Ухвала суду № 110344969, 19.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6327/23

УХВАЛА

19 квітня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Дмитра Миколайовича, приватного виконавця Одеського виконавчого округу Притуляка Валерія Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування постанов, стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Дмитра Миколайовича, приватного виконавця Одеського виконавчого округу Притуляка Валерія Миколайовича, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Притуляк Валерій Миколайовича щодо не зазначення у постанові ВП71009729 «про відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню основної винагороди за виконавчим листом №523/1300/15-ц від 03.08.2021 р.» згідно вимог ч.2 ст. 4. Закону №1404-VIII «Вимоги до виконавчого документа» «що мій обов`язок чи право стягнення основної винагороди приватного виконавця Колечко Д.М. є солідарним з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 », та не відправлення її за адресою АДРЕСА_1 згідно вимог ст. 28 Закону «Про виконавче провадження»;

визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 27.08.2021 р. про примусово стягнення з боржника - ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця в розмірі 5 507,69 доларів США та 9 566,03 грн. у виконавчому провадженні №66634643;

визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович від 10.02.2023 р. про відкриття виконавчого провадження № 71009729 про стягнення основної винагороди приватного виконавця;

визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 71009729 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;

стягнути на користь ОСОБА_1 солідарно з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича та приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерій Миколайовича 230077,48 гривень, які згідно повідомлення від 01.03.2023 р. ПриватБанку з рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 були переведені одерживачу ОСОБА_4 ;

за результатами розгляду справи, керуючись ч.1,2 ст. 249 КАСУ, та ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», прийняти окрему ухвалу щодо приватних виконавців виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича та ОСОБА_4 , які цинічно та навмисне не виконують висновки щодо застосування норм права у Постанові Верховного суду від 26 травня 2022 року справа №420/6845/18 адміністративне провадження №К/9901/31905/19, в якій сторона по справі - приватний виконавець Колечко Д.М.

Ухвалою суду від 03.04.2023 року адміністративний позов залишений без руху, позивачу повідомлено про необхідність усунути, зазначені в ухвалі суду недоліки, у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску, докази сплати судового збору або докази, на підтвердження наявності підстав для звільнення, відстрочення сплати судового збору, докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

На виконання ухвали суду від 03.04.2023 року, позивач надав до суду заяву, в якій частково змінено позовні вимоги та викладено клопотання про поновлення строку звернення з адміністративним позовом.

Так, відповідно до змісту, поданої 12.04.2023 року заяви (вх. №ЕС/3336/23), позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Притуляк Валерій Миколайовича щодо не зазначення у постанові ВП71009729 «про відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню основної винагороди за виконавчим листом №523/1300/15-ц від 03.08.2021 р.» згідно вимог ч.2 ст. 4. Закону №1404-VIII «Вимоги до виконавчого документа» «що мій обов`язок чи право стягнення основної винагороди приватного виконавця Колечко Д.М. є солідарним з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 », та не відправлення її за адресою АДРЕСА_1 згідно вимог ст. 28 Закону «Про виконавче провадження»;

2) визнати протиправною та скасувати заяву від 10.02.2023 р. про примусове стягнення з боржника - ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця у виконавчому провадженні №66634643;

визнати протиправною та скасувати постанову від 27.08.2021 р. (із внесеними поправками) про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця у розмірі 5 507,69 доларів США та 9 566,03 грн. ( разом це складає 212 974,54 гривень) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайовича

3) визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича по ВП №71009729 від 10.02.2023 р.:

про відкриття виконавчого провадження;

про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження;

про арешт коштів ОСОБА_1 ,

постанову ОСОБА_4 від 02.03.2023 року - про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження;

4) стягнути на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича солідарно з приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком Валерієм Миколайовичем - 212 974,54 гривень, які були протиправно стягнути по ВП №№66634643 з рахунку НОМЕР_1 та переведені на рахунок приватного виконавця Притуляк В.М., згідно повідомлень від 01.03.2023 р. ПриватБанку.

Щодо сплати судового збору.

Позивач в заяві від 12.04.2023 року наполягає на тому, що вимоги у п.4 та 5 позову є однією вимогою матеріального характеру (в даній ухвалі суду п.п. 2-4), а ціна позову дорівнює - 212 974,54 гривням, які були протиправно зняти 01.03.2023 р. з рахунку позивача у ПриватБанку приватним виконавцем Притуляком В.М. при примусовому виконанні постанови у ВП№66634643 приватного виконавця Колечко Д.М. Таким чином, на думку позивача, загалом судовий збір за вимогу майнового характеру повинен складати - 1% від 212 974,54 грн = 2 130 гривень плюс 1073,60 гривень за вимогу не майнового характеру і судовий збір за розрахунком позивача має бути за позовом в нової редакції - 2129,75 +1073,60 =3 203,35 гривень.

Також, позивача зазначає, що 10.04.2023 р. прийнята ухвала про повернення судового збору на подану ним заяву у справі №420/4608/23 про повернення судового збору у сумі 2301 грн. згідно квитанції №5985 від 17.03.2023 р., яка була сформована в системі Електронний Суд під час подання позивачем позову 17.03.2023 р.

Разом з тим, позивач просить суд прийняти як сплату судового збору у справі №420/6327/23 «КВІТАНЦІЮ №5985 Дата 17.03.2023 Судовий збір за позовом ОСОБА_5 , Одеський окружний адміністративний суд» у сумі -2 301 грн. та додатково сплатив судовий збір в сумі 902,35 грн. при поданні даної заяви.

В свою чергу, в ухвалі суду від 03.04.2023 року судом зазначено, що як зазначає ОСОБА_1 , 17.03.2023 року ним сплачено судовий збір при поданні заяви про вступ у справу №420/4806/23, як третьої особи із самостійними позовними вимогами.

Між тим, 28.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з окремим адміністративним позовом, як позивач.

Проте, доказів сплати судового збору за подання саме адміністративного позову по справі №420/6327/23, до суду не подано.

Також в ухвалі суду від 03.04.2023 року зазначено, що відповідно до прохальної частини, позивачем заявлено вимоги як майнового, так і немайнового характеру. Так, розмір судового збору, який має бути сплачений за вимоги немайнового характеру складає 1073,60 грн. Розмір судового збору, який має бути сплачений за вимоги майнового характеру складає 4413,71 грн.

Відповідно до п. 23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

В свою чергу, відповідно до п.6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Так, оскаржувані позивачем постанови є рішеннями виконавця щодо окремої процесуальної дії, та їх оскарження не залежить одна від одної, а також не залежить від заявленої позивачем вимоги про визнання протиправною та скасування заяви від 10.02.2023 р.

Так, вимоги щодо оскаржень постанов приватного виконавця щодо стягнення грошових сум є вимогами майнового характеру, тоді як під немайновими вимогами слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, з огляду на заявлені позивачем вимоги та зважаючи на зміст оскаржуваних позивачем дій, бездіяльності та рішень відповідача, даний адміністративний позов містить вимоги і майнового і немайнового характеру.

В свою чергу, ціною позову є сума всіх коштів, які підлягають сплаті на підставі оскаржуваних рішень, а саме:

5507,69 дол. США+9566,03+1681,00+319,00 = 147 465,10 грн (курс дол. США НБУ станом на 27.08.2021 року 2677,44) + 11566,03 = 159 031,13 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму стягнутих коштів в розмір 212974,54 грн.

Таким чином, загальна ціна позову, з якої обчислюється розмір судового збору за вимоги майнового характеру складає 372 005,67 грн.

Отже, розмір судового збору за вимоги майнового характеру складає 3 720,06 грн.

Вимоги немайнового характеру складаються з вимог щодо визнання протиправною бездіяльності, оскарження рішень, які не підлягають грошовій оцінці, та в силу абз.2 ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви від 12.04.2023 року, розмір судового збору за вимоги немайнового характеру складають (4*1073,60) = 4 294,4 грн.

В свою чергу позивачем сплачено 902,35 грн відповідно до квитанції від 11.04.2023 року №99428.

Стосовно доводів позивача про врахування як сплату судового збору квитанцію №5985 Дата 17.03.2023 Судовий збір за позовом ОСОБА_5 , Одеський окружний адміністративний суд» у сумі -2 301 грн.

В ухвалі суду від 03.04.2023 року суддею вже зазначено, що за даною квитанцією сплачений судовий збір при поданні заяви про вступ у справу №420/4806/23, як третьої особи із самостійними позовними вимогами, а не за подання адміністративного позову.

Крім того, ухвалою суду від 10.04.2023 року заяву ОСОБА_1 від 07.04.2023 року про повернення суми сплаченого судового збору задоволено. Повернуто сплачений судовий збір шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подачу заяви про заявлення самостійних вимог на предмет спору по справі №420/4608/23, який було сплачено згідно квитанції №5985 від 17.03.2023 року у розмірі 2301,00грн. (дві тисячі триста одна) гривня 00 копійок.

З огляду на викладене в сукупності, судовий збір в розмірі 2301,00 грн, сплачений згідно квитанції №5985 від 17.03.2023 року жодним чином не може бути зарахований в будь-якій справі, оскільки сплачена сума повернута позивачу.

Крім того, позивачем не зазначено жодних обґрунтувань стосовно викладеного в заяві від 12.04.2023 року, а саме, що у разі не згоди суду з моїм розрахунком судового збору, просить суд дозволити сплатити зазначену судом суму, що не вистачає до повної суми судового збору за подання позову, до ухвалення рішення по справі.

Таким чином позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову в частині надання доказів сплати судового збору.

Щодо строку звернення до суду, суддя зазначає таке.

Так, в ухвалі суду від 03.04.2023 року зазначено, що позивачем, в прохальній частині адміністративного позову, викладено заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що вирішуючи питання про відновлення пропущеного строку, просить враховувати наказ Голови Верховного суду від 04.03.2022 р. в якому говориться: "Процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Також вважає за необхідне ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.». Разом з тим, подання позивачем 17.03.2023 р. позову по справі №420/4608/23, як третьої особою яка заявляє самостійні вимоги щодо позову, на який суддя по справі №420/4608/23 прийняв ухвалу від 27.03.2023 р. «Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 від 20.03.2023 року про заявлення самостійних вимог на предмет спору по справі №420/4608/23 за адміністративним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Дмитра Миколайовича (вул.1 Травня,19, офіс 310, м.Чорноморськ, Одеська область, 68004), приватного виконавця Притуляка Валерія Миколайовича (вул. Гоголя, 19, офіс 1, м.Одеса,65082), за участю третіх осіб: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов.

В свою чергу, однією з оскаржуваних постанов є постанова приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 27.08.2021 р.

Проте, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, які перешкоджали позивачу звернутись до суду у встановлений законом строк, з вимогами про оскарження зазначеної постанови, а також доказів на підтвердження обставин зазначених в заяві, а саме щодо виїзду за межі території України.

Суддя зазначив, що сама по собі та обставина, що на території України введено воєнний стан не є беззаперечною підставою для поновлення строку звернення до суду.

В заяві від 12.04.2023 року позивач зазначає, що судом при розгляді клопотання не враховано, що він звертався до суду 17.03.2023 року з заявою, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, проте зазначені твердження є необґрунтованими та жодним чином не змінюють тієї обставини, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною вимогою.

Необґрунтованими є також і доводи позивача, що термін для подання даного позову розпочався 07.03.2023 року, з моменту початку ознайомлення позивача в системі АСВП з усіма документами по ВП№71009729, оскільки оскаржувана постанова, як і постанова про виправлення описки в ній прийняті ще у 2021 році.

Жодних доказів неможливості отримання, ознайомлення з оскаржуваною постановою позивачем до суду не надано, як і не надано доказів наявності обставин, які не залежали від нього та які б перешкоджали позивачу звернутись як до виконавця, та і до суду для захисту свої прав.

З огляду на викладене позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову в цій частині.

Жодних інших, ніж в позовній заяві від 28.03.2023 року, обставин, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не зазначено та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи зазначене, позивачем пропущено строки звернення до суду з даним адміністративним позовом, а зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не є поважними.

Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову і в частині надання доказів сплати судового збору.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд повертає адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Дмитра Миколайовича, приватного виконавця Одеського виконавчого округу Притуляка Валерія Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування постанов, стягнення коштів у зв`язку з не усуненням недоліків адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 256, 295 КАС України суддя

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Дмитра Миколайовича, приватного виконавця Одеського виконавчого округу Притуляка Валерія Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування постанов, стягнення коштів повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.293-295 КАС України.

Суддя П.П. Марин