Ухвала суду № 110293486, 10.04.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9916/23

Провадження № 1-кп/761/2709/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року року м.Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва кримінальне провадження №22023000000000207 від 02.03.2023 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 333 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000207 від 02.03.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.03.2023 року призначено підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №22023000000000207 від 02.03.2023 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки такий не відповідає приписам ст. 291 КПК України, а саме: в обвинувальному акті відсутнє чітке формулювання обвинувачення та наявні внутрішні суперечності, не можна однозначно визначити час та місце вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а також в обвинувальному акті не зазначено який все ж таки документ Державна служба експортного контролю України повинна була надати - дозвіл чи висновок, що є обов`язковим елементом складу злочину, передбаченого ч.1 ст.333 КК України. Без встановлення даного факту та підтвердження відповідними доказами відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст.333 КК України.

Зазначили, що з матеріалів кримінального провадження сторона захисту, не розуміє, що саме порушив ОСОБА_4 .

Слідством не встановлено навіть різниці між даними документами, а також те, на якому конкретно етапі виконання зовнішньоекономічного контракту дозвіл чи висновок повинен отримуватись суб`єктом міжнародної передачі товарів. Вважаємо, що всупереч п.5 ч.2 ст.291 КПК України слідство не встановило, де ж саме і в якій частині службовими або посадовими особами ДП «Укрінмаш» порушено Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, зазначив, що за відсутності чіткого обвинувачення, він позбавлений можливості повноцінно здійснювати захист своїх інтересів, оскільки не розуміє суті обвинувачення та які саме протиправні дії інкримінуються йому в порушення чинного порядку передачи товарів, що підлягають державному експортному контролю, що є порушенням його права на захист.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору та зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши матеріали обвинувального акта з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, передбаченими ст. 7 КПК України, таким як верховенство права і законність. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Статтею 291 КПК України визначені вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту. До обвинувального акту додаються реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Згідно ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

В пункті 2 постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16 зазначено таке: «При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому».

Згідно положення п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Обвинувачення повинно бути конкретним, обвинувачена особа, реалізує своє право на захист від пред`явленого їй конкретного обвинувачення (відомості про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Системний аналіз норм кримінального та кримінального процесуального законів України регламентують, що виклад фактичних обставин справи - це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено) та мають кримінально-правове значення й у системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину. Водночас таке формулювання не повинно містити абстрактних юридичних формулювань, безпосередньо вжитих у кримінальному законі, оскільки це буде не виклад фактичного складу злочину, а юридичне формулювання обвинувачення.

Згідно статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше), але вказані вимоги КПК України не виконані належним чином.

Судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22023000000000207 від 02.03.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Суд, не оцінюючи доведеність обвинувачення, а лише перевіряючи його з приводу виконання вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, з метою забезпечення права обвинуваченого знати в чому його обвинувачують, констатує, що воно є неконкретним і не містить, як того вимагає п.5 ч.2 ст.291 КПК України, конкретного опису обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України, що не відповідає вимогам п.1 ч.1 ст. 91 КПК України, в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального провадження викладені поверхово, з наявністю абстрактних юридичних формулювань, а обставини, що характеризують об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України викладені не зрозуміло, без вказівок на час, місце та інші обставини злочину, які підлягають дослідженню при розгляді даної справи.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України - вчинення дій в порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Об`єктивна сторона порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, є елементом цього складу злочину і виступає підставою кримінальної відповідальності. Тому особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені всі ознаки об`єктивної сторони цього складу злочину, разом з іншими ознаками елементів складу злочину.

Так, об`єктивна сторона злочину передбаченого ч.1 ст.333 КК України виражається в порушенні порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю. Однак, оскільки диспозиція ст. 333 КК України сконструйована як бланкетна, тому для визначення об`єктивної сторони необхідно звертатися до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», де у ст. 24 визначено перелік порушень вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

Натомість, в обвинувальному акті виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, містить лише загальні норми Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» і відомості про договори комісії, укладені ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» з іноземними компаніями. При цьому органом досудового слідства не розкрито, конкретних обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, відсутній опис його дій.

Констатуючи про порушення ОСОБА_4 порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, не зазначено які саме порушення визначенні статтею 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» вчинив ОСОБА_4 та в яких діях вони виражаються.

Так в обвинувальному акті зазначено, що у період з вересня 2017 по жовтень 2018 років, точну дату, час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на посаді генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 вчинив злочин, а саме порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів в рамках виконання контракту N°VXI6N02-POE-30.4/4-K/KE-2016 від 12.09.2017.

При цьому слідчий не зазначає, які саме дії у період з вересня 2017 по жовтень 2018 роківвчинив ОСОБА_4 у порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів. Не інкримінується ОСОБА_4 і порушення порядку укладення контракту N°VXI6N02-POE-30.4/4-K/KE-2016 від 12.09.2017

Формулювання обвинувачення теж містить лише юридичне формулювання диспозиції ч.1 ст. 333 КК України і не містить опису конкретних дій вчиненим обвинуваченим у порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 вчинив дії в порушення чинного порядку передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю вчинив дії щодо оцінки технічного стану стенда для проведення контрольно-здавальних випробувань двигуна Р25-300 в рамках контракту No VXI6N02-POE-30.4/4-K/KE-2016 від 12.09.2017 без отримання відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

Втім, згідно обвинувального акту вказані дії щодо оцінки технічного стану стенда для проведення контрольно-здавальних випробувань двигуна Р25-300 були здійснені іншими особами, як то ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Між тим описання в обвинувальному акті дій інших осіб, які не є у даному кримінальному провадженні підозрюваними або обвинуваченими, оскільки щодо статусу даних осіб відсутні будь-які посилання в обвинувальному акті, є неприпустимим, оскільки унеможливлює дотримання меж пред`явленого обвинувачення під час судового розгляду.

Крім того закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» є імперативним та однозначно без довільного трактування регламентує порядок міжнародної передачі товарів і визначає такі поняття як дозвіл і висновок, як різні документи.

Отже, стороною обвинувачення в порушення вимог ч. 1 ст. 91 КПК України при викладенні як фактичних обставин кримінального правопорушення, так формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_4 не зазначено точний час та місце вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, обвинувальний акт містить лише зазначення про посаду, яку обіймав обвинувачений та назву підприємства, жодних даних щодо місця знаходження підприємства, стороною обвинувачення в обвинувальному акті не зазначено. При цьому, жодних даних щодо неможливості встановлення місця вчинення злочину прокурором не зазначено.

Втім формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.

Як убачається з обвинувального акта стосовно зазначеної особи, виклад формулювання обвинувачення, а так само виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_4 , очевидно свідчить про невідповідність такого обвинувачення правовій кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 333 КК України.

Таким чином, наведені вище обставини приводять до висновку, що викладення в обвинувальному акті формулювання обвинувачення ОСОБА_4 в такий спосіб, на переконання суду, свідчить про невиконання органом досудового розслідування завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, порушення загальних засад кримінального провадження, зокрема, принципів верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя й інших, а також порушення міжнародних стандартів у галузі судочинства, які послідовно стверджують про необхідність роз`яснення кожному, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього, що є гарантією права на справедливий розгляд.

Викладене в обвинувальному акті щодо ОСОБА_4 формулювання обвинувачення за своєю суттю є заздалегідь незрозумілим, що є прямим порушенням права на захист обвинуваченого, оскільки останній у будь-якому разі повинен бути чітко обізнаним про характер висунутого щодо нього обвинувачення та обрати власну правову позицію захисту.

Необхідно зауважити, що за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому виявлені недоліки обвинувального акта перешкоджають подальшому судовому розгляду та є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

При цьому, суд враховує і те, що ст. 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не обов`язком, при цьому, відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

За таких обставин, у зв`язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України, суд вважає за необхідне обвинувальний акт з відповідними додатками за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, повернути прокурору.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 291, 314-316, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №22023000000000207 від 02.03.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 333 КК України, - повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1