Ухвала суду № 110338606, 18.04.2023, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

18.04.2023 Справа № 917/80/22

Суддя Мацко О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод», вх. № 2538 від 28.02.2023 р., про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/80/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунівське», 37262, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Корсунівка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лубенський молочний завод, 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Індустріальна, 2,

про стягнення 647 910,37 грн.,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники: відсутні

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.03.2022 р. у справі № 917/80/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунівське» 647910,37 грн. заборгованості, 9718,66 грн. судового збору.

03.06.2022 року матеріали справи № 917/80/22 були направлені до Східного апеляційного господарського суду для апеляційного розгляду.

28.02.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» до Господарського суду Полтавської області надійшла заява про розстрочку виконання рішення у справі № 917/80/22.

З урахуванням вищевикладеного, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 р. прийнято вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» до розгляду та зупинено провадження з розгляду заяви до повернення матеріалів справи після апеляційного провадження.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Лубенський молочний завод" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.03.2023 року - залишено без змін.

28.03.2023 року справа № 917/80/22 була повернута до Господарського суду Полтавської області.

04.04.2023 р. на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду Полтавської області видано відповідний наказ.

Ухвалою від 04.04.2023 р. призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/80/22 до розгляду в судовому засіданні на 18.04.2023 р.

Зважаючи на обмежений строк розгляду даної заяви та відсутність у суду можливості направляти кореспонденцію поштовим зв`язком (через відсутність належного фінансування на оплату поштових послуг), боржник був повідомлений засобами електронної пошти (за адресою, що була зазначення в супровідному листі, скріпленому ЕЦП при поданні заяви

до суду), представник стягувача особисто отримав копію ухвали, явку представників у засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду заяви судом.

В обґрунтування необхідності розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 29.03.2022 р. у справі № 917/80/22 ТОВ "Лубенський молочний завод" посилається на своє тяжке фінансове становище.

Крім того, боржник стверджує, що внаслідок введення з 24.02.2022 року на території України воєнного стану та у зв`язку з порушенням нормального режиму роботи енергосистеми України внаслідок ворожих обстрілів та пошкодження енергетичної інфраструктури України, виник значний дефіцит електричної потужності, що призвело до аварійних відключень електричної енергії. У зв`язку з даними обставинами ТОВ "Лубенський молочний завод" зіштовхнувся із значними проблемами при виробництві молочної продукції, що значним чином вплинуло на обсяги як виготовлення, так і реалізації продукції, відтак, значно зменшило раніше прогнозовані доходи підприємства. Таким чином, зазначені факти значно вплинули на фінансовий стан Товариства.

11.04.2023 р. від стягувача до суду надійшло заперечення щодо даної заяви, в якому зазначає що боржником не надано до суду жодного належного та допустимого доказу , котрі б надавали можливість встановити, допустити, припустити та стверджувати те, що існує об`єктивна, реальна та дійсна необхідність розстрочення виконання рішення Господарського суду від 20.03.2023 р. Крім того, розгляд заяви просить проводити за відсутності представника ТОВ "Корсунівське"

Розглянувши заяву ТОВ "Лубенський молочний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2022 р. у справі № 917/80/22, суд дійшов висновку про наступне:

Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2018 р. у справі № 5019/1121/12, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви про відстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Також, як зазначає Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 р. у справі № 917/1053/18, саме дослідження таких обставин повинно відбуватись із дотриманням вимог ч. 1 ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та положень ст. 236 ГПК України, відповідно до яких обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому не можна визнати належним чином та повністю дослідженими обставини, в розумінні ст. 236 ГПК України, саму лише констатацію факту про існування обставин непереборної сили без дослідження наявності у таких обставин ознак надзвичайності та невідворотності.

Таким чином, заявник зобов`язаний довести, що неможливість виконання ним своїх зобов`язань за договором сталося саме внаслідок непереборної сили (форс-мажору), тобто доказуванню підлягає не тільки форс-мажорна обставина, але й причинний зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати договірне зобов`язання.

24.02.2022 року Президентом України видано указ № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

У пункті 3 вказаного указу зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правовою режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Вказаним положенням Закону не передбачено жодних безпосередніх обмежень у здійсненні підприємницької діяльності в місцевостях, де введено воєнний стан.

Водночас, пунктом 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.

Заявником, однак, не надано жодних доказів, що свідчили б про запровадження таких заходів щодо потужностей чи трудових ресурсів ТОВ "Лубенський молочний завод".

З огляду на зазначене, розстрочення виконання рішення в даному випадку призведе до порушення принципу співрозмірності і пропорційності забезпечення прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Крім того, заявником не надано доказів на підтвердження того, що виконання рішення стане можливим для боржника за умови його розстрочення.

Отже, судом встановлено, що в даному випадку відсутні виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Один лише незадовільний майновий стан боржника (до того ж, твердження про який не підкріплено жодними доказами) не є підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення

заяви ТОВ "Лубенський молочний завод" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 29.03.2023 р. у справі № 917/80/22.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод», вх. № 2538 від 28.02.2023 р., про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/80/22 відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала складена та підписана 20.04.2023 року

Ухвала набирає законної сили 20.04.2023 р. та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Мацко О.С.