Ухвала суду № 110319989, 17.04.2023, Новосанжарський районний суд Полтавської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2023 року справа № 542/68/23

провадження № 2/542/97/23

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

представника позивача Антіховича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про зняття арешту,

в с т а н о в и в :

До Новосанжарського районного суду Полтавської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про зняття арешту.

У позовній заяві зазначив, що на примусовому виконанні у Лубенському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебували виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, а саме: ухвала Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.09.2011 про накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать позивачці на суму 28 247,13 грн, постанова про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника від 20.09.2011, виконавчий лист виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення заборгованості з позивачки на користь АТ КБ «ПриватБанк».

Повідомив, що в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна Полтавською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України були зареєстровані обтяження по виконавчому провадженню № 28803954 від 21.09.2011 за номером 11629100 та виконавчому провадженню № 33045589 від 14.06.2012 за номером 12619360 у вигляді арешту нерухомого майна на все нерухоме майно, належне ОСОБА_2 .

В обгрунтування зазначив, що вищезазначені виконавчі провадження завершені та АТ КБ «ПриватБанк» ніяких претензій до позивачки не має, заборгованість по кредитному договору відсутня. Водночас, накладений арешт на нерухоме майно належне ОСОБА_2 не знято.

Представником позивачки адвокатом Антіховичем В.В. надсилалась заява до Начальника Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з проханням зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 накладеним по виконавчим провадженням № 28803954 та № 33045589. Станом на дату подання позовної заяви відповідь від представника Лубенського відділу виконавчої служби не надходила.

У зв`язку з вищевикладеним представник позивачки просив зняти арешти з нерухомого майна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладені згідно з виконавчими провадженнями № 28803954 та № 33045589 Полтавською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, відповіді на своє звернення не отримав.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про зняття арешту прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

01.03.2023 до суду надійшов відзив від відповідача АТ КБ «ПриватБанк» в якому він зазначив, що не заперечує факт відсутності заборгованості ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПриватБанк». Водночас, вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» помилково зазначено відповідачем в межах даної цивільної справи, оскільки зняття арешту прерогатива державного виконавця, а у випадку бездіяльності державного виконавця сторони не позбавлені права звернутись із скаргою на дії та/або бездіяльність державного виконавця. Враховуючи вищезазначене представник відповідача вважав, що провадження у справі слід закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Просив суд розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Антіховіч В.В. повідомив, що у відзиві відповідача вказано, що у позивачки відсутня заборгованість, вважав, що надано достатню кількість доказів для того, щоб задовольнити позовні вимоги, щодо закриття провадження у справі заперечував, оскільки вважав, що саме шляхом звернення до суду з позовом, права відповідачки будуть ефективно захищені.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи, та клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі дійшов до таких висновків.

Встановлено, що згідно з ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.09.2011 накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать позивачці на суму 28 247,13 грн.

В Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна Полтавською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 21.09.2011 було зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на все нерухоме майно, належне ОСОБА_2 . 17.10.2011 виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження.

Крім того, в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна Полтавською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 14.06.2012 було зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на все нерухоме майно, належне ОСОБА_2 . 30.04.2013 виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження».

Згідно з довідкою АТ КБ ПриватБанк від 25.10.2022 заборгованості ОСОБА_2 перед АТ КБ ПриватБанк за кредитним договором не має, кредит закрито 29.10.2012 (а.с. 19).

Разом з тим, представник позивача посилався на те, що підставою відкриття вказаних виконавчих проваджень було стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором №plxrRX12930015 від 02.05.2008, укладеним з ПАТ КБ «ПриватБанк» (справа №2-1225/11 в Лубенському міськрайонному суді Полтавської області).

Таким чином, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 була боржником у виконавчому провадженні та просить суд зняти арешт з майна, яке належить їй.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження».

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), постанові Об`єднаної палати Верховного Судувід 24 травня 2021 року № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд дійшов висновку про те, що вона не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України.

Таким чином, враховуючи, що позивачка у справі ОСОБА_2 була боржником виконавчого провадження, в рамках якого вона просить зняти арешт з майна, тобто стороною виконавчого провадження, така справа не може розглядатися за правилами позовного провадження в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розділ VII ЦПК України регламентує судовий контроль за виконанням судових рішень. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, позивач, як сторона виконавчого провадження (боржник), має право на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця у порядку визначеному розділом VII ЦПК України, а не в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим, провадження у цивільній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про зняття арешту.

Роз`яснити позивачці її право звернутися до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області зі скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що закриття провадження у справі позбавляє її права на повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав.

Копію даної ухвали невідкладно направити учасникам справи для відома.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М. І.

Повний текст ухвали виготовлено 19 квітня 2023 року.