Рішення № 110345042, 18.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19243/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Блумі до Одеської митниці про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Блумі ( далі позивач, ТОВ Блумі) звернулось до суду з позовом Одеської митниці ( далі відповідач, Митниця) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА500500/2022/200393/2 від 14.12.2022.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500500/2022/001405.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що з метою митного оформлення товару « нетканий матеріал, виготовлений із синтетичних та штучних волокон виробництва Туреччини», отриманого згідно умов зовнішньоекономічного контракту №290922 від 29.09.2022 року, укладеного між ТОВ «БЛУМЬ» із Компанією "SMARTCAP PLASTIK A.S.", декларантом позивача - ТОВ "СВК Компані" подано митну декларацію № 22UA500500045763U2 щодо митного оформлення вказаного товару та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Проте, 14 грудня 2022 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200393/2 від 14/12/2022 року у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Крім того, Одеською митницею прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001405, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Позивач вважає вказані рішення відповідача протиправними, оскільки прийняті без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначені причини, які не свідчать про не правильність визначення митної вартості товару декларантом. Крім того, надані ТОВ "Блумі" документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA500500/2022/200393/2 від 14.12.2022. року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної фіскальної служби № UА500500/2022/001405 є протиправними та підлягають скасуванню.

19.01.2023 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) 22UA500500045763U2 від 13.12.2022 та для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією надані документи зазначені в графі 44 МД. Крім того, 14.12.2022 декларантом були надані додаткові документи та лист про те, що більше документ надаватись не будуть. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та у яких були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та Картку відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю UА500500/2022/001405. При цьому, у рішенні про коригування митної вартості № UА500500/2022/200393/2 від 14.12.2022 р. наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. З огляду на вказане, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару відповідач діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

25.01.2023 року позивачем надана відповідь на відзив на позов, в якій вказує, що Одеська митниця у своєму відзиві додатково перелічила уже наведені у оскаржуваному рішенні Одеської митниці про коригування митної вартості товару підстави їх винесення, які на думку позивача не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності є формальними та несуттєвими, такі жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.01.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Цією ухвалою зобов`язано Одеську митницю разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, у тому числі, але не виключно, МД на підставі яких скорегована митна вартість товарів та документів, доданих декларантом до митної декларації.

Ухвалою суду від 10.04.2023 р. зобов`язано ТОВ Блумі надати до суду належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують або спростовують доводи митного органу щодо розбіжностей між сумою переказу та загальною вартістю товару за інвойсом.

Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

29.09.2022 р. між продавцем Компанією "SMARTCAP PLASTIK A.S.", ( Туреччина) та покупцем - ТОВ «Блумі» укладено контракт №290922, відповідно до якого Продавець взяв на себе зобов`язання поставити у власність Покупця ТОВ «Блумі» товар - нетканий матеріал, виготовлений із синтетичних та штучних волокон виробництва Туреччини. ( а.с. 10-15).

13.12.2022 року з метою здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом, декларантом ТОВ "Блумі", ТОВ "СВК Компані" подано до митного оформлення митну декларацію № 22UA500500045763U2, в якій визначив митну вартість товарів, що імпортуються, за ціною контракту.

На підтвердження заявленої митної вартості товару разом з вказаною митною декларацією були подані наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №290922 від 29.09.2022 року з специфікацією №290922 від 29.09.2022 року;

- договір доручення №26 на брокерське обслуговування від 06.06.2022 року;

- копію митної декларації країни відправлення №22270100ЕХ00100388 від 02.12.2022;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) UAB - 10 -2/22 від 13.10.2022;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) UAB 10 -2/22 від 30.10.2022;

-рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) SCA2022000000916 від 02.12.2022;

- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №000057 від 02.12.2022 року;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) V 0652315 від 02.12.2022;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №760 від 17.10.2022;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №761 від 17.10.2022;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №776 від 24.11.2022;

- довідка про транспортно-експедиційних витратах №051222 від 05.12.2022 року;

В свою чергу, на електронну адресу декларанта надійшло повідомлення, в якому митний орган повідомив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів та відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язав протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові і документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Крім того, згідно ст. 254 МКУ для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації надати переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення.

14 грудня 2022 року на вимогу митного органу, декларантом ТОВ "БЛУМІ", ТОВ "СВК Компані" було направлено до Одеської митниці лист за № 14/12/22-1 з поясненнями щодо встановлених розбіжностей у поданих до митного органу документах з наданням додаткових документів, зокрема, рахунок-фактура на міжнародне перевезення №05/12/22 від 05.12.2022 року; Договір про організацію автомобільних перевезень вантажів №16/05/2022 від 16.05.2022 року; Заявка на перевезення №011222 від 01.12.2022 року; Прайс - лист б/н від 13.10.2022 р.

За результатами розгляду вказаних документів, Одеською митницею було визнано не надання декларантом ТОВ "БЛУМІ", ТОВ "СВК Компані" бухгалтерських документів та висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, внаслідок чого за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

З метою забезпечення повноти оподаткування Одеською митницею було проведено аналіз баз даних АСМО «інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1-4,98 дол.США/кг нетто (МД від 25.10.2022 № UА500420/2022/004982), ніж заявлено декларантом 3 дол.США/кг нетто.

14.12.2022 р. у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2022/200393/2 та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/001405. ( а.с. 36, 42)

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) UА500500/2022/46060 від 14.12.2022 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 153 757,4 грн. відповідно шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин ( надалі - МК України) визначає, зокрема

- митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49 МК України);

- декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. ( частина друга статті 52 МК України)

- у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( стаття 53 МК України)

- перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);

- забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ( частина п`ята - шоста статті 53 МК України);

- митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 54 МК України);

- митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.( частина шоста статті 54 МК України);

- рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. ( частина друга статті 55 МК України);

- у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. ( частина сьома статті 55 МК України);

- протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ( частина восьма статті 55 МК України);

- визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України)

- у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України).

- метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.(частина друга статті 58 МК України)

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ( частини четверта - п`ята статті 58 МК України).

VI. Оцінка суду.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності коригування митної вартості товарів згідно оскаржуваного рішення № UА500500/2022/200393/2 від 14 грудня 2022 року, яке обґрунтовано поданням позивачем документів, які містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

При цьому, вказаний висновок митного органу ґрунтується на обставинах, наведених у пункті 33 оскаржуваного рішення UА 500370/2022/000013/2 від 05.12.2022 р.

Позивач в обґрунтування протиправності вказаних рішень відповідача стверджує, що декларантом ТОВ "Блумі", ТОВ "СВК Компані" до митного оформлення були надані документи, які містили всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари, а відтак у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну мигну вартість товару за ціною договору.

Вирішуючи вказані спірні правовідносини, суд враховує, що наведені приписи МК України зобов`язують митний орган

- зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів,

- обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

- вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові.

Так, у пункті 33 оскаржуваного рішення Одеська митниця вказує, зокрема

1) згідно п. 2.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 29.09.2022 № 290922 ціна за товар включає упаковки та маркування товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

За положеннями підпункту «в» пункту 1 частини 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

При цьому, суд звертає увагу, що вказана норма містить умови, при яких, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, не додається до складових митної вартості, а саме якщо вони включалися до ціни.

Як вбачається з умов зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу № 290922 від 29.09.2022 р., у ціну товару входить вартість упаковки та маркування товару. При цьому, згідно інвойсу № SCA2022000000916 від 02.12.2022 р. умовами поставки є FCA Gaziantep/Turkey Інкотермс 2010.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, умова FCA (…named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (… назва місця) означає, що товар доставляється основному перевізнику замовника до зазначеного в договорі терміналу відправлення, експортні мита сплачує продавець.

Розділом А.9 умови поставки «FCA» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів « Інкотермс» передбачено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

Отже, за умовами FCA митна вартість товару (дійсна вартість) складається лише із вартості самого товару, тобто суми, яку заявляє продавець в інвойсі, інші витрати на навантаження а також митне оформлення в країні експорту бере на себе продавець, ці витрати не входять до митної вартості товару. Вартість таких потенційних витрат закладається продавцем заздалегідь при формуванні ціни на товар та не може бути відокремлена.

З огляду на вказане, контрактна ціна імпортованого позивачем товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування.

А відтак, за приписами ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення ним митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду по справі №815/6794/17 від 22.01.2019 р.

2) У банківському платіжному документі від. 17.10.2022 № 760, від 17.10.2022 № 761, від 24.11.2022 № 776, відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 02.12.2022 № SCА2022000000916 та сума переказу не відповідає загальній вартості товару за інвойсом.

Щодо вказаних розбіжностей, то суд вказує, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу) (п.3 ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідно до умов оплати за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу № 290922 від 29.09.2022 р., оплата здійснюється банківським переказом на рахунок Продавця згідно Проформі-інвойсу за кожну партію Товару. Умови оплати, зазначені у Проформі-інвойс. ( пункт 4.1 цього контракту)

Згідно Проформи- інвойс № UАВ-10-2/22 від 13.10.2022 р. вартість товару складає 25 300,00 доларів США, умови оплати: 40 % передплати, як підтвердження замовлення, залишок перед відправкою ( а.с. 132)

17.10.2022 р. платіжними дорученнями № 760 здійснений переказ коштів на суму 10 120,00 доларів США, призначення платежу- попередня оплата, контракт №290922 від 29.09.2022 року, проформа- інвойс № UАВ-10-2/22 від 13.10.2022 р. ( а.с. 24)

Згідно Проформи- інвойс № UАВ-10-2/22 від 30.10.2022 р. вартість товару складає 20 714,16 USD, умови оплати: 10 120,00 доларів США сплачено передоплатою, 1 577,65 доларів США залишок передплати від попереднього завантаження, знижка 188,70 доларів США, загальний необхідний балансовий платіж 9 016,51 доларів США перед відправкою. ( а.с. 20)

24.11.2022 р. платіжним дорученням № 776 здійснений переказ коштів на суму 9 016,51 доларів США, призначення платежу- попередня оплата, контракт №290922 від 29.09.2022 року, проформа- інвойс № UАВ-10-2/22 від 13.10.2022 р. ( а.с. 24)

За поясненнями позивача від 13.04.2023 року, після завантаження вантажу Постачальник визначився з остаточною кількістю та вагою товару та надав остаточний Комерційний інвойс № SCA20220000D0916 від 02.12.2022 року, який відповідає точної кількості, вазі та вартості завантаженому товару, а саме 20 714,16 доларів США. При цьому, друга частина оплати складає суму 1 577,65 доларів США, яка була сплачена у складі суми 15 300,00 доларів США згідно платіжного доручення № 761 від 17.10.2022 р., як раніше перераховані за товар цим же контрактом, проте поставка товару не здійснена з причин Постачальника. Тому у якості оплати коштів у розмірі 1577,65 доларів США які є складовою частиною від суми 15 300,00 доларів США було надане платіжне доручення №761 від 17.10.2022 р. на суму 15 300,00 доларів США.

Як вбачається з платіжного доручення № 761 від 17.10.2022 р. на суму 15 300,00 доларів США, призначенням платежу є попередня оплата, контракт №290922 від 29.09.2022 року, проформа- інвойс № UАВ-10/22 від 05.10.2022 р. ( а.с. 24).

При цьому, судом встановлено, що за комерційним інвойсом № SCA2022000000916 від 02.12.2022 р. загальна вартість товару складає 20 714,16 доларів США.

