Постанова № 110323714, 19.04.2023, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/682/23

3/703/488/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , працюючу медсестрою КНП «Смілянська міська лікарня», реєстраціний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 15 лютого 2023 року близько 15 години 10 хвилин в м. Сміла по вул. Незалежності, керуючи автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під час стоянки, у порушення п.15.12 ПДР України, залишила транспортний засіб не вчинивши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, внаслідок чого автомобіль самовільно покотився та здійснив наїзд на автомобіль «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_3 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що дійсно 15 лютого 2023 року близько 15 години 00 хвилин керувала автомобілем «»,«Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Незалежності в м. Сміла Черкаського району Черкаської області. Рухаючись по вул. Незалежності в м. Сміла, вона зупинила вказаний автомобіль у заїзній кишені, навпроти супермаркету «Сільпо», оскільки мала намір піти до вказаного супермаркету. Після зупинки автомобіля вона вимкнула двигун та ввімкнула ручні гальма, а у подальшому зачинивши автомобіль пішла у власних справах. Перебуваючи в супермаркеті вона почула, що спрацювала сигналізація автомобіля. Коли вона вийшла з супермаркету, то побачила, що її автомобіль зіткнувся з автомобілем, що стояв попереду. Стверджує, що її письмове пояснення, яке приєднано до матеріалів справи, у частині того, що вона не ввімкнула ручне гальмо, не відповідає дійсності. Не виключає, що причиною дорожньо-транспортної пригоди міг бути рух заднім ходом автомобіля, що стояв перед її автомобілем. Крім того зазначила, що у момент дорожньо-транспортної пригоди не перебувала за кермом автомобіля, у зв`язку з чим не могла порушити ПДР України та спричинити дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого, на її думку, в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно диспозиції ст.124 КУпАП, адміністративна відповідальність за вданою статтею настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №186637 від 15 лютого 2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 , остання порушила вимоги п.15.12 ПДР України, що є наслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог ст.124 КУпАП.

Згідно п.15.12 ПДР України, водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є наявний причинний зв`язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.15.12 ПДР України, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суддя вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог ПДР України.

Незважаючи на невизнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, які досліджені безпосередньо під час судового розгляду, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №186637 від 15 лютого 2023 року, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 15 лютого 2023 року дорожньо-транспортної пригоди, наслідком якої є пошкодження транспортних засобів та завдання матеріальної шкоди;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 лютого 2023 року, складеною за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій зафіксовані: місце дорожньо-транспортної пригоди; місце зіткнення транспортних засобів; розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди; пошкодження транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, при цьому водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодних заперечень щодо невідповідності зафіксованої у схемі інформації не мали, що підтвердили власними підписами;

- письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 від 15 лютого 2023 року, які були відібрані у неї безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до яких, вона 15 лютого 2023 року близько 15 години 00 хвилин керувала автомобілем «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 . Так, вона під`їхала до супермаркету «Сільпо», що по вул. Незалежності в м. Сміла, припаркувала свій автомобіль в кармані, що на узбіччі дороги, вийшла з автомобіля, зачинила його та пішла до супермаркету по своїх справах. Повернувшись назад до свого автомобіля вона побачила попереду її автомобіля стояв інший автомобіль «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_3 , на який її автомобіль здійснив наїзд. Водій вказаного автомобіля повідомив їй, що він припаркував свій автомобіль попереду її автомобіля та відчув удар в задню частину автомобіля. Чи ставила вона свій автомобіль на передачу не пам`ятає, але потім вона сіла до свого автомобіля та ввімкнула ручне гальмо, щоб автомобільне покотився далі;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 15 лютого 2023 року, які були відібрані у нього безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до яких, він 15 лютого 2023 року близько 15 години 00 хвилин керував автомобіль «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_3 , та припаркував свій автомобіль в кармані навпроти супермаркету «Сільпо» та продовжував сидіти в автомобілі. Приблизно через 10 хвилин він відчув удар в задню частину свого автомобіля. Вийшовши з автомобіля він побачив, що позаду його автомобіля стояв автомобіль «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 , яке здійснило наїзд на його автомобіль. Підійшовши до вказаного автомобіля, у салоні нікого не було, але він побачив, що ручне гальмо не було ввімкнено та що автомобіль стояв на нейтральній передачі. Через деякий час прийшов водій автомобіля «Шкода» та він викликав поліцію.

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку та безпосередньо на місці дорожньо-транспортної пригоди.

З вищевказаних досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода відбулася саме у зв`язку з самовільним рухом автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_1 залишивши його та пішовши у власних справах, не вжила всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, зокрема не ввімкнула ручні гальма та не поставила коробку передач у положення для руху автомобіля.

При цьому, доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що вона під час дорожньо-транспортної пригоди не перебувала за кермом автомобіля, внаслідок чого, на її думку, вона не могла порушити ПДР України, є безпідставними, оскільки пунктом 15.12 ПДР України, який нею порушено, що і стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, передбачено дії водія, які він зобов`язаний виконати за умови залишення транспортного засобу, тобто залишення місця водія, на якому водій має можливість контролювати транспортний засіб, а не під час перебування у ньому чи керування ним.

Крім того, твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що її письмове пояснення, яке приєднано до матеріалів справи, у частині того, що вона не ввімкнула ручне гальмо, не відповідає дійсності, суддя не приймає до уваги, оскільки: письмове пояснення ОСОБА_1 відібрано у неї безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди; під текстом письмового пояснення, яке записане працівником поліції, ОСОБА_1 власноручно здійснено запис: «З моїх слів написано вірно та мною прочитано», що підтверджено її особистим підписом, що свідчить про достовірність викладених у ньому обставин; письмові пояснення ОСОБА_1 у вказаній частині повністю підтверджуються письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, підійшовши до автомобіля ОСОБА_1 побачив, що ручне гальмо автомобіля не було ввімкнуте та автомобіль стояв на нейтральній передачі.

За вказаних обставин, суддя розцінює зміну позиції особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , яка відбулася після складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та до розгляду справи по суті у суді, виключно як спроба уникнути небажаних для себе наслідків за вчинення адміністративного правопорушення.

З врахуванням викладеного, суддя приходить до висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язок між діями водія ОСОБА_1 та наслідками у виді дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальної шкоди, в зв`язку з чим в її діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме «Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів».

Згідно ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та особу порушника, суддя вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень та вважає, що таке стягнення є доцільним для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останньою не надані.

Керуючись ст.23, 124, 283 285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя І.Я. Биченко