Рішення № 110345054, 20.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15221/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження у приміщенні суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Дмитра Великодного в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до закритого акціонерного товариства «Одесакондитер», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Дмитро Великодний звернувся в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Одесакондитер» (надалі відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо приведення у стан готовності захисних споруд № 56973, № 56974, № 56975, розташованих за адресою: м. Одеса, 3-й Водопровідний провулок, будинок 9, з метою використання їх за призначенням;

- зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисних споруд № 56973, № 56974, № 56975, розташованих за адресою: м. Одеса, 3-й Водопровідний провулок, будинок 9, з метою використання їх за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 мотивуючи це тим, що згідно інформації Головного управління ДСНС України в Одеській області № 60 01.2-3914/6010 від 08.09.2022 року встановлено, що на території Приморського району м. Одеси наявні захисні споруди цивільного захисту - сховище № 56973, 56974,56975. Ці захисні споруди цивільного захисту перебувають у державній власності, та належить Фонду державного майна України. Балансоутримувач споруд цивільного захисту ЗАТ «Одесакондитер»». Як стверджує позивач, ГУ ДСНС в Одеській області 24.11.2012 року проведений плановий захист державного нагляду щодо дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки утримання захисних споруд цивільного захисту № 56973, 56974,56975 та складений акт №1139 перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, які розміщені за адресою: м. Одеса вул. 3-й Водопровідний пров. буд. 9. Був складений припис №628 від 24.11.2021 року у якому граничний строк для усунення порушень встановлено до 01.02.2022р., а посадову особу ЗАТ «Одесакондитер» притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. На запит прокуратури щодо виконання припису відповідачем у листі вказано що вимоги припису не виконанні. Отже бездіяльність відповідача через неможливість використання захисних споруд цивільним(мирним) населенням під час обстрілів регіону та м.Одеси крилатими ракетами, атак дронів, артилерією створюється загроза життю та здоров`ю людей. Також зазначив, що на даний час, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 24.02.2022 року. Невжиття передбачених чинним законодавством заходів з метою приведення укритій №56973, 56974,56975 балансоутримувачем яких є відповідач до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану, та створює загрозу для життя та здоров`я цивільного (мирного) населення через неможливість їх укриття у разі військової небезпеки. Відтак звернувся до суду із цим позовом.

Представник відповідача надав суду 29.11.2022 року відзив у якому просив відмовити у позові з підстав того, що ЗАТ «Одесакондитер є балансоутримувачем захисних споруд цивільного захисту - сховищ №56913, №56914, №56915. ЗАТ «Одесакондитер» з урахуванням вимог Припису були вжиті всі можливі заходи які б створювали загрозу життю та здоров`ю людей, що підтверджується Актами оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту від 23.05.22р. до готовності упродовж 12 годин, тобто відповідач максимально усунув всі порушення які були вказані у приписі, які створювали загрозу життю та здоров`ю людей. Наразі підприємство закрило свою виробничу діяльність з вересня 2019 року, усе майно яке є на балансі підприємства у справному стані і готове до експлуатації ( система сповіщення працює, радіостанції, дозиметр, електросирена), тобто твердження позивача, що недоліки не усунуті не відповідає дійсності. Приміщення будівель не дообладнано системами протипожежного захисту з виводом на пульт централізованого спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Система протипожежного захисту», оскільки ЗАТ не працює, не використовував за його цільовим призначенням, та дообладнати цими системами підприємство не має можливості, так як не має коштів, оскільки уся діяльність підприємства зупинена. Та вимога яка висувається позивачем не передбачена ст.68 Кодексу цивільного захисту України, та представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а тому звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги є підставою для відмови у задоволенні позову.

31.10.2022 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 31.10.2022 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 16.03.2023 року провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи, відзив, відповідь на відзив, та заперечення на відповідь на відзив, пояснення третьої особи інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фонд державного майна України є власником захисних споруд цивільного захисту - сховищ №56913, №56914, №56915 загальною площею 576,8 м2, які знаходиться за адресою: м.Одеса вул.3-й Водопровідний пров. буд.9.