Оскільки зміст Проформи-інвойсу № UAB-10-2/22 від 30.10.2022 р., який містить загальну вартість товару 20 714,16 USD, яка відповідає комерційному інвойсу № SCA2022000000916 від 02.12.2022 р., а зазначені в ньому умови оплати: 10 120,00 доларів США сплачено передоплатою, 1 577,65 доларів США залишок передплати від попереднього завантаження, знижка 188,70 доларів США, загальний необхідний балансовий платіж 9 016,51 доларів США перед відправкою, відповідають платіжним дорученням № 760 від 17.10.2022 р., № 761 від 17.10.2022 р. № 776 від 24.11.2022 р., то суд вважає безпідставним довід відповідача в частині не відповідності суми переказу загальній вартості товару за інвойсом.

Щодо аргументу митного органу в частині відсутності посилання у платіжних документах від 17.10.2022 № 760, від 17.10.2022 № 761, від 24.11.2022 № 776 на рахунок-фактуру від 02.12.2022 № SCА2022000000916, то вказане спростовується умовами пункту 4.1 контракту купівлі-продажу № 290922 від 29.09.2022 р., згідно якому оплата здійснюється згідно Проформи-інвойсу за кожну партію Товару, а не на підставі комерційного інвойсу № SCA2022000000916 від 02.12.2022 р.

3) у експортній декларації країни відправлення є посилання на рахунок, який не надавався до митного оформлення та відсутнє посилання на інвойс № SCA2022000000916 від 02.12.2022 р.

Щодо вказаної позиції митного органу, то суд враховує наступне.

За позицією позивача, надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення за №22270100ЕХ00100388 від 02.12.2022 р., заповнена відповідно до Турецького законодавства, згідно якого з 30.04.2019 р. зазначення номеру інвойсу, який надається у паперовому вигляді, не є обов`язковим, що підтверджується листом Міністерства Торгівлі Туреччини. Крім того, у графі 44 митної декларації країни відправлення (Туреччини) вказується 23-значний КОД для рахунку- фактури, створеного через систему єдиного вікна.

Як встановлено судом відповідачем надано до суду переклад листів Головного управління митниці Міністерства торгівлі Турецької Республіки за № 55360341-100 та № 73421605-100 за темою « проект без паперової митниці ( експортна декларація та додатки до неї», проте під час розгляду справи відповідачем не надано пояснення щодо підстав неврахуванням вказаних листів Головного управління митниці Міністерства торгівлі Турецької Республіки під час вирішення вказаного питання. ( а.с. 115-119)

Крім того, суд приймає до уваги, що подана Позивачем до митного оформлення експортна декларація країни відправлення (Туреччини) містить інформацію про продавця та покупця, назву, кількість та ціну товару, умови поставки, а також у графі 44 митної декларації 23-значний КОД для рахунку- фактури, який складений в електронній митній базі Туреччини, чим на думку суду спростовує вказаний довід відповідача.

Щодо неподання декларантом запитуваних митним органом документів, то за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, вказане не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2023 року справа №815/5817/17.

Підсумовуючи викладене, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Щодо правомірності застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту графи 33 цього рішення, то " … За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості -резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1-4,98 дол.США/кг нетто (МД від 25.10.2022 № UА500420/2022/004982), ніж заявлено декларантом 3 дол.США/кг нетто.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 №598).

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, то крім номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості товарів, митний орган додатково нічого не вказав, що на думку суду не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

При цьому, суд зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. ( постанови від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200393/2 від 14.12.2022 р., оскільки контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500500/2022/001405, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500500/2022/001405 вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості №UА500500/2022/200393/2 від 14.12.2022, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд вважає, що картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

VII. Висновок суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат.

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат в частині судового збору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 4962,00 грн., що підтверджується платіжними документами № 24081 та № 24082 від 23.12.2022 р.

З огляду на викладене та враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4 962,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Блумі (місце знаходження 65031, м. Одеса, вул. Київське шосе, буд. 2. ЄДРПОУ 39215751) до Одеської митниці ( 65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок 21. ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА500500/2022/200393/2 від 14.12.2022 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/001405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок №21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Блумі (місце знаходження 65031, м. Одеса, вул. Київське шосе, буд. 2, ЄДРПОУ 39215751) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 962,00 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна