Ухвала суду № 110332587, 20.04.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6659/23

Провадження № 1-кс/344/2669/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Івано-Франківська клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 220 900 0000 0199 від 01.07.2022, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з даним клопотанням про продовження строку тримання під вартою у вказаному вище кримінальному провадженні

В обґрунтування клопотання вказано, що влітку 2022 року ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою особистого збагачення вирішив зайнятись на території Івано-Франківської області незаконним збутом психотропної речовини «амфетамін», яка згідно ст. 2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та таблиці ІІ списку 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. З цією метою ОСОБА_5 , діючи умисно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому місці та у невстановлений час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки і бажаючи їх настання, незаконно придбав та зберігав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, в особливо великих розмірах. У подальшому, 25.02.2023 ОСОБА_5 вказану психотропну речовину перевозив з метою подальшого збуту у своєму автомобілі марки «MERCEDES-BENZ VITO 111CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 25 лютого 2023 року на ділянці автодороги Н-09 «Мукачево-Львів» в с. Крилос Галицької територіальної громади Івано-Франківського району працівниками поліції зупинено автомобіль «MERCEDES-BENZ VITO 111CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 та проведено його обшук. В ході обшуку автомобіля виявлено та вилучено: електронні ваги та два фольгові згортки із вмістом психотропної речовини амфетамін, в загальній кількості 16, 338 грам, яку ОСОБА_5 незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою подальшого збуту. Згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, амфетамін, вагою понад 15 грам, є особливо великим розміром.

Матеріалами клопотання зазначається, що 25 лютого 2023 року о 18 год 12 хв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перегінське, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, 26.02.2023 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачениого ч. 2 ст. 307 КК України, а 27.02.2023 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.04.2023 включно, без визначення застави.

20.04.2023 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 26.06.2023.

Підстав для зміни чи скасування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає та заявлені ризики, передбачені у п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися і не відпали.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання та просила при вирішенні клопотання визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Отож щодо вимоги стосовно пред`явленої підозри, то слідчий суддя вважає, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування мають достатні приводи обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перегінське, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, у причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного та неупередженого стороннього спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Щодо вимоги про доцільність та співмірність застосування зазначеного виду заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків, то слідчий суддя вважає, що встановлені на досудовому розслідуванні ризики, передбачені у п.п.3,4 ч.1 ст.177 КПК України доведні прокурором, на даний час наявні та не відпали, а застосований запобіжний захід належним чином гарантує та забезпечує на цьому етапі дієвість даного провадження.

Вирішуючи дане клопотання, враховую вагомість наявних доказів про можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, усі обставини кримінального правопорушення інкримінованого підозрюваному та його наслідки, а також те, що під час розгляду по суті внесеного клопотання слідчим суддею не встановлено підстав для відмови в його задоволенні.

Разом із тим, відповідно до п. 5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Слідчий суддя вважає необхідним скористатися таким правом не визначати заставу з огляду на наведене нижче.

Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує в сукупності всі наявні обставини даного провадження, характер інкримінованого злочину та його тяжкість, те що, інкримінований злочин посягає на встановлений правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, те, що виявлена та вилучена у підозрюваного кількість психотропної речовини відноситься до особливо великих розмірів, а відтак не зважає лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення та констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави для обрання м`якшого запобіжного заходу підозрюваному, або які не виправдовують таке подальше тримання підозрюваного під вартою стороною захисту не наведено і слідчим суддею в процесі судового розгляду не встановлено.

Вирішуючи дане питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу.

Жодних даних, які б свідчили про існування на даний час підстав для визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави слідчому судді не надано, тобто даних, які б спростовували особливості інкримінованого йому правопорушення.

Покликання сторони захисту на такі обставини, як наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та хворобу одного з батьків підозрюваного, опікуном якого підозрюваний не є, самі по собі не можуть бути підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу в даному конкретному випадку.

При цьому, інші обставини, які зазначені захистом, стосуються характеризуючих особу підозрюваного даних та правильності правової кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінально-караного діяння і теж не можуть слугувати підставами для відмови в задоволені даного клопотання, оскільки не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків. Щодо можливості застосування відносно підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, то слід вказати наступне.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, хоча і накладатиме на підозрюваного менше обмежень та менший рівень страждання та труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, все одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод відповідно до практики ЄСПЛ, однак на даному етапі досудового розслідування домашній арешт на думку слідчого судді не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та нівелювати встановлені ризики, а відтак і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, а тому слідчий суддя не може погодитися із доводами захисту.

Неефективним буде і обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов`язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, зокрема особисте зобов`язання, яке (особисте зобов`язання) також на думку слідчого судді в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики, і таких клопотань не надходило.

Не було встановлено слідчим суддею і відомостей, які підтверджують міцні соціальні зв`язки підозрюваного та дозволяють поза розумним сумнівом розраховувати на його правомірну поведінку у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який чи у разі внесення за підозрюваного застави заставодавцем. Доводи захисту не свідчать про відсутність встановлених ризиків з огляду на конкретні обставини справи та не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному інших, більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування усі інші запобіжні заходи, що не пов`язані з триманням під вартою однозначно будуть недостатніми та не дієвими для гарантування належної поведінки підозрюваного.

Підсумовуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання під вартою підозрюваного без визначення розміру застави в межах строків досудового розслідування на строк 60 днів починаючи з дати постановлення цієї ухвали і до 18.06.2023 включно.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів, в межах строків досудового розслідування, до 18.06.2023 включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк дії ухвали до 18.06.2023 включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 20 квітня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1