Рішення № 110342182, 20.04.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 квітня 2023 р. Справа № 120/787/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (вул. Київська, 21, корп. В., п.1, м. Вишневе, Київська обл., 08132)

до: Вінницької митниці (вул. Лебединського, б. 17, м. Вінниця, 21034)

про: визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вартіс» (далі - позивач) з позовом до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22.11.2022 року №UA401000/2022/000069/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2022/002121.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що для здійснення митного оформлення товару була подана попередня митна декларація № 22UA401020053456U5 від 18.11.2022 року. 21.11.2022 року позивач отримав від відповідача повідомлення про необхідність надання документів для підтвердження митної вартості товару та, у зв`язку із спрацюванням ризику АСУР, необхідно надати документи для підтвердження коду УКТЗЕД товару. 21.11.2022 року позивачем подано додаткову митну декларацію № 22UA401020053894U4 з доказами на підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте відповідачем, за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA401020/2022/00212 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000069/2 від 22.11.2022 року. Позивач зауважує, що ним для митного оформлення товару надано належні та допустимі докази на підтвердження митної вартості та на підтвердження визначеної ціни товару, в яких не містяться розбіжності. Водночас відповідачем в своїх вимогах не було конкретизовано які саме документи необхідно надати для обчислення вартості товару, а також не надана оцінка поданим документам і в рішенні не надано належного обгрунтування прийняття оскаржуваних рішень та застосування другорядного резервного методу визначення митної вартості товару. Таким чином, не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду ввід 06.02.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.02.2022 року за вх. № 5771/23 позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.02.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.02.2023 року за вх.№7634/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що позивачем до митного оформлення було подано попередню митну декларацію типу IM40ЕА від 18.11.2022 №22UA401020053456U5, в якій було заявлено товар: прокат плоский з інших легованих сталей, завширшки 600 мм або більше, горячекатаний, без покриття без подальшого обробления: - лист горячекатаний сталевий розмір (мм) 8*1500*6000 - 22.725 ТН. Марка сталі S355JR хімічний склад, %: C-0,070: Mn - 1.41: P-0.022; S - 0/017; Si -0018; Cr - 0/110: Cu -0.54. До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, позивачем подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс): ESC2022000001125 від 15.11.2022, платіжне доручення від 01.11.2022 №136, зовнішньоекономічний договір від 06.09.2022 №38-4, довідка про транспортні витрати від 15.11.2022 №5317, митна декларація країни відправлення від 15.11.2022 №22341300EX00949202. Відповідач вказує, що відповідно до п.5 ст.54 Митного кодексу України (далі МК України) митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов?язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню Так, згідно наданих документів товар поставлявся на умовах поставки FCA DILISKELESI, проте згідно CMR від 15.11.2022 №А №l583 товар завантажувався та відправлявся з міста Istanbul, проте позивачем заявлено, що товар поставлявся на умовах поставки FCA DILISKELESI, та згідно довідки про транспортні витрати, до митної вартості включені витрати саме з DILISKELESI, що може свідчити про декларування не всіх складових, що включаються до митної вартості. Також відповідач звертає увагу, що в митній декларації країни відправлення від 15.11.2022 № 22341300EX00949202, в графі де зазначаються документи згідно яких переміщується товар, зазначені інші номера документів, аніж подані разом із ЕМД до митного оформлення на митній території України. Зокрема, в митній декларації країни відправлення зазначений рахунок - E-Fatura 2022/22243160110886026067149 від 15.11.2022, а до митного оформлення на митній території України подані е-FATURA №ESC2022000001125 від 15.11.2022. Відтак відповідач ставить під сумнів достовірність задекларованої митної вартості, адже місце завантаження товару прямо впливає на загальну відстань та маршрут перевезення такого товару, а, відповідно, і на вартість транспортування, такі розбіжності можуть мати безпосередній вилив на правильність визначення митної вартості. Враховуючи викладене під час митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, до уваги взято виключно CMR від 15.11.2022 №A N№1583, в якій зазначено неправильне місце завантаження вантажу. Відповідач зазначає що позивачеві направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч. 3 ст. 53 МК України, однак ним надіслано повідомлення про те, що інші документи не надаватимуться. Враховуючи, що використані позивачем відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. Відповідач вказує, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причин відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Таким чином, джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11.07.2022 №UA500500/2022/021437, за якою оформлено товар «Прокат плоский з легованої борованої сталі, без подальшої обробки, окрім гарячої прокатки, не у рулонах: лист гарячекатаний, плоский, зі сталі» та складає 1.2729 дол. США за кг. В результаті консультації декларанту роз?яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до р. Х МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МК України. З огляду на викладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

06.03.2023 року за вх.№9742/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наведено заперечення проти тверджень відповідача та підтримано заявлені позовні вимоги.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

06.09.2022 року між ТОВ «Вартіс» (покупець) та ESC ЗELЭK ЬRЬNLERЭ SAN.TIC.LTD.STI (продавець) укладено контракт №38-4.

Згідно п. 1.1 контракту покупець придбав металопрокат в асортименті (товар).

У п. 3.1, 3.2 контракту вказано, що умови поставки визначено в специфікації та рахунку (інвойсі) відповідно до міжнародних правил Інкотермс, місце поставки вказується в рахунку (інвойсі) та специфікації.

П. 3.4.1. контракту передбачено, що поставка здійснюється окремими партіями.

П. 5.1. контракту визначено, що покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100 % вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі рахунку (інвойсу).

Відповідно до специфікації № 1 від 06.09.2022 року постачається лист гарячекатаний сталевий, ціна за одиницю товару (1 т) за лист розміром 8*1500*6000 становить 790 доларів США, розміром 8*2000*6000 810 доларів США, розміром 10*1500*6000 790 доларів США, розміром 10*2000*6000 810 доларів США, розміром 12*1500*6000 790 доларів США, розміром 12*2000*6000 810 доларів США, розміром 16*1500*6000 790 доларів США, розміром 16*2000*6000 810 доларів США. Загальна кількість 168 тон на суму 134, 400 доларів США.

Місцем завантаження відповідно вказаної специфікації визначено Diliskelesi,Turkey.

Вищевказані відомості продубльовані й в проформі інвойс від 06.09.2022 року.

01.11.2022 року позивач здійснив оплату товару на суму 53 088 доларів США.

Згідно міжнародноїї товарно-транспортної накладної CMR б/н та пакувального листа (PACKING LIST) від 15.11.2022 року продавцем було відвантажено товар на транспортний засіб СЕ3841EH/CE3272XT листи розміром 8*1500*6000 у загальній кількості 22 725 кг.

Інвойсом №ESC2022000001125 від 15.11.2022 року також визначена кількість товару 22 725 уг на загальну суму 17 952, 75 доларів США, умови поставки FCA Diliskelesi.

В подальшому, для здійснення митного оформлення товару, 18.11.2022 року позивач подав відповідачеві попередню митну декларацію IM 40 ЕА, якій було присвоєно №27UA401020053456U5.

Так, у графі 33 декларації зазначено код товару 72254060, а у графі 31 опис товару вказано: прокат плоский з інших легованих сталей, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, без покриття, без подальшого обробленя: - лист горячекатаний сталевий, розмір (мм) 8x1500x6000 22.725 тон, марка сталі S355JR, хімічний склад %: С-0.070; Mn - 1.41; P-0.022; S-0.017, Si-0.018; Cr-0.110; Cu -0.54. До вказаної декладарації позивачем долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості.

21.11.2022 року позивач отримав від митного органу повідомлення про те, що у зв??язку із спрацюванням ризику АСУР необхідно надати документи для підтвердження митної вартості товару та для підтвердження коду УКТЗЕД товару.

Для підтвердження митної вартості, окрім документів, що подавались разом з декларацією, позивач надав копію платіжного доручення №2878 від 15.11.2022 року про оплату транспортних послуг у сумі 162 692,00 грн. та e-Fatura №ESC2022000001125 від 15.11.2022 року.

21.11.2022 року позивачем подано додаткову митну декларацію за №22UA1020053894U4, до якої долучено контракт №38-4 від 06.09.2022 року; ??специфікацію №1 від 06.09.2022 року; ??експортну декларацію №22341300EX00949202 від 15.11.2022 року; ??Інвойс №ESC2022000001125 від 15.11.2022 року; ??PACKING LIST; ??CMR 6/н; ??сертифікат походження №Y0171800; ??сертифікат якості ESC/22PS239-8 від 15.11.2022 року; ??платіжне доручення №136 від 01.11.2022 року; ??лист про готовність продукції до поставки від 31.10.2022 року ; ??довідку про транспортні витрати № 5317; ??транспортну заявку №5317 від 14.11.2022; ??рахунок-фактуру СФ-0001154 від 15.11.2022 року; ??договір про надання послуг митного брокеру; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю.

За результатами опрацювання наданих позивачем документів, відповідач 21.11.2022 року надіслав йому повідомлення про те, що надані ним документи, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України підтверджують заявлену митну вартість товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме встановлено розбіжності в товаросупровдних документах в рахунку фактурі №ESC2022000001125 та Специфікація №1 зазначено FCA-ДІЛІСКЕЛЕСІ (місце завантаження), а в CMR №A №1583 від 15.11.2022 зазначено місце завантаження ISTANBUL Крім того, відповідач зазначив про необхідність надання позивачем (за наявності) таких додаткових документів: 1) договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов?язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписки з бухгалтерської документації; 5) ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; 7) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи - за бажанням.

21.11.2022 року та 22.11.2022 року позивач направив відповідачеві платіжне доручення №2878 від 15.11.2022 року про оплату транспортних послуг у сумі 162 692 грн; ??електронний інвойс постачальника №ESC2022000001125 від 15.11.2022 року; ??комерційну пропозицію від 02.09.2022 року; ??прибуткову накладну №BP000058633 від 21.11.2022 року про взяття на облік товарів, що позивач отримав в рамках цього контракту, але при поставці інших партій; ???договір транспортного експедирування по перевезенню вантажів в міжнародному та міжміському сполученні №05/06 від 05.06.2018 року: ??договір перевезення №37/22 від 14.11.2022 року; ?лист від постачальника про те, що в CMR було помилково зазначено місце завантаження Istanbul, вірне місце завантаження Diliskelesi.

За результатами розгляду наданих позивачем документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000069/2 від 22.11.2022 року, яким були збільшені суми митних платежів.

Підставою прийняття вищевказаного рішення слугувало те, що згідно наданих позивачем документів товар поставлявся на умовах поставки FCA DILISKELESI, однак згідно CMR від 15.11.2022 №А №l583 товар завантажувався та відправлявся з міста Istanbul, проте позивачем заявлено, що товар поставлявся на умовах поставки FCA DILISKELESI та згідно довідки про транспортні витрати до митної вартості включені витрати саме з DILISKELESI, що може свідчити про декларування не всіх складових, що включаються до митної вартості. Також зазначено, що в митній декларації країни відправлення від 15.11.2022 №22341300EX00949202, в графі де вказуються документи згідно яких переміщується товар, зазначені інші номера документів, аніж подані разом із ЕМД до митного оформлення на митній території України. Зокрема в митній декларації країни відправлення зазначений рахунок - E-Fatura 2022/22243160110886026067149 від 15.11.2022, а до митного оформлення на митній території України подані е-FATURA №ESC2022000001125 від 15.11.2022. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять усіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була оплачена, відповдно доп.п. 2,3 ст. 58 МК україни застосовуються другорядні методи, визначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. Визначити митну вартість за другорядними методами ( ст. 59, 60 МК України) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причин відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, джерелом числового значення митної вартості товару відповідач визначив ЕМД від 11.07.2022 №UA500500/2022/021437, за якою оформлено товар «Прокат плоский з легованої борованої сталі, без подальшої обробки, окрім гарячої прокатки, не у рулонах: лист гарячекатаний, плоский, зі сталі» та складає 1.2729 дол. США за кг.

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2022/002121.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями МК України, Податкового кодексу України ( далі - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Ч. 6 ст. 257 МК України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Ч. 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022 року справа № 380/1197/20.

Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

Стосовно наявності розбіжностей у документах позивача, підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, ціни, що була фактично сплачена за товари, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні відповідачем вказано, що товар завантажувався та відправлявся на умовах поставки FCA DILISKELESI, однак згідно CMR від 15.11.2022 №А №l583 товар завантажувався та відправлявся з міста Istanbul. При цьому відповідачем зазначено, що згідно довідки про транспортні витрати до митної вартості включені витрати саме з Diliskelesi.

Крім того, у картці відмови вказано, що підставою її оформлення є заявлення декларантом неповних відомостей про митну вартість товару.

В ході розгляду справи судом встановлено, що разом із митною декларацією позивачем подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення основний, а також надані документи, які пояснюють виявлені відповідачем розбіжності у документах, зокрема, лист продавця від 22.11.2022 року про допущення помилки.

У зазначеному листі контрагент позивача (постачальник товару) вказав, що ним у CMR від 15.11.2022 №А №l583 помилково зазначено місце завантаження Istanbul та вірним слід вважати місце завантаження Diliskelesi.

До того ж, сам відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що згідно довідки про транспортні витрати до митної вартості включені витрати саме з Diliskelesi, що додатково вказує на технічну помилку, допущену постачальником товару в експортній декларації.

Стосовно посилань відповідача на те, що в митній декларації країни відправлення від 15.11.2022 №22341300EX00949202, в графі, де вказуються документи згідно яких переміщується товар, зазначені інші номера документів, аніж подані позивачем разом із ЕМД до митного оформлення на митній території України, а саме в митній декларації країни відправлення зазначений рахунок - E-Fatura 2022/22243160110886026067149 від 15.11.2022, а до митного оформлення на митній території України подані Е-fatura №ESC2022000001125 від 15.11.2022 року, то суд зазначає наступне.

Вказана декларація та Е-fatura містять усі відомості щодо поставки товару, а також заповнюються та мають певні номери, які їм надано в електронній митній базі країни експортера у певному визначеному порядку. Крім цього, сторони домовились про надання певного переліку документів під час здійснення постачання товару. А митна декларація країни відправлення від 15.11.2022 року необхідна лише експортеру під час здійснення митного оформлення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас розбіжності, на які зіслався відповідач, спростовувалися наданими позивачем разом із декларацією документами.

Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.

МК України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року у справі № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

При цьому, не наведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.07.2019 року справа № 809/872/17.

Суд також звертає увагу на те, що джерелом числового значення митної вартості товару відповідач визначив ЕМД від 11.07.2022 року №UA500500/2022/021437, за якою оформлено товар «Прокат плоский з легованої борованої сталі, без подальшої обробки, окрім гарячої прокатки, не у рулонах: лист гарячекатаний, плоский, зі сталі» та складає 1.2729 дол. США за кг.

Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Наведене також свідчить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем разом із митною декларацією №22UA1020053894U4 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості товару та відповідно картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, спірне рішення відповідача та картка відмови є неправомірними, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 5 368,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Митним кодексом України та ст. 2, 6, 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартіс» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 22.11.2022 року № UA401000/2022/000069/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2022/002121.

Стягнути із Вінницької митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" судовий збір у сумі 5 368,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (вул. Київська, 21, корп. В., п.1, м. Вишневе, Київська обл., 08132, код ЄДРПОУ 34350636)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, б. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.04.2023 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна