Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
20 квітня 2023 р. Справа № 120/2413/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)
про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про ???визнання протиправними дій відповідача щодо переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 04.09.2020 року та застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 28.07.2022 року; ???зобов?язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії за віком, починаючи з 28.07.2022 року, відповідно до ч.2 ст. 40, абзацу 3 ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020 та 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з 2007 року йому призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після призначення пенсії позивач продовжував працювати з перервами у роботі. У зв`язку зі звільненням з роботи, позивач 04.09.2020 року вкотре звернувся до відповідача з приводу повідомлення про звільнення. 28.07.2022 року позивач досяг пенсійного віку та звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення. Листом від 25.11.2022 року відповідач повідомив позивача, що він з 04.09.2020 року отримував пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на підставі заяви від 04.09.2020 року, відтак при переведенні на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а не за три календарні роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком. Позивач вказує, що при зверненні до відповідача 04.09.2020 року він мав намір повідомити про своє звільнення з роботи, про те, що за даною заявою його буде переведено на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком позивачеві не було відомо та не роз`яснено працівником відповідача. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо такого переведення, а також щодо застосування при переведенні на пенсію за віком показника заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії по інвалідності, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 15.03.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, вказаною ухвалою у відповідача витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
30.03.2023 року за вх.№14233/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в управлінні та з 10.10.2006 року по 28.07.2022 року отримував пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком (як особа з інвалідністю ІІІ групи), обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням даних про стаж та заробітну плату. Після призначення пенсії позивач неодноразово звертався до нього за перерахунком пенсії (продовжував працювати) із заявами від 02.02.2009 року, 06.02.2012 року, 21.01.2015 року та від 04.09.2020 року щодо зарахування набутого страхового стажу, відповідно до положень ст.42 Закону №1058. 04.09.2020 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії як непрацюючій особі (звільнився з роботи 03.09.2020 року) з урахуванням набутого страхового стажу та зміни виду розрахунку пенсії по інвалідності згідно п. 2 ст. 33 Закону №1058, яка вказує, що непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону. За результатами розгляду заяви позивача від 04.09.2020 року та доданих до неї документів, а також, враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідачем проведено перерахунок. Страховий стаж позивача станом на 01.09.2020 (на дату проведення перерахунку згідно ч. 4 ст.42 Закону №1058) склав - 40 років 03 місяці 21 день, стаж враховано по 31.07.2020 року. В результаті чого, з 04.09.2020 року виплата позивачеві пенсії по інвалідності здійснювалась в розмірі пенсії за віком згідно п. 2 ст. 33 Закону №1058 та обчислена відповідно до ст. 27 і 28 цього ж Закону. 29.07.2022 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме, переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, відповідно до Закону №1058. За результатами проведеного перерахунку, страховий стаж позивача становить 42 роки 02 місяці 21 день (враховано по 14.07.2022 року). При цьому, до страхового стажу зараховано період роботи з 01.08.2020 року по 30.09.2020 року та періоди отримання допомоги по безробіттю з 04.10.2020 року по 28.06.2021 року і з 01.07.2021 року по 14.07.2022 року. Враховуючи вище зазначене, оскільки після попереднього перерахунку пенсії у позивача відсутній набутий страховий стаж не менше як 24 місяці (набуто 1 рік 11 місяців 0 днів), для застосування при визначенні середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2021 роки - законні підстави відсутні. При обчисленні розміру пенсії за віком позивача з 29.07.2022 застосовано проіндексований показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, як це передбачено відповідно до чинного законодавства. Отже, пенсія за віком призначена та виплачується позивачеві у відповідності до чинного законодавства України. Відтак відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
З 10.10.2006 року позивачеві призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Після призначення вказаної пенсії позивач продовжував працювати з перервами у роботі.
Відповідно запису №52 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивача 03.09.2020 року звільнено з ПРАТ "ПК "ПОДІЛЛЯ".
04.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, а також, враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідачем проведено відповідний перерахунок.
Страховий стаж позивача станом на 01.09.2020 (на дату проведення перерахунку згідно ч. 4 ст.42 Закону №1058) склав 40 років 03 місяці 21 день, стаж враховано по 31.07.2020 року.
Таким чином, з 04.09.2020 року виплата позивачеві пенсії по інвалідності здійснювалась в розмірі пенсії за віком.
В подальшому позивачеві з 04.10.2020 року по 28.06.2021 року та з 01.07.2021 року по 14.07.2022 року здійснювалась виплата допомоги по безробіттю.
29.07.2022 року позивач, по досягненню ним 60-річного віку, звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
На підставі вищевказаної заяви, відповідачем здійснено переведення позивача на пенсію за віком з врахуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Листом від 25.11.2022 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення йому перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, адже позивач на момент переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком не набув не менш як 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії.
