Рішення № 11034188, 30.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.08.10р.Справа № 21/218-10 За позовом Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення 15 722,97 грн. за спожиту теплову енергію

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Бормаченко Я.В., дов. № 566 від 24.03.10р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 9485, 84 грн. та пені у сумі 6237, 13 грн., а всього на загальну суму 15722, 97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору купівлі продажу теплової енергії № 191/09-Т від 01.11.2009р., укладеного між сторонами, відповідач не проводить оплату за надані йому послуги по постачанню теплової енергії, відповідно до виставлених позивачем рахунків.

В судовому засіданні від позивача надійшла письмова заява № 102/10 від 26.08.2010р. про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, обґрунтована тим, що станом на 26 серпня 2010 року відповідачем по справі повністю сплачено суму основного боргу за спожиту теплову енергію згідно рахунків.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час, та місце проведення судових засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до відзиву на позовну заяву від 20.08.10р., відповідач зазначає, що у звязку з фінансовими труднощами не мав можливості своєчасно оплачувати вказані рахунки в строки, встановлені договором, однак оплатив всі виставлені позивачем рахунки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наданими у якості доказів до відзиву. Також відповідачем подано заяву від 20.08.10р. про розгляд справи без його участі, у звязку з постійною зайнятістю та відсутністю можливості особисто зявитися в судове засідання.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2009 року між Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа»(далі позивач, постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач, споживач) укладено договір купівлі - продажу теплової енергії № 191/09-Т, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором постачальник зобовязується продавати (постачати) споживачу теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобовязується своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію за затвердженими тарифами в строки передбачені цим договором.

Договір укладається строком з 01.11.2009р. до 31.12.2010р., а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.2 Договору).

Згідно з п. 2.1 договору теплова енергія постачається на обєкти споживачу з параметрами теплоносія, які відповідають режимам постачання теплової енергії. Максимальне теплове навантаження 0, 0061 Гкал/год, загальна площа 102, 6 метрів квадратних.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Строк оплати 10 днів з дня вручення споживачу рахунків за теплоенергію.

На виконання умов договору позивач постачав відповідачу теплову енергію, що підтверджується рахунками:

-рахунок № 151 від 26.01.2010р. на суму 1214, 18 грн., вручений 27.01.2010р.;

-рахунок № 375 від 22.02.2010р. на суму 4629, 10 грн., вручений 24.02.2010р.;

-рахунок № 563 від 25.03.2010р. на суму 1821, 29 грн., вручений 29.03.2010р.;

-рахунок № 2476 від 25.11.2009р. на суму 607, 09 грн., вручений 27.11.2009р.;

-рахунок № 2704 від 24.12.2009 року на суму 1214, 18 грн., вручений 25.12.2009р.

Позивач зазначає, що починаючи з 25 грудня 2009 року по 01 травня 2010 року відповідач не проводить сплату в повному обсязі за надані йому послуги згідно вищезазначених рахунків, що і є причиною спору.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на умови Договору щодо строку оплати вартості спожитої теплової енергії, строк оплати вартості теплової енергії, спожитої відповідно до вищезазначених рахунків, є таким, що настав.

Згідно платіжних доручень, наданих відповідачем (а.с.35,36), ним сплачено основний борг в повному обсязі в наступні періоди:

-виставлені позивачем рахунки № 151 від 26.01.2010р., № 563 від 25.03.2010р., № 2704 від 24.12.2009р. на загальну суму 4249, 65 грн. оплачені згідно платіжного доручення № 361 від 04.06.2010р.;

-за рахунками від 22.02.2010р. № 375, від 25.11.2009р. № 2476 на загальну суму 5236, 19 грн. оплачені згідно платіжного доручення № 440 від 19.08.2010р.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив оплату відповідачем суми основного боргу та просить припинити провадження у справі в цій частині.

Враховуючи, що заборгованість в сумі 4249,65 грн. погашена відповідачем 04.06.2010р. (до подачі позовної заяви до господарського суду) в задоволенні вимог в цій частині позову слід відмовити.

Що стосується суми 5236,19 грн., то, оскільки ця сума була погашена відповідачем 19.08.10р., тобто після звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі, провадження у цій частині позову підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 3.5 Договору сторони встановили, що споживач, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу постачальника зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням пені в розмірі одного відсотка простроченого платежу за кожен день пророчення, але не більше 100% від боргу загальної суми

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Між тим, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочення платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочення платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивачем крім основного боргу заявлено до стягнення 6237,13 грн. пені за прострочення оплати боргу.

Перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня нарахована невірно, тому розмір пені за період прострочення платежів з грудня 2009р. по квітень 2010р. становить 355, 65 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 548, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 199, 343 Господарського кодексу України ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (52201, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа»(52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, 42, код ЄДРПОУ 23645975, р/р 26005043930300 в ДОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) пеню у сумі 355 (триста пятдесят пять) грн. 65 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 91 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 83 (вісімдесят три) грн. 93 коп.

В частині стягнення 4249, 65 грн. відмовити.

В частині стягнення 5236,19 грн. провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 30.08.10р.