Рішення № 110344999, 18.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15159/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Василяки Д.К.,

за участі секретаря судового засідання Касаджик Д.С.,

за участі представника позивача Кузьмішкіна Д.В.

за участі представників відповідача Кошеля Р.С., Танасійчука О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства Морський торговельний порт Южний до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування пункти 2,3 вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства Морський торговельний порт Южний до Південного офісу Держаудитслужби в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати пункти 2,3 вимоги Південного офісу Держаудитслужби щодо усунення виявлених порушень №151505-14/274-2021 від 16.01.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Південним офісом Держаудитслужби проведено виїзну позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Морський торговельний порт «Южний» за період з 01.12.2019 по 31.08.2020.

Актом №05-11/57 від 30.12.2020 позапланової ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» за період 01.12.2019 по 31.08.2020 виявлено порушення в обліку витрат на оплату праці керівного складу.

Листом №151505-14/274-2021 від 16.01.2021 Південний офіс Держаудитслужби звернувся з вимогою щодо усунення виявлених порушень

ДП «МТП «Южний» вважає Акт та вимогу незаконними, необґрунтованими та таким, які підлягає скасуванню.

Позивач вказує, що Листом в.о. директора ДП «МТП «Южний» Ковшар С.П. М7303/01/103/20 від 09.12.2020 року звернувся щодо можливості проведення ревізії нарахування та виплати заробітної плати виконуючому обов`язки директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_1 за період 01.12.2019 року по 31.08 2020 року.

В подальшому в.о. директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_2 було отримано програму позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» за період 01.12.2019 по 31.08.2020. Крім того, було отримано направлення №725 від 11.12.2020 та №724 від 11.12.2020.

Актом № 05-11/57 від 30.12.2020 позапланової ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» за період 01.12.2019 по 31.08.2020 виявлено порушення в обліку витрат на оплату праці керівного складу.

ДП «МТП «Южний» надано заперечення від 04.01.2021 до Акту позапланової ревізії №05-11/57 від 30.12.2020 року.

Південний офіс Держаудитслужби листом №151505-14/260-2021 від 16.01.2021 направлено висновки на зауваження.

Листом №151505-14/274-2021 від 16.01.2021 Південний офіс Держаудитслужби звернувся з вимогою щодо усунення виявлених порушень.

Позивач вважає вимогу Офісу незаконною та необґрунтованою, а також зазначає про свою незгоду з усіма обставинами, на яких ґрунтується вимога, вважає її безпідставною та такою, що не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року адміністративний позов Державного підприємства Морський торговельний порт Южний до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування пункти 2,3 вимоги залишено без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у задоволенні заяви Державного підприємства Морський торговельний порт Южний про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву Державного підприємства Морський торговельний порт Южний до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування пункти 2,3 вимоги повернуто позивачу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 року апеляційну скаргу Державного підприємства Морський торговельний порт Южний, - задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року по справі № 420/15159/22, - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 07.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до положень ст. 262 КАС України.

27.02.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначив, що відповідно до статті 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» за зверненням ДП «Морський торговельний порт «Южний» від 09.12.2020 № 7503/01/103/20 проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» за період з 01.12.2019 по 31.08.2020, під час якої встановлено низку порушень, що відображені в акті ревізії від 30.12.2020 № 05-11/57.

За період з 01.04.2020 по 31.08.2020 на порушення п. 10 розділу 1 «Прикінцеві положення» Закону № 553-IX та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 334 «Питання розміру оплати праці керівників, членів виконавчих органів та винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки» ДП «МТП «Южний» було зайво нараховано заробітної плати в.о. директора порту Олійнику 0.0. на загальну суму 1821473,2 грн. (а саме: за квітень 2020 року - 176072,2 грн., за травень 2020 року - 459980,1 грн., за червень 2020 року - 433737,8 грн., за липень 2020 року - 497149,4 грн. за серпень - 254533,7 грн.), та, як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 400724, 1 гривні.