Позивач, в свою чергу, вказує, що при зверненні до відповідача 04.09.2020 року він мав намір повідомити про своє звільнення з роботи, про те, що за даною заявою його буде переведено на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком позивачеві не було відомо та не роз`яснено працівником відповідача. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо такого переведення, а також щодо застосування при переведенні на пенсію за віком показника заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії по інвалідності, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України №1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Ч. 1 ст. 9 Закону України №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями ст. 26 Закону України №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 вказаного Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 вказаного Закону.
За змістом ч. 2 ст. 40 Закону України №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс * (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої ч. 3 ст. 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Т*100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до ч.3 ст. 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у п. 8, 13 і 14 ст. 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України №1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону України №1058 встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, тобто поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058, в саме пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника. У такому разі, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058. Водночас законодавець передбачив можливість застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, для обчислення розміру пенсії за віком особам, які раніше отримували пенсію по інвалідності. Умовами застосування середньої заробітної плати, визначеної ч. 2 ст. 40 цього Закону, при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком є 1) переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком; 2) після призначення пенсії (попереднього перерахунку) особа повинна продовжувати працювати та набути не менш як 24 місяці страхового стажу незалежно від перерв в роботі.
Судом встановлено, що позивачеві з 10.10.2006 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Після призначення вказаної пенсії позивач продовжував працювати з перервами у роботі.
Відповідно запису №52 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивача 03.09.2020 року звільнено з ПРАТ "ПК "ПОДІЛЛЯ".
04.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, а також, враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідачем проведено відповідний перерахунок.
Страховий стаж позивача станом на 01.09.2020 (на дату проведення перерахунку згідно ч. 4 ст.42 Закону №1058) склав 40 років 03 місяці 21 день, стаж враховано по 31.07.2020 року.
Таким чином з 04.09.2020 року виплата позивачеві пенсії по інвалідності здійснювалась в розмірі пенсії за віком.
В подальшому позивачеві з 04.10.2020 року по 28.06.2021 року та з 01.07.2021 року по 14.07.2022 року здійснювалась виплата допомоги по безробіттю.
29.07.2022 року позивач, по досягненню ним 60-річного віку, звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
На підставі вищевказаної заяви відповідачем здійснено переведення позивача на пенсію за віком з врахуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, оскільки після попереднього перерахунку пенсії позивача, який проведено на підставі його заяви від 04.09.2020 року, позивач не набув не менш як 24 місяці страхового стажу.
Водночас позивач не погоджується із обчисленням його пенсії за віком виходячи з показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Так, позивач наголошує, що при зверненні до відповідача 04.09.2020 року він мав намір повідомити про своє звільнення з роботи, про те, що за даною заявою його буде переведено на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком йому не було відомо та не роз`яснено працівником відповідача.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо протиправності дій відповідача стосовно його переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 04.09.2020 року, з огляду на наступне.
Позивач вказує, що, при зверненні 04.09.2020 року до пенсійного органу, за вказівкою уповноваженого працівника відповідача поставив свій підпис у графі "вид перерахунку" навпроти "працевлаштування/звільнення додатковий стаж" оскільки звернувся саме із заявою щодо повідомлення про своє звільнення з роботи. Про те, що за даною заявою буде здійснено переведення на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком позивачеві не було відомо.
Водночас до матеріалів справи долучено заяву, з якою позивач звернувся до відповідача 04.09.2020 року. У вказаній заяві позивачем власноручно проставлено свій підпис в графі "працевлаштування/звільнення дод. стаж перевести на пенсію по інвалідності в розмірі по віку".
Відтак при підписанні вищевказаної заяви позивач був ознайомлений з її змістом та, проставляючи свій особистий підпис, виразив згоду на настання наслідків подання такої заяви, тобто на його переведення на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
Отже, суд відхиляє доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 04.09.2020 року з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
В контексті обрахунку пенсії за віком, суд зазначає наступне.
Після 04.09.2020 року до страхового стажу позивача зараховано період роботи з 01.08.2020 року по 30.09.2020 року та періоди отримання ним допомоги по безробіттю з 04.10.2020 року по 28.06.2021 року і з 01.07.2021 року по 14.07.2022 року.
Таким чином, враховуючи зазначене, після попереднього перерахунку пенсії позивач набув 1 рік 11 місяців страхового стажу.
Як зазначалось судом вище, умовами застосування середньої заробітної плати, визначеної ч. 2 ст. 40 цього Закону, при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком є: 1) переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком; 2) після призначення пенсії (попереднього перерахунку) особа повинна продовжувати працювати та набути не менш як 24 місяці страхового стажу незалежно від перерв в роботі.
Позивачем, в свою чергу, дотримано лише умову щодо переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Враховуючи ту обставину, що після попереднього перерахунку пенсії по інвалідності 04.09.2020 року позивач не набув менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії, то відсутні підстави для перерахунку пенсії за віком, виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2019, 2021, 2022 рік.
Відтак відповідач правомірно застосував при обчисленні пенсії позивача за віком показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку його пенсії, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, враховуючи визнання відповідачами позову та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 189, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.04.2023 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна
Судове рішення № 110342198, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 20.04.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/2413/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: