Рішення № 110354237, 18.04.2023, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/811/23

Провадження № 2/366/246/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04. 2023 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про позбавлення батьківських прав, у якому просила позбавити Відповідача батьківських прав відносно їх спільного малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено шлюб 08.09.2014 року. Цей шлюб розірваний на підставі рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 14.06.2017 року.

Від шлюбу подружжя має спільну дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 2018 року Відповідач ніяким чином не піклується про сина (не цікавиться його навчанням, здоров`ям, фізичним і духовним розвитком тощо).

Крім цього, Відповідач не сплачує аліменти на утримання сина, за що був засуджений Іванківським районним судом Київської області.

Дитина перебуває на повному утриманні Позивача.

За таких обставин, Позивач просить позбавити Відповідача батьківських прав.

Рух справи

21.03.2023 року позовна заява надійшла до суду.

Ухвалою суду від 24.03.2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 18.04.2023 року.

Позиції сторін

Позивач у судове засідання не з`явилась. Про дату та час судового засідання повідомлялась вчасно та належним чином. Направила до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату та час судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Подав до суду заяву, у якій просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги позивача підтримав повністю.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Про дату та час судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 02.02.2016 року виконавчим комітетом Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

За цим же свідоцтвом, батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (батько, Відповідач) та ОСОБА_4 (мати, Позивач).

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 14.06.2017 року розірвано шлюб, укладений між Відповідачем та Позивачем. Після розірвання шлюбу Позивачу змінено прізвище на « ОСОБА_5 ».

За цим же рішенням, неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , 14.01.2016 року залишено для подальшого проживання та виховання матері (Позивачу).

23.07.2020 року, Позивач уклала шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 23.07.2020 року Радомишльським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

За цим свідоцтвом, після укладення шлюбу, прізвищем Позивача є « ОСОБА_7 ».

07.05.2018 року, на підставі судового наказу Радомишльського районного суду Житомирської області з Відповідача на користь Позивача стягнуто аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 щомісячно в твердій грошовій сумі у розмірі 746 грн., але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку з 06.04.2018 року (день звернення Позивача до суду) і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Станом на 16.01.2023 року, сукупний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за сплату аліментів становить 54848,50 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 16.01.2023 року, виданою Іванківським відділом ДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ).

Вироком Іванківського районного суду Київської області від 11.11.2022 року, Відповідач визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України (Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів)) та йому призначене покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України Відповідач звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

У висновку органу опіки та піклування Іванківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав Відповідача відносно малолітнього ОСОБА_3 , затвердженому рішенням виконавчого комітету Іванківської селищної ради від 19.12.2022 року № 401, зазначено, що Відповідач прийшов до служби у справах дітей та заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_3 .

У цьому висновку зазначено, що Відповідач у вихованні та матеріальному забезпечені дитини участі не бере, аліменти на утримання дитини не сплачує. За час проживання дитини з матір`ю (Позивачем), Відповідач не цікавиться станом здоров`я дитини, її розвитком, злісно та умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

За таких обставин, виконавчий комітет, в інтересах охорони життя, здоров`я, прав та законних інтересів дитини, прийняв рішення про доцільність позбавлення Відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 , оскільки Відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо своєї дитини виявляє байдужість та безвідповідальність, участі у вихованні дитини не бере, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечує її харчуванням, медичним доглядом та лікуванням.

Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).

Частиною 2 ст. 1 Конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Законом України від 03 серпня 2006 року № 69-V, визначено, що предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 зазначеного закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися.

Проте, основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 статті 164 СК України.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення цього пункту дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому, питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що Відповідач не виконує покладених на нього законом обов`язків щодо виховання своєї дитини, а саме: безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків, не піклується про свою дитину, не цікавиться її життям, що свідчить про дійсне ухилення (свідоме самоусунення) його від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Крім цього, встановлені судом обставини свідчать про таку винну поведінку Відповідача щодо невиконання своїх батьківських обов`язків, яку неможливо змінити у кращу сторону.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи цей спір, суд враховує встановлені обставини справи, відношення Відповідача до своєї дитини, висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Іванківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав Відповідача відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , а також обставину визнання позовних вимог Відповідачем, та приходить до висновку, що позов слід задовольнити. Судом достовірно встановлено, що малолітній син залишається тривалий час без батьківського піклування зі сторони свого батька (Відповідача).

Вирішуючи питання про влаштування дитини, суд враховує, що ОСОБА_3 проживає з матір`ю (Позивачем) та перебуває на її повному утриманні, відповідно ОСОБА_3 слід і в подальшому залишити на утриманні Позивача.

Судовий збір

Позивачем сплачено 1073,60 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією банку «Приватбанк» № 9298-1321-2352-0763 від 01.03.2023 року.

Відповідно до положень ч.1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат, присуджує стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Малолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на утриманні матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 18.04.2023 року.

Повне найменування сторін

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . РНОКПП: невідомо).

Третя особа: Орган опіки та піклування Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (Київська область, Вишгородський район, смт. Іванків, вул. І. Проскури, 7. Код ЄДРПОУ: 44145537).

Суддя Н.П. Слободян