Ухвала суду № 110300191, 17.04.2023, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 160/4533/23

провадження 2-а/201/66/2023

У Х В А Л А

17 квітня 2023 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 06 березня 2023 року звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, який не уточнювався та не доповнювався.

Ухвалою від 10 березня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом справу було передано за підсудністю посилаючись на не виконання постанови Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, а тому справа підсудна даному суду.

В силу вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до вимог ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Особи, які беруть участь у справі, здійснюють надані їм законом процесуальні права, як під час судового розгляду справи, так і поза межами судового засідання, а суд забезпечує здійснення цих прав процесуальними засобами та відповідними діями поза межами судового розгляду.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Отже, порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.

У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності. Рішення, дії чи бездіяльність судів та суддів, вчинені у зв`язку з розглядом судових справ, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів витікає, що позивач звернувся до суду з позовною заявою в порядку передбаченому нормами КАС України, тобто у порядку адміністративного судочинства, а спір фізичної особи (позивач) виник з суб`єктом владних повноважень (відповідач) з приводу рішень, дій та бездіяльності відповідача щодо не повернення (бездіяльності) позивачу раків у кількості 270 шт. вагою 12 кг., вилучених згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 047950 від 06.09.2022 року та зобов`язати відповідача повернути раки у кількості 270 шт. вагою 12 кг., вилучених згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 047950 від 06.09.2022 року та стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн., а тому з урахуванням вище викладеного та зазначеного спір між сторонами виник не з приводу справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначених ч. 1 ст. 20 КАС України, у зв`язку з вище викладеним ця справа не підсудна Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, а тому відсутні передбачені законом підстави для розгляду цієї справи цим судом.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду ( ч. 5 ст. 242 КАС України).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі № 803/3/18 (реєстраційний номер рішення в Єдиному реєстрі судових рішень: 79684990) сформовано правову позицію, за якою адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за сукупності таких умов: - вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; - такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції (абз. 28 постанови), так як заявлені вимоги про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, тому стягнення моральної шкоди в даному випадку не носить приватноправовий характер та відносить до адміністративної юрисдикції.

Також вважаю за доцільно зазначити, що Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2022 року накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП та Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.12.2022 року постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2022 року скасовано, а провадження у справі закрито.

У Постанові Дніпровського апеляційного суду від 19.12.2022 року зазначено: «Вилучені 270 штук раків, вагою 12 кг 480 гр, які перебувають на зберіганні у ФОП ОСОБА_2 , згідно накладної № 05/06/09/22 від 06.09.2022 року повернути власнику ОСОБА_1 .», тобто це є не виконання постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, як зазначається в ухвалі судді від 10 березня 2023 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду про направлення справи за підсудністю, а не виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 19.12.2022 року.

Згідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

У зв`язку з тим, що загальними положеннями КАС України не передбачено вирішення питання про повернення позовної заяви позивачу для звернення до належного суду чи передачу справи до належного адміністративного суду у разі встановлення, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) іншого суду, вважаю за необхідне, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, застосувати аналогію закону, а саме: в даному випадку застосувати п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 8 ст. 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Слід також зазначити, що згідно ч. 1 ст. 318 КАС України, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Таким чином, вважаю за необхідне зазначений вище позов для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина та для розгляду належним судом встановленим законом передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. 20, п. 2 ч. 1, ч. 8 ст. 29, ч. 1 ст. 30, 256 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала набрала законної сили 17 квітня 2023 року.

Ухвалу може бути оскаржено в Третій апеляційний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя -