Ухвала суду № 110353719, 17.04.2023, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/6437/23

Провадження №2/523/3130/23

У Х В А Л А

"17" квітня 2023 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС» про визнання права в порядку набувальній давності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС» про визнання права в порядку набувальній давності.

Під час вирішення питання щодо відкриття провадження в справі, було виявлено, що позовна заява позивачки не у повній мірі відповідає вимогам ст.ст.175,177ЦПК України та підлягає залишенню без руху.

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивачем було заявлено одну вимогу майнового характеру ( визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 ).

Доказу про сплату позивачем судового збору за позовну вимогу майнового характеру матеріали позовної заяви не містять.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно п. а ч.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

За приписами п. 16 Постанови КМУ № 1440 (далі Постанова), - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

У відповідності до п. 38 Постанови для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Згідно із п. 47 Постанови порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Проаналізувавши тлумачення змісту всіх видів вартості, передбачених пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», можна дійти висновку, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є практично тотожним за своїм значенням до закріпленого у вітчизняних національних стандартах поняття «ринкова вартість», під яким розуміється вартість майна, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

На день подання позову неможливо встановити точну ціну спірного майна, тому розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Так, відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.

За подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн.).

Суд зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов`язком саме позивача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, а у разі неможливості встановити точну його вартість та відповідно ціну позову, має попередньо визначити розмір судового збору з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Оскільки позовна заява та інші документи не містять інформації про вартість спірного майна (орієнтовну ціну позову), встановити точну ціну позову неможливо, позивачем не сплачено навіть мінімальний розмір судового збору за подання позовної заяви, суд, з урахуванням позовних вимог, майнового характеру, яка стосується об`єкту нерухомого майна - житлового приміщення (квартири), вважає за необхідне встановити максимальний розмір судового збору, передбачений за подання даної позовної заяви 13420 грн., який необхідно сплатити позивачу протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали. В подальшому, при вирішенні справи, у разі необхідності судом буде повернуто переплачену суму судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС» про визнання права в порядку набувальній давності - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: