Ухвала суду № 110345132, 20.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12671/22

УХВАЛА

20 квітня 2023 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., розглянувши заяву Міністерства внутрішніх справ України про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/12671/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року по справі 420/12671/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, вирішено стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2017 по 28.06.2018 року у розмірі 55 630 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять) грн. 12 коп.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 року по справі №420/12671/22 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року залишено без змін.

18 квітня 2023 року до суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшла заява про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року з нововиявленими обставинами.

Разом із вказаною заявою Міністерством внутрішніх справ України подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі № 420/12671/22 до розгляду по сутті та прийняття судового рішення за результатами розгляду заяви МВС про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , відповідно до змісту оскаржуваних рішень є, зокрема, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 815/3599/15 якою замінено боржника у виконавчому листі № 815/3599/15 від 10 липня 2020 року про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2015 року по 14 листопад 2017 року у розмірі 278761 грн. 92 коп., а саме: Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці (ЄДРПОУ 08603376) замінено на Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 0032684).

Заявник вказує, що на даний час відсутні будь-які правові підстави для стягнення з МВС сум компенсації за затримку при звільнені за період з 29.12.2017 по 28.06.2018, оскільки постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 815/3599/15 якою замінено боржника у виконавчому листі № 815/3599/15 від 10 липня 2020 року про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2015 року по 14 листопад 2017 року у розмірі 278761 грн. 92 коп., а саме: Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці (ЄДРПОУ 08603376) замінено на Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 0032684) скасовано в судовому порядку, отже є всі підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам МВС України органами державної виконавчої влади та у подальшому унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. Виконання рішення суду від 420/12671/22 призведе до завдання матеріальної шкоди МВС України, як бюджетній установі та матиме наслідки порушення бюджетного законодавства з боку МВС України.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оцінивши підстави даної заяви, суд доходить наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин для вжиття заходів забезпечення позову та оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Судом з`ясовано, що заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі № 420/12671/22 до розгляду по сутті та прийняття судового рішення за результатами розгляду заяви МВС про перегляд цього рішення суду за ново виявленими обставинами.

Суд зазначає, що стаття 151 КАС України не передбачає такий вид забезпечення позову як зупинення дії рішення суду.

При цьому, посилання заявника за текстом заяви на такі види забезпечення позову як заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору та зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, суд не приймає, оскільки вони є повністю необґрунтованими. Доказів відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом до суду не надано, особу, якій необхідно заборонити вчиняти дії не вказано, так само, як і не зазначено, які саме дії необхідно заборонити вчиняти.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів заявника у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Вказаних висновків дійшов Верховний суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18.

Крім того, з наданої до суду заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається та не надано достатніх доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за результатами його перегляду за ново виявленими обставинами, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів відповідача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, що є завданням забезпечення позову.

Посилання заявника на завдання матеріальної шкоди відповідачу не пов`язані із обставинами, що можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або поновлення порушених прав відповідача.

У той же час, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Суд акцентує увагу заявника на тому, що зупинення дії оскаржуваного рішення передбачено статтями 300, 323, 357 КАС України в порядку апеляційного та касаційного провадження.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії є безпідставною, а вжиття таких заходів - не доцільним.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 242, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ України про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук