Рішення № 110312683, 19.04.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Справа № 160/2700/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» (далі позивач, ТОВ «Завод «СВІТОНДЕЙЛ») до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110020/2022/600028/1 від 16.08.2022 р.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» зазначено, що з метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, позивачем задекларовано партію отриманого товару за електронною митною декларацією (далі ЕМД) №UA110020/2022/004152 від 16.08.2022 р. Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України- за основним методом, який встановленийст. 58 Митного кодексу України. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації. Позивач стверджує, що декларантом були надані усі необхідні документи для ідентифікації та визначення вартісних показників товару та підтвердження розміру ціни, сплаченої за товар, для здійснення митної оцінки товару саме за методом №1. Проте, 16.08.2022 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA110020/2022/600028/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-а за ціною договору щодо ідентичних товарів, згідно з положеннямист.64 МКУта була скоригована з 0,152 до 0,242090 євро за кілограм, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження витрат на транспортування товару. Враховуючи наведене, оскаржуване рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 року відкрито провадження у справі за позовом, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.03.2023 р. до суду надійшов від Дніпровської митниці відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції митний орган зазначив, що для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем була подана ЕМД від 16.08.2022 р. №UA110020/2022/004152, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення, серед іншого, заявлено товар: «Сланцева мінеральна посилка, речовина мінерального неорганічного походження у вигляді тонких пластинок розмірами до 3 мм, блакитно-сірого кольору без штучного забарвлення, без обробки поверхні марки PND 17 - 22000 кг; Вироблено з природного сланцю Використовується у виробництві покрівельного матеріалу. Країна виробництва CZ» (далі -Товар). Даний товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 р. №1/2022 RE-SV, укладеного між позивачем та компанією «REVLAN s.r.o.» (Чехія), на умовах поставки FCA, PL Jarnoltowek. Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно дост. 58 Митного кодексу України(далі -МКУ) на рівні0,152 Євро/кг. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Відповідно до п.2.2;п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 №1/2022 RE-SV (далі - Контракт) ціна, кількість конкретної партії Товару зазначається у специфікації, що є невід`ємною частиною Контракту. Наданий до митного контролю рахунок-фактура від 12.08.2022 р. №22020542 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 №6, що, як зауважив відповідач, унеможливлює встановити на яку саме партію товарів виставлено цей рахунок-фактуру. Крім того, відповідач зауважив, що до митного оформлення надана заявка-договір від 11.08.2022 р. №000000000894 до договору транспортного експедирування вантажів від 22.06.2022 р. №M3TH/83, яка не має підписів і печаток сторін договору. Однак до суду вже надана заявка-договір від 11.08.2022 № 000000000894 з підписами і печатками сторін договору. Водночас, відповідач наголошує, що на момент митного оформлення вищезазначена заявка-договір надана оформлена неналежним чином, що ставить під сумнів достовірність відомостей, які в ній міститься. Також відповідач вважає, що позивачем не було підтверджено при митному оформленні понесені витрати на транспортну складову. У доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 16.08.2022 р. №1507 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України», але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування, а відтак позивачем невірно проведений розрахунок заявленої митної вартості товарів. Наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 р. №060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол.США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 р. №22020431. Додатково митний орган звернув увагу на те, що відповідно до рахунку-фактури від 12.08.2022 р. №22020542 зазначена інформація щодо квитанції на вантаж № F22020542 та наряд № 95/2022, однак такі декларантом до митного оформлення не подані і в процесі проведення консультації. З огляду на викладене, у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.08.2022 р. №UA110020/2022/600028/1.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

10.06.2022 р. ТОВ «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» укладено з Фірмою «Ревлан» (REVLON s.r.o.) (Чехія) контракт №1/2022 RE-SV (далі Контракт) на поставку товарних партій лускату сланцевої мінеральної посипки, призначеної для виробництва покрівельних матеріалів (товар).

Згідно із п. 2.2 Контракту, кількість, номенклатура та строки поставки товару, в межах кожної товарної партії, що поставляється, визначаються специфікацією на товарну партію, підписаних та узгоджених постачальником та покупцем, які є невід`ємною частиною контракту.

Постачальник постачає товар покупцю залізничним транспортом на умовах DAP кордон України, Чоп, або автомобільним транспортом та умовах DAP- м.Кам`янське, Україна, або постачальник постачає товар покупцю зі свого складу на умовах FCA, за адресою: Чехія, м.Горні Бенешов 793 12, вул.Лесковська 487 (пункт 3.1 Контракту).

Оплата за товар окремої товарної партії провадиться в сумах, зазначених у рахунках-фактури, виставлених постачальником покупцю, в рамках специфікації на товарну партію, між постачальником та покупцем, згідно з п.2.3 (пункт 4.2 Контракту).

Покупець здійснює оплату постачальнику за товар, що постачається, протягом 60 банківських днів з моменту поставки товарної партії згідно з п.3.2 цього контракту (пункт 5.1 Контракту).

До вказаного контракту сторонами укладено додаток №2 від 13.07.2022 р., яким пункти 3 та 5 контракту викладено в новій редакції, зокрема:

3.1 постачальник постачає товар покупцю залізничним транспортом на умовах DAP кордон України, Чоп, або автомобільним транспортом та умовах DAP- м.Кам`янське, Україна, або залізничним транспортом на умовах DAP станція Правда Придніпровської залізниці, або постачальник постачає товар покупцю зі свого складу на умовах FCA, за адресою: Польща, с. Ярнолтовек 310, 48267, Ярнолтовек;

5.1 умови оплати вказуються на кожну конкретну поставку в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

До вказаного контракту сторонами погоджено специфікацію (додаток №6 до Контракту), за якою погоджено поставку товару за ціною 69,36 євро, загальною вартістю 30518, 40 євро, умови поставки: автомобільним транспортом на умовах FCA, Ярнолтовек, Польща. Згідно вказаної специфікації вартість пакування включена в вартість матеріалу.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу ЕМД №UA110020/2022/004152 від 16.08.2022 р. та надано на підтвердження митної вартості товару такі документами:

- Експортна митна декларація країни відправлення товару від 12.08.2022 р. №MRN22CZ5700002G17D1A8;

- Контракт, укладений між TOB «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (Україна) та Фірмою «Ревлан» (REVLAN s.r.o.), (Чехія) за №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 р. з урахуванням змін відповідно до додатку №2 від 13.07.2022 р.;

- Специфікація - Додаток №6 від 02.08.2022 р. на товарну партію до контракту №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 р.;

- Інвойс (рахунок фактура) № 22020542від 12.08.2022 р.;

- Пакувальний лист №22020542 від 12.08.2022 р.;

- Паспорт якості 12.08.2022 р.;

- CMR - від № 089230 від 12.08.2022 р.;

- Висновок експертизи гемологічних об`єктів від 22.07.2022 р., складений Державним гемологічним центром Міністерства фінансів України;

- Договір № M3TH/83 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування від 22.06.2022 р., укладений з ТОВ «ОРІОН 2019»;

- Заявка-договір на вантажне перевезення №000000000894 від 11.08.2022 р.;

- Довідка транспортно-експедиційних витрат вих. № 1507 від 16.08.2022 р.;

- Рахунок на оплату транспортних послуг №1507 від 16.08.2022 р.

Митна вартість товару ТОВ «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» визначена за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 3) страхові документи, якщо страхування було здійснено; 4) транспорті документи (які підтверджують розрахунки перевізника); 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» листом №1507 від 16.08.2022 р. повідомлено про неможливість надати додаткові документи.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110020/2022/600028/1 від 16.08.2022 р., яким до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-а - за ціною договору щодо ідентичних товарів, та скориговано загальну вартість товару з 3257,26 євро до 5326, 20 євро.

Згідно з цим рішенням відповідачем застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-а (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Визначена в рішенні митна вартість оцінюваного товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 13.07.2022 р. №UA110020/2022/003560, від 18.07.2022 р. №UA110020/2022/003617, від 19.07.2022 р. №UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 р. №UA110020/2022/003524, від 08.07.2022 р. №UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 р. №UA110020/2022/003462 - 0,242090 евро /кг.

В якості підстав для прийняття спірного рішення митним органом зазначено про наступні розбіжності:

1) Відповідно до п.2.2;п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 р. №1/2022 RE-SV (далі - Контракт) ціна, кількість конкретної партії Товару зазначається у специфікації, що є невід`ємною частиною Контракту. Наданий до митного контролю рахунок-фактура від 12.08.2022 р. №22020542 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 №6;

2) До митного оформлення надана заявка-договір №000000000894 від 11.08.2022 р. до договору транспортного експедирування вантажів від 22.06.2022 р. №M3TH/83, яка не має підписів і печаток сторін договору;

3) У доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 16.08.2022 р. №1507 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України», але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування;

4) Відповідно до пункту 6.2.5 умов зовнішньоекономічного договору №1/2022 R.E-SV від 10.06.2022 р. при передачі товару Покупцю Постачальник надає серед інших супровідних документів також сертифікат походження товару. Зазначений документ не подано до митного оформлення. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, наданий до митного оформлення сертифікат походження виданий виробником REVLAN s.r.o.;

5) Наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 р. №060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол.США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру парти, кон`юктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 р. №22020431;

6) Відповідно до рахунку-фактури №22020542 від 12.08.2022 р. зазначена інформація щодо квитанції на вантаж №F22020542 та наряд № 95/2022.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110020/2022/000133.

З метою прискорення митного оформлення товару та уникнення збитків придбаний позивачем товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією №UA110020/2022/004158 від 16.08.2022 р.

Не погодившись з прийнятим Дніпровською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, ТОВ «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» звернулося за захистом власних прав та інтересів з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (далі - МКУ), встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 МКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За нормами ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МКУ передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Згідно із ч. 6 ст. 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістювиключноза наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів,у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до положеньМКУза результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Приписами ст. 337 МКУ передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ, контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із ч.1 ст. 55 МК України,рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МКУ).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МКУ).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МКУ).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МКУ , у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із ч. 8 ст. 57 МКУ, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) не має жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, статті 58 МКУ дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Відповідно до положень статті 64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннямиГенеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як вбачається зі змісту спірних рішень про коригування митної вартості товарів, підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Щодо висновків митного органу суд зазначає наступне.

До контракту № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 р. сторонами було погоджено специфікацію (додаток №6 до контракту), за якою узгоджено поставку товару за ціною 69,36 євро, загальною вартістю 30518, 40 євро, умови поставки: автомобільним транспортом на умовах FCA, Ярнолтовек, Польща.

Спірна поставка товару здійснена за специфікацією №22020542 від 11.08.2022 р. та рахунком-фактурою №22020542 від 11.08.2022 р. на поставку 22 мішків товару за ціною 69,36 євро на суму 1525,92 євро.

Судом встановлено, що рахунок-фактура №22020542 від 11.08.2022 р. містить посилання на контракт №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 р., а також визначена у рахунку-фактурі ціна відповідає ціні, встановленій у специфікації до контракту - додаток №6 до контракту.

Також рахунок-фактура №22020542 від 11.08.2022 р. та специфікація №22020542 від 11.08.2022 р. містять підписи та печатки постачальника.

На підтвердження витрат з транспортування товару позивачем було надано: міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №089230 від 12.08.2022 р., договір №МЗТН/83 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні на транспортноекспедиторське обслуговування від 22.06.2018 р., укладений з ТОВ «ОРІОН 2019», заявкадоговір на вантажне перевезення №000000000894 від 11.08.2022 р., довідку транспортноекспедиційних витрат вих №1507 від 16.08.2022 р., рахунок на оплату транспортних послуг №1507 від 16.08.2022 р.

За змістом цих документів, загальний розмір транспортних витрат склав 153 450, 00 грн., з них витрат за маршрутом до кордону України 60 000,00 грн. у тому числі експедиційні послуги.

Судом встановлено, що заявка-договір №000000000894 від 11.08.2022 р. містить підписи та печатки всіх сторін, її дані відповідають даним товарно-транспортної накладної (CMR) №089230 від 12.08.2022 р.

При цьому, вищезазначені довідка транспортно-експедиційних витрат, довідка про транспорті витрати та акт надання послуг №1505 від 17.08.2022 р. також містять всі необхідні реквізити.

Довідкою транспортно-експедиційних витрат №1507 від 16.08.2022 р. й актом надання послуг №1505 від 17.08.2022 р. визначено вартість транспортних витрат до кордону України 60000,00 грн.

Також довідкою про транспорті витрати №1 від 06.10.2022 р. визначено, що до транспортних витрат включені експедиційні послуги.

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.

За вказаних обставин, суд не погоджується із доводами відповідача щодо не підтвердження витрат на транспортування товару.

Стосовно зауважень митного органу про ненадання сертифікату походження товару, відхилення висновку Державного гемологічного центру від 22.07.2022 р. 060703-Д та посилання в рахунку-фактурі №22020542 від 12.08.2022 р. на квитанцію на вантаж №F22020558 та наряд №95/2022, які декларантом до митного оформлення не подані, суд вказує, що наведені документи, відповідно до приписів частини 1статті 53 МКУ, не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Отже, ненадання позивачем сертифікату походження товару, квитанції на вантаж №F22020558 та наряду №95/2022 не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача щодо не підтвердження транспортних витрат є безпідставними.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що надані до митного оформлення документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Вищенаведені зауваження митниці, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Одночасно із цим, суд наголошує, що документи, на які посилається відповідач в оскаржуваному рішенні (сертифікат походження товару, квитанція на вантаж №F22020558 та наряд №95/2022) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1статті 53 МКУ.

Таким чином, в ході судового розгляду справи відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору.

При цьому, додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Окрім того, слід зазначити, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована устатті 58 МКУ в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МКУ.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, в ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МКУ.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 р. у справі №825/648/17.

Відповідно до ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Вищевикладене дозволяє дійти висновку про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, відповідач протиправно прийняв рішення про коригування митної вартості товару за №UA110020/2022/600028/1 від 16.08.2022 р., яке за встановлених вище обставин є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС Українипередбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1ст. 9 КАС України,розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1ст. 73 КАС України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1статті 77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2,9,77,78,139,241-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 32944149, вул. Торгівельна, буд. 2, м.Кам`янське, Дніпропетровська область, 51901) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110020/2022/600028/1 від 16.08.2022 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 32944149) документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2023 року.

Суддя О.М. Неклеса