Ухвала суду № 110293476, 28.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10573/23

Провадження № 1-кс/761/7134/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 231 100 000 001 99 від 09.03.2023, у якому

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Березівка Березівського району Одеської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301, ч. 1, 3 ст. 301-1 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 27.03.2023 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 301-1 КК України та 28.03.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 301, ч. 1, 3 ст. 301-1 КК України, відповідно до якої підозрюваний у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у м. Березівка Одеської області, використовуючи власний мобільний телефон «Tecno POP 3», виготовив фотозображення чоловічого статевого органу в ерегованому стані, яке розпочав зберігати.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 отримав фото із зображенням особи чоловічої статі та двох осіб жіночої статі в оголеному вигляді із демонстрацією їх статевих органів та статевого акту між особою чоловічої статі та двома особами жіночої статі, три фото із зображенням особи жіночої статі в оголеному стані під час статевого акту із собакою, фотозображення жіночих статевих органів, які розпочав зберігати на мобільному телефоні.

Реалізовуючи умисел на розповсюдження зображень порнографічного змісту, ОСОБА_4 07.03.2023, використовуючи загальнодоступну мережу Інтернет, у месенджері «Фейсбук» з профіля під назвою « ОСОБА_8 » розповсюдив ОСОБА_9 фотозображення чоловічого статевого органу, фото із зображенням особи чоловічої статі та двох осіб жіночої статі в оголеному вигляді із демонстрацією їх статевих органів та статевого акту між особою чоловічої статі та двома особами жіночої статі, а також три фото із зображенням особи жіночої статі в оголеному стані під час статевого акту із собакою, фотозображення жіночих статевих органів.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-23/13003 від 15.03.2023 вищевказані зображення відносяться до порнографії, за класифікацією порнографічних матеріалів за жанром відносяться до мастурбації, анального сексу, вагінального фістінгу, зоофілії, педофілічних сексуальних дій, у результаті чого вищевказані фотозображення стали доступними для перегляду та завантаження іншими особами.

Крім того, ОСОБА_4 18.02.2023 о 10 год. 35 хв., перебуваючи у м. Березівка Одеської області, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем отримав доступ до дитячої порнографії, а саме до відеофайлу, який розпочав зберігати на власному мобільному телефоні.

У подальшому, 05.03.2023 о 09 год. 07 хв. ОСОБА_4 розпочав листування за допомогою месенджера «Фейсбук» з профіля « ОСОБА_8 » із ОСОБА_9 та надіслав їй фотознімки із порнографічними зображеннями.

Крім того, ОСОБА_4 07.03.2023 о 13 год. 43 хв. розповсюдив ОСОБА_10 з профілем під назвою «Ми» у месенджері «Телеграм» відеофайл VID_20230218_103557_108.mp4 тривалістю 12 секунд, який згідно висновку експерта № СЕ-19/111-23/13003 від 15.03.2023 відноситься до дитячої порнографії.

У судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили застосувати альтернативний запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

- чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованих кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, сім`ї, утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.

Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому діянь.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Максимальне покарання, передбачене за інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років (ч. 3 ст. 301-1 КК).

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов`язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_7 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 25 травня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разів несення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разів несення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строку досудового розслідування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1