Вирок № 110294905, 18.04.2023, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/820/22

Номер провадження1-кп/173/47/2023

В И Р О К

іменем України

18 квітня 2023 року Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

У складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12022046430000087 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пильки, Ізяславського району, Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, пенсіонера, інваліда 3 групи, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 04.06.2022, близько о 21:45 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на земельній ділянці, яка розташована поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час словесної сварки із раніше знайомою йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов з лівого боку до потерпілої ОСОБА_6 , яка в цей час знаходилась поруч та стояла обличчям до ОСОБА_4 , та умисно, цілеспрямовано наніс один удар кулаком правої руки в область лівої щоки потерпілої ОСОБА_6 , від якого остання впала на землю та спричинила собі пошкодження лівого колінного суглоба.

У результаті умисних дій ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта №49-Е-Д від 15.06.2022, ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірі лівої щоки з переходом на шкіру нижнього повіку лівого ока; на шкірі в ділянці лівого колінного суглобу, які згідно п.п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 р. відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, могли бути утворені від дії тупого твердого предмета (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею або при співударі о такий (такі), давність їх утворення може відповідати терміну, вказаному обстеженою, що підтверджується відповідними даними огляду потерпілої.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, а саме за ознаками умисного спричинення легкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України не визнав та суду пояснив, що 04.06.2022 року він приїхав на свою земельну ділянку, що розташована поблизу будинку АДРЕСА_2 . Через деякий час близько 22.00 години на його земельну ділянку приїхав ОСОБА_8 на своєму тракторі та почав їхати на таран. Він зупинився, взяв монтировку та вийшов зі свого трактора. Обійшовши свій трактор та трактор ОСОБА_8 та вдарив по капоту його трактора вказаною монтировкою, після чого підійшов його син ОСОБА_9 та забрав в нього з рук цю монтировку. Потім він почав нецензурно лаятися та вимагати від ОСОБА_8 , щоб він залишив його земельну ділянку. Через деякий час підійшла ОСОБА_6 , яка також вступила з ним в суперечку, та він, взявши її за руку відвів в сторону, попрохавши, щоб вона не підходила до його земельної ділянки. ОСОБА_6 він ніяких ударів не наносив. Подружжя ОСОБА_10 під час даного конфлікту він на місці події не бачив. Додатково пояснив, що під час конфлікту надворі вже було темно, але на його тракторі та на тракторі ОСОБА_8 було ввімкнено фари. Цивільний позов не визнає.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення при обставинах вказаних у мотивувальній частині вироку встановлена сукупністю належних та допустимих доказів досліджених та перевірених судом.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_4 , незважаючи на постійні скарги мешканців села постійно обробляв гербіцидами земельну ділянку, що розташована поряд з її будинком за адресою: АДРЕСА_2 . Так, як вона хворіла раніше менінгітом, їй не можна було дихати такими шкідливими речовинами, у зв`язку з чим у них неодноразово виникали суперечки з ОСОБА_4 з цього приводу. 04.06.2022 року ОСОБА_4 вкотре приїхав на свою земельну ділянку, що знаходиться біля її будинку бризкати гербіцидами. Її чоловік ОСОБА_8 виїхавши на тракторі вирішив перегородити дорогу ОСОБА_4 , поки вони викличуть працівників поліції. ОСОБА_4 , під`їхавши, виліз зі свого трактора та тримаючи в руках монтировку хотів накинутися на ОСОБА_8 , однак син ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , завадив цьому, вихопивши з рук обвинуваченого дану монтировку. Вона в цей час хотіла зафіксувати дані дії ОСОБА_4 на мобільний телефон, однак ОСОБА_4 побачивши це підбіг до неї та вдарив її кулаком в ліву частину обличчя. Від даного удару вона впала і вдарилася коліном. Потім ОСОБА_9 почав відтягувати обвинуваченого від неї. Також в цей момент прибіг сусід ОСОБА_11 . Коли ОСОБА_8 почав зі свого телефону дзвонити в поліцію, ОСОБА_4 підійшов до нього, вихопив з рук телефон та розбив його об свій трактор. Потім ОСОБА_4 сів в свій трактор та поїхав. Цивільний позов підтримує.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні суду пояснив, що потерпіла є його дружиною. 04.06.2022 року приїхав ОСОБА_4 на свою земельну ділянку, розташовану поряд з їх будинком за адресою АДРЕСА_2 обробляти її гербіцидом. Він намагався зупинити ОСОБА_4 , перегородивши дорогу своїм трактором. ОСОБА_4 вибігши зі свого трактора кинувся на нього, тримаючи в руках монтировку, однак обвинуваченого зупинив його син ОСОБА_9 , вихопивши з рук обвинуваченого дану монтировку. ОСОБА_6 почала фотографувати дії ОСОБА_4 та сказала, що зателефонує до поліції. В цей момент ОСОБА_4 підбіг до ОСОБА_6 та вдарив кулаком правої руки в ліву частину обличчя. Від вказаного удару ОСОБА_6 впала на землю. Він почав телефонувати в поліцію, а ОСОБА_4 підбіг до нього, вихопив з рук телефон та розбив телефон об свій трактор. Після цього ОСОБА_4 сів у трактор та поїхав.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду пояснила, що в кінці травня на початку червня, точної дати вона не пам`ятає, приїхав ОСОБА_4 обробляти гербіцидами свою земельну ділянку, що розташована біля будинку її сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Коли вона зі своїм чоловіком ОСОБА_13 підійшли до місця даної події, то вона побачила, що ОСОБА_4 тримав в руках монтировку, а потім син ОСОБА_4 , ОСОБА_9 забрав у обвинуваченому дану монтировку. Оскільки на тракторі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були ввімкнені фари, всі дії обвинуваченого вона бачила чітко. Після чого, ОСОБА_6 хотіла зняти дії ОСОБА_4 на телефон, а ОСОБА_4 в цей момент підбіг до ОСОБА_6 та наніс їй удар рукою в ліву частину обличчя, від якого остання впала на землю. Потім ОСОБА_4 відтягли від потерпілої.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні суду пояснив, що того дня, точної дати він не пам`ятає приїхав ОСОБА_4 обробляти гербіцидами свою земельну ділянку, що розташована недалеко від будинку його сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .. Коли вони з дружиною ОСОБА_12 прийшли до місця події він побачив, що стояло два трактори з увімкненими фарами і все було добре видно. ОСОБА_4 вийшов зі свого трактора з монтировкою в руках, потім син ОСОБА_4 , ОСОБА_9 забрав з рук обвинуваченого дану монтировку. ОСОБА_4 почав ображати ОСОБА_6 нецензурною лайкою. ОСОБА_6 хотіла подзвонити в поліції, а ОСОБА_4 в цей момент підійшов до неї і наніс удар правою рукою в область лівого ока, від якого ОСОБА_6 впала. Потім ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_8 та вихопив в нього з рук телефон і розбив його об трактор.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду пояснив, що 04.06.2022 року на земельній ділянці його батька відбулася суперечка його батька ОСОБА_4 з потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Між ними була словесна перепалка. Його батько не наносив ніяких ударів потерпілій. Монтировку дійсно батько витягав і вдарив нею по капоту трактору, а він її потім вихопив у батька з рук.

Крім показань допитаних вищезазначених свідків та потерпілої, у судовому засіданні безпосередньо досліджені і усі письмові докази, на які сторона обвинувачення послалася як на доказ, а саме:

Із Витягу з ЄРДР від 07.06.25022 року встановлено, що за №12022046430000087 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.125 КК України

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6 від 08.06.2022 року та фототаблиці до нього встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії потерпіла за допомогою манекену розповіла та показала, як ОСОБА_4 , перебуваючи від потерпілої з лівого боку, наніс один удар кулаком правої руки в область лівої щоки потерпілої, від якого вона впала на землю.

Із досліджених в судовому засіданні даних висновку судово-медичної експертизи № 48-Е від 15.06.2022 року встановлено, що при проведенні судово - медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_6 виявлені ушкодження у вигляді синців на шкірі лівої щоки з переходом на шкіру нижнього повіку лівого ока; на шкірі в ділянці лівого колінного суглобу, які згідно п.п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 р. відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, могли бути утворені від дії тупого твердого предмета (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею з ймовірним подальшим падінням на тверду підлеглу поверхню з висоти власного зросту або з висоти, близької до неї, давність їх утворення може відповідати терміну,вказаному в описовій частині постанови слідчого, що підтверджується відповідними даними огляду потерпілої.

Із досліджених в судовому засіданні даних висновку судово-медичної експертизи № 49-Е від 15.06.2022 року встановлено, що враховуючи характер та локалізацію виявлених при проведенні судово - медичної експертизи ОСОБА_6 тілесних ушкоджень можна вважати, що за вказаним нею механізмом, який відображений у протоколі проведення слідчого експерименту за її участі, можливість утворення виявлених у потерпілої ушкоджень не виключається.

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 09.06.2022 року та фототаблиці до нього встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії свідок ОСОБА_12 за допомогою манекену розповіла та показала, як ОСОБА_4 стоячи перед ОСОБА_6 наніс їй один удар в ліву сторону обличчя кулаком своєї правої руки, в результаті якого ОСОБА_6 впала на землю.

При оцінці доказів, які були надані сторонами кримінального провадження, суд керується ч.2 ст.17 КПК України та критерієм доведення «поза розумним сумнівом «Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» та вважає, що докази надані стороною обвинувачення є належними та допустимими, а їх сукупність достатня для визнання вини обвинуваченого.

Так, оцінюючи показання потерпілої, свідків, кожного окремо та в сукупності суд вважає, що показання потерпілої, свідків, покази яких приймаються судом до уваги, дані під присягою, за своїм змістом істинні, отримані в судовому засіданні відповідно до вимог КПК України, узгоджуються між собою та з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні і відповідають фактичним обставинам справи, є належними та допустимими доказами. Підстав у потерпілої чи свідків, яких попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, обмовляти обвинуваченого, судом не встановлено, а тому свідчення вказаних свідків та потерпілої суд вважає правдивими та достовірними, а в сукупності з дослідженими письмовими доказами достатніми для визнання винним ОСОБА_4 у скоєнні даного кримінального правопорушення.

До свідчень же свідка ОСОБА_9 суд ставиться критично та не приймає їх до уваги, оскільки він є зацікавленою особою - сином обвинуваченого, що викликає сумніви в його щирості, і, на переконливу думку суду, метою даних свідчень є допомогти обвинуваченому уникнути від відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена в повному обсязі та дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України - спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 суд керується тим, що його поведінка в ході досудового слідства та в судовому засіданні була адекватною, свої пояснення він надавав послідовно та змістовно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, а тому на думку суду обвинувачений є осудною особою.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України не судимий, інвалід 3 групи, характеризується посередньо, вчинене ним кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами суд, з урахуванням обставин та ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, вважає необхідним призначити покарання у вигляді штрафу яке, на думку суду, буде справедливим, достатнім для досягнення мети покарання.

Обговорюючи питання позовних вимог заявлених потерпілою, суд керується ст. ст. 128, 129 КПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, роз`ясненням ПВС України від 31.03.1995 року та вважає, що матеріальна шкода підлягає частковому задоволенню у сумі 1975 гривень 10 копійок відповідно наданих потерпілою доказів по витратам на лікування. Що стосується відшкодування потерпілій понесених матеріальних збитків у зв`язку з ремонтом мобільного телефону, суд, враховуючи межі пред`явленого обвинувачення, в якому факт пошкодження обвинуваченим телефону не вказано, вважає, що вимоги потерпілої в даній частині задоволенню не підлягають.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що дані вимоги потерпілою підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінюючи в сукупності обставини справи, суд вбачає очевидним й таким, що не підлягає доказуванню, те, що будь-якій людині в силу її природи властиво переживати душевні страждання через порушення особистої недоторканості, відчуття фізичного болю, усвідомлення наявності тілесних ушкоджень та їх наслідків. Не є виключенням з цього правила й потерпіла, яка вочевидь зазнала душевних страждань у зв`язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень.

Потерпіла оцінила завдану моральну шкоду в суму 30000 грн. Разом із тим, суд дійшов висновку, що сума компенсації моральної шкоди у такому розмірі потерпілою обґрунтована не повною мірою.

Глибина фізичних страждань потерпілої, на думку суду, є відчутною, але не критичною, оскільки завдання їй легких тілесних ушкоджень хоч і вплинуло на її стан здоров`я та самопочуття, проте не спричинило тривалого розладу здоров`я та втрати працездатності.

Таким чином, виходячи із зазначеного вище, беручи до уваги характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнала потерпіла, характер та локалізацію заподіяних тілесних ушкоджень, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій, повинен становити 25 000 гривень.

Що стосується питання обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, суд виходить з того, що сторони кримінального провадження клопотання про обрання запобіжного заходу відповідно до ст.331 КПК України не заявляли, а тому дане питання не обговорювалось.

Витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України

Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, не обирається.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 1975 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 10 копійок та моральну шкоду в сумі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень, а всього 26 975(двадцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 10 копійок.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - один лазерний диск DVD-R із відеозаписом допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , після набрання вироком законної сили - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Головуючий: ОСОБА_1