Рішення № 110315051, 17.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2959/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-6912-54 У;

- зобов`язати Головне управління ДІІС в Одеській області видалити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 дані про наявність заборгованості (штрафу, пені) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 35 588, 74 грн., дані відносно ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за технологічним кодом 71040000 Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представниця позивачки зазначила, що ОСОБА_2 жодних заяв про реєстрацію її як ФОП не подавала та не була зареєстрована як ФОП, не отримувала свідоцтва про реєстрацію. Не подавала заяв про постановку на облік в Южненську ДПС, а тому вимога про сплату боргу є протиправною і підлягає скасуванню. Про її існування стало відомо після відкриття виконавчого провадження. Просить задовольнити позовні вимоги.

ГУ ДПС в Одеській області надані письмові пояснення відповідно до яких позовні вимоги не визнали та зазначили, що відповідно до інформаційно-комунікаційної системи ДПС ОСОБА_3 як фізична особа-підприємець зареєстрована з 01.01.1999 року та знаходиться за основним місцем обліку як платник податків в Южненській ДПІ ГУ ДПС в Одеській області.. В автоматичної режимі проведено нарахування ЄСВ починаючи з 2017 року по 2020 рік включно в результаті чого виникла заборгованість в сумі 35588,74 грн. Сформовано вимогу про сплату боргу недоїмки яка направлена позивачці, але повернулась з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Оскільки борг не погашений то вимогу надіслано до виконавчої служби. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

ОСОБА_2 до 11.07.2001 року проживала м. Южний, Одеської області.

З 01.08.2001 року проживає в м. Одеса., що підтверджується копією паспорта позивачки та свідоцтвом про розірвання шлюбу від 08.04.1997 року.

06.11.2020 року ГУ ДПС в Одеській області винесено вимогу № Ф-6912-54 У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 35588,74 грн з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Вимога направлена за адресою АДРЕСА_1 .

11.12.2022 року відкрито виконавче провадження ВП № 70495330 про стягнення боргу з ОСОБА_1 за вищевказаною вимогою.

Дослідивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законо України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Законом N 2464-VI ).

Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону N 2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону N 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

39. 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до пункту 2 частини першої статті 7 Закону N 2464-VI щодо нарахування єдиного внеску його платниками.

Так, відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону N 2464-VI (у редакції Закону N 1774-VIII зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій") єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом N 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція N 449.

У цій справі позивачка заперечує взагалі факт здійснення нею підприємницької діяльності та реєстрації її як підприємця.

В той же, час відповідач посилаючись на данні інформаційно-комунікаційної системи ДПС, наявність в інтегрованих картках інформації щодо позивачки як фізичної особи-підприємця наполягає на тому, що вона є платником ЄСВ.

Даючи оцінку цим обставинам суд зазначає, що належним та допустими доказом того, що позивачка є ФОП може бути тільки витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до витягу з цього реєстру станом на 2020 рік та станом на день розгляду справи данні щодо ОСОБА_1 за її РНКОПП у Єдиному реєстрі відсутні.

Відповідач не надає суду жодних доказів того, що позивачка є фізичною особою-підприємцем і перебуваючи на обліку як така, не сплачувала ЄСВ.

Посилання на данні інформаційно-комунікаційної системи ДПС та інтегровані картки платника податків суд відхиляє, оскільки такі данні не є належним доказом реєстрації позивачки як підприємця.

Суд не виключає того, що ОСОБА_2 до 2004 року могла бути зареєстрована як ФОП, але ті зміни, які були внесені до законодавства вимагають обов`язкової перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності після 2004 року за їх заявами з подальшим отримання нового свідоцтва про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 01.07.2020 року по справі №260/81/19 зазначила, що суб`єктна ознака статусу ФОП є визначальною для вирішення питання про віднесення позивача до платників єдиного внеску, а тому дослідження питання про наявність у позивача статусу ФОП має значення як для правильного вирішення цієї справи та прийняття обґрунтованого рішення, так і для формування єдиної правозастосовчої практики.

01 липня 2004 року набрав чинності Закон N 755-IV, яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (тут і далі - у первинній редакції).

Відповідно до частини першої статті 42 Закону N 755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП.

Згідно з пунктом 2 розділу VIII "Прикінцеві положення" цього Закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом N 755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб`єкта підприємницької діяльності до 01 липня 2004 року) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону N 755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або ФОП - абзац дев`ятий частини першої статті 1 Закону N 755-IV).

03 березня 2011 року набрав чинності Закон N 2390-VI, яким було внесено зміни до Закону N 755-IV.

Пунктами 2-4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2390-VI було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.

Водночас пунктом 8 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2390-VI визначено, що після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними.

Таким чином, строк для включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких була проведена до 01 липня 2004 року, визначений пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2390-VI, закінчився 03 березня 2012 року. При цьому цей строк включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01 липня 2004 року, підлягав застосуванню виключно у випадках самостійного подання останніми реєстраційних карток державному реєстратору.

Натомість відомості про фізичних осіб - підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строк, установлений пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих фізичних осіб - підприємців до ЄДР, зобов`язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію.

Як убачається з досліджених судом витягів та пояснень позивачки, остання не є зареєстрована як ФОП і стверджує про те, що жодних заяв про реєстрацію не подвала.

Вищезазначені обставини відповідачем не спростовані, а тому суд приходить до висновку, що всі нарахування сум по сплаті ЄСВ здійснені податковим органом протиправно, що тягне за собою визнання протиправною вимоги та її скасування з подальшим внсенням податковим органом відповідних відомостей у інформаційні бази.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачкою доведені ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-6912-54 У Головного Управління ДПС в Одеській області.

Зобов`язати Головне управління ДІІС в Одеській області видалити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 дані про наявність заборгованості (штрафу, пені) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 35 588,74 грн., дані відносно ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за технологічним кодом 71040000 Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 1073,6 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.