Рішення № 110341815, 23.03.2023, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/716/22

провадження № 2/445/104/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М. В.

секретаря судового засідання Стеців Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з Договором купівлі-продажу від 1.09.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори, її матір`ю - ОСОБА_3 , була придбана земельна ділянка, яка належала ОСОБА_4 , який був братом її чоловіка. На вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Мати, право власності щодо земельної ділянки, на себе належним чином не оформила , державний акт не отримувала. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадкоємцями будинку після її смерті стали вона, сестра - ОСОБА_2 та батько - ОСОБА_5 . В 2009 році ОСОБА_2 та ОСОБА_5 подарували будинок позивачці. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. На підставі договору дарування, власником будинку є вона, позивачка. Повне володіння та користувння будинком та приналежними господарськими спорудами, неможливе, оскільки земельна ділянка, на якій знаходиться її будинок, на праві приватної власності не було зареєстроване ні за батьком, ні за матір`ю позивачки. ОСОБА_2 на земельну ділянку не претендує. Тому, вона змушена звернутися до суду з вимогою визнати право власності на вищевказану земельну ділянку.

Ухвалою судді від 01.07.2022 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Позивачка в судове засідання 23.03.2023 р. не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги позову просила задовольнити.

Представник позивачки в судове засідання не з`явилася.

Відповідачка ОСОБА_2 , 30.12.2022 р., направила на адресу суду заяву про розгляд справи у її відстуності, не заперечила, щоб суд вимоги позову задовольнив.

Відповідно до ч.6 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо не право оспорюється або не визнається іншою особою.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21971126 від 24.02.2009 р., позивачка- ОСОБА_1 є власником будинку в цілому АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Як вбачається з листа Золочівської міської ради ЛЬвівської області № 2720 від 13.08.2021 року, АДРЕСА_1 перейменовано на вул. Головна ( а.с.14).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , вказане підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00016104369, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ( а.с. 8-9).

Відповідно до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.09 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори, земельна ділянка, площею 0,2032 га в с. Трудовач Золочівського району Львівської області, належала на праві власності матері позивачки- ОСОБА_3 ( а.с.15) .

З листа управління у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 29-13-0.24-366/106-21 від 11.10.2021 р. , вбачається , що на земельну ділянку площею 0,2032 га, призначену для обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд в с. Трудовач Великовільшаницької сільської ради, видавався Державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ № 2022 на ім`я- ОСОБА_4 . Кадастровий номер цій земельній ділянці не присвоювався. Державний акт на ім`я ОСОБА_3 на цю земельну ділянку не реєструвався та не видавався ( а.с.16).

Згідно з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 70612299 від 11.11.2022 р., після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа в третій Львівській державній нотаріальній конторі ( а.с. 59).

З листа завідувача Третьої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області № 3101/02-14 від 16.11.2022 р. вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину ОСОБА_5 .

У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. . При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті ( ч.1 ст. 120 ЗК України ).

Також в ст. 377 ЦК України зазначено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 316, 317, 319, 321, 328, 334, 377 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 0,2032 га, призначену для обслуговування житлового будинку та приналежних господарських будівель по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 23.03.2023 р.

Суддя М. В. Бакаїм