характер події, внаслідок, якої автомобіль «Mazda СХ-30», д/н НОМЕР_1 отримав ушкодження та інформацію повідомлену у заяві про настання страхового випадку від 08.04.2022 року вх. СТ-004457/01/01, страховиком було отримано достатній перелік документів для прийняття відповідного рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Окремо звертав увагу, що у кожному конкретному випадку, подання страхувальником до страхової компанії всіх документів відповідно до переліку визначеного в п. 8.3. Умов страхування не зобов`язує страховика беззаперечно прийняти рішення про виплату страхового відшкодування».

Таким чином, оскільки страховик не вказав яких документів, відповідно до умов договору страхування, не вистачає Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» для встановлення факту настання страхового випадку і прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, даний факт свідчить, що зі сторони позивачки виконані усі обов`язки щодо надання документів передбачених Договором страхування.

Адже, згідно п. 9.7 Договору страхування страховик має право відстрочити (відкласти) прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування на строк до 3 (трьох) місяців з дня надання страхувальником всіх передбачених для виплати страхового відшкодування документів, якщо: 9.7.1. подані документи не дають змоги повністю з`ясувати причини та обставини страхового випадку, розмір заподіяної шкоди, право особи на одержання страхового відшкодування.

Однак, Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» не відстрочило прийняття рішення, а поспіхом прийняло необґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Той факт, що Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» вказує, що «Страховиком було отримано достатній перелік документів для прийняття відповідного рішення» в черговий раз підтверджує той факт, що в даному випадку для страховика строк згідно пп. 8.1.1 п. 8.1. Договору страхування має формальне значення, і не впливає на можливість встановлення та підтвердження факту настання страхового випадку «Протиправні дії третіх осіб (ПДТО)».

Щодо другого запитання Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», зокрема, зазначило:

«Самостійне з`ясування обставин справи страховиком є правом, а не обов`язком Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ».

Однак, таке твердження страховика суперечить пункту 7.4.2. договору страхування та імперативним нормам частини 1 п. 2 статті 20 Закону України «Про страхування», згідно яких страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Однак, як вбачається з відповіді страховика, ним не здійснено жодної дії щодо встановлення обставин події.

Також, в листі № 15/04/8/2/1111-22 від 11.10.2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» вказує, що у зв`язку з надходженням заяви позивачки від 16.09.2022 року ним було здійснено відповідний запит до ГУНП в м. Києві (запит від 29.09.2022 року).

З цього приводу, зауважу, що такі запити страховиком не здійснювалися до відмови, датованої 19.04.2022 року і, тому, страховик підтверджує, що його рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року прийнято не обгрнутовано і є неправомірним.

Крім цього питання, які містяться у запиті № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року до ГУНП в м. Києві страховиком сформульовані так, щоб страховик отримав заздалегідь відому відповідь, яку зможе використати в своїх інтересах. В усіх питаннях запитується чи зверталися особи 07.04.2022 року з телефонним зверненням про подію і якщо зверталися то надати документи про це.

Однак, страховику неодноразово пояснювалося, що 07.04.2022 року ні страховик, ні поліція на телефонні дзвінки ОСОБА_3 не відповіли. Таким чином, органи поліції повідомлено не було через неприйняття звернення ОСОБА_3 (телефонного дзвінка).

При цьому, позицію Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» про не підтвердження позивачкою факту проблем із зв`язком на лінії 102 спростовано листом Національна поліції України № 43аз/25/10-2022 від 21.11.2022 року.

Та варто відмітити, що направлення страховиком запиту до ГУНП у м. Києві 29.09.2022 року (щодо встановлення проблем на лінії 102), після прийняття страховиком 19.04.2022 року, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування свідчить про необгрунтованість рішення від 19.04.2022 року і про поставлення його під сумнів самим страховиком.

Такі дії страховику необхідно було робити до прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. При цьому, умовами п. 9.7 договору страхування передбачено процедуру відстрочення прийняття рішення страховиком до 3 (трьох) місяців якщо подані документи не дають змоги повністю з`ясувати причини та обставини страхового випадку.

При цьому, договір страхування не містить обов`язку Страхувальника щодо повідомлення і виклику компетентних органів України протягом однієї години або іншого строку з моменту коли Страхувальнику стало відомо про настання поді.

Отже, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» є необґрунтованим і неправомірним.

Щодо третього запитання Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», зокрема, зазначило:

Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» надає вам копію листа-рішення вих. № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року з обґрунтуванням підстав прийняття такого рішення за заявою про настання страхового випадку від 08.04.2022 року вх. № 004457/01/01».

Отже, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було прийнято незаконно і безпідставно: Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування оформлене у формі листа, а не відповідного письмового рішення. Лист є всього лише формою повідомлення про рішення. Тобто виявляється, що рішення Страховика не існує в письмовій формі. Все одно, що суд листом повідомить, що прийняв рішення, а рішення немає. Позивачкою не подавалася заява про виплату страхового відшкодування із реквізитами для виплати такого до моменту прийняття рішення про відмову № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року.

Страховик у відповіді на адвокатський запит підтвердив, що прийняв рішення на підставі повідомлення про страховий випадок від особи, яка виявила пошкодження, але не являється страхувальником.

Таким чином, страховиком не додержано порядку прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування передбаченого п. 9.3 договору страхування. Як за нормами Закону України «Про страхування» так і за нормами Цивільного кодексу України страховик не може приймати рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування, якщо особа не звернулася до страховика з відповідною заявою про страхове відшкодування і не просила здійснити виплату.

Умовами п. 9.3 та пп. 8.3.1 п. 8.3 договору страхування також передбачено, що для прийняття рішення необхідна письмова заява про виплату страхового відшкодування Страхувальника, а не будь-якої іншої особи. Однак, Страхувальник Позивачка не подавала заяву про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до пп. 8.3.1 п. 8.3 Договору страхування, для отримання страхового відшкодування страхувальник (вигодонабувач, інший одержувач страхового відшкодування) зобов`язаний надати Страховику такі документи: письмову заяву про виплату страхового відшкодування за формою, що встановлена страховиком.

Згідно з п. 9.3 договору страхування, страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування і складає страховий акт протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання страховиком всіх належним чином оформлених документів, передбачених в п. 8.3 цього договору, що підтверджують факт, причини, обставини настання страхового випадку, розмір збитку, а також документів, отриманих страховиком в процесі самостійного з`ясування причин та обставин страхового випадку.

Враховуючи вищезазначене, зі своєї сторони позивачкою виконано пп. 8.1.1 п. 8.1 та пп. 8.3.7 п. 8.3. договору страхування та забезпечено документальне підтвердження страхового випадку і надано всі документи, необхідні для виплати страхового відшкодування, а страховиком встановлено настання страхового випадку і кваліфіковано страховий випадок як «Протиправні дії третіх осіб (ПДТО)» та не віднесено подію до виключень із страхових випадків.

Дії Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» щодо відмови за невиконання пп. 8.1.1 п. 8.1 договору страхування, на думку позивача, є недобросовісними, несправедливими, незаконними і необґрунтованими через наступне: неможливість застосування умов п. 8.1.1 договору страхування до всіх страхових випадків, зокрема, до тих, момент настання яких невідомий; неможливість застосування і виконання умов п. 8.1.1 договору страхування, в даному випадку, щодо повідомлення компетентних органів протягом години з моменту виявлення пошкоджень, адже вказаною умовою передбачено інший строк година після настання події; неприйняття страховиком телефонного дзвінка щодо повідомлення про страховий випадок 07.04.2022 року чим було позбавлено ОСОБА_3 останньої можливості повідомити працівників поліції 07.04.2022 року і викликати їх на місце події за допомогою страховика в той час коли автомобіль знаходився на місці події; необхідність здійснення дій щодо запобігання та зменшення збитків та збереження застрахованого ТЗ, внаслідок настання страхового випадку, відповідно до п. 8.1.4. договору страхування до початку комендантської години; періодичні проблеми із зв`язком у поліції і перенавантаження ліній поліції, що підтверджено органами Національною поліцією України в листі № 43аз/25/10-2022 від 21.11.2022 року і є загальновідомим фактом, що масово висвітлюється як в засобах масової інформації так і на офіційних сторінках соціальних мереж і телеграм каналів МВС України та НПУ України (докази додаються); не здійснення страховиком жодної дії щодо встановлення обставин події, натомість страховиком поспіхом прийнято рішення, не запросивши від позивачки або самостійно документів, передбачених договором і не давши можливості позивачці виконати умови договору страхування щодо надання всіх документів передбачених договором страхування; рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування прийняте страховиком без отримання ним письмової заяви про страхове відшкодування від страхувальника (позивачки); рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування оформлене у формі листа, а не відповідного письмового рішення; страховиком підтверджено, що ним було отримано достатній перелік документів передбачений Договором страхування, але все одно страховик не змінив свого необґрунтованого рішення, і намагається виправдати необґрунтоване рішення запитом в ГУНП у м. Києві, із заздалегідь прогнозованою відповіддю поліції, яка не має ніякого значення в даній ситуації, оскільки спростована листом вищого органу Національною поліцією України, лист № 43аз/25/10-2022 від 21.11.2022 року; страховиком встановлено настання страхового випадку і кваліфіковано страховий випадок як «Протиправні дії третіх осіб (ПДТО).

У зв`язку з зазначеним, умова п. 8.1.1 договору страхування в даному випадку є несправедливою і трактується страховиком двозначно (застосовується і до моменту виявлення пошкоджень і до моменту настання страхового випадку).

В нашому ж випадку, відповідач встановив, що подія є страховим випадком ПДТО (протиправні дії третіх осіб), про що вказує у своїх листах від 19.04.2022 року № 15/04/8/30067-22, від 05.07.2022 року № 15/04/8/1/0766-22, від 13.10.2022 року № 15/04/8/1/1174-22, від 17.05.2022 № 569/6553/20.

При цьому, договір страхування не містить обов`язку страхувальника щодо повідомлення і виклику компетентних органів України протягом однієї години або іншого строку з моменту коли страхувальнику стало відомо про настання поді.

Щодо обґрунтування підстав нарахування інфляційних втрат, 3 % річних, пені та компенсації моральної шкоди позивач зазначив наступне.

Стосовно інфляційних втрат і 0,5 відсотків річних.

Згідно п. 11.3 договору страхування Страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання за цим Договором, на вимогу Страхувальника зобов`язаний сплатити 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) проценти річних від суми несплаченого в строк страхового відшкодування.

Стосовно пені.

Відповідно до п. 11.2 Договору страхування Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику неустойки (штрафу, пені) в розмірі 0,01% від суми несплаченого в строк відшкодування за кожен день прострочення.

Стосовно моральної шкоди.

Позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 мотивує порушенням Відповідачем Договору страхування, у зв`язку з необґрунтованою і неправомірною відмовою у виплаті страхового відшкодування, невиплатою страхового відшкодування в строки передбачені Договором страхування, що призвело до порушення її прав і душевних хвилювань та вимагало додаткових зусиль і часу для організації життя, вплинуло на особисті, сімейні стосунки і впливає донині.

19.04.2022 року відповідачем необґрунтовано і безпідставно відмовлено у виплаті страхового відшкодування, чим порушено право позивачки, яка довгий час не може відновити своє право щодо отримання страхового відшкодування.

В свою чергу, відповідач, навіть, не прийняв телефонного дзвінка від чоловіка позивачки ОСОБА_3 07.04.2022 року щодо повідомлення про страховий випадок, чим позбавив ОСОБА_3 останньої можливості повідомити працівників поліції 07.04.2022 року і викликати їх на місце події за допомогою відповідача в той час коли автомобіль знаходився на місці події. Тим більше, відповідач не здійснив жодної дії щодо встановлення обставин події, але визнав її страховим випадком і поспіхом прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування навіть без отримання від позивачки заяви про страхове відшкодування, та не дав можливості позивачці виконати умови договору страхування щодо надання всіх документів передбачених договором страхування, або ж хоча б подання заяви про страхове відшкодування, яка є необхідною для прийняття рішення страховиком (п. 9.3 та пп. 8.3.1 п. 8.3 договору страхування).

Повідомлення ОСОБА_3 про страховий випадок (заява про страховий випадок) не є заявою про страхове відшкодування і ОСОБА_3 не був уповноважений діяти від імені позивачки щодо подання заяви про страхове відшкодування і не подавав такої заяви.

Відповідач у своїх листах вказує, що саме позивачка не виконала своїх обов`язків як страхувальник. Однак, не позивачкою були виявлені пошкодження застрахованого засобу і не позивачка повідомляла про страховий випадок, а ОСОБА_3 . Такі некоректні і безпідставні звинувачення відповідача в сторону позивачки, щодо порушення чи невиконання нею договору страхування, при цьому, без здійснення відповідачем відповідних дій зі своєї сторони, викликають сильне обурення і душевні хвилювання у позивачки.

Поведінка відповідача і необґрунтована та безпідставна відмова у виплаті страхового відшкодування, спровокувала глибокий і гострий конфлікт в сім`ї позивачки, порушила прекрасні до цього сімейні стосунки позивачки та її чоловіка ОСОБА_3 .

Оскільки, позивачка знаходиться у декретній відпустці, так як 22.05.2022 року народила сина і не має можливості самостійно заробляти гроші, на тлі сімейного конфлікту, що виник через неправомірні дії відповідача щодо невиконання договірних зобов`язань, позивачка вимушена була позичати гроші на хоча б частковий ремонт автомобіля у друзів. Та через неможливість вчасно їх повернути, погіршилися відносини із друзями, а з деякими і взагалі зіпсувалися. Позивачку перестали сприймати як серйозну, чесну, надійну та порідну людину, яка виконує свої обіцянки та вірна своїм моральним принципам. Позивачка постійно сильно хвилюється за те чи зможе налагодити попередні стосунки з чоловіком та друзями, відновити свою репутацію, честь і гідність, а також, хвилюється чи виплатить Відповідач страхове відшкодування по договору. Адже, страховий платіж 42975,80 грн. Відповідач взяв, а коли настав страховий випадок, відповідач відмовився виконувати свої договірні зобов`язання. Позивачка мучить себе думками, навіщо було втрачати таку велику суму грошей на страхування автомобіля, якщо від цього немає ніякого толку. Якби Позивачка не укладала б договір страхування, то її витрати були б значно меншими. А за даних обставин, позивачка двічі зазнала «збитків» у вигляді «викинутих» грошей на страховий платіж - 42975,80 грн. і ще й на ремонт автомобіля - 84966,25 грн., разом = 127942,05 грн.

При цьому, душевних страждань зазнав не тільки позивач, але й ОСОБА_3 та члени їх родини (батьки, дідусі, бабусі), які дуже сильно хвилюються за збереження сімейних цінностей на тлі конфлікту в сім`ї позивачки, що розгорівся через неправомірну і безпідставну відмову Відповідача у виплаті страхового відшкодування, та болісно сприймають пригнічений та знервований моральний стан членів її сім`ї. Всі члени родини намагаються поводити себе так, ніби-то нічого не сталося, але позивачка постійно відчуває хвилювання та напруження її близьких та друзів, що ще більше завдає їй моральної шкоди.

Враховуючи зазначене, розмір моральної шкоди позивач оцінює у 5000 грн., що відповідає співмірності з сумою боргу відповідача по договору страхування та витратами, які виникли у позивачки у правовідносинах з відповідачем. Проте, це все одно не покриє душевних хвилювань, яких зазнав позивачка і члени її родини.

Обґрунтування розрахунку сум, що стягуються.

Відповідно до висновку № 175/06-22 від 17.05.2022 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mazda СХ-30, р.н. НОМЕР_1 складає 84966,25 грн., коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0.

Відповідно до спеціальної частини договору страхування, франшиза по страховому ризику ПДТО складає 0 грн.

Відповідно пп. 9.6.1 до п. 9.6 «Порядок визначення страхового відшкодування» Договору страхування у разі пошкодження ТЗ внаслідок страхових ризиків ДТП, ПДТО, ПОЖЕЖА, СТИХІЙНІ ЛИХА та ВГ1 (крім випадку конструктивної повної загибелі ТЗ) страхове відшкодування (СВ) визначається за формулою:

СВ = 3 - Ф, де

3 - розмір прямого матеріального збитку, який дорівнює вартості відновлювального ремонту ТЗ (з урахуванням або без урахування фізичного зносу згідно з умовами, зазначеними в СЧД, на деталі, вузли та агрегати, що підлягають заміні);

Ф - розмір безумовної франшизи, визначеної в СЧД.

СВ = 84966,25 грн. 0 грн.

Таким чином, з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» підлягає стягненню 84966,25 грн. страхового відшкодування.

Відмова Відповідача у виплаті страхового відшкодування датована 19.04.2022 року.

Отже, прострочення виплати страхового відшкодування 84966,25 грн. розраховуємо за період з 20.04.2022 року по 07.12.2022 року.

Відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача: інфляційні втрати у сумі 10699,01 грн. (ст. 625 Цивільного кодексу України); 0,5% річних у сумі 268,87 грн. (п. 11.3 Договору страхування); 0,01% пені за кожен день прострочення у сумі 1962,72 грн. (п. 11.2 Договору страхування).

Крім цього, для визначення розміру матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок страхового випадку протиправні дії третіх осіб, позивачем замовлено експертизу.

За проведення експертизи позивачка сплатила 3000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру 15.06.2022 року.

На підставі вище наведеного, позивач просила суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» на користь ОСОБА_2 105 896,85 грн. (сто п`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень 85 копійок), з яких 84966,25 грн. (страхове відшкодування), 10699,01 грн. (інфляційні втрати у сумі), 268.87 грн. (0,5% річних), 1962,72 грн. (пеня), 3000 грн. (витрати на експертизу), 5000,00 грн. (компенсація моральної шкоди).

20.12.2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

18.01.2023 року представником відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» Мариною Кучернюк через канцелярію суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якій остання зазначила, що оскільки позивачем порушено умови договору страхування, а заявлений випадок від 07.04.2022 року підпадає під страховий ризик ПДТО, що суперечить умовам використання опцій «Без довідки НПУ», не надано жодних доказів, що б підтвердили виконання умов договору страхування, керуючись ст. 178 ЦПК України просила суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування в повному обсязі.

27.02.2023 року представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Голяр І.С. через канцелярію суду зареєстровано відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивачкою виконано умови договору страхування щодо документального підтвердження страхового випадку і надано всі документи для виплати страхового відшкодування, а страховиком встановлено настання страхового випадку і кваліфіковано страховий випадок, як «Протиправні дії третіх осіб ПДТО» та не віднесено подію до виключень із страхових випадків. Тому, на переконання позивача, дії Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» щодо відмови за ніби то не виконання пп. 8.1.1 п. 8.1 (який на думку позивача, не підлягає до даної ситуації) та пп. 8.3.7 п. 8.3 договору страхування є недобросовісним, несправедливим, незаконним та необґрунтованим. Просив суд врахувати відповідь на відзив та задовольнити позовні вимоги повністю.

02.03.2023 року представником відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» Мариною Кучернюк через канцелярію суду зареєстровано заперечення, в якому остання зазначила, що позивач постійними звинуваченнями страховика в недобросовісності, тільки відволікає від істинних обставин справи та невиконання позивачем та ОСОБА_3 обов`язків встановлених договором страхування. Просила суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування в повному обсязі.

12.04.2023 року представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

12.04.2023 року представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальності «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було укладено страховий поліс добровільного страхування наземного транспорту № CLAU-21253 від 10.04.2021 року, за яким було застраховано транспортний засіб Mazda СХ-30, р.н. НОМЕР_1 .

В період з 24.02.2022 року по 07.04.2022 року застрахований ТЗ був припаркований за адресою м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 6 та отримав пошкодження: вибите водійське ліве скло, вибите заднє ліве глухе скло, зламана кришка бака, пробитий бензобак в двох місцях, зламаний задній склоочищувач, дрібна царапина на лівій пасажирській дверці та в місці бензобаку.

07.04.2022 року ОСОБА_3 чоловік позивачки виявив пошкодження застрахованого ТЗ.

08.04.2022 року ОСОБА_3 заповнив бланк заяви про настання страхового випадку за формою, наданою страховиком.

Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» листом № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року відмовило у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до пп. 8.1.1 п.8.1 Договору страхування у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник (Водій ТЗ) зобов`язаний негайно, але не пізніше однієї години після настання події, що має ознаки страхового випадку, повідомити про її настання відповідні компетентні ограни України (органи МВС, НПУ, ДСНС тощо) та викликати на місце події їхніх представників для забезпечення документального підтвердження страхового випадку, а також одержати від них документи, що підтверджують факт, час, причини, обставини і наслідки настання події.

Згідно з п. 9.1.1 п. 9.1 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 01.11.2007 року, зареєстрованими Держфінпослуг України 15.11.2007 року за номером 0672254 (зі змінами та доповненнями) (далі Правила страхування), відповідно до яких укладений Договір страхування, при настанні страхового випадку Страхувальник зобов`язаний, якщо це передбачено Договором страхування негайно, але не пізніше однієї години після настання випадку, що має ознаки страхового, повідомити і викликати на місце події (або доручити це представнику страховика) представників компетентних офіційних органів МВС, МНС, відомчих аварійних служб, пожежної охорони або інших (відповідно до характеру події), дочекатися і отримати від них документи (довідку, протокол), які підтверджують факт настання, час і обставини події. До приїзду зазначених представників не змінювати картину події, за винятком дії по рятуванню людей, тварин, майна чи запобіганню надзвичайним ситуаціям. У разі неприбуття зазначених представників на місце події звернутись до територіального відділення органу, в який сповіщалось про подію, для отримання довідки , що підтверджує факт і час звернення.

Відповідно до пп. 9.1.2 п. 9.1 Правил страхування з моменту, коли про настання події, що має ознаки страхового випадку стало відомо страхувальнику (особі, яка допущена до керування, уповноваженій особі) будь-яким чином (тел., факс, електронна пошта) повідомити страховика протягом 24 годин (у разі настання події за кордоном протягом 48 годин).

Слід відзначити, що умовами пп. 9.1.1 та пп.9.1.2 п. 9.1 Правил страхування, момент настання події, що має ознаки страхового випадку і момент коли страхувальнику стало відомо про настання події, що має ознаки страхового випадку (тобто момент виявлення пошкоджень) це різні моменти, які не можна ототожнювати.

Таким чином, договір страхування не містить обов`язку щодо повідомлення і виклику компетентних органів України протягом однієї години з моменту коли страхувальнику стало відомо про настання поді.

При цьому, відповідно до п. 8.2 договору страхування перевищення зазначених у п. 8.1.1 - 8.1.3 договору строків допускається, якщо страхувальник (водій Т3) не мав фізичної можливості своєчасно виконати вимоги зазначених пунктів договору, що має бути ним документально підтверджено.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачці, чи ОСОБА_3 достеменно було відомо момент настання даного страхового випадку із застрахованим ТЗ у період 24.02.2022 року по 07.04.2022 року, тому виконати умову договору п. 8.1.1 Договору страхування щодо повідомлення протягом години після настання події в даному випадку фізично неможливо.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

В свою чергу, матеріали цивільної справи містять докази про те, що ОСОБА_3 діяв у відповідності до умов пп. 8.1.1 п. 8.1 Договору і намагався повідомити поліцію. Однак, на протязі години з моменту виявлення пошкоджень, додзвонитися до поліції та Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» виявилося фізично неможливим. Як пізніше стало відомо Позивачці та ОСОБА_3 , органи поліції працювали в особливому режимі, а їхні телефонні лінії були перенавантаженні, що підтверджено органами МВС України і є загальновідомим фактом, що масово висвітлюється як в засобах масової інформації так і на офіційних сторінках соціальних мереж і телеграм каналів МВС України (докази додаються).

При цьому, договір страхування не містить обов`язку страхувальника щодо повідомлення і виклику компетентних органів України протягом однієї години або іншого строку з моменту коли страхувальнику стало відомо про настання поді.

У відмові № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» також зазначено: «Крім того, згідно п. 8.3.7 Договору страхування для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов`язаний надати страховику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та документи з органів МВС (оригінал чи належним чином завірена копія), що містять в собі інформацію про пошкодження, отримані ТЗ внаслідок настання цього страхового випадку.

В порушення умов п.п.8.1.1 та 8.3.7 Договору страхування Вами не було повідомлено компетентні органи та представники останніх не викликалися на місце події, ненадано до Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» документів компетентних органів, щоб підтверджували факт, час, причини та обставини настання заявленої ОСОБА_4 події та перелік пошкоджень, отриманих Застрахованим ТЗ, що свідчить про недотримання вимог розділу 8 Договору страхування та про невиконання обов`язку встановленого п. 7.2.5 Договору страхування.»

У зв`язку з тим, що у відмові № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» вказувало, що позивачкою не виконано п.п. 8.1.1 та 8.3.7 Договору страхування щодо надання документів, позивачка надала такі документи:

По-перше, на виконання п.п. 8.1.1 п. 8.1 Договору страхування (щодо надання документів компетентних органів), разом із заявою-претензією позивачки від 15.06.2022 року до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було надано довідку з слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, та протокол допиту потерпілого.

У довідці з слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві вказано: «У відповідь повідомляю, що відомості щодо вчинення кримінального правопорушення буде внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань».

Отже, позивачем була усунута обставина, якою керувався страховик при відмові у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п.п.8.1.1 п 8.1 договору страхування.

По-друге, на виконання умов пп. 8.3.7 п. 8.3. Договору страхування (щодо надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та документи з органів МВС), за дорученням Позивачки, адвокатом Голяром І.С. 18.08.2022 року було надіслано адвокатський запит до Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві.

Увідповідь на адвокатський запит Національна поліція України в листі №43аз/25/10-2022 від 21.11.2022 року зазначила: «В умовах воєнного стану, через значне навантаження на скорочений телефонний номер 102 та періодичні проблеми із зв`язком, з метою забезпечення безперервного та безперебійного прийняття повідомлень про правопорушення або події, встановлення альтернативного виду отримання повідомлень про правопорушення або події у головних управліннях Національної поліції в областях та м. Києві (далі ГУНП) створено резервні канали зв`язку з поліцією. Номери телефонів цих ліній підрозділи комунікації ГУНП оприлюднили на веб-сайтах ГУНП.

На основі даних ГУНП працівниками Управління комунікації Національної поліції України підготовлено узагальнене повідомлення під назвою «Інформація щодо додаткових телефонів поліції у всіх регіонах держави (оновлено станом на 06.04.2022 року)» яке було розміщене на офіційному порталі Національної поліції України 06.04.2022 року о 09:50 (https://www.npu.gov.ua/news/informatsiya-shchodo-dodatkovikh-telefoniv-politsii-u-vsikh-regionakh-derzhavi-onovleno-stanom-na-0604)».

Отже, альтернативні види отримання повідомлень про правопорушення і події в ГУНП у м. Києві були створені через періодичні (тобто такі що повторюються) проблеми зі зв`язком і через перевантаження лінії 102. Наявність періодичних проблем із зв`язком означає, що періодично лінія 102 не працювала або не приймала дзвінки, і до того ж було велике навантаження на лінію, що унеможливлювало факт додзвону до органів поліції. І така відповідь Національної поліції України (як зазначено в листі № 43аз/25/10-2022 від 21.11.2022 року) ґрунтується на основі даних, зокрема, і ГУНП у м. Києві!

Отже, позицію Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» про не підтвердження факту проблем із зв`язком на лінії 102 спростовано.

З аналізу умов пп. 8.1.1 п. 8.1. договору страхування метою повідомлення протягом години після настання події компетентні органи є забезпечення документального підтвердження страхового випадку. Як зазначалося вище, разом із заявою-претензією Позивачки від 15.06.2022 року до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» було надано довідку з слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, та протокол допиту потерпілого. Отже, таким чином було забезпечено документальне підтвердження страхового випадку

Однак, навіть без документального підтвердження страхового випадку, Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» встановило настання страхового випадку і кваліфікувало страховий випадок як «Протиправні дії третіх осіб (ПДТО)», про що вказується і у відмові у виплаті страхового відшкодування № 15/04/8/30067-22 від 19.04.2022 року та в листі вих. № 15/04/8/1/0766-22 від 05.07.2022 року.

Крім цього, та обставина, що у листі вих. № 15/04/8/1/0766-22 від 05.07.2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» вказує про допустимість перевищення строків зазначених у п. 8.1.1 - 8.1.3 договору страхування та про ненадання документів які, б підтвердили, що 07.04.2022 року (тобто не протягом години, а на протязі дня) намагалися додзвонитися до поліції або той факт, що лінія 102 чи інші резервні номери поліції не працювали та не здійснювали прийом дзвінків від громадян, також підтверджує ту обставину, що в даному випадку для Страховика строк згідно пп. 8.1.1 п. 8.1. Договору страхування має формальне значення, і не впливає на можливість встановлення та підтвердження факту настання страхового випадку Протиправні дії третіх осіб (ПДТО).

Згідно пункту 7.4.2. договору страхування та імперативним нормам частини 1 п. 2 статті 20 Закону України «Про страхування», згідно яких страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Однак, страховику неодноразово пояснювалося, що 07.04.2022 року ні страховик, ні поліція на телефонні дзвінки ОСОБА_3 не відповіли. Таким чином, органи поліції повідомлено не було через неприйняття звернення ОСОБА_3 (телефонного дзвінка).

При цьому, позицію Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» про не підтвердження позивачкою факту проблем із зв`язком на лінії 102 спростовано листом Національна поліції України № 43аз/25/10-2022 від 21.11.2022 року.

У зв`язку з зазначеним, умова п. 8.1.1 Договору страхування в даному випадку є несправедливою і трактується Страховиком двозначно (застосовується і до моменту виявлення пошкоджень і до моменту настання страхового випадку).

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з ч. 2. ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті несправедливими є, зокрема, умови договору про:

3) встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

15) обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов`язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов`язань додержанням зайвих формальностей.

16) встановлення обов`язку споживача виконати всі зобов`язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх;

Частиною 4 цієї статті закріплено, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

В даному випадку, страховик застосовує надмірний формалізм, і вимагає здійснення обов`язків лише від страхувальника (і страхувальник виконав обов`язки, про які вказує Страховик), але зі своєї сторони страховик нічого не зробив для прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до п. 4. ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Отже, дії Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» щодо відмови за ніби то невиконання пп. 8.1.1 п. 8.1 Договору страхування є необгрунтованими через наступне:

неможливість застосування умов п. 8.1.1 Договору страхування до всіх страхових випадків, зокрема, до тих, момент настання яких невідомий.

неможливість застосування і виконання умов п. 8.1.1 Договору страхування, в даному випадку, щодо повідомлення компетентних органів протягом години з моменту виявлення пошкоджень, адже вказаною умовою передбачено інший строк година після настання події.

необхідність здійснення дій щодо запобігання та зменшення збитків та збереження Застрахованого ТЗ, внаслідок настання страхового випадку, відповідно до п. 8.1.4. Договору страхування до початку комендантської години.

періодичні проблеми із зв`язком у поліції і перенавантаження ліній поліції, що підтверджено органами Національною поліцією України в листі № 43аз/25/10-2022 від 21.11.2022 року і є загальновідомим фактом, що масово висвітлюється як в засобах масової інформації так і на офіційних сторінках соціальних мереж і телеграм каналів МВС України та НПУ України (докази додаються).

не здійснення страховиком жодної дії щодо встановлення обставин події, натомість Страховиком поспіхом прийнято рішення, не запросивши від Позивачки або самостійно документів, передбачених договором і не давши можливості Позивачці виконати умови Договору страхування щодо надання всіх документів передбачених Договором страхування.

рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування прийняте страховиком без отримання ним письмової заяви про страхове відшкодування від сСтрахувальника (Позивачки).

рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування оформлене у формі листа, а не відповідного письмового рішення.

Страховиком підтверджено, що ним було отримано достатній перелік документів передбачений Договором страхування, але все одно страховик не змінив свого необгрунтованого рішення, і намагається виправдати необгрунтоване рішення запитом в ГУНП у м. Києві, із заздалегідь прогнозованою відповіддю поліції, яка не має ніякого значення в даній ситуації, оскільки спростована листом вищого органу Національною поліцією України, лист № 43аз/25/10-2022 від 21.11.2022 року.

Страховиком встановлено настання страхового випадку і кваліфіковано страховий випадок як «Протиправні дії третіх осіб (ПДТО).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу(далі - ЦК) України).

Відповідно до частини першої статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до частин шістнадцятої, сімнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до вимог статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Крім іншого, суд відзначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Якщо страховий випадок стався в період дії воєнного стану (або до введення воєнного стану але страхова виплата не була здійснена), то сам по собі воєнний стан не є підставою для звільнення від виконання страховою компанією своїх зобов`язань.

Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (частина 2 статті 8 Закону України"Про страхування").

Таким чином, можливість отримання страхового відшкодування залежить від того чи визнається договором чи законодавством певна подія страховим випадком.

З матеріалів справи вбачається, що страховик визнає подію 07.04.2022 року страховим випадком, проте вказує, що позивачем було порушено процедуру звернення.

Згідно із статтею 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з ч. 2. ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов`язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов`язань додержанням зайвих формальностей; встановлення обов`язку споживача виконати всі зобов`язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх;

Частиною 4 цієї статті закріплено, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

В даному випадку, страховик застосовує надмірний формалізм, і вимагає здійснення обов`язків лише від страхувальника (і страхувальник виконав обов`язки, про які вказує Страховик), але зі своєї сторони Страховик нічого не зробив для прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до п. 4. ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Враховуючи зазначене, в даному випадку необхідно врахувати висновки Верховного Суду викладені у постанові 30.07.2020 року від № 359/3391/18: «З урахуванням змісту статті 979ЦК України та статті 16Закону України"Прострахування" у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад,несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (пункт 5 частини першої статті 989 ЦК України, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК України) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.»

У той же час судом встановлено, що Товариством з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» не доведено наявності обставин, які підпадають під виключення із страхових випадків і обмеження страхування та причини відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачені Законом України "Про страхування" та умовами договору.

Враховуючи наведене та дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що протиправні дії третіх осіб, які призвели до пошкодження майна позивача, і є тим страховим випадком "протиправні дії третіх осіб", з настанням якого у Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» на підставі статті 979 ЦК України, статті 16 Закону України "Про страхування" та умов Договору настає обов`язок з виплати страхового відшкодування.

Відповідно до висновку № 175/06-22 від 17.05.2022 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mazda СХ-30, р.н. НОМЕР_1 складає 84966,25 грн., коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0.

Відповідно до спеціальної частини договору страхування, франшиза по страховому ризику ПДТО складає 0 грн.

Відповідно пп. 9.6.1 до п. 9.6 «Порядок визначення страхового відшкодування» Договору страхування у разі пошкодження ТЗ внаслідок страхових ризиків ДТП, ПДТО, ПОЖЕЖА, СТИХІЙНІ ЛИХА та ВГ1 (крім випадку конструктивної повної загибелі ТЗ) страхове відшкодування (СВ) визначається за формулою:

СВ = 3 - Ф, де

3 - розмір прямого матеріального збитку, який дорівнює вартості відновлювального ремонту ТЗ (з урахуванням або без урахування фізичного зносу згідно з умовами, зазначеними в СЧД, на деталі, вузли та агрегати, що підлягають заміні);

Ф - розмір безумовної франшизи, визначеної в СЧД.

СВ = 84966,25 грн. 0 грн.

Таким чином, з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» підлягає стягненню 84966,25 грн. страхового відшкодування.

Стосовно інфляційних втрат і 0,5 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 року у справі № 758/16044/16-ц (провадження № 61-913св17) вказано, що: «При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).»

Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 року у справі № 569/6553/20 зробив наступний висновок: «Також страховик несе відповідальність, передбачену статтею 625 ЦК України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (страховика) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитору (застрахованої особи) від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (застрахованій особі).»

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду 05.07.2019 року у справі № 905/600/18.

Згідно п. 11.3 договору страхування Страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання за цим Договором, на вимогу Страхувальника зобов`язаний сплатити 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) проценти річних від суми несплаченого в строк страхового відшкодування.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 10699,01 гривень інфляційних витрат та 268,81 гривень 0,5 % річних за період з 20.04.2022 року по 07.12.2022 року

Стосовно пені.

Верховний Суд у Постанові від 09.02.2022 року у справі № 753/15858/18 зробив наступний висновок: «У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (статті 549, 551, 611 ЦК України)».

Аналогічної позиції щодо необхідності застосування пені дотримується Верховний Суд в постанові від 17.05.2022 року у справі № 569/6553/20: «Таким чином, між сторонами укладено договір майнового страхування, за умовами якого передбачено відповідальність страховика за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування».

Отже, в цьому випадку положення пункту 5 статті 10Закону України"Прозахист правспоживачів" на спірні правовідносини не поширюється.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 11.03.2015 року у справі № 6-126цс14

Ураховуючи викладене, колегія суддів не може погодитися із висновком судів, яким встановлено нікчемність пункту 7.5.3. додатку 1 до договору страхування в частині визначення розміру пені за невиконання зобов`язання, та визначенням розміру пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".

Таким чином розмір пені, визначений на підставі пункту 11.2 договору страхування, за період з 01.02.2020 року по 20 квітня 2020 року (80 днів) складає: 721 916 грн 89 коп. х 80 х 0,01 % = 5 775 грн. 20 коп.»

Відповідно до п. 11.2 Договору страхування Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику неустойки (штрафу, пені) в розмірі 0,01% від суми несплаченого в строк відшкодування за кожен день прострочення.

Таким чином підлягає задоволенню вимога про стягнення 1962,72 гривень пені за період з 20.04.2022 року по 07.12.2022 року.

Щодо вимог позову про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12.07.2007 року).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі № 761/14285/16-ц, участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до моральних страждань.

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

Оскільки діями Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування», позивачу спричинені моральні страждання, які пов`язані з пошкодженням належного їй майна, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень.

Крім цього, для визначення розміру матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок страхового випадку протиправні дії третіх осіб, позивачем замовлено експертизу.

За проведення експертизи позивачка сплатила 3000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру 15.06.2022 року та підлягають стягненню з відповідача.

Стороною відповідача не надано доказів в розумінні положень ст. ст.76-81ЦПК України на спростування даних обставин.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» про стягнення страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» (код ЄДРПОУ 35429675, адреса: 08131, Київська область, Бучанський (раніше Києво-Святошинський) район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 84966 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят шість) гривень 25 копійок, інфляційні втрати у розмірі 10699 (десять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 01 копійка, 0,5 % річних у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 87 копійок, пеню у розмірі 1962 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дві) гривні 72 копійки, витрати на експертизу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» (код ЄДРПОУ 35429675, адреса: 08131, Київська область, Бучанський (раніше Києво-Святошинський) район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56) в дохід держави суму судового збору у розмірі 3489 (три тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 97 копійок.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 20.04.2023 року.

Суддя А.В. Янченко