Ухвала суду № 110315632, 19.04.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви

"19" квітня 2023 р. Справа № 818/2883/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення у справі №818/2883/14 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Сумській області про зобов`язання вчинити дії задоволено в повному обсязі (т.1, а.с.34-35).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2015 вказану постанову було скасовано та відмовлено позивачу у задоволенні вимог (т.1, а.с.65-67).

Постановою Верховного Суду від 24.01.2018 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1, а.с.100-105).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Сумській області надати ОСОБА_1 щорічні відпустки (основні та додаткові) за час незаконного звільнення з 25 грудня 2007 року по 05 червня 2014 року відповідно до поданої заяви від 04.08.2014 (т.1, а.с.166-168).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 залишено без змін (т.2 а.с.144-147). При цьому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 було замінено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (т.2, а.с.96-98).

30.03.2021 позивач у цій справі отримав виконавчий лист (т.1, а.с.275), з приводу примусового виконання якого 13.09.2022 було відкрито виконавче (т.3, а.с.72).

Постановою Верховного Суду від 23.03.2023 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 залишено без змін (т.2, а.с.226-230).

12.04.2023 від ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду надійшла заява, в якій позивач просив визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду. Так, подану заяву мотивує тим, що він тричі звертався до Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Сумській області та до його правонаступника - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях із заявами від 04.08.2014, від 06.03.2019 та від 27.05.2022 про надання йому щорічних відпусток згідно рішення суду.

Однак, після подання заяв про надання вказаних відпусток на виконання рішення суду Регіональне відділення відмовляло в наданні відпусток з різних підстав, а Фонд державного майна України звільнив ОСОБА_1 з займаної посади.

Так, на подану заяву від 06.03.2019 про надання відпусток, 17.05.2019 Фондом державного майна України було звільнено ОСОБА_1 з займаної посади в зв`язку з реорганізацією. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 №480/1793/19 ОСОБА_1 був поновлений на посаді.

На подану заяву від 27.05.2022, про надання відпусток, 13.10.2022 Фондом державного майна України було звільнено ОСОБА_1 з займаної посади в зв`язку із досягненням 65 - річного віку.

Після звільнення ОСОБА_1 , як в першому так і другому випадку, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, стверджували та стверджують, що позивач не має права на відпустки, так як не перебуває у трудових відносинах з державною установою.

Вищевикладене, стверджує позивач, є не чим іншим як ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішення суду, що набрало законної сили, свідоме їх не виконання та порушення вимог ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Автоматизованою системою документообігу суду головуючим суддею при розгляді поданої позивачем 12.04.2023 заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень, було визначено суддю Шевченко І.Г.

Перевіривши матеріали справи та подану позивачем заяву, вбачається необхідним повернути її без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.

Згідно з із ч.1,6 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч.1). За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч.6).

Саме відповідно до вказаних статей - 383 та 249 КАС України позивач просив вирішити подану ним заяву.

Втім згідно із ч.4 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20 звернула увагу, що «указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви."

Відтак, однією з вимог щодо подання заяви у порядку ст.383 КАС України є дотримання строку подання такої заяви.

При цьому, визначальним для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України є встановлення дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав діями чи бездіяльністю відповідача, пов`язаними з виконанням судового рішення.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у ст.383 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.

Перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, починається із дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними із виконанням судового рішення, яке набрало законної сили, а не коли позивач з`ясував для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно нього є порушенням.

Зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що з метою спонукання відповідача до належного виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №818/2883/14, позивач подавав до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Сумській області/Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях відповідні заяви від 04.08.2014, 06.03.2019, 27.05.2022 про надання йому щорічних відпусток, на які йому було надано відповіді.

Зокрема, за заявою позивача від 06.03.2019, листом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Сумській області від 20.03.2019 ОСОБА_1 було повідомлено, що надання відпустки за період з 25.12.2007 по 05.06.2014 буде розглянуто після розгляду в судовому порядку касаційної скарги, поданої Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №818/2883/14 (т.3, а.с.73).

За іншою заявою позивача щодо надання йому щорічних відпусток, листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 12.07.2021 ОСОБА_1 було повідомлено, що справа №818/2883/14 знаходиться на розгляді в касаційній інстанції, а саме ухвалою Верховного суду від 15 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження, тому подану заяву немає можливості задовольнити до вирішення даної судової справи в касаційній інстанції (т.3,а.с.74).

Таким чином, позивач, стверджуючи про протиправність дій відповідача, посилається в підтвердження своїх доводів на листи Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Сумській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, датовані ще 20.03.2019 та 12.07.2021 (а.с.73,74).

На чергову заяву про надання відпусток, як зазначає позивач у поданій заяві про визнання протиправними дій, ОСОБА_1 було звільнено 13.10.2022 з займаної посади у зв`язку із досягненням 65-річного віку, без виконання рішення суду у цій справі про надання спірних відпусток.

Таким чином, про порушення своїх прав діями чи бездіяльністю відповідача, пов`язаними з виконанням судового рішення позивач мав дізнатися після останнього його звільнення з займаної посади 13.10.2022, без виконання відповідачем рішення суду.

Заява ж про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень, вчинених Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях у справі №480/2883/14, подана до суду лише 12.04.2023, тобто зі значним пропуском визначеного у ч.4 ст.383 КАС України десятиденного строку на звернення до суду з подібною заявою.

Згідно із ч.5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. (ч.5).

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що подана заява в цій частині не відповідає вимогам ч.4 ст.383 КАС України, вбачається необхідним на підставі ч.5 ст.383 КАС України таку заяву повернути позивачу.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача від 12.04.2023 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення у справі №818/2883/14 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про зобов`язання вчинити дії - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І.Г. Шевченко