Рішення № 11034062, 27.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.10 р.Справа № 13/197-10 За позовом закритого акціонерного товариства „Еколенд”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Фактор Д”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про визнання права власності

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Фурсов Д.І- представник, довіреність від 01.07.2010 р.;

від відповідача: Похил М.С.- представник, довіреність від 01.07.2010 р.;

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство „Еколенд” (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Фактор Д”

(далі –відповідач) у якому просить господарський суд з урахуванням наданих ним уточнень позовних вимог визнати за закритим акціонерним товариством „Еколенд” право власності на нерухоме майно розташоване у м. Дніпропетровську по вул. Титова, буд.5, яке в цілому складається з: нежитлове приміщення №55 поз.1-18, загальною площею 333,2 кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку літ.А-5, ганок літ.а 1 та ганок літ.а 2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач фактично не визнає за позивачем його право власності на нерухоме майно, що розташоване по вул. Титова, буд.5 в м. Дніпропетровську з огляду на те, що договір №18/Н купівлі-продажу нерухомого майна від 17.12.2003 р., за яким позивач придбав загадане вище нерухоме майно, не посвідчений нотаріально та не зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує вказуючи на те, що позивач не надав доказів здійснення ним державної реєстрації права власності на вказане вище нерухоме майно.

В судовому засіданні 25.08.2010 р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

17.12.2003 р. між закритим акціонерним товариством «Еколенд»(покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс»(продавець) в простій письмовій формі було укладено договір №18/Н купівлі-продажу нерухомого майна (далі – договір).

Згідно умов договору позивач придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс»нежитлове приміщення №55, загальною площею 330,5 кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку №5 по вул. Титова у м. Дніпропетровську, що належало продавцю на підставі договору №8/06-01 купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2001 р.

На виконання умов договору за актом прийому-передачі до договору №18/Н купівлі-продажу нерухомого майна 17.12.2003 р. позивач отримав у власність нежитлове приміщення №55, загальною площею 330,5 кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку №5 по вул. Титова у м. Дніпропетровську.

В травні 2010 року позивачу стало відомо, що відповідач без згоди із позивачем, має на меті користуватися та розпоряджатися належним позивачу майном, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №3/06-10 від 01.06.2010 р. (а.с. 12), у якому позивач повідомив відповідача про те, що нерухоме майно, нежитлове приміщення №55, загальною площею 330,5 кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку №5 по вул. Титова у м. Дніпропетровську належить позивачу на праві власності та у разі, якщо відповідач бажає користуватися цією будівлею йому необхідно узгодити свої наміри та дії з позивачем.

Однак, листом від 10.06.2010 р. (а.с. 13) відповідач повідомив позивача про відсутність у останнього правових підстав вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Д.»узгодження із ним будь-яких дій стосовно нерухомого майна по вул. Титова, буд.5, оскільки договір №18/Н купівлі-продажу нерухомого майна від 17.12.2003 р. за яким позивач придбав нерухоме майно, не підтверджує його право власності на нежитлову будівлю за вказаною вище адресою. Зазначене свідчить, що відповідач фактично не визнає за позивачем право власності на належне йому нерухоме майно.

У відповідності до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (набрав чинності 1 січня 2001 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

На час укладання між позивачем та ТОВ «Сервіс»угоди купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого у м. Дніпропетровську по вул. Титова, б. 5 діяв Цивільний кодекс Української РСР (в редакції 1963 року).

Приписами статті 128 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей.

Згідно ст. 224 Цивільного кодексу УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, у відповідності до зазначених вище приписів Цивільного кодексу УРСР, чинних на час укладання угоди, позивач отримав у власність за актом прийому-передачі нерухоме майно, нежитлове приміщення №55, загальною площею 330,5 кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку №5 по вул. Титова у м. Дніпропетровську, сплативши продавцю визначену угодою грошову суму.

У зв’язку із повним виконанням сторонами за договором своїх обов’язків правовідносини сторін за вказаним вище договором купівлі-продажу були припинені.

На сьогодні, юридичну особу ТОВ «Сервіс», попереднього власника нерухомого майна ліквідовано, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (витяг з реєстру міститься в матеріалах справи).

Частиною 1 ст.5 Цивільного кодексу України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів»визначено, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав (ч.4 ст.3 Закону).

На дату виникнення у позивача права власності на спірне нерухоме майно, законодавство України не передбачало обов’язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна та державної реєстрації права власності на нього.

Право власності –це врегульовані законом суспільні відносини, щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.ст. 316-319 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (ст.16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право приватної власності набувається в порядку, визначному законом та є непорушним (ст.41 Конституції України).

На виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2010 р. Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради надало суду наступну інформацію.

Згідно листа №8465 від 11.08.2010 р. Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради (а.с. 46), станом на 10.08.2010 р. право власності нежитлове приміщення №55, розташоване на першому поверсі житлового будинку літ А-5 по вул. Титова, 5 у м. Дніпропетровську не зареєстровано.

Крім того, на виконання зазначеної вище ухвали суду, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради надало дані поточної технічної інвентаризації спірного майна, виготовивши технічний паспорт.

Згідно наданих Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради даних поточної інвентаризації, нерухоме майно, розташоване у м. Дніпропетровську по вул. Титова, буд. 5, придбане та отримане позивачем у власність в 2003 році, станом на сьогодні, має наступну характеристику: нежитлове приміщення №55 поз.1-18, загальною площею 333,2 кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку літ.А-5, ганок літ.а1 та ганок літ.а 2.

Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів»визначено, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав (ч.4 ст.3 Закону).

У відповідності до цивільного законодавства України однією з умов виникнення прав та обов’язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду. Право власності в України повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того щоб бути доведеним перед іншими особами.

Враховуючи викладене, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та визнати право власності закритого акціонерного товариства «Еколенд»на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Титова, буд. 5, яке в цілому складається з: нежитлове приміщення №55 поз.1-18, загальною площею 333,2 кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку літ.А-5, ганок літ.а 1 та ганок літ.а 2.

Приймаючи до уваги, що спір виник в результаті дій відповідача, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд вирішив покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності закритого акціонерного товариства «Еколенд»(51021, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Антошкіна, 24, код ЄДРПОУ 32733569) на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ по вул. Титова, 5, яке складається з: нежитлового приміщення №55, поз.1-18, загальною площею 333,2 м. кв., розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, ганок літ.а 1 та ганок літ.а 2.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фактор Д” (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне Дніпропетровського району, вул. Нижньодніпровська, 1, код ЄДРПОУ 36532151) на користь закритого акціонерного товариства «Еколенд»(51021, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Антошкіна, 24, код ЄДРПОУ 32733569) 650,00 грн. (шістсот п'ятдесят грн. 00 коп.) - державне мито, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення підписано - 27.08.2010 р.