Рішення № 11035189, 25.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.08.10 р.                     Справа № 12/150пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Левтеровой Н.Ф.

за участю представників сторін

від позивача – Мар”єнко В.М. за довір.

від відповідача – Кружилін І.М. за довір.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Донецького обласного державного автомобільного учбового комбінату , м.Донецьк

до Комунального підприємства “Горлівське міське бюро технічної інвентаризації” м. Горлівка

про визнання права господарського відання

СУТЬ СПОРУ

Донецький обласний державний автомобільний учбовий комбінат , м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства “Горлівське міське бюро технічної інвентаризації” м. Горлівка за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Горлівська міська рада, м.Горлівка про визнання права господарського відання на об”єкти нерухомості.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ст. 392 ЦК України.

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, вважає себе не належним відповідачем по справі.

У зв”язку з чим, позивач звернувся до суду з клопотанням про заміну не належного відповідача на належного – Горлівську міську раду.

Клопотання судом задоволено. Ухвалою суду від 25.08.2010 р. здійснено заміну не належного відповідача на належного – Горлівську міську раду. У зв”язку з чим, Горлівська міська рада виключена зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Представник Горлівської міської ради проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представника позивача, господарський суд встановив

Згідно пояснення представника позивача спірне майно, на цей час обліковується на балансі позивача

Позивач є професійним технічним навчальним закладом, заснованим на державній формі власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв”язку України. ( преамбула статуту позивача, затвердженого Міністерством транспорту та зв”язку України 02.08.2008 р. за № 800.

Майно позивача є державною власністю і належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, позивач володіє. користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, за погодженням з уповноваженим органом управління, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, нормативно-правовим актам Уповноваженого органа управління та цього Статуту. ( п.4.2. Статуту)

Відповідно до п.4.3. Статуту, джерелами формування майна є:

- майно передане йому Уповноваженим органом управління та іншими об"єктами

-          доходи одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів фінансово господарської діяльності,

-          доходи від цінних паперів,

-          кредити банків і інших кредиторів

-          капітальні вкладення і дотації з бюджету

-          безоплатні та благодійні внески, пожертвування суб”єктів господарювання, організацій та громадян

-          майно, придбане в інших суб”єктів госопдарювання, організацій, громадян у встановленому законом порядку

-          інші джерела не заборонені чинним законодавством.

Згідно розділу 1 Статуту Донецького державного обласного автомобільного навчального комбінату Держваного департаменту автомобільного транчспорту України Мінітсерства транспорту України, затвердженого Державним департаментом автомобільного транспорту 2002 р. Донецький державний обласний автомобільний навчальний комбінат заснований у 1943 році згідно з наказами : “Наказ по народному комісаріату автомобільного транспорту Української РСР від 17.05.1945 р. № 114, Постановою Сталінської обласної Ради депутатів від 21.06.1944 р. за № 15.

Видане свідоцтво про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності – юридичної особи від 13.04.1994 р. за № 03121230)

Спірні об”єкти знаходяться на земельній ділянці, якою позивач користується на підставі державного акту на право постійного користування від 26.11.1993 р. , зареєстрованого під № 11 у книзі державних актів на право постійного користування землею.

Яке зазначалося вище, позивач просить суд визнати за ним право господарського відання на об”єкти нерухомості.

Розглядаючи зазначений спір суд виходить з наступного

Стаття 136 Господарського кодексу України встановлює, що право господарського відання є речовим правом суб”єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником ( уповноваженим ним органом) з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника, у випадках передбачених Господарським кодексом України та іншими законами. Щодо захисту господарського відання застосовуються положення закону, встановленого для захисту права власності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно) яке вона здійснює відповідно до Закону, за своєю волею , не залежно від волі інших осіб.

Згідно приписів ст.317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Суб”єктом права власності є український народ та інші учасники цивільних правовідносин. Визначені ст. 2 цього кодексу. Усі суб”єкти права власності є рівними перед законом.

Стаття 2 ЦК України встановлює, що учасниками цивільних відносин є Держава, автономна республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб”єкти публічного права.

Від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах встановлених Конституцією України ( ч.2 ст.324 ЦК України)

Згідно приписів ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб”єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником ( уповноваженим ним органом) з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб”єкт підприємництва , який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання , має право на захист своїх майнових прав також від власника. ( п.3 ст. 136 Господарського кодексу України)

З матеріалів справи вбачається, що позивач користується, розпоряджається та володіє спірним майном .

Зазначене майно було створено на протязі 1950 – 1984 років, тобто було державною власністю.

Згідно Декларації про державний суверенітет України ( 16.07.1990 р.) Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус. Земля, її надра, повітряний, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і використовується з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.

Таким чином, після 16.07.1990 р. спірне майно стало державною власністю УРСР, як суверенної держави.

Доказів, що після 1990 року зазначене майно було приватизовано або передано у встановленому законом порядку до комунальної власності або до іншого міністерства, або було закріплено за іншим державним підприємством або установою, суду не надано.

З огляду на наведене, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача, так як саме з його вини виник спір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33,43,49 ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити

Визнати за Донецьким обласним державним автомобільним учбовим комбінатом ( м.Донецьк вул. Жовтнева,40-А, ЗКПО 03121230) право повного господарського відання на державне майно, яке знаходиться в Управлінні Міністерства транспорту та зв”язку України , та яке розташоване за адресою м. Горлівка, вул. Краснознамена, 5, а саме:

будівля автошколи ( літ А-1) , площею 128,5 кв.м., будівля ( літ А1-1) площею 123,3 кв.м., прибудова ( літ а) площею 103,8 кв.м, прибудова ( літ а2) площею 14,6 кв.м.,будівля ( літ Б-1) площею 48, 2 кв.м., тамбур ( літ б) площею 4,3 кв.м., ганок ( літ. б1 ) площею 1,6 кв.м. ганок ( літ б2) площею 1,4 кв.м., будівля гаражу ( літ Г-1) площею 20,7 кв.м, будівля гаражу ( літ Е-1) площею 198,6 кв.м., будівля гаражу ( літ Е1-1) площею 109 кв.м. прибудова ( літ Е -3) площею 21,8 кв.м., смотрова яма ( літ. е) площею 5,8 кв.м., смотрова яма ( літ е1) площею 7 кв.м., смотрова яма ( літ е2) площею 7 кв.м., будівля казанної ( літ К-1) 42,7 кв.м, козирьок ( літ к) площею 4 кв.м., надбудова (літ к1) площею 16,3 кв.м., сходинки ( літ К2 ) площею 2.7 кв.м., будівля ( літ Н-1) площею 9,7 кв.м., будівля ( літ Р-1) площею 64,6 кв.м., ганок ( літ Р) площею 1,5 кв.м., будівля (літ С-1) площею 31 кв.м., сходинки ( літ С) площею 0,8 кв.м., будівля гаражу ( літ Т-1) площею 53,2 кв.м., смотрова яма ( літ Т) площею 7,3 кв.м. навес тимчасовий ( літ Л) площею 12,1 кв.м., навес тимчасовий ( літ М) площею 11,3 кв.м., сарай ( літ О) площею 4, .4 кв.м., гараж ( літ П) пдощею12,2 кв.м., огорожа металева ( № 4) - 26, 1, ворота металеві ( № 5) - 13,8 , огорожа металева ( № 6) - 161 , ворота металеві (№ 7) - 9,6 ., калитка металева ( № 8) – 2, огорожа дерев. ( № 9) - 6,9 замощення ( л.П-Ш)

Повний текст рішення виготовлено 27.08.2010 р.

Суддя