ЗАТ № Одесакондитер є балансоутримувачем вказаних захисних споруд.

За результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ЗАТ «Одесакондитер» 24.11.2021 працівниками ГУ ДСНС України в Одеській області складений акт №1139, яким встановлені численні порушення вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення в повному обсязі не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист: знаки безпеки, форма на колір» (ISO 6309:1987, IDT);

не проведено (не надано) замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

приміщення будівель, цехів підприємства не дообладнано системами протипожежного захисту з виводом на пульт централізованого спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

приміщення будівель не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей;

приміщення будівель, цехів підприємства не забезпечено в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння;

евакуаційні виходи будівель та цехів підприємства не позначено світловими покажчиками «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного)освітлення;

для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони;

з`єднувальні коробки освітлювальної електромережі в будівлях адміністративного корпусу, складських, виробничих та орендованих приміщень не закриті негорючими кришками;

електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

. членів добровільних ДПД (ДПК), які підлягають обов`язковому особистому страхуванню (на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії), не застраховано відповідно до вимог Закону України «Про страхування»;

дерев`яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості не оброблено вогнезахисним розчином з доведенням їх до І групи не горючості;

на шляхах евакуації не демонтовані горючі матеріали, якими облицьовані стіни;

на шляхах евакуації встановлені перешкоди, що перешкоджають вільній евакуації людей;

пожежний щит (стенд) не доукомплектований засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак- 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт., на пожежних щитах (стендах) вказати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежнорятувальних підрозділів;

не розроблено та не погоджено (затверджено) плани взаємодії з ліквідації НС у разі виникнення на інших об`єктах та територіях;

не приведено до готовності захисні споруди цивільного захисту відповідно до вимог;

на підприємстві не заведено експлуатаційну та технічну документацію на існуючі системи протипожежного захисту (СГІЗ), а саме: Журнал повідомлень про спрацювання СГІЗ або її вимкнення (форма Ж. 1); Журнал обліку робіт щодо підтримання експлуатаційної придатності і ремонту (планового та позапланового) С`ПЗ (форма Ж.2); Журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацювань (відмов, несправностей) СПЗ (форма Ж 3)' План-графік з підтримання експлуатаційної придатності СГІЗ (форма Ж.4)- Акт технічного обстеження СПЗ (форма Ж.5)

не укладено договір з ліцензованою організацією щодо технічного обслуговування наявної системами протипожежного захисту (автоматичні системи пожежної сигналізації);

біля пожежної водойми не поновлений покажчик (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесенням на нього літерного індексу ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількість пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Для усунення виявлених порушень ГУ ДСНС в Одеській області винесений припис №628 від 24.11.2021 року яким встановлений строк для усунення порушень до 01.02.2022р.(а.с.69-71).

Виявлені під час перевірки порушення відображені у внесеному відповідачу приписі № 628 від 24.11.2021, та граничний строк для усунення порушень ним встановлено 01.02.2022. Також, за фактом виявлених порушень, посадову особу ЗАТ «Одесакондитер» притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, що підтверджується протоколом ОД № 015632 від 24.11.2021 та постановою про накладення адміністративного стягнення ОД № 015632 від 25.11.2021.(а.с.72,73).

Відповідно до Актів оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту від 23.05.2022 стан готовності сховищ оцінюються як «обмежено готові»(а.с.ас.73-82).

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси звернувся до відповідача із листом від 19.09.2022 №52-6573вих-22 у якому, зокрема, просив надати інформацію щодо інформації та копії документів щодо виконання припису №628 від 24.11.2021 року щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Листом від 21.09.2022 року вих..№02-27 відповідач повідомив прокуратура що приміщення будівель не дообладнано системами протипожежного захисту з виводом на пульт централізованого спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014, так як на даний час підприємство не працює, не використовується за його цільовим призначенням і вся діяльність зупинена, дообладнання цими системами підприємство не має можливості, так як не має коштів (а.с.86,87).

