Постанова № 11034442, 26.08.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2010 р. № 2а-3489/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мричко Н.І.

при секретарі судового засідання Якимець О.І.

за участю представника позивача Панчишина О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Приватної науково-виробничої комерційної фірми «АТІСА»про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 16454,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова (надалі УПФУ у Франківському районі м. Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Приватної науково-виробничої комерційної фірми «АТІСА» (надалі ПНВКФ «АТІСА»). Просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ у Франківському районі м. Львова заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 16454,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. У відповідності до ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за повний базовий період, не пізніше 20-ти календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно вимог ч.3 ст. 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. За період: червеньгрудень 2004 р., січень-грудень 2006 р., січень-грудень 2007 р., січень-грудень 2008 р., січень-грудень 2009 р. у відповідача виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 17487,20 грн. За травень-грудень 2008 р., січень-грудень 2009 р. звіти платником не подавались. Станом на 01.07.2004 р. переплата становить 44,86 грн. та за період з 01.07.2004 р. по 17.02.2010 р. переплата становить 987,76 грн., в тому числі зараховано єдиного податку на суму 798,42 грн. Загальна сума заборгованості складає 16454,58 грн., яка на день розгляду справи не сплачена, і саме цю суму позивач просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача Панчишин О.Я. позов підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату його проведення, проте поштовий конверт з судовими документами, відправлений судом за його зареєстрованим місцезнаходженням, органами поштового зв'язку повернений з відміткою «за закінченням терміну зберігання». З урахуванням ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»відомості, внесені до Єдиного державного реєстру (в т.ч. про місцезнаходження юридичної особи), вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. З урахуванням наведеної норми права відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання. У звязку з чим, на підставі ст. 128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу у відсутність уповноваженого представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців ПНВКФ «АТІСА»14.07.1993 р. зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код 19338173.

ПНВКФ «АТІСА»є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»зобовязане подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

У відповідності ст. 20 вищезгаданого Закону, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача відповідно до вимог п. 1 ст. 14 цього Закону є календарний місяць.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи копій Розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період: червеньгрудень 2004 р., січень-грудень 2006 р., січень-грудень 2007 р., січень-грудень 2008 р., січень-грудень 2009 р. у

відповідача виник обовязок не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення кожного з вище перелічених місяців сплатити внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно вимог ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як стверджував представник позивача у судовому засіданні та згідно долученого до матеріалів справи Розрахунку заборгованості станом на 17.02.2010 р. заборгованість відповідача перед УПФУ у Франківському районі м. Львова становить 16454,58 грн. з урахування переплати 01.07.2004 р. на суму 44,86 грн. та сплати за період з 01.07.2004 р. по 17.02.2010 р. страхових внесків на суму 798,42 грн., в тому числі зараховано єдиного податку на суму 798,42 грн.

Оскільки відповідач свого обовязку не виконав, позивач, щоб спонукати його сплатити недоїмку надіслав вимоги про сплату боргу: від 05.07.2006 р. № Ю-158 (згідно долученої до матеріалів справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення, вимогу відповідач отримав 13.07.2006р.); від 09.10.2006 р. № Ю-387; від 05.04.2007р. (отриману відповідачем 07.04.2007р.); від 04.06.2007 р. № Ю-594 (отриману 09.06.2007р.); 05.10.2007 р. № Ю-908 (згідно поштового відправлення отриману 12.10.2007р.); від 05.02.2008 р. № Ю-26 (яка була отримана відповідачем 12.02.2008 р.) та 04.04.2008 р № Ю-289 (отриману відповідачем 09.04.2008 р.). Проте, станом на дату судового засідання ПНВКФ «АТІСА»суму внесків на загальнообовязкове державне страхування в розмірі 16454,58 грн. не сплачено.

На підставі наведеного вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягає до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної науково-виробничої комерційної фірми «АТІСА»заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 16454 (шістнадцять тисяч чотириста пятдесят чотири) грн. 58 коп. на користь управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 30 серпня 2010 року.

Суддя Мричко Н.І.