Рішення № 110353351, 19.04.2023, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/31/23

Провадження № 2/945/484/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 квітня 2023 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря Фути О.В., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа Універсальна товарна біржа «Ріко-Альянс» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 ,третя особа Універсальна товарна біржа «Ріко-Альянс» про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилається нате,що 26.09.2001рокуміж позивачем зоднієї сторонита ОСОБА_2 (далі-відповідач),з іншоїсторони,було укладенодоговір купівлі-продажу,за яким ОСОБА_1 придбала увідповідача будинок,який розташованийза аресою: АДРЕСА_1 .Цей договірбуло зареєстрованона товарнійбіржі «Ріко-Альянс»під №5-101та небуло посвідченонотаріально.Рішенням Ковалівськоїсільської радиМиколаївського районуМиколаївської області№ 2від 25.01.1996року «Проупорядкування назввулиць с.Ковалівката нумераціїбудинків розташованихна них»номер будинкузмінено з№ 220на №225.Позивачка звернуласядо нотаріусаз питанням,щодовідчуження вказаногобудинку,однак нотаріусвідмовила оскількидоговір купівлі-продажунотаріально непосвідчений,таким чином просить суд визнати зазначений договір дійсним.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, при цьому подала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала і просила задовольнити їх у повному обсязі; розгляд справи просила проводити за її відсутності,не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату та час слухання справи був повідомлений вчасно; відзив не подавав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16 - учасник справи, що повідомлявся за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, ухилявся від отримання судової повістки, тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив, позивач не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

26.09.2001року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 придбала у відповідача житловий будинок з будівлями та спорудами,розташований по АДРЕСА_1 . Цей договір було зареєстровано на товарній біржі «Ріко-Альянс» під № 5-101 від 26.09.2001року та зареєстровано КП ММБТІ 16.10.2001року за реєстровим № 147.

Відповідно до довідки № 76 від 22.12.2022 року виданої Ковалівським старостинським округом Ольшанської селищної ради будинок АДРЕСА_1 був перенумерований на будинок АДРЕСА_2 згідно рішення №2 від 25.01.1996 року Ковалівської сільської ради «Про упорядкування назв вулиць с.Ковалівка та нумерації будинків розташованих на них».

Відповідно до положеньст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст.57,58 Конституції України,ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у 2001 році, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСРв редакції 1963 року.

Статтею 227 ЦК України 1963 року, який був чинним на час укладення вказаного спірного договору, передбачено, що договір купівлі-продажу укладається в письмовій формі та підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, якщо хоча б одна із сторін є громадянином.

Недотримання даної вимоги тягне за собою недійсність договору (ч. 1ст. 47 ЦК України).

Статтею 47ЦК УРСР була передбачена обовязковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обовязки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений.

Окрім того, відповідно до матеріалів справи та змісту вказаного вище договору вбачається, що сторони узгодили та виконали всі його суттєві умови, в тому числі й ціну, проте у зв`язку з невиконанням вимог щодо нотаріального посвідчення вказаного договору, позивач позбавлений можливості розпорядження вказаним майном, тобто здійснення всіх прав як власника.

За такого, враховуючи вимоги ст. 16 ЦК України, та встановивши узгодження та виконання всіх суттєвих умов договору, що посвідчення вказаного договору нині в нотаріальному порядку неможливе, суд вважає, що цивільне право позивача підлягає захисту шляхом визнання дійсним вищевказаного договору купівлі-продажу.

Статтею 224 ЦК УРСР визначено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ст. ст. 258, 259, ст. 264, 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третяособа Універсальнатоварна біржа«Ріко-Альянс»про визнаннядоговору купівлі-продажудійсним задовольнити.

Визнати договір купівлі продажу житловогобудинку збудівлями таспорудами,розташованого по АДРЕСА_1 ,укладенийміж ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ;паспорт серія НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 )та ОСОБА_2 (с.Липовеньке,Голованівського районуКіровоградської області),що зареєстрований26.09.2001рокуУніверсальною Товарноюбіржею «Ріко-Альянс» за реєстровим номером 5-101 - дійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно дост.289ЦПК Українизаочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Миколаївського апеляційного суду

Суддя М.М.Войнарівський