З урахуванням вищевказаних обставин, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Отже, прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

За висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прийнятої з метою врегулювання розбіжностей у викладених раніше правових позиціях, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Із наведених положень чинного законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).

Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15).

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного суду від 02.09.29021 у справі № 280/3319/20, від 13.04.2022 у справі № 815/1484/18.

Як свідчить зміст позовної заяви, прокурор перед звернення до суду із вказаним позовом встановив, що відповідач не забезпечив готовність захисної споруди цивільного захисту - сховищ натомість Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області не вживає дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням.

Також позивачем зазначено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, як спеціально уповноважений державою орган на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, знаючи про тривале (починаючи з 01.02.2022,) ігнорування ЗАТ вимог щодо приведення сховищ у відповідність до наказу МВС №579, відповідних заходів з метою зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності, не вживає, не зважаючи на передбачені законом повноваження, передбачені п.п.48 п.4 Положення, п.48 ч.1 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту Україні.

Наведене стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Отже, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 820/4717/16 -від 15.09.2019 дійшла висновку про те, що спір такого характеру розглядається у порядку адміністративного судочинства, а також підтвердила право прокурора на звернення до суду з таким позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, подання прокурором позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

Водночас ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено також, що контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Пунктом 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 також передбачено, що здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, держадміністраціями.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах визначених Конституцією і законами України, здійснюють на

відповідних територіях державний контроль за: станом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).

Та заступник керівника Приморської прокуратури м.Одеси 04.10.2022 року звертався з листом №52-7206 вих.-22 до Одеської обласної військової адміністрації у якому повідомляв що ЗАТ «Одесакондитер» не виконало припис ГУ ДСНС в Одеській області та право ООВА контролювати стан захисних споруд цивільного захисту та необхідності повідомити прокуратуру про заходи реагування ООВА з приводу невиконання ЗАТ припису №628 від 24.11.2021р. та не приведення захисних споруд у належний для використання стан (а.с.100-103).

На вказаний лист ООВА дала відповідь 14.10.2022р. вих..» 10029/2/01-46/8521/2-22 яким повідомило що вона не зверталась до суду з позовом до ЗАТ про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії, та не заперечує, щодо звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави до ЗАТ (а.с.104).

Указом Президента України № 68/2022 від 24.02.2022, на всій території України утворено військові адміністрації. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Відповідно до п. 20 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із організації та участі у здійсненні заходів, пов`язаних із мобілізаційною підготовкою та цивільним захистом.

Таким чином Одеська обласна військова адміністрація є органом уповноваженим на здійснення функцій держави у виниклих спірних правовідносинах.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 2593/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022 продовжений зокрема з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", №2915-IX . строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Статтею 4 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних Цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим.

здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Захисні споруди цивільного захисту, згідно з п. 14 ч. 1 Кодексу цивільного захисту України (надалі Кодекс або КЦЗ України), - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Частиною 1 ст. 32 Кодексу встановлено, що до захисних споруд цивільного захисту належать:

сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу, громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту належить: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду таких споруд.

Згідно із ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності.

Частиною першою статті 20 вищевказаного Кодексу визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів (частина восьма статті 32 КЦЗ України).

Згідно з абз. 1 п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядок № 138), утримання фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі (абзац другий пункту 3 Порядку № 138).

Відповідно до абз. 1 п. 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Пунктом 1 Розділу І Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (далі - Вимоги № 579), встановлено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Згідно пункту 3 розділу І Вимог № 579, фонд захисних споруд складається із захисних споруд (сховищ та протирадіаційних укриттів), зокрема швидкоспоруджуваних, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів (далі - споруди фонду захисних споруд) і є основним засобом колективного захисту населення.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 7 розділу ІІ Вимог № 579 споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог № 579).

Відповідно підпунктів 1 -2 пункту 2 розділу VI Вимоги №579, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди етапу захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках:

у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна;

у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди;

після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди;

у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Підпунктами 4-5 Вимог передбачено, що за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпунктів 8-9 Вимог, під час оцінки стану готовності перевіряються:

загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повігрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом);

двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність);

температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди, справність ДЕС, експлуатація в режимі захисної споруди протягом 6 годин з перевіркою роботи в режимі чистої вентиляції і фільтровентиляції (у сховищах).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Отже, юридична особа, яка утримує захисну соруду на балансі, зобов`язана забезпечити утримання захисної споруди у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до Вимог № 579.

Суд встановив, що сховища №56973, 56974,56975, які знаходиться за адресою: в м.Одесі провул.3-й Водопровідний буд.9, перебуває у власності Державного фонду Україні та водночас у володінні відповідача, що підтверджується матеріалами справи (а.с.93,94).

Відтак, відповідач зобов`язаний забезпечувати сховища № 56973, 56974,56975 у стані, необхідному для приведення у готовності до використання за призначенням згідно з Вимогами.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою утримання у належному стані сховищ № 56973, 56974,56975 суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд в постанові від 03.10.2018 у справі №826/12192/16 та в постанові від 25.07.2019 у справі № 820/5164/15.

Сховища є захисною спорудою цивільного захисту на території Одеській міської територіальної громади, в якій, зважаючи на її місткість, при необхідності можуть розміститися мешканці громади та працівники ЗАТ.

Вищенаведене, на думку суду, свідчить, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту у вигляді зобов`язання відповідача привести у стан готовності захисну споруду сховищ № 56973, 56974,56975, у належний технічний стан з метою використання її за призначенням відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 про що зазначалось в акті перевірки та приписі.

Щодо того, що у ГУ ДСНС в Одеській області є тільки право на зупинення експлуатації механізмів та проведення робіт, то суд встановив, що відповідачем не здійснюється господарська діяльність за адресою м.Одеса провул.3-й Відопровідний б.9 проте цільове призначення таких об`єктів це захист цивільного населення, а тому неналежний стан сховища у будь-якому вигляді свідчить про неможливість виконання покладених на нього функцій, що у період воєнного стану є реальною загрозою життю та здоров`ю громадян, а невжиття таких заходів може привести до трагічних наслідків. Тому вжиття таких заходів реагування як зупинення є неможливим саме для такого об`єкта, оскільки зупинення це заборона використовувати його за призначенням, яким є захист людей від загрози у будь який час.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорюване таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.

Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.

Згідно статті 5 КАС України належним способом захисту є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Проте відповідач не є суб`єктом владних повноважень, та визнання його бездіяльності протиправної судом ніякого позитивного впливу на виконання ним обов`язків не дасть, а тому суд вважає, що вимога не відповідає поняттю ефективного захисту, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є часткового обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити частково.

Ураховуючи положення частини 2,3 статті 139 КАС України, та те, що витрати пов`язані з залученням свідка та проведення експертизи позивачем не неслись судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 53, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Дмитра Великодного в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до закритого акціонерного товариства «Одесакондитер» задовольнити частково.

Зобов`язати Закрите акціонерне товариство «Одесакондитер» вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисних споруд №№ 56973, № 56974, № 56975, розташованих за адресою: м. Одеса, 3-й Водопровідний провулок, будинок 9, з метою використання їх за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач: Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси (м.Одеса вул..Черняховського 6 код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (м.Одеса вул.Прохорівська 6 код ЄДРПОУ 38643633) Одеської обласної військової адміністрації (м.Одеса пр.т Шевченко 4 код ЕДРПОУ 00022585).

Відповідач: Закрите акціонерне товариство «Одесакондитер» м. Одеса, 3-й Водопровідний провулок, 9 код: ЄДРПОУ 32833927.

Третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722.

Суддя Іванов Е.А.