Ухвала суду № 110343913, 18.04.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

18 квітня 2023 року Справа № 280/8056/21 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

представника позивача Желтобрюхова В.В.,

представника відповідача Паталаха К.В.,

розглянув у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 8, код ЄДРПОУ 38563144)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РУЖ» (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00053200703 (форма «С») від 08.12.2020;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0089960703 (форма «ПС») від 25.06.2021.

У січні 2022 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням (вх. № 4456) про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на ч.ч.2, 4 ст.122 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів та п.56.18 п. 56.19 ст.56 Податкового кодексу України, щодо процедури адміністративного оскарження та строків оскарження в суді податкового повідомлення рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання. Так, рішення ДПС України від 18.06.2021 №13789/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги отримано позивачем 06.07.2021. До суду позивач звернувся 21.09.2021, провадження у справі відкрито 23.09.2021, тобто більше ніж 2 місяці з дати (06.07.2021) отримання рішення ДПС України від 18.06.2021 про результати розгляду скарги. Таким чином, позивач звернувся до адміністративного суду після закінчення місячного строку, що передбачає наслідки, визначені статтею 123 КАС України, залишити без розгляду позовну заяву.

В підготовчому засіданні, призначеному на 18.04.2023 представник відповідача підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив, з підстав викладених в запереченнях проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Посилається на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короно вірусної хвороби ( Covid-19), на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 зі змінами «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19» дія карантину неодноразово продовжувалась та відповідно до Постанови КМУ від 23.12.2022 №1423 «Про внесення змін до розпорядження КМ У від 25 березня 20202 р № 338 і постанови КМУ від 09 грудня 2020 №1236» длію карантину продовжено до 30.04.2023.

Так, відповідно до наказу директора ТОВ «РУЖ» №23 від 18.03.2020 «Про запровадження дистанційної роботи на період карантину» запроваджено з 19.03.2020 по день закінчення карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короно вірусної хвороби COVID-19, дистанційну роботу на дому працівникам ТОВ «РУЖ», безпосередньо не зайнятих в виробничому процесі (головний бухгалтер, бухгалтери, менеджери зі збуту та постачання).

Отже в період дії карантину, включно з періодом з 06.07.2021 дата отримання рішення ДПС України про результати розгляду скарги та до 23.09.2021 дата звернення позивача до суду з позовом працівники бухгалтерії працювали дистанційно. Також первинно 21.07.2021 ТОВ «РУЖ» зверталося до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень №00053200703 (форма С) від 08.12.2-2- та №0089960703 ( форма ПС) від 25.06.2021 року. Ухвалою від 26.07.2021 по справі №280/6206/21 ( суддя Сіпака А.В.) позовну заяву ТОВ «РУЖ» було залишено без руху. В зв`язку з значним обсягом необхідних для подання до суду доказів та знаходженням працівників бухгалтерії підприємства на дистанційному режимі роботи строк, встановлений ухвалою суду для усунення недоліків дотримано не було та суд ухвалою від 28.08.2021 по справі 280/6206/21 повернув позовну заяву ТОВ «РУЖ». Просить суд поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

У судовому засіданні 18.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Згідно ч. 3 ст. 243 КАС України, складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши письмові матеріали справи, зазначає наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19, відступив від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №818/309/18 та №2540/2576/18, сформувавши наступний правовий висновок:

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

З вищевказаного суд дійшов висновку, що строки, визначені нормою 56.17 ПК України розповсюджуються на правовідносини за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, не залежно від того, яке рішення винесено за скаргою платника.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни.

Зокрема, п.52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Отже, станом на час звернення до суду з позовом ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Слід зазначити, що згідно постанови КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236 зі змінами та доповненнями, встановлено, що станом на час розгляду справи дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не завершилася.

Приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано строк звернення до суду, у зв`язку з чим, відсутні підстави для залишення позовної заяви ТОВ «РУЖ» без розгляду.

Викладені в заяві про поновлення процесуального строку обставини щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом суддя вважає поважними, а тому такий строк належить поновити.

Керуючись ст.ст. 122, 240 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «РУЖ» строк звернення до суду із цим позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя І.В.Батрак