Ухвала суду № 110329028, 20.04.2023, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/182/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2023 р. суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В. М. ознайомившись з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним.

24 березня 2023 року ухвалою судді Бережанського районного суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним залишено без руху та надано позивачці строк для оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України десять днів з дня вручення ухвали.

Вказану ухвалу прийнято у зв`язку з тим, що:

- всупереч п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не вказано ціну позову, оскільки позов підлягає грошовій оцінці (відповідно до п.9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна).

Такий висновок випливає з того, що у позовній заяві позивачка просить визнати недійсним договір дарування квартири. Згідно з ч.1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Таким чином, укладення договору дарування/визнання його недійсним, тягне за собою зміну власника майна, а тому є спором про право власності;

- всупереч п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не вказано відповідно до якої норми закону чи договору позивачка просить визначити у рішенні спосіб захисту прав/інтересів позивачки, зважаючи на те, що позивачка в позовній заяві просить визнати недійсним договір дарування квартири, при цьому в позовній заяві не наводить на підставі яких норм закону/договору має бути визнано недійсним договір дарування;

- всупереч п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутнє зазначення про наявність у позивачки оригіналів доказів копії яких додано до позовної заяви;

- всупереч п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві та додатках до неї відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Окрім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Ч. 3 ст. 177 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Не зважаючи на такі вимоги ч. 4 ст. 175, ч. 3, 4 ст. 177 ЦПК України у позовній заяві позивачкою: не наведено відомостей про звільнення позивачки від сплати судового збору; відсутнє клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору; не додано квитанцію про сплату судового збору виходячи з ціни позову.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позивачем фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що у 2023 році становить 1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що у 2023 році становить 13420,00 грн.).

Також позивачкою не виконано вимоги ч.6 ст. 177 ЦПК України відповідно до якої до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

У зв`язку з цим, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позивачці у ухвалі зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк усунення недоліків, а саме: позивачці слід подати до суду оновлену позовну заяву в якій слід вказати: ціни позову; норми закону чи договору відповідно до яких позивачка просить визначити у рішенні спосіб захисту прав/інтересів позивачки - визнання недійсним договору дарування квартири; зазначення про наявність у позивачки оригіналів доказів копії яких додано до позовної заяви. Також в оновленій позовній заяві слід навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, або додати такий до оновленої позовної заяви.

Окрім цього, позивачці слід навести в оновленій позовній заяві відомості про звільнення позивачки від сплати судового збору, чи додати квитанцію про сплату судового збору виходячи з ціни позову (сплаченого за ставкою судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що у 2023 році становить 1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що у 2023 році становить 13420,00 грн.)), - який належить сплатити на рахунок UA318999980313171206000019749, отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Бережани/22030101, ЄДРПОУ 37977599, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бережанський районний суд Тернопільської області (назва суду, де розглядається справа), або заявити обґрунтоване клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Також до оновленої позовної заяви позивачці слід додати копію (або оригінал) оспорюваного договору дарування або засвідчений витяг з нього, або обґрунтоване клопотання про його витребовування.

Ухвалу суду від 24 березня 2023 року представницею позивачки ОСОБА_3 отримано 27.03.2023 о 14:26:55, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, а позивачкою ОСОБА_1 05 квітня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Виходячи з наведеного, останній день на усунення недоліків наведених в ухвалі суду від 24 березня 2023 року з врахуванням ч.6 ст. 272 ЦПК України припадає на 17 квітня 2023 року.

Не зважаючи на вказане, позивачкою чи її представником вимоги ухвали від 24 березня 2023 року у встановлений строк не виконано, позовну заяву з дотриманням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України не оформлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.

Ч.7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Виходячи з наведеного, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним слід вважати неподаною та повернути її позивачці. Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Такий висновок, цілком узгоджується з висновком Верховного Суду викладеному у постанові Верховного Суду від 22.09.2019 року по справі № 705/5060/18 (провадження № 61-3331св19), в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав:

«Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 як неподану, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зазначив, що заявник отримав копію ухвали суду .... , однак у наданий судом строк недоліки позовної заяви не усунув. Проте, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.

Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Суд нагадує, що національні органи влади, зокрема суди, мають вирішувати проблеми тлумачення внутрішнього законодавства, їх роль обмежується перевіркою відповідності результатів такого тлумачення Конвенції. Це стосується, зокрема, тлумачення судами процесуальних норм, таких як строки подання документів або подання апеляцій (рішення у справі "Кунерт проти Польщі", заява N 8981/17, від 04 квітня 2019 року).

Отже, залишаючи позовну заяву без руху, ОСОБА_1 був поінформований про обов`язок виправити недоліки вказаної заяви, а саме: привести її зміст та форму відповідно до вимог статей 175,177 ЦПК України.

Отже, оскільки ОСОБА_1 не подав позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статтей 175, 177 ЦПК України, і таким чином, не вичерпав наявних засобів захисту свого права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Таким чином доводи касаційної скарги про те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій перешкоджають та обмежують право позивача на доступ до правосуддя, колегія суддів не бере до уваги з огляду на вищевикладене.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України", заява N 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є достатньо мотивованим.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів.»

Керуючись ч. ч. 3, 6, 7 ст. 185, ст.ст. 354, 355, п.15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним вважати неподаною та повернути її позивачці.

Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: