Ухвала суду № 110306874, 19.04.2023, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4920/18

Провадження № 1-кп/201/173/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження №12018040030000034 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_3

захисник потерпілого ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження № 12018040030000034 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України в якому відносно обвинуваченого обрано найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого оскільки ризики які були при обранні цього заходу не змінились і не зменшились, зокрема, наявні ризик уникнення суду, так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке не передбачене покарання у виді позбавлення волі з умовою звільнення від його відбуття, обвинувачений систематично не з`являвся в судові засідання, тим паче, що він не має соціальних зав`язків, не має роботи. Крім того, існує ризик впливу на потерпілого та вчинення нового злочину обвинуваченим, так як останній обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів і не маючи джерела доходу може знову вчинити злочин.

Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на те, що клопотання повторюється кожного разу, нових обґрунтувань прокурор не надає, а без обґрунтування ризиків продовження тримання ОСОБА_7 під вартою буде суперечити міжнародним зобов`язанням України, адже останній тримається під вартою протягом дев`яти місяців. З часу його затримання багато що змінилось, а саме, обвинувачений має де проживати, його готові взяти до себе друзі, а його тітка може його забезпечувати, жодних доказів того, що він буде намагатись уникнути суду не надано, а тому просили в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши учасників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно доч.2ст.177КПК Україниоднією зпідстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч2ст.177КПК Українидругою підставоюдля застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Оцінюючи заявлені прокурором ризики, суд погоджується з тим, що ризик уникнення суду існує і він є значним з огляду на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинення тяжких та особливо тяжкого злочину і розуміючи наслідки розгляду кримінального провадження може намагатись ухилитись суду.

Цей ризик підтверджений поведінкою ОСОБА_3 , який більше половини призначених судових засідань не з`являвся до суду повідомляючи про поважність неявки, однак не надаючи доказів такої поважності. Лише після обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою вдалось забезпечити належну процесуальну поведінку і за час перебування під вартою обвинуваченого досліджено більшу частину доказів у кримінальному проваджені.

Цей ризик збільшується і самим фактом перебування країни у воєнному стані, коли уникнути суду легше ніж в мирний час.

Додатково цей ризик підтверджується і свідомим обманом обвинуваченим суду щодо місця його проживання і порушенням умов домашнього арешту про що описано в попередніх ухвалах.

Сам по собі факт того, що друзі обвинуваченого згодні прийняти його для проживання в їх будинку не зменшує ризику, так як обвинувачений у мирний час перебував тривалий час без запобіжного заходу і систематично порушував свої обов`язки, під час вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ввів в оману суд щодо місця свого проживання і жодного дня не був за місцем проживання, визначеним в ухвалі суду, що в своїй сукупності свідчить про те, що сам обвинувачений своєю поведінкою довів суттєвість ризику уникнення суду. А в період воєнного стану цей ризик не зменшується.

Також не виключений ризик і вчинення нового злочину обвинуваченим, так як останній обвинувачується у вчиненні корисливого і неодиничного злочину, що свідчить про його схильність до злочинної діяльності, а в умовах відсутності постійного джерела доходу, цей ризик лише збільшується.

Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно обвинуваченого може бути обрано запобіжний захід.

Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які не є міцними, те що він не працює. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, його поведінка під час судового розгляду, що проявилось у неодноразових неявках в судові засідання та у надані суду неправдивих відомостей щодо місця свого проживання, що призвело до неможливості виконання обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що в своїй сукупності свідчить що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатен забезпечити ці ризики, а тому строки тримання під вартою обвинуваченого підлягають продовженню.

Доводи захисту про можливість забезпечення ризиків менш суворим запобіжним заходом у виді домашнього арешту суд не приймає до уваги так як попередня поведінка обвинуваченого свідчить про високий ступінь ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а його свідомий обман суду про місце перебування під домашнім арештом лише підтверджує тезу про те, що обвинувачений схильний до ухилення від суду.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи тяжкість кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 , його особу, й ого матеріальний стан, суд вважає за необхідне визначити заставу у мінімальному розмірі в сумі 208000 гривень, яка здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Доводи захисту про зменшення розміру застави суд не приймає до уваги, так як суд визначив мінімально можливий розмір застави встановлений законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 199 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 17 червня 2023 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 208 000 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов`язати його: прибувати за кожною вимогою до суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1