Ухвала суду № 110328428, 18.04.2023, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/6624/23

Провадження №1-кп/523/1192/23

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

(повнийтекст)

18 квітня 2023 року

Суворовський районний суд міста Одеси у складі

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

в ході розгляду в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувального акта від 17.04.2023 року й додані до нього документи у кримінальному провадженні №12022162490001216, внесеному до ЄРДР 16.11.2022 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Одеси, громадянина України,з вищою освітою, зі слів - одруженого та працюючого комп`ютерним техніком ФОП ОСОБА_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18.04.2023 року на розгляд Суворовського районного суду міста Одеси, за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані означений обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні звернувся до суду із письмовим клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , мотивуючи його тим, що останній обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, судовий розгляд ще не розпочатий та строк запобіжного заходу спливає, що обумовлює на думку сторони обвинувачення, існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України (зокрема, переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на свідків, знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення).

Заслухавши прокурора ОСОБА_3 на підтримкувнесеного клопотання,вислухавши запереченнязахисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 14.04.2023 року до обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», до 18.04.2023 року.

Частиною 3 ст.315 КПК України регламентовано, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 зазначеного Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за кваліфікуючими ознаками умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство), за яке законом визначена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п`ятнадцяти років.

Як слідує з обвинувального акта та матеріалів судового провадження, незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, зі слів одружений та працевлаштований, забезпечений місцем реєстрації та проживання в Одеській області та м.Одесі, відповідно, але останній суспільно-корисною працею на час затримання не займався, обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, що мало місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України.

Наведені обставини у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини обвинуваченого ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, підтверджують актуальність передбаченихст.177КПК України і зазначених у клопотанні прокурораризиків, атакож об`єктивно доводять існування ризиків можливого ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, внаслідок чого, станом натеперішній часжоден ізбільш м`якихзапобіжних заходівне зможезабезпечити належневиконання обвинуваченим процесуальних обов`язків в умовах воєнного стану,та запобігтиозначеним ризикам.

Оцінюючи ж доводи захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 щодо обрання останньому запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, суд вважає їх необ`єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, запропонований стороною захисту запобіжний захід є неспівмірним з інкримінованим вказаному обвинуваченому кримінальним правопорушенням, тяжкістю висунутого йому обвинувачення та його наслідками, а ураховуючи запровадженнявоєнногостанута збройнуагресіюрфпроти України, працівники органувнутрішніх справ задіяні у вжитті заходів з протидії агресії та суттєво обмежені у виконанні своїх повноважень з перевірки житла, під арештом в якому має перебувати особа, та з перевірки питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, тощо.

Між тим, викладені у розглядуваному клопотанні доводи прокурора ОСОБА_3 щодо незастосування до обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, - до уваги не приймається, адже за ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті, за якою не визначення розміру застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, належить до права суду, а не до його обов`язків.

Зазначена позиція суду цілком узгоджується з рішенням ЄСПЛ усправі «Доронін проти України» від 19 лютого 2009 року (п.63), за якою відповідно до вимог п.3 ст.5 Конвенції, при обранні чи продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, навіть у більш тяжких справах та при спробі обвинуваченого зникнути із одночасним супротивом працівникам правоохоронного органу при затриманні, національні суди мають розглядати можливість застосування тих чи інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, а посилання при цьому головним чином на тяжкість обвинувачення, не уявляє собою «відповідної і достатньої» підстави.

Разом із тим, згідно з ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналогічні позиції викладені у п.2 Розділу 3.5 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 року, погодженого Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 07.02.2014 року

Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального правопорушення, характер, суспільну небезпечність і наслідки кримінально-протиправного діяння, зважаючи на характеризуючі особу обвинуваченого дані, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м`яких запобіжних заходів до зазначеного обвинуваченого не зможе забезпечити виконання ними процесуальних обов`язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Одночасно, дотримуючись справедливого балансу між інтересами суспільства і правами обвинуваченого ОСОБА_5 на особисту свободу, враховуючи положення ст.ст.8-9, ч.3 ст.183, ч.5 ст.182 КПК України, зважаючи на характер і обставини інкримінованого обвинуваченому діяння, його майновий і сімейний стан та на наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне одночасно визначити альтернативний вид запобіжного заходу, - заставу в цьому кримінальному провадженні у розмірі, визначеному абзацом 4 ч.5 ст.182 означеного Кодексу.

Керуючись ст.ст.26, 171, 177-178, 182-183, 194, 315, 369-372, ч.2 ст.376, Главою 18 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 16.06.2023 року.

Відповідно до ч.3 ст.183, ч.5 ст.182 КПК України, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», визначити розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч.7 ст.42 КПК України, - у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків, а застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого обвинувачений звільняється з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки: повідомити суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі м.Одеси без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування із потерпілою та свідками в даному провадженні.

В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у випадку звільнення з-під варти під заставу та якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виконання покладенихобов`язків уразі внесеннязастави, закінчується 16.06.2023 року.

Копії ухвалинаправити длявиконання начальниковіДУ «Одеськийслідчий ізолятор»,атакожнадати для відома іншим заінтересованим особам.

На підставі ч.2 ст.392 КПК України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1