Крім того, відповідач вважає, що твердження позивача про «збільшення надходжень за рахунок нарахованих на з/п та сплачених податків» є необгрунтованим та не враховує вплив завищення витрат з оплати праці ОСОБА_1 на суму прибутку, на суму нарахованого податку на прибуток та на розмір частки прибутку, належному для перерахування до бюджету в ході ревізії виявлено порушення, які на момент її закінчення не були усунуті. Додав, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.03.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви. Відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національного антикорупційного бюро України. Закрито підготовче провадження та призначити справу №420/15159/22 до судового розгляду по суті на 06.04.23 року о 10:00 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, заслухавши учасників процесу, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини: начальнику Південного офісу Держаудитслужби в.о. директора ДП «МТП «Южний» направлено лист від 09.12.2020 року за №7503/01 з проханням відповідно до Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, провести ревізію питання нарахування та виплати заробітної плати виконуючому обов`язки директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_1 за період 01.12.2019 по 31.08.2020.

Управлінням Південного офісу Держаудитслужби відповідно до до статті 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю В Україні», звернення державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» від 09.12.2020 № 7503/01/103/20 та на підставі направлень на проведення ревізії від 11.12.2020 № 724, № 725, виданих в.о. начальника Південного офісу Держаудитслужби Король В.В., начальником відділу контролю в галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби Кошелем Р.С., головним державним аудитором відділу контролю в галузі промисловості, енергетики, транспорту та Фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби Кальніченко Ю.М. проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» за період з 01.12.2019 по 31.08.2020, за результатами якої складено акт від 30.12.2020 №05-11/57.

Позивачем складено заперечення на акт позапланової ревізії.

Відповідачем внаслідок неусунення позивачем порушень, виявлених у ході перевірки на адресу позивача сформовано та направлено вимогу від 16.01.2021 №151505-14/274-2021 про усунення виявлених порушень, а саме:

1) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України за рахунок осіб, які допустили порушення, на користь ДП «МТП «Южний» втрат фінансових ресурсів, заподіяних через нарахування та виплату виконуючому обов`язки директора премії всупереч вимогам законодавства на суму 104886,22 грн. та на суму 2712,48 грн., яку було зайво нараховано у березні внаслідок виплати зазначеної премії;

2) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України за рахунок осіб, які допустили порушення, на користь ДП «МТП «Южний» втрат фінансових ресурсів, заподіяних через зайво нараховану виплачену заробітну плату та в.о. директора Порту Олійнику О.О. без врахування обмежень встановлених в період карантину на загальну суму 1821 473,2 гривень;

3)провести перерахунок та перерахованих сум єдиного внеску відповідні звірки щодо надмірно на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зарахувати в рахунок майбутніх платежів зайво сплачені кошти у сумі 424395,81 грн. відповідно до вимог пунктів 5, 6 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6, розділу V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435.

Не погодившись із п.2 та п.3 вимоги відповідача від 16.01.2021 №151505-14/274-2021, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного: відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні № від 26 січня 1993 року № № 2939-XII (далі Закон).

Відповідно до статті 1 Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 2 Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 8 Закону передбачено, що орган державного фінансового контролю:

1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за:

виконанням функцій з управління об`єктами державної власності;

цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;

відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

усуненням виявлених недоліків і порушень;

2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;

3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;

4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.

Орган державного фінансового контролю розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, в яких повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з законодавством.

Відповідно до статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право:

1) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; призупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок;

4) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;

5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об`єктів, що контролюються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об`єктами - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об`єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;

7) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

8) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;

10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

11) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

12) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється;

13) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку;

14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади;

15) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Згідно зі статтею 11 Закону, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

2) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;

3) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;

5) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Національної поліції, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю;

6) у разі, коли вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державного фінансового контролю, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державного фінансового контролю лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені цим Законом, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після повідомлення посадовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб`єктів господарської діяльності під розписку:

1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю;

2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб`єктів господарської діяльності, не віднесених цим Законом до підконтрольних установ, - також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб`єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною чотирнадцятою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії.

Проведення ревізій органами державного фінансового контролю не повинно порушувати нормального режиму роботи підконтрольних установ та інших суб`єктів господарської діяльності.

Відповідно до матеріалів справи перевірку було проведено на підставі листа в.о. директора ДП «МТП «Южний» направлено лист від 09.12.2020 року за №7503/01 які було направлено відповідачу в якому викладено прохання відповідно до Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, провести ревізію питання нарахування та виплати заробітної плати виконуючому обов`язки директора ДП «МТП «Южний» Олійнику О.О. за період 01.12.2019 по 31.08.2020.

Також з матеріалів справи вбачається, що акт ревізії підписано в.о. директора ДП «МТП «Южний» та головним бухгалтером ДП «МТП «Южний».

Судом також встановлено, що вказаний акт в судовому прядку не оскаржувався, доказів зворотного до суду не надано.

Матеріали справи жодних доказів на підтвердження обставин звернення відповідача до суду з питання його оскарження не містять.

Крім того, заперечення на акт не містять посилань позивача про відсутність підстав для проведення перевірки або не допуску відповідача до проведення перевірки.

Вказане свідчить про згоду позивача на проведення перевірки.

У зв`язку із чим, суд вважає безпідставними посилання позивача про наявність порушення порядку проведення перевірки.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону № 2939-ХІІ інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).

Пунктом 6 цього Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23).

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10), а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 631 складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (далі - Порядок № 550), з урахуванням норм, установлених цим Порядком.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вищенаведених норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі № 808/6509/13-а, від 23.12.2019 у справі № 815/4341/14, від 07.02.2020 у справі № 803/634/17, від 14.02.2020 у справі № 825/3661/15-а, від 28.02.2020 у справі № 808/4044/17, від 28.02.2020 у справі № 2040/6542/18, від 18.03.2020 у справі № 826/14169/17, від 18.03.2020 у справі №П/811/140/17, від 31.03.2020 у справі № 817/650/18, від 02.04.2020 у справі № 820/3534/16, від 22.07.2021 у справі № 520/1039/19.

З оскаржуваної вимоги вбачається, що в ній відповідачем указано на факт заподіяння збитків, зазначено їх розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення виявленого порушення шляхом відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України за рахунок осіб, які допустили порушення, на користь ДП «МТП «Южний» втрат фінансових ресурсів, заподіяних через зайво нараховану виплачену заробітну плату та в.о. директора Порту Олійнику О.О. без врахування обмежень встановлених в період карантину на загальну суму 1 821 473,2 гривень.

Враховуючи, що збитки у випадку відсутності факту добровільного виконання вимоги щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства стягуються примусово з підконтрольного об`єкта в судовому порядку і правильність обчислення таких збитків має перевірятися саме судом, який розглядає позов про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 826/5854/15, від 22.07.2021 у справі № 520/1039/19.

Отже з урахуванням вищевикладеного також слід зауважити, що оскільки обґрунтування органом державного фінансового контролю встановлених фінансових порушень тими чи іншими нормами права, тобто обґрунтованість і правомірність виявлених збитків, має бути предметом оцінки в межах окремого позову органу державного фінансового контролю про їх стягнення, то висновки позивача про порушення його прав через незгоду з обґрунтуванням вимоги також не дають підстав для її скасування.

Аналогічний висновок викладено і Верховним Судок, зокрема, у його постанові від 26.05.2020 у справі № 816/1463/17 (адміністративне провадження № К/9901/60517/18).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд встановив відсутність доказів у справі, що розглядається, в підтвердження наведених позивачем підстав для визнання протиправною та скасування оспорюваної вимоги та відповідно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, адміністративний позов Державного підприємства Морський торговельний порт Южний належить залишити без задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 132, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державного підприємства Морський торговельний порт Южний до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування пункти 2,3 вимоги відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 18 квітня 2023 року.

Суддя Д.К. Василяка

.