Рішення № 110293599, 05.12.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20758/22

Провадження № 2/761/10326/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття обтяжень нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. У 2021 р. позивач згідно до свідоцтва про право на спадщину стала власницею нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . При оформлені спадщини в Першій київській державній нотаріальній конторі позивач отримала витяг № 1731664 від 25.11.2004 р., який свідчить, що в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна міститься запис №1499376 від 25.11.2004 р. про тимчасове застереження. Також позивачу було надано копію листа від 25.11.2004 р. про е, що у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції на виконання знаходиться виконавче провадження 69/1 по примусовому виконанню виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 13.08.2004 р. про зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати балкон у квартирі АДРЕСА_1 , відповідно до розпорядження Шевченківської РДА в м. Києві. Позивач звернулась до виконавчої служби з проханням зняти застереження у зв`язку із тим, що станом на 16.06.2021 р. Київським міським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт квартири де зазначено, що балкон відсутній. У відповідь виконавча служба повідомила, що виконавче провадження за строком давності знищено. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить суд скасувати обтяження на нерухомого майно у формі тимчасового застереження на квартиру АДРЕСА_1 , яке зареєстровано в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 1499376 від 25.11.2004 р. та виключити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис № 1499376 від 25.11.2004 р. про обтяження у формі тимчасового застереження на квартиру АДРЕСА_1 .

Провадження у справі відкрито 10.11.2022 р., відповідно до положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позов. Заперечень від нього щодо заочного розгляду справи від нього не надходило.

Відповідачі не забезпечили явку своїх представників в судове засідання, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань від них в адресу суду не надходило.Відзиви на позов у встановленому законом порядку не подавались.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи та надавши належну оцінку наявним доказам суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині вимог до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виходячи з наступного.

Встановлено, що 14.12.2021 р. ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Як свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори, спадщина складається з квартири АДРЕСА_1 .

Як свідчать матеріали справи, 25.11.2004 р. Першою київською державною нотаріальною конторою зареєстровано тимчасове застереження на спадкове майно за № 1499376 на підставі листа Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої Київського міського управління юстиції від 25.11.2004р. № 9339 у зв`язку із примусовим виконанням виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва № 2-2767, виданого 13.08.2004 р. про зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати балкону квартирі АДРЕСА_1 .

Як вбачається з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області відділу примусового виконання рішень в адресу позивача, з Автоматизованої системи виконавчого провадження та наявної у Відділі інформації не можливо встановити факт перебування на виконанні у Відділі виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 13.08.2004 року № 2-2767. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення , строк зберігання становить один рік. Передані до архіву органу державної виконавчої служби , приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.

Крім того, представником відділу примусового виконання рішень зазначено, що Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2021 р. не передбачено механізм та порядок скасування тимчасового застереження.

Разом з тим, технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_1 16.06.2021 р. свідчить про те, що балкон в квартирі відсутній.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, відповідно до вимог ст. 316 ЦК України.

За положеннями ст. 317 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Тимчасове застереження є видом обтяження речових прав на нерухоме майно, запис про яке вноситься реєстратором у відповідності та на підставі Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат», та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Так, завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року, відповідно до розділу Х. Передача до архіву виконавчих проваджень, Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 № 1829/5.

За положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Разом з тим, органом державної виконавчої служби тимчасове обмеження не було скасовано, що призводить до порушення прав власника майна.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Положеннями ч. 2 ст. 26 Закону, запис про скасування державної реєстрації прав до державного реєстру прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Як визначено приписами ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, як було встановлено під час розгляду справи, виконавчий лист № 2-2767, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 13.08.2004 р. не перебуває на виконанні відповідної виконавчої служби, фактично рішення суду щодо зобов`язання спадкодавця демонтувати балкон в квартирі АДРЕСА_1 виконано.

Відповідно до п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868. для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових-прав. та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», зважаючи на відсутність виконавчого провадження, обтяження на нерухоме майно у формі тимчасового застереження може бути знятий судом.

Таким чином, оскільки органом виконавчої служби не було скасовано обтяження майна, позов підлягає задоволенню саме в частині вммог до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268,280-285,352,354 ЦПК України, ст.ст. 316,317,321,391 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття обтяжень нерухомого майна задовольнити в частині вимог до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) .

Скасувати обтяження на нерухоме майно у формі тимчасового застереження на квартиру АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 1499376 від 25.11.2004 р.

Виключити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис № 1499376 від 25.11.2004 р. про обтяження у формі тимчасового застереження на квартиру АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: