Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 624/260/23
провадження № 3/624/128/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2023 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Крапівка Т.В., розглянувши матеріал, що надійшов від СПД № 1 ВП № 1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Кегичівка, Харківської області, громадянки України, фізичної особи підприємця, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно наданого на розгляд суду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 878964 від 04.04.2023, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП, вбачається, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання обов`язків щодо виховання свого вихованця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 23.02.2023 близько 17-00 години вчинив дрібне хуліганство та 23.02.2023 близько 17-30 години появився в громадському місці у п`яному вигляді, за що ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності..
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Раніше на адресу суду ОСОБА_1 надала заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, а також свої пояснення в яких зазначила, що вона формально несе відповідальність за ОСОБА_2 , але просила при розгляді справи врахувати, що ОСОБА_2 вже майже 18 років, 23.02.2023 алкоголь він вживав у її відсутність. Вона разом з ОСОБА_3 намагалися вплинути на нього, але він нікого не слухав, тому були змушені звернутися до поліції. Все відбувалося в її присутності, отже фактично, вона також була потерпілою. Зазначила, що вона зробила все що могла і у протоколі не сказано в чому полягає її ухилення від обов`язків. Тому просила суд закрити провадження у даній справі за п. 1 ст. 247, п. 3.2.1 ст. 284 КУпАП, оскільки стосовно ОСОБА_2 суд оголосив попередження, а у разі неможливості закрити провадження - звільнити її від відповідальності за ст. 22 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 184 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Тому, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків,опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Зміст наведеної норми дозволяє констатувати, що ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. Так, в силу її вимог особа може бути притягнута до відповідальності за наявності в сукупності таких умов, коли вона: 1) є батьком або матір`ю дитини чи іншою особою, яка їх замінює (далі - батьки); 2) ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей; 3) ухиляється від виконання вказаних обов`язків саме відносно неповнолітніх дітей.
Окремо слід зазначити, що в ч. 2 п. 16 постанови "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 №3 Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що під "не піклуванням про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя" слід вважати: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявлення інтересу до її внутрішнього світу; не створення умов для здобуття нею освіти. При цьому, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №878964 від 04.04.2023, в якому міститься письмове пояснення ОСОБА_1 про те, що вона згодна з протоколом, що свідчить про визнання нею своєї вини; копією листа Кегичівської селищної ради Харківської області від 03.04.2023 за № 04-30/959, копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції АРК України, копією розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області № 32 від 16.02.2015 «Про утворення прийомної сім`ї та передачу на виховання дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 », копією договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї ОСОБА_5 та ОСОБА_1 № 2 від 16.02.2015, копією постанови Кегичівського районного суду Харківської області від 02.03.2023 згідно з якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 1 ст. 178 КУпАП і застосовано до нього захід впливу у вигляді попередження, пояснення ОСОБА_1 , карткою обліку адміністративного правопорушення, а також копією акту обстеження умов проживання сім`ї від 17.03.2023, який свідчить, що прийомна мати вихованням дітей займається не в повній мірі та їй рекомендовано знайти підхід до кожного вихованця, приділяти більше уваги вихованцям, частіше збиратися разом, проводити навчальні бесіди, частіше цікавитись та стежити виконанням домашніх завдань, знаходити компроміси у непорозуміннях, при спілкуванні уникати сварок, налагодити з вихованцями діалог, знаходити спільні теми для розмов.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вона не виконувала обов`язків щодо забезпечення необхідних умов щодо виховання прийомної дитини.
Підстав для застосування ст. 22 КУпАП в судовому засіданні не встановлено.
Призначаючи адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ч.2 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника, ступінь її вини та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність порушника у відповідності до ст.ст. 34,35 КУпАП, судом не встановлено.
Таким чином, оцінивши всі обставини вчинення правопорушення; особу порушника, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності; ступінь її вини, суд приходить до висновку за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями та ст. 40-1 КУпАП, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати.
Керуючись ст.ст. 1, 9, п. 2 ч. 1 ст. 24, 40-1, ч. 1 ст. 184, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок: UA978999980313070106000020609, отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Кегичiвка /21081100, Код класифікації доходів бюджету 21081100, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, який перерахувати на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Т.В. Крапівка
Судове рішення № 110333318, Кегичівський районний суд Харківської області було прийнято 19.04.2023. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 624/260/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: